Постанова

від 20.11.2012 по справі 2а-1670/6849/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6849/12

Полтавський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді -Клочка К.І.,

при секретарі - Міщенко Р.В.,

за участю:

представника позивача -Зезекало І.М.

представника другого відповідача, Державної фінансової інспекції в Полтавській області -Павлюк І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного закладу «Комсомольська міська санітарно-епідеміологічна станція»до Кременчуцької об'єднаної державної фінансової інспекції, Державної фінансової інспекції в Полтавській області про скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

29 жовтня 2012 року Державний заклад «Комсомольська міська санітарно-епідеміологічна станція» (далі - позивач, ДЗ «Комсомольська міська СЕС») звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної фінансової інспекції (далі - Кременчуцька ОДФІ) про скасування вимоги №01-14/1988 від 25.06.2012 в частині пункту 1 щодо забезпечення повернення коштів в сумі 21450,00 грн, що незаконно перераховані до ДЗ «Полтавська обласна санітарно-епідеміологічна станція».

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на незгоду із висновками акту ревізії від 13.06.2012 №01-21-106 щодо порушення ним порядку використання коштів, отриманих за надані платні послуги, та допущення бюджетного правопорушення, що виявилося у перерахуванні коштів зі спеціального рахунку ДЗ «Комсомольська міська СЕС»на спеціальний рахунок ДЗ "Полтавська облСЕС" для вирішення питання покращення матеріально-технічної бази санепідемустанов області. Зазначав, що дані кошти перераховувалася позивачем на виконання наказу ДЗ "Полтавська обласна СЕС" "Про матеріально-технічне забезпечення санітарно-епідеміологічної служби області" від 30.12.2009 №236, прийнятого на виконання рішення колегії від 30.11.2009 №14/2 "Про матеріально-технічне забезпечення санітарно-епідеміологічної служби області". Аналогічне рішення колегії та відповідний наказ від 02.12.2004 №161 приймались також у 2004 році.

У ході судового розгляду справи в порядку статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України до участі у справі залучена Державна фінансова інспекція в Полтавській області (далі -ДФІ в Полтавській області) у якості другого відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник Державної фінансової інспекції в Полтавській області вимоги позовної заяви не визнав, просив суд у їх задоволенні відмовити.

Кременчуцька об'єднана державна фінансова інспекція явку уповноваженого представника не забезпечила, причини неприбуття суду не повідомила, про час, дату і місце розгляду справи повідомлялась належним чином та своєчасно.

Відповідно до положень частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Крім того, частина перша статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За викладених обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи за даної явки.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 1.1.2.1 плану контрольно-ревізійної роботи Кременчуцької ОДФІ на ІІ квартал 2012 року проведено ревізію використання бюджетних коштів, виділених Міністерством охорони здоров'я для проведення санітарного нагляду та дезінфекційних заходів ДЗ «Комсомольська міська СЕС»Міністерства охорони здоров'я України в період з 01.08.2009 по 01.05.2012.

За наслідками вказаної ревізії Кременчуцькою ОДФІ складено акт №01-21-106 від 13.06.2012.

Ревізією правильності та законного використання коштів, отриманих за надані платні послуги, встановлено, що протягом періоду, що підлягав ревізії, об'єктом контролю (ДЗ «Комсомольська міська СЕС») відповідно до наказів головного лікаря ДЗ "Полтавська облСЕС" ОСОБА_3 від 02.12.2004 №161 та від 30.12.2009 №236 проведені перерахування коштів із спеціального рахунку установи (35221001000225) на рахунок ДЗ "Полтавська обласна СЕС" за рахунок зменшення доходів спеціального фонду установи.

Всього за період з 01.08.2009 по 30.04.2012 установою перераховані кошти на загальну суму 21453,00 грн, чим порушено вимоги пункту 3 додатку 1 Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямки використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 №629 та пункту 4 статті 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-ІV (із змінами та доповненнями).

За висновками ревізії, внаслідок допущеного порушення спеціальному фонду позивача завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 21450,00 грн.

У зв'язку з встановленням у ході проведеної ревізії порушень позивачем вимог законодавства, які відображені в акті №01-21-106 від 13.06.2012, Кременчуцькою ОДФІ до ДЗ «Комсомольська міська СЕС»пред'явлено вимогу №01-14/1988 від 25.06.2012 "Про усунення виявлених плановою виїзною ревізією порушень використання бюджетних коштів, виділених Міністерством охорони здоров'я для проведення санітарного нагляду та дезінфекційних заходів ДЗ «Комсомольська міська СЕС»Міністерства охорони здоров'я України в період з 01.08.2009 по 30.04.2012", пунктом 1 якої позивача, зокрема, зобов'язано: "Забезпечити повернення коштів у сумі 21450,00 грн, що незаконно перераховані до ДЗ «Комсомольська міська СЕС»/арк.с. 6-7/.

Позивач, не погоджуючись із правомірністю пункту 1 вимоги №01-14/1988 від 25.06.2012 Кременчуцької ОДФІ у зазначеній частині, звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та часткове скасування пункту 1 вказаної вимоги.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність вимоги Кременчуцька ОДФІ №01-14/1988 від 25.06.2012 в частині пункту 1 щодо забезпечення повернення коштів в сумі 21450,00 грн, що незаконно перераховані до ДЗ «Полтавська обласна санітарно-епідеміологічна станція», суд встановив наступне

На підставі пункту 7 статті 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до пункту 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Відповідно до вимог статті 32 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24.02.1994 №4004-XII керівництво державною санітарно-епідеміологічною службою області, міст Києва і Севастополя здійснює головний державний санітарний лікар відповідної адміністративної території, який призначається на посаду та звільняється з посади наказом головного державного санітарного лікаря України.

Для розгляду і вирішення найважливіших питань забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби утворюється колегія державної санітарно-епідеміологічної служби України. Колегію очолює головний державний санітарний лікар України. Положення про колегію державної санітарно-епідеміологічної служби України та її персональний склад затверджує Кабінет Міністрів України за поданням головною державного санітарного лікаря України. Колегії державної санітарно-епідеміологічної служби утворюються також в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на водному, залізничному та повітряному транспорті. Колегії очолюють відповідні головні державні санітарні лікарі. Положення про ці колегії та їх персональний склад затверджує головний державний санітарний лікар України.

Відповідно до Положення про колегію Державної санітарно-епідеміологічної служби Полтавської області, затвердженого 19.12.2006 Першим заступником Міністра охорони здоров'я України Головним державним санітарним лікарем України ОСОБА_4, колегія розглядає, зокрема, проблемні питання щодо матеріально-технічного та фінансового забезпечення державної санітарно-епідеміологічної служби. Рішення колегії проводиться в життя наказом головного державного санітарного лікаря області /арк.с. 10-11/.

Рішенням колегії Державної санітарно-епідеміологічної служби Полтавської області від 30.11.2009 №14/2 визнано позитивним підхід в організації процесу по консолідації коштів в санепідслужбі, які дали можливість покращити матеріально-технічну базу більшості санепідустанов області для вирішення питань по санітарно-епідеміологічному забезпеченню населення Полтавщини та доручено заступникам головного лікаря ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підготувати до 30 грудня 2009 року наказ по службі для подальшого покращення матеріально-технічної бази санепідустанов області, враховуючи підсумки роботи, в тому числі за 2009 рік (проведення відрахувань коштів на рахунок ДЗ "Полтавська облСЕС" за рахунок зменшення спеціального фонду установ) /арк.с. 9/.

На виконання даного рішення колегії Державної санітарно-епідеміологічної служби Полтавської області головним лікарем Полтавської облСЕС прийнято наказ від 30.12.2009 №236 "Про матеріально-технічне забезпечення санітарно-епідеміологічної служби області /арк.с. 8/. При цьому, наказом Полтавської облСЕС від 30.12.2009 №236 затверджено Положення про використання коштів, що надійшли в централізованому порядку.

До прийняття вказаного наказу дані правовідносини були врегульовані наказом Полтавської облСЕС від 02.12.2004 №161 "Про матеріально-технічне забезпечення санітарно-епідеміологічної служби області" /арк.с. 29/.

За умовами наказів від 02.12.2004 №161 та від 30.12.2009 №236, головні лікарі міст і районів, головні лікарі дезстанцій зобов'язані забезпечити щомісячно, до 4 числа наступного місяця, відрахування коштів на рахунок обласної санепідстанції, за рахунок надходження коштів спеціального фонду установи, згідно додатку.

Наказ головного лікаря Полтавської облСЕС від 30.12.2009 №236 не скасовано в установленому порядку, а відтак є чинним та обов'язковим для виконання позивачем. Також був обов'язковим до виконання і наказ головного лікаря від 02.12.2004 №161 до втрати ним чинності в зв'язку з прийняттям наказу від 30.12.2009 №236.

На виконання зазначених наказів позивачем зі спеціального рахунку перераховано у 2009-2011 роках кошти в загальній сумі 21450,00 грн на рахунок обласної санепідстанції на централізовані заходи.

Згідно пункту 1.3 статуту ДЗ "Полтавська обласна санітарно-епідеміологічна служба", затвердженого наказом МОЗ України від 28.02.2006 №87, Полтавська облСЕС відносно усіх інших санепідзакладів та установ Полтавської області є провідним закладом санітарно-епідеміологічної служби України у межах Полтавської області, а також у межах своєї компетенції виконує функції навчального, методичного, координаційного та консультаційного центру /витяг з статуту, арк.с. 26-28/.

Крім того, зі змісту статуту ДЗ "Полтавська обласна санітарно-епідеміологічна станція" також вбачається, що головний санітарний лікар області, зокрема: здійснює загальне керівництво і контроль за діяльністю міських і районних санепідзакладів; затверджує кошторис витрат підпорядкованих санепідзакладів Полтавської області, розпоряджається коштами в межах затвердженого кошторису та ін.

Із викладеного слідує, що головний лікар ДЗ «Комсомольська міська СЕС»безпосередньо підпорядковується головному лікарю ДЗ "Полтавська облСЕС" і накази останнього для ДЗ «Комсомольська міська СЕС»є обов'язковими.

Більш того, головний лікар ДЗ "Полтавська облСЕС" розпоряджається бюджетними коштами загального та спеціального фонду, що формується за рахунок виконання робіт, надання послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення відповідно до затвердженого кошторису та згідно із законодавством України, тобто останній є розпорядником коштів, в тому числі спеціального фонду, вищого рівня, ніж головний лікар ДЗ «Комсомольська міська СЕС».

Частиною дев'ятою статті 51 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VІ передбачено, що якщо обсяги власних надходжень бюджетних установ перевищують відповідні витрати, затверджені законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), розпорядник бюджетних коштів передбачає спрямування таких надпланових обсягів у першу чергу на погашення заборгованості з оплати праці, нарахувань на заробітну плату, стипендій, комунальних послуг та енергоносіїв.

Якщо такої заборгованості немає, розпорядник бюджетних коштів спрямовує 50 відсотків коштів на заходи, що здійснюються за рахунок відповідних надходжень, і 50 відсотків коштів - на заходи, необхідні для виконання основних функцій, але не забезпечені коштами загального фонду бюджету за відповідною бюджетною програмою.

У такому разі розпорядник бюджетних коштів здійснює перерозподіл обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом бюджету для проведення видатків за цими зобов'язаннями із спеціального фонду бюджету.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що вказаний вище порядок перерозподілу коштів спецфонду для матеріально - технічного забезпечення санепідемустанов області, які не забезпечені бюджетними коштами або їх власних надходжень не вистачає для організації належної матеріально-технічної бази, не суперечить вимогам Бюджетного кодексу України.

Таким чином, перерахування позивачем коштів на консолідований рахунок ДЗ "Полтавська облСЕС" із вищевказаною метою та на виконання перелічених вище розпорядчих актів вищої установи (наказів від 02.12.2004 №161 та від 30.12.2009 №236), яка є розпорядником цих коштів вищого рівня, не є порушенням, встановленим відповідачем у акті ревізії.

Порушень нецільового використання бюджетних коштів ревізією не встановлено та актом не зафіксовано, протокол про адміністративне правопорушення за нецільове використання коштів відповідачем не складався та до суду не направлявся, заходи щодо зупинення видаткових операцій на рахунках позивача не застосовувались, вимога про зменшення бюджетних асигнувань позивачу розпоряднику вищого рівня контролюючим органом не направлялась.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачі не довели правомірності висновків про порушення ДЗ «Комсомольська міська СЕС»порядку використання коштів, отриманих за надані платні послуги, та допущення бюджетного правопорушення, що виявилось у перерахуванні коштів зі спеціального рахунку ДЗ «Комсомольська міська СЕС»на спеціальний рахунок ДЗ "Полтавська облСЕС", а відтак, і правомірності пункту 1 вимоги Кременчуцької об'єднаної державної фінансової інспекції №01-14/1988 від 25.06.2012 в частині забезпечення повернення коштів в сумі 21450,00 грн, що незаконно перераховані до ДЗ «Полтавська обласна санітарно-епідеміологічна станція».

З огляду на викладене, позовні вимоги ДЗ «Комсомольська міська СЕС» про визнання протиправним та скасування пункту 1 вимоги Кременчуцької об'єднаної державної фінансової інспекції №01-14/1988 від 25.06.2012 в зазначеній частині підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного закладу «Комсомольська міська санітарно-епідеміологічна станція» до Кременчуцької об'єднаної державної фінансової інспекції, Державної фінансової інспекції в Полтавській області про скасування вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 вимоги Кременчуцької об'єднаної державної фінансової інспекції №01-14/1988 від 25 червня 2012 року в частині забезпечення повернення коштів в сумі 21 450,00 грн, що незаконно перераховані до ДЗ "Полтавська обласна санітарно-епідеміологічна станція".

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного закладу "Комсомольська міська санітарно-епідеміологічна станція" (ідентифікаційний код 05385565) витрати зі сплати судового збору в розмірі 32 (тридцять дві) гривні 19 (дев'ятнадцять) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 26 листопада 2012 року.

Суддя К.І. Клочко