Постанова

від 23.06.2006 по справі 8/385пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/385пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23.06.06                                                                                 Справа № 8/385пд.

Суддя   Середа А.П.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Прокурора Артемівського району міста Луганська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Артемівському районі міста Луганська та Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Луганська, місто Луганськ,

до 1-го відповідача –Малого приватного підприємства „Зетта”, місто Луганськ,

    2-го відповідача –Приватного науково-виробничого підприємства „Терикон”, місто Луганськ, -

про визнання недійсним договору,

при секретарі судових засідань Шапошниковій О.М.,

за участі прокурора - Анушкевич А.І., - посвідчення №1200 від 05.07.04 року;

в присутності представників сторін:

від 1-го позивача – Скупінський О.В. – начальник юридичного відділу, - довіреність №160/9/10 від 12.01.06 року;

від 2-го позивача –Юрченкро О.М. –начальник юридичного відділу, - довіреність №7712/10 від 13.06.06 року;

від  1-го відповідача –не з'явився;

від 2-го відповідача -  Черненко І.І. ,–довіреність №б/н від 06.06.06 року; -   

встановив:

           суть спору: прокурором  в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська (далі –ДПІ у Артемівському районі, - 1-й Позивач) та Державної податкової інспекції в Жовтневому районі міста Луганська (далі – ДПІ у Жовтневому районі, 2-й Позивач) заявлено вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу  №5т від 01.03.2005 року,  укладеного між Малим приватним підприємством „Зетта” (далі –МПП „Зетта”, - Продавець, 1-й Відповідач), - з одного боку, - та Приватним науково-виробничим підприємством „Терикон” (далі –ПНВП «Терикон”, - Покупець,  2-й Відповідач), - з іншого боку, - як такого, що укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства (частина 1 ст. 207 Господарського кодексу України, - далі - ГК), та застосування щодо сторін договору наслідків, передбачених частиною 1 ст. 208 ГК України, - а саме: стягнути з МПП „Зетта” на користь ПНВП „Терикон” суми отриманих коштів у розмірі 442800 грн. 00 коп., а також про стягнення з ПНВП „Терикон” на користь держави  вартості отриманого товару у сумі 442800 грн. 00 коп.

          Крім того, заявлено вимогу про стягнення з відповідачів судових витрат.  

          З урахуванням суб'єктного складу учасників спору справа відповідно до ст. 17 КАС України підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства.

          Судовий процес  у відповідності до ст. 41 КАС України  у повному обсязі зафіксовано технічними засобами.  

Прокурор та  представники обох  позивачів  у судовому засіданні позов підтримали.

Перший відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, до  судового засідання не прибув, участь у ньому свого представника не забезпечив, позовні вимоги не оспорив, про причини неявки до суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про день, час та місце судових слухань.

З урахуванням вищевикладеного суд,  керуючись частиною 6 ст. 71 та частиною 2  ст.128 КАСУ, розглянув справу по суті за відсутності представника 1-го відповідача –на підставі наявних у справі документів.

2-й Відповідач позов не визнав, про що також зазначив у своєму відзиві на нього №44 від 06.06.06 року та  додатку до відзиву за№45 від 22.06.06 року, оскільки, на його думку, вимоги прокурора та обох позивачів суперечать чинному законодавству та матеріалам справи.

          Заслухавши прокурора, представників позивачів та 2-го відповідача,  дослідивши обставини справи та додатково надані  матеріали,  суд  дійшов  наступного.

          І.1.  08.10.03 року Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради МПП „Зетта”  зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності –юридичної особи, про що того ж дня зроблено реєстраційний запис №25370169Ю0043791.

          Згідно пункту 1.1 Статуту МПП „Зетта” його засновником  є  громадянин Ізраілю Брук (Боровік) Моше (Андрій), який мешкає у місті Луганську, вул. Херсонська, 24-а, кв. 6, ідентифікаційний №2858612154.

          У п. 1.6 Статуту сказано, що адресою місцезнаходження підприємства є місто Луганськ, вул. Оборонна, 112-а, кім. 415.

          26.04.05 року  співробітниками відділу податкової міліції  Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську (далі –ВПМ СДПІ РВПП у м. Луганську) здійснено перевірку місцезнаходження МПП „Зетта” за його юридичною адресою, а саме: місто Луганськ, вул. Оборонна, 112-а, кім. 415, - але підприємства за вказаною адресою не було виявлено, про що складено відповідні акти.

          Орендодавець - Луганський туристський готель «Турист», в якому знаходиться вищезгадане приміщення (кімната №415), своїм листом №б/н від 12.04.05 року повідомило  на адресу ВПМ СДПІ ВПП у м. Луганську про те, що МПП «Зетта», з яким було укладено договір оренди цього приміщення, сплатило орендну плату у сумі 100 грн. (за один місяць); в подальшому  внесення орендної плати не здійснювалося, у зв'язку з чим орендодавцем договір оренди було розірвано в односторонньому порядку.

          Як видно з письмового пояснення, наданого працівникам ВПМ 26.04.05 року засновником МПП „Зетта” Боровіком Андрієм Геннадійовичем (згідно паспорту), вказане підприємство йому запропонував зареєструвати на своє ім'я невідомий йому чоловік на ім'я Володимир, - на що він погодився.

         У юридичній фірмі „Право” вони оформили всі документи для державної реєстрації підприємства, Боровік А.Г. їх отримав; відкрив банківський рахунок; поставив підприємство на податковий  облік у МДПІ Ленінського району міста Луганська.

          Після вчинення перелічених дій Володимир забрав у Боровіка А.Г. весь пакет документів та печатку МПП „Зетта”.

           У грудні 2004 року він надав Боровіку на підпис податкову декларацію за грудень 2004 року, - і після цього він його більше ніколи не бачив.

          Будь-які документи від імені МПП „Зетта” Боровік не підписував, статутну діяльність підприємства не здійснював; подальша доля підприємства йому не відома.

          З огляду на вищевикладене засновник МПП „Зетта” Боровік А.Г. звернувся до Ленінського районного суду міста Луганська –з позовом про визнання недійсною державної реєстрації юридичної особи -  МПП „Зетта”.

          Ленінський районний суд міста Луганська своїм рішенням від 21.11.05 року (справа №2-3874/05) позов задовольнив у повному обсязі, - тобто визнав запис Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради від 08.10.03 року №25370169Ю0043791 –про державну реєстрацію МПП „Зетта”, а також його Статут - недійсними з дня державної реєстрації, - тобто з 08.10.2003 року.

          Рішення набрало чинності.

           2. 14.03.2001 року Відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради ПНВП „Терикон” зареєстроване в якості суб”єкта підприємницької діяльності –юридичної особи, про що того ж дня зроблено реєстраційний запис №25370169Ю0021174.

          ІІ. Як вбачається з листування ДПІ у Артемівському районі –з Луганським територіальним  відділом Східного державного басейнового управління охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (Держрибінспекція), доданого до матеріалів справи заявником (вих. № 8 від 15.07.05 року та №23 від 16.08.05 року), діяльність з риборозведення потребує отримання відповідної ліцензії, а Приватне підприємство „Тропік” такої не отримувало.

          ІІІ.1.  01.03.2005 року МПП „Зетта” (Продавець) та ПНВП „Терикон” (Покупець) уклали між собою договір купівлі-продажу №5т, предметом якого є комбікорм для дворічних та трирічних риб сімейства карпових відповідно до замовлення-рецепту, яке є невід”ємною частиною цього договору (пункт 1.5 договору).

          Вартість товару за договором визначається згідно наданих Продавцем накладних (п. 2.2).

          Форма оплати будь-яка, що не суперечить чинному законодавству України (п.2.9).

          Термін дії договору визначається умовами його виконання (п.4.2).

          2. Того ж дня, тобто 01.03.05 року, між  ПНВП „Терикон” (Продавець) та Приватним підприємством „Тропік” (далі –ПП „Тропік”) укладено договір №11/К, згідно якому Продавець продає, а Покупець –купує  комбікорм для дворічних та трирічних риб сімейства карпових у відповідності з замовленням-рецептом, яке є невід'ємною частиною цього  договору (пункт 1.1 договору).

          Згадане замовлення-рецепт комбікорму концентрату №КК-111-832 для дво- та трирічних риб сімейства карпових, надане до справи на вимогу суду, не містить у собі даних про те, хто та коли його склав; хто є відповідальним за його обґрунтованість та відповідність ГОСТ -10385-88; кому видано  це  замовлення-рецепт  та таке інше.

          У договорі №11/К відсутнє посилання на будь-які вихідні дані (дата, номер та ін.) цього замовлення-рецепту

          Вартість товару по договору визначається згідно наданих Продавцем накладних (п.2.1).

          Форма оплати будь-яка, що не суперечить чинному законодавству України (п.2.5).

          Термін дії договору визначається умовами його виконання (п.4.2).

          Згідно  Додатковій угоді до договору №11/К від 05 (П”ЯТОГО) березня 2005 року, хоча у договорі №11/К вказано дату 01 (ПЕРШЕ) березня 2005 року, - пункт 1.3 цього договору викладено у наступній редакції:

          „Продавець здійснює доставку комбікорму для риб до місця розташування водоймищ Покупця впродовж 3-х місяців з моменту підписання цього Договору.

          До 05.04.2005 року –30,0 т.; до 05.05.05 р. –30,0 т.; до 05.06.05 р. –30,0 т.”.

          Із змісту п. 3 цієї Додаткової угоди знову витікає, що сторони мали  на увазі договір №11/к від 05.03.05 року, „невід'ємною частиною якого є” ця Додаткова угода.

          Оцінюючи докази в цій частині, суд виходить з того, що, очевидно, ПНВП „Терикон” та ПП „Тропік”   не могли укласти два договори під одним і тим же номером, але з різними датами, - у будь-якому випадку вони доказів цього до суду не надали.

          3.Жодна із сторін по цьому спору, а також по вищеперелічених договорах не надала доказів їх оспорювання або нечинності.

          4. В якості доказів виконання згаданих договорів їх сторонами (як по договору №5т від 01.03.05 року, так і по договору №11/к від 01.03.05 року)  до матеріалів справи надано наступні документи:

          - накладну №б/н від 07.03.05 року, згідно якій МПП „Зетта”  відпустило ПНВП „Терикон” 90 тонн комбікорму для риб (без посилання на його конкретний вид згідно замовленню-рецепту, про який йдеться вище) по ціні 4100 грн. за 1 тонну на суму 369 000 грн., а з урахуванням ПДВ у сумі 73800 грн. –на загальну суму 442800 грн.;

          - податкову накладену №8 від 07.03.05 року, видану МПП „Зетта” про продаж ПНВП „Терикон”  тієї ж самої кількості комбікорму для риб та на ту ж суму;

          - накладну №1 від 07.03.05 року, згідно якій ПНВП „Терикон” відпустило ПП „Тропік” 90 тонн комбікорму для риб вартістю 4100 грн. за 1 тонну на суму 369000 грн., а з урахуванням ПДВ у сумі 73800 грн. –на загальну суму 442800 грн.;

          - податкову накладну №2 від 07.03.05 року –про продаж ПНВП „Терикон”  Приватному підприємству  „Тропік” комбікорму для риб у тій же кількості та на ту ж суму.

          Що стосується оплати вартості отриманого товару, то сторони по двох вищезгаданих договорах здійснили її наступним чином:

          - 27.05.05 року ПП „Тропік” (Векселедавець) передало ПНВП „Терикон” (Векселетримачу)  переказний вексель №643047950126 номінальною вартістю 442800 грн. 00 коп., про що сторонами складено акт приймання-передачі векселя;

          - 01.06.05 року ПНВП „Терикон” передало МПП „Зетта” той же вексель, - про що сторонами складено акт приймання-передачі векселя, підписаний від ПНВП „Терикон” директором Первих А.П., а від імені МПП „Зетта” –директором Боровіком А.Г.

          Як вбачається з векселя, оплату по ньому належало здійснити 27.05.05 року.

          Тим самим сторони по обох угодах документально  підтвердили  та довели суду те, що ОБИДВІ угоди, включаючи спірну, було виконано у повному обсязі.

          Матеріалами справи не доведено, що предмет договору №5т від 01.03.05 року –90 тонн комбікорму для риб – є в наявності та що його можливо повернути в натурі  іншій стороні по договору, – тобто Продавцеві.

          ІУ. 1. Оскільки ПП „Тропік” заявило  до відшкодування з державного бюджету податок на додану вартість у сумі 73903, 00 грн. (у т.ч. і 73800,00 грн. за куплений у ПНВП „Терикон” комбікорм для риб) за період з 01.03.05 року по 31.03.05 року, - ДПІ у Артемівському районі здійснено перевірку обґрунтованості заявленого відшкодування, за наслідками якої складено довідку №619/23-04/24044108 від 12.07.05 року „Про результати позапланової документальної перевірки з питання підтвердження достовірності заявлених до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість Приватного підприємства „Тропік”, код 24044108, за період з 01.03.05 року по 31.03.05 року”, - при цьому було встановлено, що факт отримання комбікорму підтверджується лише накладною №1 від 07.03.05 року, - інші докази отримання комбікорму –відсутні.

          (2-м Відповідачем їх не  надано також  і на вимогу суду, - як не надано і  довіреності на право отримання комбікорму та товарно-транспортні накладні на перевезення вантажу).

          Розрахунок між Покупцем та Продавцем за комбікорм здійснено вищезгаданим векселем.

          2.Перевіркою  ПП „Терикон” щодо його взаємовідносин з ПП „Тропік” за березень 2005 року, проведеною ДПІ у Артемівському районі, встановлено, що операція купівлі-продажу комбікорму для риб у кількості 90 тонн на суму 442800,00 грн., підтверджується вищезгаданими видатковою та податковою накладними, виписаними постачальником; документи, які б підтверджували факт оплати за отриману продукцію, під час перевірки надано не було (довідка №810/23-20-31376117 від 29.08.05 року „Про результати невиїзної документальної перевірки ПП „Терикон” (код 31376117) з питань взаємовідносин з ПП „Тропік” (код 24044108) за період березень 2005 року”).

          3.На запит  ДПІ у Артемівському районі щодо надання інформації про стан розрахунків по вищезгаданих договорах з боку МПП „Зетта”, –Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у місті Луганську  повідомила (вих. №23967/23-3-304 від 11.10.05 року) про те, що МПП „Зетта” декларацію з ПДВ  з грудня 2004 року до цього часу не надає; за своєю юридичною адресою не знаходиться; податкову справу щодо МПП „Зетта” Слідчим управлінням УМВС України в Луганській області 13.12.04 року вилучено у зв'язку з провадженням досудового слідства по кримінальній справі №39/04/0299; остання за станом на 11.10.05 року знаходиться на розгляді у суді.

          4.Крім того, як вбачається з матеріалів справи, прокурором міста Луганська 18.08.05 року, у зв'язку з виявленням у діях посадових осіб  низки приватних підприємств, у т.ч. МПП „Зетта”,  ознак злочину, передбаченого частиною 2 ст. 205 Кримінального кодексу (за фактом фіктивного підприємництва), - порушено кримінальну справу №01/05/9091, яку для провадження досудового слідства спрямовано до Слідчого відділу Луганського міського управління УМВС України в Луганській області.

          27.10.05 року, у зв'язку з виявленням у діях посадових осіб низки приватних підприємств, у т.ч. МПП „Зетта”, ознак злочину, передбаченого частиною 3 ст.190 КК України (шахрайство), Слідчим відділом ЛМУ УМВСУ в Луганській області порушено кримінальну справу №01/05/0381, яку ним прийнято до свого провадження.

          24.03.06 року прокурором Артемівського району міста Луганська, у зв'язку з виявленням у діях  посадових осіб ПНВП „Терикон” та МПП „Зетта” ознак злочинів, передбачених частиною 2 ст.15, частиною 4 ст.191  та частиною 2 ст. 366 КК України, -  порушено кримінальну справу №04/06/9016, яка знаходиться у провадженні слідчого прокуратури району.

          Вищевикладене дає підстави вважати, що посадові та службові особи МПП «Зетта»та ПНВП «Терикон»при здійсненні підприємницької діяльності припустилися низки порушень чинного законодавства України, у тому числі –кримінального.

          З урахуванням викладеного, заслухавши прокурора та представників сторін, дослідивши обставини справи та додатково надані документи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення з таких підстав.

          1.Матеріалами справи належним чином доведено, що станом на 01.03.05 року –тобто день укладення спірного договору №5т від 01.03.05 року, засновник  МПП „Зетта” Боровік А.Г. не здійснював статутну діяльність цього підприємства, - без будь-яких законних підстав  її  здійснювали треті –невстановлені  - особи.

          Це стало достатньою підставою для винесення Ленінським районним судом міста Луганська  вищезгаданого рішення від 21.11.05 року –про скасування запису про державну реєстрацію МПП „Зетта” та його Статуту.

          По справі також незаперечно доказано, що МПП „Зетта”  з 26.04.05 року є відсутнім за своєю юридичною адресою.

          2.Матеріалами справи та 2-м Відповідачем не доведено, що засновник МПП „Зетта” Боровік А.Г. у встановленому законом порядку уповноважив інших осіб підписати від його імені  з ПНВП „Терикон” договір №5т від 01.03.05 року, а це говорить про те, що при його укладенні порушено наступні вимоги закону –Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ):

          статті 202, в частині 1  якої сказано, що угода –це є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків;

          статті 203, а саме:

          частини 1, в якій сказано, що зміст угоди не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

          частини 2, в якій сказано, що особа, яка укладає угоду, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

          частини 3, в якій сказано, що волевиявлення учасника угоди повинно бути вільним та відповідати його внутрішній волі;

          частини 5, в якій сказано, що угода повинна бути спрямована на реальне настання правових наслідків, обумовлених нею.          

          Суд вважає, що при укладенні  спірного договору №5т від 01.03.05 року  сторони порушили  правило  частин 1, 2, 3 та 5 ст. 203 ЦКУ, - тобто договір від імені МПП «Зетта»підписала особа, яка  не мала на те належних повноважень, що прямо заборонено вищецитованим законом; дії цієї особи не були спрямовані на реальне настання тих правових наслідків, про які йдеться у договорі.

          3.Виходячи з цього, суд при вирішенні даного спору керується правилом, викладеним у частині 1 статті 215 ЦКУ, а саме:

           підставою недійсності угоди є недодержання в момент її укладення стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою-третьою та п'ятою статті 203 цього Кодексу.

          Крім того, у частині 2-й статті  215 ЦКУ сказано:

           недійсною є угода, якщо її недійсність встановлена законом (нікчемна угода).

          4.Виходячи з цього, суд вважає, що до угоди, укладеної сторонами, треба застосувати правило наступних частин ст. 216 ЦКУ:

          частини 1, в якій сказано:

          недійсна угода не тягне за собою юридичних наслідків, крім тих, які пов'язані з її недійсністю.

          У випадку недійсності угоди кожна із сторін зобов'язана  повернути іншій стороні в натурі все, що вона отримала на виконання цієї угоди, а у випадку неможливості такого повернення, наприклад, якщо отримане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість отриманого за цінами, які існують на момент відшкодування;

          частини 3, де говориться, що правові наслідки, встановлені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо  законом не встановлені спеціальні умови їх застосування або спеціальні правові наслідки окремих видів недійсних угод.

          5.З матеріалів справи вбачається, що спірна угода, яку уклали між собою Перший та Другий відповідачі, є господарською,  а тому при вирішенні цього спору керується частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України (далі –ГК),   в якій сказано:

          господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства..., може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

          Аналізуючи договір №5т від 01.03.05 року, суд вважає, що доказами його укладення з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства, є наступні:

          а)укладення договору  від імені МПП „Зетта” невстановленими особами, які не мали на те будь-яких законних повноважень, чим порушено вищенаведені вимоги статей 202 та 203  ЦКУ;

          б)відсутність МПП „Зетта” за юридичною адресою;

          в)ненадання звітності  МПП „Зетта” до податкових органів з грудня 2004 року;          г)невключення  МПП „Зетта” угоди купівлі-продажу комбікорму для риб по договору №5т від 01.03.05 року до своєї звітності, у тому числі податкової, - що прямо вказує на мету – ухилитися від сплати податків;

          д)порушення щодо посадових осіб МПП „Зетта” та ПНВП „Терикон” трьох вищезгаданих кримінальних справ.           

          З огляду на це, враховуючи, що угода №5т від 01.03.05 року укладена з  метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства, до неї треба застосувати наслідки, передбачені частиною 1 ст.208 ГК України,  якою встановлені спеціальні правові наслідки окремих видів недійсних угод та в якій сказано:

           якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін –у разу виконання зобов'язання обома сторонами –в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне  з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

          З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що Першим та Другим відповідачами 01.03.05 року укладено угоду №5т з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

          Умисел на укладення такої угоди доведено у МПП „Зетта”.

          З огляду на це до даної угоди підлягає застосуванню правило частини 1 ст. 208 ГК України, а саме: у разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

          Про правомірність такого висновку сказано у пункті 11 роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/111 від 12.03.99 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними», а саме:

          необхідною умовою для визнання угоди недійсною відповідно до статті 49 Цивільного кодексу УРСР (далі –ЦК УРСР) є її укладення з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

          До угод, що підпадають під ознаки статті 49 ЦК УРСР, належать, зокрема, угоди, спрямовані на  приховування підприємствами, установами і організаціями чи громадянами, які набули статусу  суб'єкта підприємницької діяльності, від оподаткування доходів…

            (Суд, посилаючись на це роз'яснення, має на увазі, що чинним Цивільним кодексом України не передбачено статті-аналога статті 49 ЦК УРСР, - але  такими є ст. 207 та 208 ГК).

          Аналогічне положення викладено  і в підпункті 7.3 п. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.07.02 року №1056 «Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки».  

          ІУ. 2-й Відповідач  позовні вимоги не спростував.

Відповідно до частини 4 ст. 94 КАСУ суд не стягує з відповідачів судові витрати.

          На підставі викладеного,  ст.ст. 202, 203, 215 та 216 Цивільного кодексу України; ст.207 та частини 1 ст.208 Господарського кодексу України,  та 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”;  керуючись ст.ст. 94, 99, 100, 158-162 КАС України,  суд

п о с т а н о в и в :

           1.Позов  задовольнити.

          2.Визнати договір №5т, укладений 01.03.2005 року, у місті Луганську, між Приватним науково-виробничим підприємством „Терикон”, яке знаходиться у  місті Луганську, кв. Гагаріна,20-а, кв. 10, ідентифікаційний код 31376117, р/р 26008103892 у АБ „Український комунальний банк”, місто Луганськ, МФО 304988, -  з  одного боку, - та Малим приватним підприємством „Зетта”, що знаходиться у місті Луганськ, вул. Оборонна,112-а, кім. 415, ідентифікаційний код 32691084, р/р 26006001626001 у ЛФАБ  „Укрінбанк”, МФО 304836, - з іншого боку, - таким, що укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, та недійсним з моменту його укладення, - тобто з 01.03.2054 року.

          3.Стягнути з та Малого приватного підприємства „Зетта”, що знаходиться у місті Луганськ, вул. Оборонна,112-а, кім. 415, ідентифікаційний код 32691084, р/р 26006001626001 у ЛФАБ  „Укрінбанк”, МФО 304836, - на користь Приватного науково-виробничого підприємства „Терикон”, яке знаходиться у  місті Луганську, кв. Гагаріна,20-а, кв. 10, ідентифікаційний код 31376117, р/р 26008103892 у АБ „Український комунальний банк”, місто Луганськ, МФО 304988, - 442800 (чотириста сорок дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп. – вартість 90 тонн комбікорму для риб, отриманих ним згідно договору №5т від 01.03.05 року  

          4. Стягнути з Приватного науково-виробничого підприємства „Терикон”, яке знаходиться у  місті Луганську, кв. Гагаріна,20-а, кв. 10, ідентифікаційний код 31376117, р/р 26008103892 у АБ „Український комунальний банк”, місто Луганськ, МФО 304988, - на користь держави - 442800 (чотириста вісімдесят дві) грн. 00 коп., - вартість  90 тонн комбікорму для риб,  відвантаженого ним на користь Малого приватного підприємства «Зетта»згідно  договору №5т від 01.03.05 року.

          Згідно ч. 4 ст. 167 КАСУ у судовому засіданні 23.06.06 року оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу - з  дня  складення  в  повному обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанову у повному обсязі складено та підписано 29.06.2006 року.

Суддя                                                                                                  А.П.Середа