Ухвала

від 20.11.2012 по справі 5016/4014/2011(9/53)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

УХВАЛА

"20" листопада 2012 р. Справа № 5016/4014/2011(9/53)

м. Миколаїв

Кредитори:

1. Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»в особі Миколаївської обласної дирекції, 54030, м.Миколаїв, вул. Артилерійська, 19-А.

2. Публічне акціонерне товариство «ФІДОБАНК», 01004, м.Київ, вул. Червоноармійська, 10.

Банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «АКРО», 54039, м. Миколаїв, вул. Лагерне поле, 7, код ЄДРПОУ 13865196.

Ліквідатор: Гучок В.Ю., 54017, м.Миколаїв, а/с 154.

Головне управління юстиції у Миколаївській області.

Державна податкова інспекція у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, 54029, м.Миколаїв, вул. Г.Петрової, 2-А.

Суддя Василяка К.Л.

Представники:

від кредиторів: 1) Чаленко В.В., дов. №643 від 22.04.2010р., 2) Мазур Ю.Г., дов. №256 від 23.07.2012р.

від банкрута: Гучок В.Ю. -ліквідатор, Цуріка М.В.

в судовому засіданні приймає участь: представник ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС -Макаренко Ю.В., дов. №2419/9/10-00 від 01.11.2012р.

СУТЬ СПОРУ: про банкрутство ТОВ НВП «АКРО».

Від ліквідатора до суду надійшло клопотання про затвердження рішення комітету кредиторів щодо оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, до якого додані протоколи комітету кредиторів від 06.06.2012р. та від 21.06.2012р.

Також ліквідатор листом від 19.11.2012р. повідомив господарський суд про переоформлення ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих у зв'язку зі зміною місця проживання та надав копію нової ліцензії Міністерства юстиції України АД №077559 від 16.10.2012р.

Додатково 19.11.2012р. ліквідатор надав суду звіт про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого станом на 01.11.2012р.

В судовому засіданні ліквідатор пояснив суду, що в період з 20.03.2012р. по 01.11.2012р. ним були понесені витрати при проведення процедури ліквідації ТОВ НВП «АКРО», а саме, здійснено незалежну оцінку ринкової вартості майна в сумі 58515,0 грн., вжиті заходи з охорони майна банкрута на загальну суму 150480,0 грн., витрати на послуги товарної біржі по організації та проведенню біржових торгів складають 192750,0 грн. та послуги нотаріуса за посвідчення договору купівлі-продажу, які складають 22000,0 грн. Окрім цього, на підставі рішення комітету кредиторів від 06.06.2012р. (протокол №1) ліквідатору було встановлено додаткову винагороду в розмірі 10% від вартості реалізованого майна. В зв'язку з чим ліквідатором нараховано та включено до звіту додаткову винагороду в сумі 86125,5 грн. станом на 01.11.2012р.

В судовому засіданні представник кредитора-2 проти затвердження звіту ліквідатора про оплату послуг та відшкодування витрат заперечує, мотивуючи це тим, що наданий звіт по оплаті послуг та відшкодуванню витрат не затверджено на засіданні комітету кредиторів, яке відбулось 14.11.2012р. та на цьому ж засіданні було прийнято рішення про скасування пункту порядку денного яким ліквідатору було встановлено додаткову винагороду у розмірі 10% від вартості реалізованого майна.

Представник кредитора-1 просить суд затвердити витрати ліквідатора та додаткову винагороду, оскільки ліквідатор добросовісно виконував свої обов'язки та поніс вказані витрати.

Заслухавши в судовому засіданні представників кредиторів та ліквідатора, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання ліквідатора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Положеннями частини 12 статті 3 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлено, що оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Частиною 15 вказаної статті закріплено право кредиторів встановлювати і виплачувати арбітражному керуючому за результатами його діяльності додаткову винагороду, розмір якої затверджується господарським судом.

Частиною 16 цієї ж статті передбачено, що звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку.

Ліквідатором надано до суду протокол засідання комітету кредиторів від 21.06.2012р., на якому комітетом кредиторів було прийнято рішення про затвердження витрат ліквідатора, пов'язаних зі збереженням оцінкою майна та витратами на проведення прилюдних торгів в межах визначених сум (оцінка -58515,0 грн., охорона згідно актів виконаних робіт, витрати на проведення прилюдних торгів -15% від вартості майна, а також витрати на нотаріальне посвідчення згідно рахунку нотаріуса, але не більше 2% від вартості майна).

Представник кредитора-2 пояснює суду, що в даному засіданні комітету кредиторів приймав участь інший представник, який на даний час звільнений, і, окрім цього, прийняття рішення комітетом кредиторів про відшкодування витрат ліквідатора у такому розмірі суперечить інтересам кредитора, оскільки згідно з положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»вимоги, забезпечені заставою повинні задовольнятись в першу чергу, а тому всі кошти, отримані від продажу заставного майна банкрута мали бути спрямовані кредитору-2..

Заперечення представника кредитора-2 щодо не затвердження звіту ліквідатора по оплаті послуг та відшкодуванню витрат на засіданні комітету кредиторів від 14.11.2012р. судом до уваги не приймаються, оскільки наявний в матеріалах справи протокол від 21.06.2012р. є чинним, прийняті на цьому засіданні рішення комітету кредиторів -не скасовані, а сам протокол підписаний всіма членами комітету кредиторів, в тому числі і представником кредитора-2, без жодних зауважень та заперечень. На даному засіданні було затверджено витрати ліквідатора та визначено їх розмір.

Ліквідатором надано суду докази фактичного здійснення цих витрат.

Що стосується заперечень кредитора-2 про необхідність перерахування йому всіх коштів, отриманих від реалізації заставного майна, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси; майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Відповідно до частини 1, 3 статті 31 названого Закону у першу чергу задовольняються : вимоги, забезпечені заставою, вимоги щодо виплати заробітної плати та прирівняних до неї платежів, витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов'язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку, витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії. У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.

Частинами 7, 8, 9 статті 30 цього ж Закону встановлено, що ліквідатор зобов'язаний використовувати при проведенні ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника. Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунку здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону. З основного рахунку проводяться такі виплати: поточні комунальні та експлуатаційні платежі; інші витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.

Отже, вирішуючи питання задоволення вимог кредиторів першої черги за умов відсутності коштів для їх повного задоволення, законодавець визначив необхідним оцінити в цілому об'єм ліквідаційної маси боржника та її склад (заставне майно чи майно, не обтяжене заставою), виділивши заставне майно, як таке, що пріоритетно реалізується для задоволення вимог заставних кредиторів. Тільки у випадку відсутності іншого майна у складі ліквідаційної маси боржника кошти, отримані від реалізації заставного майна можуть розподілятися пропорційно між кредиторами першої черги відповідно до частини 3 статті 31 Закону. Отже, витрати ліквідатора в ліквідаційній процедурі можуть погашатися ліквідатором пропорційно до задоволення вимог заставного кредитора першої черги за відсутності інших коштів боржника (від реалізації майна, яке не є предметом застави). Аналогічної правової позиції дотримується Одеський апеляційний господарський суд (постанова від 21.08.2012р. у справі №5/343/09) та Вищий господарський суд України (Постанова від 14.06.2011р. №5/149-Б-06)

Оскільки у банкрута відсутнє будь-яке інше майно, яке не знаходиться у заставі, комітетом кредиторів було правомірно прийнято рішення про затвердження витрат ліквідатора з коштів, отриманих від продажу заставного майна.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що ліквідатором пошук покупців на заставне майно, вжиття заходів щодо охорони заставного майна та інші дії вчинялись самостійно. Заставний кредитор, який прямо зацікавлений у належному збереженні заставного майна, його найшвидшій реалізації за максимально високу ціну не здійснив жодних заходів для цього.

Натомість ліквідатором заставне майно було збережене у належному стані до здійснення продажу та також реалізовано за ціною, що перевищує його погоджену з банком оціночну вартість.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що на засіданні комітету кредиторів від 06.06.2012р. представник кредитора-2 проти встановлення додаткової винагороди ліквідатору не заперечував, тому таке рішення було прийнято одноголосно. З протоколу засідань комітету кредиторів від 14.11.2012р. не вбачається підстав такої зміни позиції кредитором-2.

В судовому засіданні представник кредитора-2 пояснень щодо підстав такої зміни позиції суду не надав.

Представник кредитора-1 підтвердив, що від не погоджується з запереченнями кредитора-2 та на засіданні комітету кредиторів голосував за затвердження звіту ліквідатора щодо оплати послуг та відшкодування витрат, однак у зв'язку з невеликою кількістю голосів вплинути на прийняття рішення кредитором-1 не зміг.

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що питання про встановлення ліквідатору додаткової винагороди розглядалось на засіданні комітету кредиторів від 06.06.2012р. в межах третього питання порядку денного, а в на засіданні комітету кредиторів від 14.11.2012р. було прийнято рішення про скасування пункту 4 четвертого питання порядку денного стосовно встановлення спірної додаткової винагороди. Четверте питання порядку денного засідання комітету кредиторів 06.06.2012р. не містить четвертого пункту стосовно встановлення ліквідатору додаткової винагороди.

Враховуючи викладене, беручи до уваги згоду кредитора-1 на виплату ліквідатору додаткової винагороди, відсутність мотивів зміни кредитором-2 свого рішення, що позбавляє суд можливості відмовити у встановленні додаткової винагороди або змінити її розмір, а також зважаючи на те, що відповідно до положень ч.15 ст. 3 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»розмір додаткової винагороди арбітражному керуючому затверджується виключно господарським судом, суд вважає за можливе затвердити додаткову винагороду ліквідатору ТОВ НВП «АКРО»в розмірі 10 відсотків від вартості реалізованого майна.

Керуючись ст.ст. 3 1 , 22, 26, 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та ст. ст. 77,86 ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Затвердити та відшкодувати за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна ТОВ НВП «АКРО»витрати арбітражного керуючого Гучок В.Ю. у загальній сумі 423745,0 грн.

2. Затвердити додаткову винагороду арбітражному керуючому Гучок В.Ю. у розмірі 10% від коштів, одержаних від продажу майна боржника.

3. Розгляд справі відкласти на 22.01.2013р. о 10 год. 30 хв.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою:

м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, 9 пов., к.912.

Явка представників кредиторів та ліквідатора обов'язкова.

4. Зобов'язати ліквідатора надати суду звіт та ліквідаційний баланс ТОВ НВП «АКРО».

Суддя К.Л.Василяка