Рішення

від 06.11.2008 по справі 21/440

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА

01030, м.Київ,

вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

справа

№  21/440

06.11.08

За позовом     Товариства

з обмеженою відповідальністю «Агентство «Анкор - С.В.»

До          1) Державного департаменту

інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України;

2) Закритого акціонерного

товариства «Анкор Регіони»

Про          визнання недійсним свідоцтва України № 27026 на знак для

товарів і послуг »повністю

Суддя    Шевченко Е.О.

Представники сторін:

Від позивача:     Задорожня К.С., представник, довіреність

б/н від 24.07.2007р,,

Давиденко

О.Л., представник, довіреність б/н від 24.07.07р.

Від відповідача 1:

Сиклітенко В.В., представник, довіреність №16-08/3106 від 20.07.2004р.; Від

відповідача-2: Семеній Ю.М. Фоміченко - Закуцька М. В, представники,

довіреність від15.03.2007 р.;

За участю експертів          ОСОБА_1., свідоцтво № 933

                              ОСОБА_2.,

свідоцтво № 1248 від 09.06.08р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство

з обмеженою відповідальністю «Агенство «Анкор - С В.»(далі по тексту - позивач)

звернулось до господарського суду з позовом до Державного департаменту

інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (далі по тексту -

відповідач -1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкор

Регіони»(далі по тексту відповідач-2) про визнання недійсним Свідоцтва України

№ 27026 на знак для товарів і послуг », яке належить відповідачеві-2 повністю.

Ухвалою

господарського суду м. Києва від 11.07.07 р. було порушено провадження у справі

№ 21/440 та призначено розгляд справи на 14.08.07 р.

У

судовому засіданні 14.08.07 р. відповідач-2 надав відзив на позовну заяву у

якому зазначав про сплив строку позовної давності у даній справі, та просив

відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Проте суд ухвалив, що

необхідно дослідити усі обставини справи.   

Відповідно

до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувались перерви з 14,08.07 р.

по 11.09.07 р., з 11.09.07 р. по 03.10.07 р.

Позивачем

у справі подано клопотання про призначення у справі судової експертизи щодо

встановлення відомості фірмового найменування позивача та визначення схожості

до ступеня сплутування фірмового (комерційного) найменування позивача та

оскаржуваного свідоцтва.

Відповідачем-2

у справі також подано клопотання про призначення судової експертизи у справі.

Також відповідачем-2 поданий відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2

проти позовних вимог заперечує з тих підстав, що відповідачу-2 належить право

на комерційне найменування «АНКОР», яке виникло до дати державної реєстрації

позивача.

Предметом

розгляду даної справи є визнання недійсним свідоцтва України №27026 на знак для

товарів і послуг »який належить відповідачеві-2, з підстав невідповідності

позначення умовам надання правової охорони, встановленим Законом України «Про

охорону прав на знаки для товарів і послуг»№ 3689-ХП від 15 грудня 1993 року,

оскільки на думку позивача це позначення є схожим настільки, що його можна

сплутати з фірмовим найменуванням Товариства з обмеженою відповідальністю

«Агентство «Анкор - С.В», яке діє на території України з 13 квітня 1994 року, а

тому дане позначення відповідно до п. З ст.6 Закону України «Про охорону прав

на знаки для товарів і послуг»не відповідає умовам надання правової охорони та

має бути визнано недійсним.

Згідно

п. 3.3 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.03.2005

р. №04-5/76 «Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах

зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності», з

урахуванням обставин справи по суті спору, господарські суди за допомогою

експертного дослідження мають з'ясовувати фактичні дані щодо наявності чи

відсутності підстав для відмови у наданні торговельній марці правової охорони.

З

метою такого з'ясування та з урахуванням підстав позову слід вирішити, зокрема,

питання щодо схожості знаку для товарів і послуг »за свідоцтвом України №27026

із фірмовим найменуванням Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство

«Анкор -С.В». Вирішення вказаних питань потребує спеціальних знань, а тому без

висновків судової експертизи, які є належними засобами доказування, справа не

може бути вирішена по суті.

Згідно

п. 45 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 10.06.04 за

№ 04-5/1107 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із

захистом прав інтелектуальної власності», у вирішенні спорів, пов'язаних із

визнанням недійсним свідоцтв на знаки для товарів і послуг з підстав

невідповідності зареєстрованих знаків умовам надання правової охорони для

з'ясування питань, що потребують спеціальних знань, господарському суду

необхідно призначити судову експертизу, не перебираючи на себе не притаманні

суду функції експерта.

Ухвалою

господарського суду м. Києва від 03.10.07 р. по справі було призначено судову

експертизу об'єктів інтелектуальної власності проведення якої було доручено

судовим експертам ОСОБА_1 та ОСОБА_2

01.04.08р.

до Господарського суду м. Києва надійшов висновок  № 394 комісійної судової експертизи об'єктів

інтелектуальної власності від 11.02.2008 р., а отже обставини, що зумовили

зупинення провадження у справі відпали.

Ухвалою

господарського суду м. Києва від 10.06.08 р.було поновлено провадження по

справі та призначено розгляд на 07.07.2008р. Представник відповідача в судове

засідання не з'явився.

Позивачем

було заявлено клопотання про виклик в судове засідання судових експертів для

надання пояснень щодо висновку судової експертизи № 394.

Суд

вирішив задовольнити клопотання позивача та викликати в судове засідання

експертів ОСОБА_1., ОСОБА_2

Відповідно

до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд

справи на 17.07.08 р. у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача-1 та

викликом судових експертів.

Експертом

Мещеряковою Н. заявлено клопотання про надання часу для дачі пояснень щодо

експертизи у письмовому вигляді. Розгляд справи відкладено на 24.07.2008р. До

суду надійшли письмові пояснення від 21.07.2008р. стосовно висновку судової

експертизи об'єктів інтелектуальної власності № 394.

В

судове засідання 24.07.08 р. з'явився експерт ОСОБА_1. Позивачем було заявлено

клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із необхідністю

додаткового часу для ознайомлення і надання письмових пояснень. Клопотання

судом задоволено, розгляд справи призначено на 18.08.2008 р.

В

судове засідання 18.08.2008р. з'явились судові експерти ОСОБА_1., ОСОБА_2.

Експерти дали усні пояснення стосовно висновку № 394 та додаткових письмових

пояснень від 21.07.2008р.

Відповідачем-2

подане клопотання про заміну відповідача-2 на ЗАТ «Анкор регіони»у зв'язку із

реорганізацією відповідача-2. До клопотання додані докази реорганізації, а

також внесення відповідних змін до Державного реєстру свідоцтв України на знаки

для товарів і послуг стосовно свідоцтва № 27026. Клопотання судом задоволене,

на підставі ст. 24 ГПК України  здійснено

заміну  відповідача у справі.

В

судовому засіданні оголошена перерва до 04.09.2008р. для вивчення матеріалів

справи.

Під

час дослідження  матеріалів справи, суд

прийшов  до висновку, про

необхідність  вивчення додаткового

питання, яке необхідно дослідити експертам., а саме щодо відомості фірмового

найменування ТОВ «Агентство «Анкор-С.В.»на території України.

Судом

вирішено за власною ініціативою викликати в судове засідання співробітників

Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності  ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які надавали висновок

судової експертизи № 394, для дачі роз'яснень на питання щодо відомості

фірмового найменування позивача на час подачі заявки за оскаржуваним

свідоцтвом, в зв'язку з чим ухвалою суду від 04.09.08р. розгляд справи було

відкладено  18.09.08р. для виклику

експертів для дачі роз'яснень.

Ухвалою

суду від 18.09.08р.  розгляд справи було

відкладено на 02.10.08р., в зв'язку з неявкою в судове засідання представників

позивача та відповідача-1.

Ухвалою

суду від 02.10.08р. розгляд справи було відкладено на 23.10.08р., за

клопотанням експертів, які не змогли з'явитись в судове засідання для дачі

роз'яснень по справі.

В

судовому засіданні судом було  вислухано

пояснення представників сторін, та роз'яснення судових експертів, якими надано

висновок № 394, відповідно до якого експерти пояснили, що згідно надано

висновку, а саме з його мотивувальної частини та з аналізу наданих документів,

вбачається, що фірмове найменування ТОВ «Агентство «Анкор-С.В.» було відомим на

території України під час подачі (17.03.2000р.) заявки № 2000031048 на

реєстрацію знака для товарів і послуг ».

В

судовому засідання оголошено перерву до 06.11.08р. для дослідження матеріалів

справа та підготовки повного тексту рішення у справі.

Розглянувши

подані суду документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача

і відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини та відповідні

ним правовідносини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які

мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.04.1994р.

Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією було здійснено державну

реєстрацію позивача, ТОВ «Агентство «Анкор-С.В.».

З

1994 року по 2002 роки позивач здійснював господарську діяльність в сфері

підбору та забезпечення персоналом, надаючи кадрові послуги різним юридичним

особам, про що свідчать копії наданих позивачем статей та публікацій,

статистичні дані ТОВ «Агентство «Анкор-С.В.», договори, відповідно до яких

позивач здійснював пошук кандидатів на різні посади, та акти виконаних робіт по

цих договорах.

У

1992 році в м. Москва (Російська Федерація) було створено «Товарищество с

ограниченной ответственностью «АНКОР», Статут якого було зареєстровано

20.02.1992 року Московською реєстраційною палатою (в реєстрі за № 220834).

Згідно із ст. 2 Статуту серед видів діяльності товарищества є в тому числі

здійснення всіх видів консультаційно- інформаційної і експертної діяльності в

галузі управління, роботі з кадрами та виробничої психології.

30.08.1998

року Московською реєстраційною палатою зареєстровано Статут Товариства з

обмеженою відповідальністю «АНКОР консалтинг», з якого вбачається, що ТОВ

«АНКОР»змінено назву організаційно-правової форми та назву на Товариство з

обмеженою відповідальністю «АНКОР консалтинг».

17.03.2000

р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Анкор консалтінг»було подано

заявку № 2000031048 на реєстрацію знака для товарів і послуг ». 16.09.2002 р.

на ім'я ТОВ «Анкор консалтінг»Державним департаментом інтелектуальної власності

було зареєстровано знак »для послуг 35, 41 та 42 класів Міжнародної

класифікації товарів і послуг, про що видано свідоцтво України №27026 на знак

для товарів і послуг.

15.05.2006р.

відбулася передача права власності згідно із свідоцтвом України №27026 на знак

для товарів і послуг »від Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкор

консалтінг»до Закритого акціонерного товариства «Анкор менеджмент», яке в свою

чергу 15.03.2007р. передало право власності на знак згідно із свідоцтвом

України № 27026 Відповідачу-2.

Відповідно

до матеріалів, які містяться у справі, відповідач-2 є правонаступником ТОВ

«Анкор»(Товарищество с ограниченной ответственностью «Анкор», Росія), яке було

зареєстроване у 1992 році.

Відповідно

до п. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і

послуг»правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку,

принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в

наданні правової охорони, встановлені цим Законом.

Відповідно

до п. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»,

не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними, або схожими

настільки, що їх можна сплутати із фірмовими найменуваннями, що відомі в

Україні та належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання

заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг.

Відповідно

до ст. 159 ГК України суб'єкт господарювання - юридична особа може мати

комерційне найменування. Правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене

комерційне найменування суб'єкта господарювання, якщо воно фактично

використовується ним у господарському обігу.

Статтею

8 Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883

передбачено, що фірмове найменування охороняється в усіх країнах Союзу без

обов'язкового подання заявки чи реєстрації і незалежно від того, чи є воно

частиною товарного знака.

Згідно

з ч.2 ст. 489 ЦК України право інтелектуальної власності на комерційне

найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та

охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і

незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.

Оцінивши

докази, що містяться в матеріалах господарської справи № 21/440 та які були

надані представниками сторін, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою

відповідальністю отримало майнові права інтелектуальної власності на комерційне

найменування «Агентство «Анкор-С.В.», «Анкор-С.В.»з 17.10.1994 року, уклавши

Угоди №№ 18, 19 (а.с. 61-64, т.2). Станом на день подачі заявки ТОВ «АНКОР

консалтінг»на реєстрацію знака для товарів і послуг », тобто на 17.03.2000 року

комерційне найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство

«Анкор-С.В.»було відомим на території України комерційним найменуванням.

Оскільки

встановлення відомості комерційного найменування здійснюється на основі оцінки

доказів, що містяться в матеріалах справи, і не потребує спеціальних знань, а

також відповідно до ч. 1 ст.43 ГПК господарський суд оцінює докази за своїм

внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному

розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом,

то суд приходить до висновку про відомість фірмовго найменування позивача з

наявних матеріалів справи та з роз'яснень до висновку судової експертизи № 394,

відповідно до якого  встановлено

відомість фірмового найменування позивача на території України на час подачі

17.03.2000р.

Матеріали

справи містять ряд публікацій у засобах масової інформації, зокрема статті:

«Анкор С. В. -десять лет спустя или путь от не съеденной Собаки к

Лошади»(журнал «Отдел кадров»№ 24 (87) 2002), «Анкор С. В.», журнал «Практический  маркетинг», «Зарплата растет. Но не у

всех»(журнал «Собственник), «Рекрутмент не розкошь, а средство продвижения -к

успеху»(журнал «Отдел кадров»№ 16 (56) вересень 2001 року), «Начинают и

выигрывают» (щотижневик  «АПТЕКА»),

«Первые шаги к большой открытости -три года спустя»(журнал «Отдел кадров»№ 17

(104), 2003), «Иформационные технологии в рекрутменте», (журнал «Отдел кадров»№

23(39) грудень 2000 року),  «Конвенция

рекрутерской сети «АНКОР», (журнал «Отдел кадров»№ 19 (35) жовтень 2000 року),

«Интервью при найме в компанию», (журнал «Отдел кадров»№ 17 (33) вересень 2000

року).   

Суд

враховує, що вказані вище матеріали, долучені до матеріалів справи позивачем на

підтвердження використання позначення «АНКОР», а автором окремих з них є Алла

Коняєва - працівник та співзасновник позивача. Тому є підстави вважати, що такі

публікації є доказами викладених у них обставин, зокрема використання

комерційного найменування «Анкор»позивачем.

Згідно

з Висновком № 394 комісійної судової експертизи об'єктів інтелектуальної

власності від 11.02.2008 р. в результаті дослідження було встановлено, що

послуги 35, 41 та 42 класів для яких зареєстровано знак за свідоцтвом України №

27026 та послуги, які надаються Товариством з обмеженою відповідальністю

«Агенство «Анкор -С.В.»є однорідними. Також було встановлено, що комерційне

найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство «Анкор -С.В.» та

позначення »за Свідоцтвом України № 27026 на знак для товарів і послуг є

схожими настільки, що їх можна сплутати.

Стаття

19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг»наводить

вичерпний перелік підстав, за наявності яких свідоцтво може бути визнано в

судовому порядку недійсним.

Позивач

в позовній заяві посилається на те, що знак за свідоцтвом України № 27026 на

знак для товарів і послуг не відповідає умовам надання правової охорони,

посилаючись при обгрунтуванні позовних вимог на п. З ст. 6 Закону України «Про

охорону прав на знаки для товарів і послуг», відповідно до якої не можуть бути

зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх

можна сплутати з фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим

особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких

же або споріднених з ними товарів і послуг.

При

розгляді даної справи Господарським судом міста Києва встановлено, що

позначення »за свідоцтвом України № 27026 на знак для товарів і послуг є схожим

настільки, що його можна сплутати з фірмовим найменуванням «Товариство з

обмеженою відповідальність «Агентство «Анкор-С.В.»; послуги ТОВ

«Агентства«Анкор-С.В.»є однорідними з послугами, для яких зареєстровано знак за

свідоцтвом України № 27026; ТОВ «Агентство «Анкор-С.В.»одержало право на

комерційне найменування «Товариство з обмеженою відповідальність «Агентство

«Анкор-С.В.»до дати подачі заявки на видачу свідоцтва України на знак для

товарів і послуг «АNCOR.»за свідоцтвом України № 27026; фірмове найменування

«Товариство з обмеженою відповідальність «Агентство «Анкор-С.В.»було відоме на

території України до дати подачі заявки на видачу свідоцтва України на знак для

товарів і послуг NCOR»за свідоцтвом України № 27026.

Зазначені

обставини у своїй сукупності доводять факт невідповідності умовам надання

правової охорони оскаржуваного позначення.

Суд

також вважає за необхідне зазначити, що на дату звернення із позовною заявою

від дати реєстрації знака для товарів і послуг за свідоцтвом України №

27026  - 16.09.2002 р., минув строк, що

значно перевищує встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України строк позовної

давності. Статтею 13 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і

послуг»передбачено, що одночасно з публікацією відомостей про видачу свідоцтва

Установа здійснює державну реєстрацію знака, для чого вносить до реєстру

відповідні відомості.

Як

свідчив представник позивача в судовому засіданні 03.10.2007 року, він дізнався

про наявність свідоцтва України № 27026 на знак для товарів і послуг 27.02.2007

року, коли його було залучено до справи № 18/114-18/115 третьою особою без самостійних

вимог. Судом було оглянуто в судовому засіданні відповідну ухвалу.

З

огляду на наведене, для захисту прав та інтересів особи, яка звернулася з

позовом, суд вважає за можливе поновити строк позовної давності, встановлений

чинним законодавством, оскільки причини пропуску строку позовної давності,

можна визнати поважними, з огляду на те, що позивач не знав про реєстрацію

оскаржуваного позначення на території України до виникнення судового спору у

інших справах.

Відповідно

до ч.5 ст. 267 Цивільного кодексу України, якщо суд визнає поважними причини

пропущення позовної давності, порушене право підлягає захистові.

У

зв'язку із задоволенням позову судові витрати по справі відповідно до ст. 49

ГПК України, пов'язані зі сплатою державного мита, витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу покладаються на відповідача-2 як власника

правоохоронного документу, який підлягає визнанню недійсним.

На

підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України,

Господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Визнати недійсним повністю свідоцтво

України № 27026 на знак для товарів і послуг NCOR».

3.          Зобов'язати Державний департамент

інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України внести зміни до

Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та

опублікувати в Офіційному бюлетені «Промислова власність»відомості про визнання

недійсним свідоцтва України № 27026 на знак для товарів і послуг ».

4.          Стягнути з Закритого акціонерного

товариства «АНКОР регіони»(109004, м. Москва, вул. Станіславського, 21, буд. З,

дані про рахунки не надані) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю

«Агентство «Анкор-С.В.»(01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 34, оф. 509, Код

ЄДРПОУ 19261648) 85,00 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті

державного мита та 118,00 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після

набрання рішенням законної сили.

5.          Рішення набирає законної сили після

закінчення десятиденного строку з дня його, підписання, оформленого відповідно

до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

6.          Видати наказ після набрання рішенням

законної сили.

Суддя                                                                                                    Е.О.

Шевченко