Постанова

від 12.11.2012 по справі 2а-1695/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2012 р. Справа № 2a-1695/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мигалюка Ю.В.

секретаря Тимків У.Л.

за участю сторін:

прокурора: Чернописької Г.О.,

представника позивача: Кузика В.І.,

представника відповідача: Гринчака В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Івано-Франківську в приміщенні суду адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром»до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську, прокурор м. Івано-Франківська в інтересах держави про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2012 року № 0000072302 -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Івано-Франківськводоекотехпром»(далі КП «Івано-Франківськводоекотехпром») звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську (далі - ДПІ в м. Івано-Франківську) про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2012 року № 0000072302.

З метою захисту інтересів держави, на підставі ст. 60 КАС України до розгляду справи вступив прокурор м. Івано-Франківська.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що дії відповідача щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є протиправними, а рішення таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте на підставі помилкових висновків щодо безтоварності операцій з контрагентами ПП «Фірма «Алтва», ПП «Доліакт», ПП «Інвідіа», ТОВ «Юг-Агродар»,ТОВ «Західресурс». Свої доводи позивач обґрунтовувував наявністю належно оформлених первинних документів, в тому числі, податкових та видаткових накладних, платіжних доручень та актів виконаних робіт (наданих послуг), а також проведення з контрагентами повного розрахунку; відсутністю судових рішень про визнання недійсними укладених з контрагентами правочинів. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача та прокурор, проти позову заперечили, пояснили, що за наслідками проведеної позивачем невиїзної документальної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) у ПП «Фірма «Алтва»за період з 01.05.2009 року по 28.02.2010 року, яка виражена в акті перевірки, встановлено, що позивачем порушено вимоги ст.ст. 3, 42, 207, 208 Господарського кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 2.14, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ № 88 від 24.05.1995 року, встанволено відсутніть поставок товарів (робіт, послуг), не встановлено товарність операції, не підтверджується реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності та порушення вимог п.п. 7.2.3 п. 7.2 , п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту ПДВ за операціями, що проведені на підставі здійснення безтоварних операцій та первинних документів, що суперечать законодавчим та нормативним актам, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість в загальній сумі 1 599 858 грн. за перевіряємий період. Окрім цього, зазначили, що постановою Івано-Франківського міського суду від 19.03.2012 року головного бухгалтера КП «Івано-Франківськводоекотехпром»визнано винною у вчиненні правопорушення щодо порядку ведення податкового обліку при проведенні невиїзної документальної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) у ПП «Фірма «Алтва»за період з 01.05.2009 року по 28.02.2010 року, за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Просили в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, прокурора, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

За результатами невиїзної документальної перевірки позивача складено Акт № 13810/23-2/32360915 від 30.12.2011 року з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) в ПП «Фірма «Алтва»за період з 01.05.2009 року по 28.02.2010 року, яким встановлено, що позивачем порушено вимоги ст.ст. 3, 42, 207, 208 Господарського кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтрський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 2.14, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ № 88 від 24.05.1995 року, встановлено відсутніть поставок товарів (робіт, послуг), не встановлено товарність операції, не підтверджується реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такового постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності та порушено вимоги п.п. 7.2.3 п. 7.2 , п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту ПДВ за операціями, що проведені на підставі здійснення безтоварних операцій та первинних документів, що суперечать законодавчим та нормативним актам, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість в загальній суму 1 599 858 грн. за перевіряємий період (т. 1 а.с. 12-34).

Перевірку було проведено згідно наказу № 4265 від 14.12.2011 року, на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78. ст. 79 глави 8 Податкового кодексу України (т.1 а.с.10).

На підставі виявлених порушень відповідачем винесено податкове повідомлення-рішенн № 0000072302 від 17.01.2012 року, яким позивачу збільшено зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 999 833 грн., з яких за основним платежем 1 599 858 грн., за штрафними санкціями -399 965 грн. (т.1 а.с.35).

Дане повідомлення-рішення було предметом адміністративного оскарження, за результатами якого рішенням Державної податкової служби України від 07.06.2012 року податкове повідомленя-рішення залишено без змін, а скаргу позивача -без задоволення (т.1 а.с. 48-52).

Судом встановлено, що підставою для визначення вказаного зобов'язання слугував висновок проведеної перевірки, згідно якого позивачем документально не підтверджено товарність та реальність здійснення господарських відносин із ПП «Фірма «Алтва»та до складу податкового кредиту включено суми, що проведені на підставі здійснення безтоварних операцій та первинних документів, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи позивачем до складу податкового кредиту віднесено податок на додану вартість в сумі 1 599 858 грн., у зв'язку з придбанням у ПП «Фірма «Алтва» напівфабрикатів вет-блу із шкір ВРХ згідно укладених договорів № 22-05/09 від 22.05.2009 року, № 02-02/10 від 02.02.2010 року та на підставі податкових накладних: № 16 від 26.05.2009 року, № 19 від 24.06.2009 року, № 22 від 10.07.2009 року, № 28 від 28.08.2009 року, № 32 від 24.09.2009 року, № 43 від 22.10.2009 року, № 58 від 03.12.2009 року, № 59 від 03.12.2009 року, № 2 від 25.02.2010 року (т.1 а.с.53-54,92).

Судом також встановлено, що розрахунок за отримані напівфабрикати вет-блу із шкір ВРХ підприємство здійснило шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок в сумі 2 882 612 грн. та частково векселями в сумі 6 716 540 грн.

Працівниками ГВПМ ДПІ в м. Івано-Франківськ в ході аналізу додатку № 5 декларацій з ПДВ КП «Івано-Франківськводоекотехпром»встановлено, що службові особи даного підприємства на протязі 2009-2010 років з метою мінімізації податкових зобов'язань з ПДВ проводили діяльність пов'язану з придбанням напівфабрикат вет-блу зі шкір ВРХ у ПП Фірма «Алтва»на загальну суму 9 599 152 грн., в т.ч. ПДВ 1 599 858 грн.

В подальшому ході детального відпрацювання фінансово-господарських операцій між вказаними підприємствами та встановлення товарності операцій було проаналізовано податкову звітність ПП Фірма «Алтва»і встановлено, що травні 2009 року ПП «Фірма «Алтва»реалізувало КП «Івано-Франківськводоекотехпром»продукцію на загальну суму 1 223 874,91 грн., в т.ч. ПДВ 203 979,15 тис. грн. Придбання реалізованої продукції на КП «Івано-Франківськводоекотехпром», службовими особами ПП «Фірма «Алтва»було документально оформлено від підприємства з ознаками «фіктивності»TзOB «Колос-K» ( ДПІ в Печерському районі м. Києва, стан-10).

В червні, липні та серпні 2009 року ПП «Фірма «Алтва»реалізувало КП «Івано- Франківськводоекотехпром»продукцію на загальну суму 2 382 535,12 грн., в т.ч. ПДВ 397 089,19 грн. В ланцюгу придбання продукції ПП Фірма «Алтва»було підприємство з ознаками «фіктивності»ПП «Інвідіа»( ДПІ в Франківському районі м. Львова, стан-10).

В вересні 2009 року ПП «Фірма «Алтва»реалізувало позивачу продукцію на загальну суму 1 007 569,31 грн., в т.ч. ПДВ 167 928,1 грн. Придбання реалізованої продукції на КП «Івано-Франківськводоекотехпром», службовим особами ПП «Фірма «Алтва»було документально оформлено від підприємства з ознакам «фіктивності»TOB «ЮГ-Агродар»(код ЄДРПОУ 34252060, ДПІ в Малинівському районі Одеси, стан-10).

В жовтні, грудні 2009 року та лютому 2010 року ПП «Фірма «Алтва»реалізувало позивачу продукцію на загальну суму 4 985 163,92 грн., в т.ч. ПДВ 830 861,32 грн.. Придбання реалізованої продукції на КП «Івано-Франківськводоекотехпром», службовими особами ПП «Фірма «Алтва»було документально оформлено від підприємства з ознаками «фіктивності»ПП «Соламандра та К»(код ЄДРПОУ 35881381, ДПІ в Приморському районі м. Одеси, стан-10).

В ході подальшого відпрацювання ПП «Соламандра та К»працівниками ГВПМ ДПІ в м. Івано-Франківську було встановлено, що ПП «Соламандра та К»за юридичною адресою не знаходиться, фактична адреса не встановлена, з березня 2010 року до ДПІ в Приморському районі м. Одеси не звітує. Засновником, директором та головним бухгалтером ПП «Соламандра та К»є ОСОБА_3 (і.н.НОМЕР_1). Працюючих на підприємстві згідно форми 1-ДФ не має. На неодноразові листи працівників ГВПМ ДПІ в м. Івано-Франківськ щодо підтвердження взаєморозрахунків з ПП «Фірма Алтва», TOB «Західресурс»та TOB «Ойлстандартгруп»жодних підтверджуючих документів не надходило.

В ході проведеного аналізу було встановлено, що в подальшому придбана продукція в ПП «Соламандра та К»підприємствами ПП «Фірма «Алтва», TOB «Західресурс»та TOB Ойлстандартгруп»реалізувалась СГД Івано-Франківської, Львівської та Закарпатської області з подальшим експортом її за кордон італійським нерезидентам ALBA S.P.A та PEGASO S.P.A. Згідно аналізу вантажно-митних декларацій, які складались під час експорту описаних вище шкір ВРХ, встановлено, що продукція за межі митної території України перевозилась TзOB «Транс-Захід»(код ЄДРПОУ 30906034, м. Долина).

Працівниками ГВПМ ДПІ в м. Івано-Франківськ було отримано пояснення в директора TOB «Транс-Захід»Гриня С.В., який пояснив, що замовником перевезень виступали фірми-нерезиденти ALBA S.P.A та PEGASO S.P.A. Завантаження автомобілів шкірами ВРХ відбувалось на складах ВАТ «Шкіряник»(код ЄДРПОУ 22173327, м. Болехів). Також проведеним аналізом ВМД встановлено, що графа 31 ВМД «Вантажні місця та опис товарів»містить наступну інформацію: «Напівфабрикат BET-БЛУ із шкір ВРХ-ціла шкіра із шкури ВРХ, площа поверхні якої більша 2,6 м. Шкіра є у вологому стані, без волосяного покрову, не піддана двоїнню або поділу на шари, хромового дублення, без подальшої обробки, з характерним природним рисунком лицевої сторони (мереєю). Виробник ВАТ «Шкіряник»(м. Болехів, Івано-Франківська обл., Україна)».

Також КП «Івано-Франківськводоекотехпром» протягом періоду з травня-жовтня 2009 року, грудня 2009 року та лютого 2010 року оформляло проведення господарських операцій по придбанню ТМЦ (робіт, послуг) від ПП «Фірма «Алтва»(код 25069085) на загальну суму 9 599 152 грн., в т.ч. ПДВ 1 599 858 грн.

На даний час стан платника ПП «Фірма «Алтва»- 36 «основний платник до кінця року». Згідно бази даних «АІС податки»ДПІ м. Івано-Франківськ юридична адреса підприємства -АДРЕСА_1.

Крім цього, за даними Системи автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів на рівні ДПА України було встановлено, що у періоді з травня - жовтня 2009 року, грудня 2009 року та лютого 2010 року постачальниками ПП «Фірма «Алтва»були суб'єкти господарювання, стан яких відмінний від «основний платник».

В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено, що на підставі звітності, наданої до ДПІ у м. Івано-Франківськ ПП «Фірма «Алтва»останню декларацію з податку на прибуток подано за 9 місяців 2010 року надано 09.11.2010 року (вх. № 156322 від 09.11.2010 року), в якій дані в рядках 01.5, 04.10, 04.12, 07 декларації прокреслені, що свідчить про відсутність основних фондів. Рядки 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів»та 07 «Сума амортизаційних відрахувань»декларації з податку на прибуток підприємства з прочерками, тобто основні засоби та нематеріальні активи на підприємстві відсутні.

Свідоцтво платника ПДВ анульовано у березні 2011 року. Остання звітність по податку на додану вартість, яка подана до ДПІ в м. Івано-Франківськ - листопад 2010 року (рядки декларації прокреслені, що свідчить про відсутність фінансово-господарської діяльності).

ПП «Фірма «Алтва»надано до ДПІ у м. Івано-Франківськ розрахунки комунального податку за III квартал 2010 року рік (вх. № 156258 від 09.11.2010 року), згідно якого кількісний склад працівників з III квартал - 3 працюючих, що свідчить про відсутність трудових ресурсів.

Таким чином, наведені в сукупності факти свідчать що у ПП «Фірма «Алтва»відсутні трудові ресурси, які приймали б участь у навантаженні-розвантаженні будь-яких товарів, наданні послуг, транспортуванні, зберіганні товару та ТМЦ.

Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартість характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва- підприємцями.

За результатами аналізу документів, у ПП «Фірма «Алтва»власних, орендованих, одержаних за договорами лізингу складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності немає.

А тому наведене свідчить про відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутні управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Враховуючи вищенаведене, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюю-через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту мають реального товарного характеру.

Оскільки на ПП «Фірма «Алтва»відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Крім цього, за даними Системи автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що у періоді з травня - жовтня 2009 року, грудня 2009 року та лютого 2010 року постачальниками ПП «Фірма «Алтва» були суб'єкти господарювання, в яких стан відмінний від «основний платник».

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав, обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, яі власник не має права вимагати його повернення. Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно ст. 664 України є вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути перед покупцеві за місцезнаходженням товару.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Згідно із вимогами п. 2 ст. 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерської обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документаи, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документам визначена п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, згідно якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»16.07.1999 року № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні містити обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704. первинні документи паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»16.07.1999 року № 996-ХІV.

Таким чином, дане свідчить про безтоварність операції, що не підтверджується реальністю часу здійснення операцій, місцезнаходженням майна, відсутністю виробничо- складських приміщень та іншого майна (технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

Відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок плати податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товару (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 даного Закону податкова накладна складається на момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку тог (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої варт перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податків за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використає виробництві та /або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно вимог п.п.7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (інші подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, поперед включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтвердь зазначеними цим підпунктом документами.

Що стосується розрахунків позивача за напівфабрикати частково векселями, суд зазначає наступне.

Особливості оподаткування податком на додану вартість операцій з використанням векселів установлені п. 4.8 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент проведення включення суми ПДВ до податкового кредиту).

Зазначений пункт регулює нарахування податку на додану вартість під час здійснення операцій з поставки товарів (послуг), які є об'єктом оподаткування згідно з пунктом 3.1 статті І цього Закону, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів випущених таким покупцем або третьою особою.

Відповідно до абзацу третього пункту 4.8 статті 4 зазначеного Закону для цілей оподаткування векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання цього податку, крім податкових векселів.

Таким чином, при отриманні податкової накладної за розрахунок з продавцем шляхом видачі йому простого векселя у відповідному звітному податковому періоді в покупця товарів не виникає право на включення до складу податкового кредиту сум зазначених в такій податковій накладній.

Аналогічної позиції дотримується Верховний суд України у постанові

11.05.2010р. №10/67 та в постанові Вищого адміністративного суду України від 13.04.2011 року у справі № К-43086/09.

Окрім цього, судом встановлено, що за наслідками проведеної невиїзної документальної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) у ПП «Фірма «Алтва»за період з 01.05.2009 року по 28.02.2010 року постановою Івано-Франківського міського суду від 19.03.2012 року головного бухгалтера КП «Івано-Франківськводоекотехпром»визнано винною у вчиненні правопорушення щодо порядку ведення податкового обліку за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Постанова набрала законної сили. (т. 2 а.с. 37).

Відповідно до норми ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сукупність обставин, підтверджених належними доказами свідчить про те, що виконання робіт (надання послуг) за укладеними договорами із ПП «Фірмою «Алтва»фактично не надавались (не придбавались), а сам факт наявності первинних бухгалтерських документів не є беззаперечним доказом товарності операцій на противагу встановленим судом обставинам.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 23 статті 2 Бюджетного кодексу України передбачено, що доходи бюджету - податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за надання адміністративних послуг, власні надходження бюджетних установ).

Згідно з статтею 9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти.

У відповідності до частини другої статті 9 вказаного Кодексу податковими надходженнями визнаються встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) та місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

Таким чином, несплачений підприємством податок на додану вартість внаслідок невірного формування податкового зобов'язання та податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Доводи позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки представлені суду та долучені до матеріалів справи докази жодним чином не підтверджують джерело походження наданих послуг, виконаних робіт і на противагу встановленим судом обставинам виключають можливість надання таких послуг, виконання робіт вказаними контрагентами позивача.

Відповідно до частини першої статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Частиною третьої цієї статті передбачено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищенаведене та вказані правові норми, провівши безпосереднє, всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх доказів, оцінивши достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 16.11.2012 року.

Суддя: Мигалюк Ю.В.