Постанова

від 27.11.2012 по справі 5006/38/28б/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.11.2012 р. справа №5006/38/28б/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіної Н.О. Геза Т.Д., Кододова О.В. від скаржникаВоробйова С.Г. -за довіреністю від заявникане з'явився від боржникане з'явився розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Державної податкової служби на постанову господарського суду Донецької області від 20.08.2012 року у справі№5006/38/28б/2012 (суддя Лейба М.О.) за заявою Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_6 , м. Донецьк до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОЛЬ», м. Донецьк пробанкрутство ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Донецької області від 20.08.2012р. визнано банкрутом відсутнього боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОЛЬ», м. Донецьк, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 3 місяці до 20.11.2012р., ліквідатором по справі призначено Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_6 , м. Донецьк.

Постанова господарського суду Донецької області від 20.08.2012 року мотивована тим, що вимоги ініціюючого кредитора є безспірними, оскільки підтверджені виконавчим написом нотаріуса та відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців боржник відсутній за місцезнаходженням.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька Державної податкової служби, звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Донецької області від 20.08.2012р. по справі №5006/38/28б/2012.

В підтвердження доводів апелянт посилається на те, що податкова інспекція є потенційним кредитором суб'єкта господарювання у справі про банкрутство саме після винесення судом у першому судовому засіданні за результатами розгляду вимог ініціюючого кредитора, тому факт порушення провадження у справі про банкрутство платника податків викликає необхідність обов'язкового проведення позапланової перевірки органами податкової служби стосовно повноти нарахування та сплати податків боржником, однак податковий орган був позбавлений права провести перевірку, що призводить до неможливості формування кредиторських вимог до боржника та невиконання функцій органів державної податкової служби. Також, зазначив, що ВДВС Київського РУЮ відкрито постанову раніше ніж було підтверджено безспірність вимог кредитора та здійснено виконавчий напис нотаріуса чим порушено ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою від 17.09.2012р. апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

24.09.2012р. до Донецького апеляційного господарського суду від ліквідатора надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким він просить постанову господарського суду Донецької області від 20.08.2012р. по справі №5006/38/28б/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька без задоволення.

В судове засідання з'явився представник скаржника, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги з підстав викладених у останній.

Представники ініціюючого кредитора та боржника в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання були повідомлено належним чином. Про наявність поважних причин неявки представників у судове засідання апеляційної інстанції не повідомили.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.08.2012р. за заявою ініціюючого кредитора Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_6 порушена справа про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОЛЬ», м. Донецьк відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постанова господарського суду Донецької області від 20.08.2012 року мотивована тим, що вимоги ініціюючого кредитора є безспірними, оскільки підтверджені виконавчим написом нотаріуса та відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців боржник відсутній за місцезнаходженням.

Переглядаючи постанову суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом, суд апеляційної інстанції, окрім дослідження правомірності винесення оскаржуваної постанови, повинен надати оцінку всім обставинам, у зв'язку з чим суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно п.104 Постанови №15 Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Положеннями абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

За змістом ч. 3 ст. 6, ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором неплатоспроможності боржника документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, ініціюючий кредитор звернувся до суду з заявою у зв'язку з не оплатою боржником заборгованості у сумі 22770,00грн., яка виникла на підставі договору про надання послуг по забезпеченню фізичного комфорту №б/н від 01.09.2010р. Також, вказує на те, що безспірність вимог підтверджується виконавчим написом приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_8 від 13.04.2012р. за реєстровим №2740, який надісланий до Відділу державної виконавчої служби за місцем реєстрації боржника та 19.04.2012р. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що 13.04.2012р. приватним нотаріусом ОСОБА_8 був здійснений виконавчий напис №2740, яким він пропонує стягнути з ТОВ «НІКОЛЬ»заборгованість у розмірі 22770,00грн. на підставі договору по забезпеченню фізичного комфорту від 01.09.2010р. Також, вказав, що підлягає стягненню з боржника сума сплаченого державного мита та понесених витрат при вчиненні виконавчого напису в розмірі 970,00грн.

Договір по забезпеченню фізичного комфорту від 01.09.2010р. укладений між Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_6 (виконавець) та ТОВ «НІКОЛЬ»(замовник) у простій письмовій формі, нотаріально не засвідчувався.

Нормами статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Виходячи із змісту вказаних вище статей, можливо зробити висновок про те, що виконавчий напис за своєю правовою природою є документом, що підтверджує наявність у боржника безспірної заборгованості перед стягувачем, яка виникла на підставі зобов'язання. В свою чергу, така заборгованість або інша відповідальність боржника має бути безспірною і не потребує додаткового доказування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до вказаного переліку, стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів провадиться стягненням заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно.

Для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Так, вказаний Перелік не містить підстав для одержання виконавчого напису на підставі договору, який не є нотаріально посвідченим та на виконання якого не видавався вексель.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що вчинений виконавчий напис приватним нотаріусом ОСОБА_8 здійснювався без належного підтвердження безспірності вимог стягувача та за відсутності нотаріально посвідченого договору.

Але, суд першої інстанції не надав критичної оцінки зазначеним обставинам та виконавчому напису.

Разом з цим, справа про банкрутство не може базуватись на виконавчому документі, якій фактично є неналежним та недопустимим доказом у справі.

Такий виконавчий напис вчинений в супереч викладеним вище вимогам закону не є доказом безспірності кредиторських вимог у розумінні Закону України «Про нотаріат», Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 , «Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

При цьому, п 3 ст. 7 Закону визначено, що до заяви боржника додаються в т.ч. і інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі і по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загально обов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності (ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 205 ГК України у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.

Постановою від 19.04.2012р. було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №2740 виданий 13.04.2012р.

З наданих заявником апеляційної скарги документів видно, що у боржника були відкриті рахунки у ПАТ «ВіЕйБі Банк»: №26001040000060 ( 27.05.2009р. -дата відкриття; 25.05.2012р. -дата закриття) та у АКБ «Індустріалбанк»: №26008010000813 (23.04.2008р. -дата відкриття; 17.05.2012р. -дата закриття).

Тобто, на час здійснення виконавчого провадження та порушення справи про банкрутство у боржника існували розрахункові рахунки в банках, але матеріалами справи доказів перевірки наявності та руху грошових коштів на цих рахунках виконавчою службою не встановлено та не підтверджено.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази здійснення дій державним виконавцем з виявлення рухомого та нерухомого майна, грошових коштів та руху коштів по виявленим рахункам боржника.

З огляду на те, що грошові кошти є основним та ліквідним активом будь-якого підприємства, зазначені обставини є грубим порушенням Закону України «Про виконавче провадження», проте суд першої інстанції не звернув будь-якої уваги на вищезазначені обставини.

Крім того, ДПІ у Київському районі м. Донецька була надана остання звітність боржника з податку на прибуток та податку на додану вартість, а саме за травень 2012 року. З яких вбачається, що боржником були враховані доходи в сумі 3292039 грн., а витрати -3289084грн., об'єктом оподаткування є сума 2955грн. з якої задекларовано податок на прибуток 621грн. Аналогічні показники містить звітність з податку на додану вартість за той же період.

В судовому засідання апеляційної інстанції представник податкової інспекції послався на те, що юридична адреса ПП «Ніколь», а саме АДРЕСА_1 є одночасно й домашньою та почтовою адресою засновника та директора ПП «Ніколь»- ОСОБА_9

Також, з довідки про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків №742/64 від 26.06.2012р. підписаної начальником підрозділу податкової міліції -Комкор Є.В. встановлено, що за результатами проведених необхідних та достатніх заходів щодо встановлення місцезнаходження платника податків підтверджено місцезнаходження платника податків - ПП «НІКОЛЬ»за адресою: АДРЕСА_1. Інформація щодо вибуття з зазначеної юридичної адреси не підтверджена.

Наведені обставини доводять, що боржник безпосередньо та наявно здійснювалась господарська діяльність. Згідно податкової звітності, поданої самостійно боржником до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька за травень 2012р. ПП «НІКОЛЬ»видно отримання доходу у сумі 3292039 грн., що свідчити про фактичне здійснення боржником господарської діяльності та, відповідно, відсутність підстав для застосування до нього процедури банкрутства за ст. 52 Закону про банкрутство.

Матеріали справи свідчать, що господарський суд Донецької області, порушивши та здійснивши провадження у цій справі (у тому числі, приймаючи постанову про визнання банкрутом), надавши невірну правову оцінку наявним у справі доказам, порушив вимоги Закону про банкрутство щодо порядку та підстав порушення провадження у справі про банкрутство за спрощеною процедурою.

Отже, суд першої інстанції невірно застосував норми ч. 3 ст. 6 та ст. 7 Закону про банкрутство -щодо безспірності кредиторської заборгованості, відсутності грошових коштів, рухомого та нерухомого майна у боржника та дійшов передчасного висновку про наявність достатніх підстав для порушення справи про банкрутство та введення подальших процедур банкрутства.

Вищевикладене свідчить про те, що провадження у даній справі було здійснено з порушенням та невірним застосуванням норм законодавства, а справа про банкрутство боржника порушена безпідставно.

Згідно ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. передбачено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

За таких обставин, та виходячи із системного аналізу норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ухвала про ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі підлягає скасуванню, як така, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а провадження у справі про банкрутство ТОВ "НІКОЛЬ" -припиненню за відсутністю предмету спору.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Державної податкової служби на постанову господарського суду Донецької області від 20.08.2012р. у справі №5006/38/28б/2012 -задовольнити.

Постанову господарського суду Донецької області від 20.08.2012р. по справі №5006/38/28б/2012 про банкрутство -скасувати.

Припинити провадження у справі № 5006/38/28б/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОЛЬ», м. Донецьк.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОЛЬ», м. Донецьк для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з ліквідацією банкрута та прийняття іншого судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство, та відновлення в Єдиному державному реєстрі стану юридичної особи -Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОЛЬ», м. Донецьк (ЄДРПОУ 30341392).

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: Т.Д. Геза

О.В. Кододова