Постанова

від 20.11.2012 по справі 5023/3154/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2012 р. Справа № 5023/3154/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Якимчук О.О.,

позивача - Сизова Л.В.,

першого відповідача - Соловьов М.О.,

другого відповідача - не з'явився,

першої третьої особи - Караченцев Ю.Л.,

другої третьої особи - не з'явився,

третьої третьої особи - не з'явився,

четвертої третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокурора (вх. № 3019 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 03.09.12 у справі

за позовом Прокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові, м. Харків

до

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Давалер", м. Харків,

2) Товарної біржі "Правопорядок", м. Харків;

треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Озон-Інвест" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Караченцева Ю.Л., м. Харків;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Радгосп-Інвест" с. Радгоспне;

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Васіщевське підприємство" смт Васищеве;

4) Комунальне підприємство "Харківське міське БТІ", м. Харків;

про визнання недійсним результату аукціону, визнання недійсним договору та встановлення факту недійсності правочинів

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харків (позивач), звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів ТОВ "Давалер"(перший відповідач) та Товарної біржі "Правопорядок" (другий відповідач), в якому просить суд:

1) Визнати недійсними результати проведення аукціону з продажу нерухомого майна нежитлової будівлі літ "А-3"загальною площею 1363,8 кв.м., що розташована за адресою: м. вул. Яроша Отакара, буд. 7а, що був проведений 17.03.2012 року Товарною біржею правопорядок" (протокол № 2 від 17.03.2011 проведення аукціону), оскільки вказаний аукціон відбувся з істотними порушеннями чинного законодавства України, зокрема вимог статей 15, 16, 17 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", 25, 26, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом".

2) Визнати недійсним правочин - договір купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлової будівлі літ "А-3"загальною площею 1363,8 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків вул. Яроша Отакара, буд. 7а., що укладений між ТОВ фірма "Озон-Інвест"(код за ЄДРПОУ 14107925) в особі ліквідатора арбітражного керуючого Караченцева Ю.Л. та ТОВ Васищівське підприємство"(код за ЄДРПОУ 36875452) та посвідчений 25.03.2011 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О., реєстр. № 60, що укладений за результатами аукціону від 17.03.2012, який проведений Товарною біржею "Правопорядок" (другий відповідач) протокол № 2 від 17.03.2011 проведення аукціону) із суттєвими порушеннями імперативних приписів чинного законодавства України, на підставі частини 1 статті 215, частини 1 статті 203 ЦК України

3) Встановити факт недійсності наступних правочинів, як таких, що вчинені після недійсного (нікчемного) правочину - договору купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлової будівлі літ "А-3" загальною площею 1363,8 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул.. Яроша Отакара, буд. 7а., що укладений між ТОВ фірма "Озон-Інвест"(код за ЄДРПОУ 14107925) в особі ліквідатора арбітражного керуючого Караченцева Ю.Л. та ТОВ "Васищівське підриємство"(код за ЄДРПОУ 36875452) та посвідчений 25.03.2011 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О., реєстр. № 60:

договір купівлі-продажу між ТОВ "Васищівське підприємство" (код за ЄДРПОУ 36875452) та ТОВ "Радгосп-Інвест"(код за ЄДРПОУ 37532168), що посвідчений 15.04.2011 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О., реєстр. № 127.

договір купівлі-продажу між ТОВ "Радгосп-Інвест" (код за ЄДРПОУ 37532168) та ТОВ "Давалер" (код за ЄДРПОУ 37578045), що посвідчений 17.06.2011 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глущенко І.Ю., реєстр. № 1319.

4) На підставі статті 216 ЦК України застосувати наслідки недійсності правочину - договору купівлі-продажу між ТОВ "Радгосп-Інвест" (код за ЄДРПОУ 37532168) та ТОВ Давалер" (код за ЄДРПОУ 37578045), посвідчений 17.06.2011 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глущенко І.Ю., реєстр. № 1319, а саме зобов'язати ТОВ "Давалер" (код за ЄДРПОУ 37578045) повернути ТОВ фірмі "Озон-Інвест" нерухоме майно - нежитлову будівлю літ "А-3"загальною площею 1363,8 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Яроша Отакара, буд. 1а, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.09.2012 року (суддя Аюпова Р.М.) вирішено:

В частині позовних вимог про визнання недійсними результатів проведення аукціону з продажу нерухомого майна нежитлової будівлі літ "А-3"загальною площею 1363,8 кв.м., що розташована за адресою: м. вул. Яроша Отакара, буд. 7а, що був проведений 17.03.2012 року Товарною біржею правопорядок" (протокол № 2 від 17.03.2011 проведення аукціону), оскільки вказаний аукціон відбувся з істотними порушеннями чинного законодавства України, зокрема вимог статей 15, 16, 17 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", 25, 26, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом" провадження у справі припинити.

В частині позовних вимог про визнання недійсним правочину - договору купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлової будівлі літ "А-3" загальною площею 1363,8 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків вул. Яроша Отакара, буд. 7а., що укладений між ТОВ фірма "Озон-Інвест"(код за ЄДРПОУ 14107925) в особі ліквідатора арбітражного керуючого Караченцева Ю.Л. та ТОВ Васищівське підприємство"(код за ЄДРПОУ 36875452) та посвідчений 25.03.2011 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О., реєстр. № 60, що укладений за результатами аукціону від 17.03.2012, який проведений Товарною біржею "Правопорядок" протокол № 2 від 17.03.2011 проведення аукціону) із суттєвими порушеннями імперативних приписів чинного законодавства України, на підставі частини 1 статті 215, частини 1 статті 203 ЦК України провадження у справі припинити.

В частині позовних вимог про встановлення факту недійсності наступних правочинів як таких, що вчинені після недійсного (нікчемного) правочину - договору купівлі-продажу нерухомого майна -нежитлової будівлі літ "А-3" загальною площею 1363,8 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул.. Яроша Отакара, буд. 7а., що укладений між ТОВ фірма "Озон-Інвест"(код за ЄДРПОУ 14107925) в особі ліквідатора арбітражного керуючого Караченцева Ю.Л. та ТОВ "Васищівське підриємство"(код за ЄДРПОУ 36875452) та посвідчений 25.03.2011 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О., реєстр. № 60:

- договір купівлі-продажу між ТОВ "Васищівське підприємство" (код за ЄДРПОУ 36875452) та ТОВ "Радгосп-Інвест"(код за ЄДРПОУ 37532168), що посвідчений 15.04.2011 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О., реєстр. № 127.

- договір купівлі-продажу між ТОВ "Радгосп-Інвест" (код за ЄДРПОУ 37532168) та ТОВ "Давалер" (код за ЄДРПОУ 37578045), що посвідчений 17.06.2011 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глущенко І.Ю., реєстр. № 1319

провадження у справі припинити.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Прокурор із вказаним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу прокурора, просив її задовольнити у повному обсязі.

Представник першого відповідача у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду -без змін.

Представник першої третьої особи у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду -без змін.

Представники другого відповідача, другої, третьої та четвертої третіх осіб -в судове засідання не з'явились, причини своєї неявки суду не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 серпня 2006 року між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України"(АТ "Укрексімбанк") (далі -позивач, Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Озон-Інвест"(далі - позичальник, банкрут, боржник, третя особа) укладено Генеральну угоду № 6806N1 та додаткові угоди до неї (далі-Генеральна угода), відповідно до умов яких, банк проводить кредитні операції в межах лімітів, визначених п. 4.5 цієї угоди, на підставі та з урахуванням кредитного договору, укладеного в рамках цієї генеральної угоди. Банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на наступних умовах: загальний ліміт заборгованості 7898300,00 грн., термін дії кредиту - до 08.08.2013 року.

В рамках вказаної Генеральної угоди між позивачем та позичальником укладені наступні кредитні договори:

- № 6808К36 від 08.05.2008 (невідновлювальна кредитна лінія з лімітом заборгованості 482,9 тис. грн., термін дії кредиту - до 24.01.2010, мета кредиту - поповнення обігових коштів);

- № 68608К15 від 05.08.2008 (кредит загальною сумою 4850 тис. грн., термін дії кредиту - до 02.08.2013, мета кредиту - придбання корпоративних прав);

- № 68608УЗ від 04.11.2008 (овердрафт загальною сумою 325 тис. грн., термін дії кредиту - до 03.05.2010, мета кредиту - поповнення обігових коштів).

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за вказаними кредитними договорами укладені:

- іпотечний договір №68062220 від 17.08.2006, укладений між Позивачем та Позичальником, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Яновою О.Є., предметом якого є нежитлова будівля літ "А-3"загальною площею 1363,8 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Яроша Отакара, буд. 7а, заставною вартістю 8900000,00 грн. (далі - Майно);

- іпотечний договір №68062234 від 17.08.2006, укладений між Позивачем та Позичальником, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Яновою О.Є., предметом якого є нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-1 -:- 1-13, загальною площею 103 кв. м. в літ. "А-5", що розташовані за адресою: м. Харків, пр-т Косіора, 140, заставною вартістю 578000,00 грн.

Як зазначає прокурор, загальний розмір заборгованості позичальника перед банком за кредитними договорами складає 10887390,83 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 жовтня 2010 року було порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Озон-Інвест". Справа була порушена за заявою боржника у відповідності до особливостей, встановлених ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Харківської області від 06.12.2010 року по справі № Б-39/145-10 позичальника за кредитними договорами - ТОВ фірма "Озон -Інвест" (третя особа у справі) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Караченцева Юрія Леонідовича, зобов'язавши його здійснити ліквідаційну процедуру банкрута. З дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, скасовано арешти, накладені на майно боржника, у тому числі знято заборону на відчуження предмету іпотеки нежитлової будівлі літ "А-3"загальною площею 1363,8 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Яроша Отакара, буд. 7а (том 1-ий, арк. спр. 161-163).

Під час здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором, відповідно до ст.. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вживались заходи щодо реалізації майна банкрута.

З матеріалів справи вбачається, що 14 лютого 2011 року між ліквідатором боржника та Товарною біржею "Правопорядок" укладено угоду на організацію та проведення аукціону (том 1-ий, арк. спр. 107-108), на підставі якої замовник - ліквідатор ТОВ фірма "Озон Інвест"замовив проведення 17 березня 2011 року о 12:00 год. в торгово-операційній залі ТБ "Правопорядок"повторного аукціону, зі знижкою стартової вартості на 30% від попередньої ціни по продажу майна банкрута ТОВ фірми "Озон Інвест", оскільки призначені ТБ "Правопорядок"попередні аукціони 10.01.2011 року та 14.02.2011 року не відбулись, у зв'язку із відсутністю заяв від покупців. До складу майна банкрута, яке підлягало продажу з аукціону увійшло майно, яке є предметом іпотеки №68062220 від 17.08.2006 року - нежитлова будівля літ "А-3"загальною площею 1363,8 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Яроша Отакара, буд. 7а стартовою (початковою) вартістю 1130332,00 грн.

У Всеукраїнському інформаційному виданні "Правопорядок"від 15 лютого 2011 року № 5 - (42) було опубліковано оголошення про повторний аукціон з продажу Майна банкрута (том 1-ий, арк. спр. 109).

Відповідно до протоколу №2 проведення аукціону від 17.03.2011 року (том 1-ий, арк. спр. 104), нежитлову будівлю літ. А-3 загальною площею 1363,8 кв.м. за адресою вул. О. Яроша, 7-А у м. Харкові, було реалізовано за ціною 1130332,00 грн. ТОВ "Васищівське підприємство".

25.03.2011 за результатами проведеного аукціону між ліквідатором ТОВ фірма "Озон - Інвест"та ТОВ "Васищівське підприємство"був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О., реєстр. № 60 (том 1-ий, арк. спр. 105-106).

В процедурі ліквідації банкрута ТОВ фірма "Озон - інвест"в рахунок задоволення вимог кредитора першої черги - ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України"в особі філії AT "Укрексімбанк"перераховано 763625,10 грн.

Також, як свідчать матеріали справи, ТОВ "Васищівське підприємство" на підставі договору купівлі-продажу що посвідчений 15.04.2011 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О., реєстр. № 127 продало ТОВ "Радгосп-Інвест" нежитлову будівлю літ. А-3 загальною площею 1363,8 кв.м. за адресою вул. О. Яроша, 7-А у м. Харкові (том 2-ий, арк. спр. 119).

Відповідно до договору купівлі-продажу, укладеному між ТОВ "Радгосп-Інвест" та ТОВ "Давалер", що посвідчений 17.06.2011 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глущенко І.Ю., реєстр. № 1319, ТОВ "Давалер" є власником зазначеної нежитлової будівлі.

Прокурор, вказує, що при здійсненні продажу заставного майна ліквідатором не дотримано спеціальних вимог закону щодо оцінки майна, якими регулюються порядок реалізації предмету іпотеки в процедурі банкрутства, чим порушені законні права Позивача, які полягають у продажу предмета іпотеки за нижчою ніж ним погоджена та про яку він достеменно знав.

Як зазначає прокурор, зазначений аукціон був проведений в процедурі банкрутства, із порушенням вимог статей 15, 16, 17 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", статей 25, 26, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що, на думку прокурора має наслідком визнання результатів ведення такого аукціону недійсними.

Також прокурор вказує на те, що правочин - договір купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлової будівлі А-З"загальною площею 1363,8 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Яроша Отакара, буд. 7а., що укладений між ТОВ фірма "Озон-Інвест"в особі ліквідатора арбітражного керуючого Караченцева Ю.Л. та ТОВ "Васищівське підприємство"та посвідчений 25.03.2011 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О. реєстр. № 60, що укладений за результатами аукціону від 17.03.2012, який проведений Товарною біржею "Правопорядок"(протокол № 2 від 17.03.2011 проведення аукціону) із суттєвими порушеннями імперативних норм чинного законодавства України, є недійсним на підставі частини 1 статті 215, пункту 1 статті 203 ЦК України. Отже, на думку прокурора застосовується факт недійсності правочинів: договору купівлі -продажу майна від 17.06.2011р., що укладений між ТОВ "Радгосп-Інвест"та ТОВ "Васищівське підприємство"та договору купівлі -продажу майна від 17.06.2011р. укладений між ТОВ "Радгосп-Інвест"та ТОВ "Давалер", внаслідок того, що вони укладений після нікчемного правочину між ТОВ фірма "Озон-Інвест"та ТОВ "Васищівське підприємство". Зазначені обставини, на думку прокурора, є підставою, в порядку ст. 216 Цивільного кодексу України, для застосування наслідків недійсності правочину - договору купівлі -продажу майна від 17.06.2011р. укладеного між ТОВ "Радгосп-Інвест"та ТОВ "Давалер", шляхом повернення ТОВ фірмі "Озон-Інвест"нежитлової будівлі А-З"загальною площею 1363,8 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Яроша Отакара, буд. 7а.

Прокурор посилаючись зазначені вище обставини, а також на те, що проведення аукціону порушує права позивача, як іпотекодержателя реалізованого майна, звернувся до суду з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Під час проведення аукціону продавець (в особі ліцитатора) та учасники аукціону у встановленому законом порядку певними діями (ціновими пропозиціями) визначають переможця торгів та ціну продажу майна, в результаті чого переможець торгів набуває право на придбання об'єкта. Тому, результатом проведення аукціону є визначення покупця-переможця аукціону та завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором та покупцем, який одержав право на придбання об'єкта. Суд зазначає, що публічні торги (аукціон) є за своєю правовою природою багатостороннім правочином, оскільки в ньому мають місце всі елементи, притаманні правочину.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України унормовано, що оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним в судовому порядку за позовом однієї із сторін цього правочину або іншої заінтересованої особи, що заперечують його дійсність на підставах, встановлених законом.

Судовий захист майнових інтересів осіб, названих у ст. 1 ГПК України, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 20 Господарського України здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання правочину недійсним.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.

Частиною 2 ст. 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Отже, угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Згідно з Роз'ясненням ВАСУ №02-5/111 від 12.03.1999 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як роз'яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом, тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків. Спір - це розбіжності або суперечності між суб'єктами правовідносин з питання факту або права.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вже було встановлено судом, Постановою господарського суду Харківської області від 06.12.10 року по справі № Б-39/145-10 боржника ТОВ фірма "Озон-Інвест"визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Караченцева Ю.Л. Зазначеною Постановою були скасовані обтяження щодо майна банкрута, в тому числі, скасовано арешти, накладені на майно боржника, у тому числі знято заборону на заставне майно - предмет іпотеки нежитлової будівлі літ. "А-3", загальною площею 1363,8 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. О.Яроша,7-а. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2011р. в задоволені апеляційної скарги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України"відмовлено в повному обсязі, Постанову господарського суду Харківської області від 06.12.10 року по справі № Б-39/145-10 залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2011р. касаційну скаргу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові було залишено без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 р. та постанову господарського суду Харківської області від 06.12.2010 р. по справі № Б-39/145-10 - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом, а також здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що для здійснення оцінки належного банкруту майна, ліквідатором ТОВ фірма "Озон-Інвест"було укладено угоду з суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою - підприємцем Ачкасовим Олександром Миколайовичем (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, зареєстрованого фондом державного майна України за №7586/08 від 14.08.2008р.) про виконання робіт з незалежної оцінки майна від 07.12.2010 року № 07/12/10-1, згідно з якою було проведено оцінку майна банкрута.

Відповідно до звіту про оцінку вартості нежитлової будівлі, літ. "А-3", загальною площею 1363,8 кв., що знаходиться за адресою: вул. Отакара Яроша, 7-А у м. Харків, проведеної вищезазначеним суб`єктом оціночної діяльності вартість нежитлової будівлі склала 2 306 800,00 грн. (том 1-ий, арк. спр. 73-86).

Відповідно до вимог п. 1 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Для здійснення продажу майна банкрута, 09.12.2010 р. ліквідатором було укладено з Товарною біржею "Правопорядок" (другим відповідачем у справі, товарною біржею) угоду на організацію та проведення аукціону.

10.12.2010 року у Всеукраїнському інформаційному виданні "Правопорядок" за № 26-2 (34) було опубліковано оголошення про аукціон з продажу майна банкрута.

Проте, призначений на 10.01.2011 року аукціон з продажу майна банкрута не відбувся, у зв'язку з відсутністю заяв від покупців.

11 січня 2011 року ліквідатором ТОВ фірма "Озон-Інвест"з другим відповідачем у справі було укладено ще одну угоду на організацію та проведення повторного аукціону з продажу майна та призначений повторний аукціон зі знижкою стартової вартості майна.

У Всеукраїнському інформаційному виданні "Правопорядок" від 13 січня 2011 року № 29-1-2 (37) було також було опубліковано оголошення про повторний аукціон з продажу майна банкрута.

Натомість, ліквідатора банкрута - товарною біржею листом від 14.02.2011 р. було повідомлено, що призначений на 14 лютого 2011 року повторний аукціон зі знижкою стартової вартості майна не відбувся, заяв від потенційних покупців не надходило.

У зв'язку з відсутністю заявок від потенційних покупців ліквідатором було укладено договір підряду від 17.02.2011 року № 001.11-ТЗ з ТОВ фірма "Фаетон" для здійснення обстеження та підготовки експертного висновку про стан будівельних конструкцій та можливості подальшої експлуатації належної банкруту нежитлової будівлі по вул. Отакара Яроша, 7-а.

Відповідно до технічного висновку ТОВ фірма "Фаетон", будівля потребувала капітального ремонту.

14 лютого 2011 року ліквідатором укладено угоду з товарною біржею "Правопорядок" та призначений третій аукціон з продажу нерухомого майна зі знижкою стартової вартості майна на 30 відсотків.

У Всеукраїнському інформаційному виданні "Правопорядок" від 15 лютого 2011 року № 5-0 (42) було опубліковано оголошення про повторний аукціон з продажу майна банкрута.

Судом встановлено, що майно банкрута було реалізовано з аукціону, який відбувся 17.03.2011 року.

Відповідно до протоколу № 2 проведення аукціону від 17.03.2011 р. нежитлову будівлю літ. А-3 загальною площею 1363,8 кв.м. за адресою вул. О. Яроша, 7-А у м. Харкові, було реалізовано за ціною 1 130 332,00 грн.

За результатами аукціону від 17.03.2011 року, між ТОВ фірма "Озон-Інвест"в особі ліквідатора арбітражного керуючого Караченцева Ю.Л. та ТОВ "Васищівське підприємство"був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлової будівлі А-З"загальною площею 1363,8 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Яроша Отакара, буд. 7а., посвідчений 25.03.2011 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О. реєстр. № 60.

Грошові кошти, виручені від продажу майна банкрута надійшли на розрахунковий рахунок 26003000742984 в ПАТ "Універсал Банк" м. Київ, МФО 322001, які в подальшому у сумі 763 625,10 грн. були перераховані ліквідатором в задоволення вимог кредитора першої черги - ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України" (позивача у справі) в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові платіжним дорученням від 09.09.2011 р. № 0000000001.

Позивач не спростовує факту отримання ним зазначених грошових коштів в процедурі банкрутства ТОВ фірма "Озон-Інвест".

Крім того, слід зазначити, що, відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 13.06.2007 р. № 8 "Про незалежність судової влади", звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, за змістом ст.ст. 1, 2 ГПК України, до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Проте, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого зазначеними нормами права. Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд має встановити, чи є особа, за позовом якої порушено провадження по справі, належним позивачем, тобто, звертаючись до суду із вимогами про визнання недійсними спірних договору про відступлення права вимоги та угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, укладених між відповідачами, позивач має довести, яким чином оспорюванні правочини порушують або оспорюють права і охоронювані законом інтереси позивача.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не є стороною спірних правочинів.

Одночасно, вказані правочини, укладені відповідачами відповідно до приписів цивільного законодавства, регулюють правовідносини, що склалися саме між відповідачами, та учасником яких не є позивач.

Спірний аукціон з продажу нерухомого майна, належних на праві власності ТОВ фірма "Озон-Інвест", був проведений у ліквідаційній процедурі у межах справи № Б-39/145-10 про банкрутство останнього, а ліквідаційна процедура була відкрита згідно прийнятої у вказаній справі Постанови від 06.10.2010р.

Натомість, прокурор обґрунтовує порушене право позивача тим, що останній є кредитором у справі про банкрутство ТОВ фірма "Озон Інвест"та заставодержателем реалізованого 17.03.2012 року на аукціоні майна, посилаючись на ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", стверджує, що спірні правочини порушують права позивача, в якості кредитора у справі про банкрутство ТОВ фірма "Озон-Інвест",.

Відповідно до ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Тобто, вказаний закон слід розглядати як законодавчий акт, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до норм загальних щодо регулювання провадження у справах про банкрутство, відновлення платоспроможності боржника (санації), визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, укладення мирової угоди тощо.

Як вбачається з закону, положення ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" врегульовує, у тому числі, питання правовідносин, що виникають під час продажу майна боржника під час провадження по справі про банкрутство, а також підстави для визнання угод, укладених боржником, недійсними.

Відповідно до ч.10 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", керуючий санацією в трьохмісячний строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо: виконання договору завдає збитків боржнику; договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника; виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону про банкрутство, особою, що вправі звертатися із заявами про визнання недійсними угод боржника на підставах, визначених частиною десятою статті 17 Закону, є ліквідатор боржника.

Таким чином, по-перше, ч.10 ст. 17 вказаного закону, визначає не підстави для визнання укладених боржником угод недійсними, а підстави відмови від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково. По-друге, право на звернення до суду із заявою про визнання недійсними угод боржника, на підставах, визначених ч.10 ст. 17 вказаного закону, належить до компетенції ліквідатора боржника.

Отже, враховуючи, що порядок продажу майна боржника, включеного до ліквідаційної маси останнього, врегульований нормами, зокрема, ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і такий продаж здійснюється у ліквідаційній процедурі у межах справи про банкрутство, спори про визнання недійсними відповідного аукціону з продажу майна банкрута з підстав, передбачених нормами діючого законодавства, та з підстав порушення, у тому числі згаданої статті Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вирішуються у межах відповідної справи про банкрутство, оскільки такі спори безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в цій справі.

Відповідно до п. 4 ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута, особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка посилаючись на свої права або іншу підставу, передбачену законом або договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси..

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 24.10.2011р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", до компетенції господарських судів віднесено розгляд усіх справ про банкрутство. Зазначені справи відповідно до частини другої статті 4-1 ГПК України розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законами України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та "Про банки і банківську діяльність". Господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі, в тому числі про: визнання недійсними правочинів, вчинених керуючим санацією (ліквідатором); визнання права власності на майно боржника; оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника.

Отже, відповідно до визначеного, спори про визнання недійсними правочинів на спеціальних підставах, встановлених ст. 17 Закону про банкрутство, підлягають вирішенню у межах справи про банкрутство.

Матеріали справи свідчать, що на даний час ліквідаційна процедура ТОВ фірми "Озон-Інвест" триває.

Відповідно до викладеного, суд встановив, що аукціон з продажу нерухомого майна - нежитлової будівлі літ "А-3" загальною площею 1363,8 кв.м., що розташована за адресою: м. вул. Яроша Отакара, буд. 7а, який був проведений 17.03.2012 року Товарною біржею правопорядок", проведено із додержанням приписів цивільного законодавства; не порушує законних прав та інтересів позивача; відсутні підстави, передбачені цивільним законодавством, для визнання його недійсним; вимоги про визнання спірного аукціону мають розглядатися у межах провадження по справі про банкрутство.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи наведене та виходячи із системного аналізу положень ГПК України, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суді дійшов вірного висновку про те, що між позивачем та відповідачами про визнання торгів недійсними не підлягає вирішенню господарським судом в порядку позовного провадження. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 23 листопада 2011 року у справі №5015/894/11, від 20 березня 2012 року у справі № 5021/1619/2011.

При цьому, відповідно до ст.48 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Як свідчать подані позивачем документи, аукціон, результат яких оскаржується, відбувся 17.03.2011 року. Таким чином, перебіг строку встановленого ст.48 Закону України "Про іпотеку" розпочався 18.03.2011 року та закінчився 18.06.2011 року. В той же час, Позивачем заявлені вимоги у липні 2012 року, тобто після строку, встановленого ст.48 Закону України "Про іпотеку".

Стосовно позовних вимог про визнання недійсним правочину - договору купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлової будівлі літ "А-3"загальною площею 1363,8 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків вул. Яроша Отакара, буд. 7а, що укладений між ТОВ фірма "Озон-Інвест"(код за ЄДРПОУ 14107925) в особі ліквідатора арбітражного керуючого Караченцева Ю.Л. та ТОВ Васищівське підприємство"(код за ЄДРПОУ 36875452) та посвідчений 25.03.2011р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О., реєстр. № 60, що укладений за результатами аукціону від 17.03.2012, який проведений Товарною біржею "Правопорядок" протокол № 2 від 17.03.2011 проведення аукціону) із суттєвими порушеннями імперативних приписів чинного законодавства України, на підставі частини 1 статті 215, частини 1 статті 203 ЦК України, то, як вже зазначалось вище, вказана позовна вимога підлягає вирішенню у межах справи про банкрутство.

В контексті того, що позовна вимога прокурора про застосування наслідків недійсності правочину - договору купівлі-продажу між ТОВ "Радгосп-Інвест" та ТОВ Давалер", - є фактично похідною від позовної вимоги про визнання недійсним результату аукціону з продажу нерухомого майна, проведеного 17.03.2011р., а провадження в цій частині було припинено, - місцевий господарський правомірно відмовив в задовленні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові до Товариства з обмеженою відповідальністю "Давалер" та до Товарної біржі "Правопорядок" про застосування наслідків недійсності правочину - договору купівлі-продажу між ТОВ "Радгосп-Інвест" (код за ЄДРПОУ 37532168) та ТОВ Давалер" (код за ЄДРПОУ 37578045), посвідчений 17.06.2011 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глущенко І.Ю., реєстр. № 1319, а саме зобов'язати ТОВ "Давалер" (код за ЄДРПОУ 37578045) повернути ТОВ фірмі "Озон-Інвест" нерухоме майно - нежитлову будівлю літ "А-3"загальною площею 1363,8 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Яроша Отакара, буд. 1а, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано.

Щодо позовних вимог про встановлення факту недійсності наступних правочинів, як таких, що вчинені після недійсного (нікчемного) правочину - договору купівлі-продажу нерухомого майна -нежитлової будівлі літ "А-3" загальною площею 1363,8 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул.. Яроша Отакара, буд. 7а., що укладений між ТОВ фірма "Озон-Інвест"(код за ЄДРПОУ 14107925) в особі ліквідатора арбітражного керуючого Караченцева Ю.Л. та ТОВ "Васищівське підриємство"(код за ЄДРПОУ 36875452) та посвідчений 25.03.2011 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О., реєстр. № 60:

- договір купівлі-продажу між ТОВ "Васищівське підприємство" (код за ЄДРПОУ 36875452) та ТОВ "Радгосп-Інвест"(код за ЄДРПОУ 37532168), що посвідчений 15.04.2011 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О., реєстр. № 127.

- договір купівлі-продажу між ТОВ "Радгосп-Інвест" (код за ЄДРПОУ 37532168) та ТОВ "Давалер" (код за ЄДРПОУ 37578045), що посвідчений 17.06.2011 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глущенко І.Ю., реєстр. № 1319, - то суд керується наступним.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 цієї статті визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, а саме: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії яка порушує право, відновлення становища яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності державної влади, органу влади автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Відсутність правових підстав для застосування способу захисту права, обраного позивачем, а саме - встановлення певного факту (недійсності правочину), випливає з того, що у відповідності до статті 15, 16 Цивільного кодексу України способи захисту права по своїй суті -це правові заходи, за допомогою яких у встановленому законом порядку здійснюється відновлення порушеного суб'єктивного права. Натомість спосіб обраний позивачем до такого результату (відновлення права) привести не спроможний. Застосування судом заходів, які не приводять до захисту права неприпустимо, оскільки не відповідає завданням суду визначеним статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яка передбачає, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 234 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Зокрема, п.5 ч.2. ст. 234 ЦПК України, визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про припинення провадження у справі відповідно до приписів п. 1. ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Стосовно вимог до першого відповідача - ТОВ "Давалер" щодо застосування на підставі статті 216 ЦК України наслідків недійсності правочину - договору купівлі-продажу між ТОВ "Радгосп-Інвест та ТОВ Давалер", а саме зобов'язати ТОВ "Давалер" повернути ТОВ фірмі "Озон-Інвест" нерухоме майно - нежитлову будівлю літ "А-3"загальною площею 1363,8 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Яроша Отакара, буд. 1а, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, колегія суддів зазначає, що перший відповідач -ТОВ "Давалер" є добросовісним набувачем.

Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

При цьому, якщо майно знаходиться у володінні позивача, його право на майно захищається презумпцією правомірності фактичного володіння.

В силу приписів ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 330 Цивільного кодексу України передбачено, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до частини п'ятої статті 12 Цивільного кодексу добросовісність набувача презюмується.

Відповідно до положень ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Частиною 2 статті 388 Цивільного кодексу України встановлено, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

При цьому, як вірно зауважив господарський суд Харківської області, статтею 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку, таким чином, верховенство права, передбачене конституційною нормою щодо судового захисту, не позбавляє сторону у справі, в даному випадку прокурора або позивачів, на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів у спосіб, як це передбачено чинним законодавством, з позовом з приводу визнання публічних торгів такими, що не відбулися або шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача (Постанова Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"N 9, 06.11.2009).

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається, як не вбачається і підстав для задоволення апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 03.09.2012 року залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 20.11.2012 року

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Медуниця О.Є.