Рішення

від 12.12.2008 по справі 51/253

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА

01030, м.Київ,

вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

справа

№  51/253

12.12.08

За

позовом  Товариства з обмеженою

відповідальністю «НАЙТ ФРЕНК»

до                  Акціонерного товариства

закритого типу «Діжитек сервіс»

про                стягнення 38 452 грн. 49 коп.

Суддя Пригунова

А.Б.

Представники

сторін:

від

позивача: Дьомін Д.С. Корнев В.М.

від

відповідача: Пантюшенко О.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач

звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з

відповідача 38 452,49 грн., з яких: 33525,69 грн. основного боргу (в т.ч.

ПДВ)., 2276,56 грн. пені, 1687,10 грн. інфляційних нарахувань, 963,14 грн. 3 %

річних, а також 3935,00 грн. витрат за надання правової допомоги. Позовні

вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань

за агентським  договором № 231007 від

23.10.07р.

Ухвалою

Господарського суду міста Києва від 03.09.08 р. порушено провадження у даній

справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 01.10.08 р. за участю

представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

16.09.08р.

до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у задоволенні якої

суд відмовив через її необґрунтованість.

У

зв'язку з нез'явленням представника відповідача у судове засідання та не

виконання ним вимог суду, ухвалою Господарського суду міста Києва від  01.10.08р. розгляд справи відкладено на

27.10.08р.

У

судовому засіданні 27.10.08р. судом, відповідно до ст. 77 ГПК України,

оголошено перерву до 19.11.08р.

Ухвалою

Господарського суду міста Києва від 19.11.08р. розгляд справи було відкладено

на 01.12.08р.

У

судовому засіданні 01.12.08р., судом 

відповідно до ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 08.12.08р.

          У процесі провадження у справі

позивач неодноразово змінював позовні вимоги. Відповідно до остаточного

уточнення заявлених матеріально -правових вимог позивач просить суд стягнути з

відповідача на свою користь 35 056 грн. 25 коп., з яких: 28 525 грн. 69 коп.

основного боргу, 4 147 грн. 71 коп. -пені, 571 грн. 42 коп. -3% річних та 1 811

грн. 43 коп. - інфляційних нарахувань. Також позивач просить суд стягнути з

відповідача витрати, понесені ним за надання правової допомоги у сумі 3 935

грн. 00 коп. Зазначена заява прийнята судом до розгляду.

Представник

відповідача у судовому засіданні 08.12.08р. надав письмові пояснення по справі,

відповідно до яких частково визнав основний борг в сумі  22 104 грн. 74 коп. Проти нарахування пені,

3% річних та інфляційних нарахувань представник відповідача не заперечив, проте

не погодився з розміром нарахованих штрафних санкцій. Крім того,  заперечив проти віднесення до складу судових

витрат, перерахованих позивачем на поточний рахунок адвоката ОСОБА_1., грошових

коштів у розмірі   3 935 грн. 00 коп., з

тих підстав, щоОСОБА_1.  не приймав

участі у суді під час розгляду справи. 

У

судовому засіданні 08.12.08р. судом, відповідно до вимог ст. 77 ГПК України,

оголошено перерву до 12.12.08р.

Дослідивши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд

міста Києва, -

                                                                   ВСТАНОВИВ:

23.10.2007

року між Товариством з обмеженою відповідальністю «НАЙТ ФРЕНК»та Акціонерним

товариством закритого типу «Діжитек сервіс» був укладений агентський договір №

231007, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання за замовленням та за

рахунок відповідача за винагороду здійснювати дії по пошуку та підбору осіб,

які мають задовольнити потребу відповідача та які висловлюватимуть бажання

виступити орендарем/суборендарем покупцем об'єктів  (приміщень, машиномісць, будівель, земельних

ділянок, об'єктів незавершеного будівництва -в частині та в цілому), які

розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ризька, 8а.

Проаналізувавши

зміст укладеного сторонами договору, суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими

ознаками він є договором про надання послуг, а тому до нього застосовуються

положення законодавства про надання послуг.

Відповідно

до п. 1.2 договору, позивач зобов'язався докласти усіх необхідних зусиль для

підписання між відповідачем та клієнтами договорів -контрактів.

Пунктом

1.5 договору передбачено, що факт представлення позивачем кожного клієнта, який

міг би задовольнити вимоги відповідача, фіксується шляхом підписання

представниками сторін акта представлення кандидатури потенційного клієнта за

типовою формою додатку № 1 до цього договору.

Судом

встановлено, що позивач належним чином виконав своє зобов'язання за договором.

Зазначений факт підтверджується актом представлення кандидатури потенційного

клієнта  - Закритого акціонерного товариства

«Зевс Кераміка»від 11.11.07р., підписаного уповноваженими особами обох сторін

та завіреного печатками сторін. 

Відповідно

до п. 2.5 договору сторони зобов'язалися на протязі 5 днів з моменту підписання

кожного контракту підписувати акт прийому -передачі виконаних робіт за типовою

формою додатку № 3 до договору.

Як

вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, 27.03.08р.

сторонами підписано акт   здачі

-приймання виконаних робіт по агентському договору № 231007 від 23.10.07р.,

який є підставою для здійснення фінансових 

розрахунків між сторонами.

Згідно

п. 4.1.1 договору, у випадку підписання будь -якого контракту, винагорода

позивача вираховується з розрахункової суми сукупної суми річної орендної плати

по кожному контракту, до якої включається витрати на експлуатаційне

обслуговування, проте не входить ПДВ, а також періоди протягом  яких клієнтам не нараховувалася орендна плата

або їм були запропоновані інші льотні умови використання об'єкта, що становить

7% від суми загальної річної орендної плати за кожен контракт, при цьому

орендна ставка за 1 кв.м. становить  не

менше гривневого еквіваленту 25 долів США за 1 кв.м. площі об'єкта в місяць.

Пунктом

4.2 договору передбачено, що винагорода сплачується відповідачем на рахунок

позивача відповідно до акту приймання виконаних робіт, але не пізніше 10

банківських днів з дня здійснення клієнтом першого платежу за контрактом.

Зазначена

в договорі винагорода позивача не включає до себе ПДВ, яке підлягає нарахуванню

та оплаті додатково відповідно до діючого законодавства України (п. 4.5

договору).

Судом

встановлено, що  загальна вартість

наданих позивачем послуг  складає 32 104

грн. 74 коп., крім того, сума ПДВ у розмірі 6420 грн. 95 коп., що

підтверджується актом здачі -приймання виконаних робіт від 27.03.08р.

Відповідно

до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату,

замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в

порядку, що встановлені договором.

Сторони

узгодили, що обов'язок відповідача по оплаті винагороди позивачу вважається

виконаним відповідачем з моменту зарахування грошових коштів на розрахунковий

рахунок, вказаний позивачем.

Відповідно

до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання

зобов'язання не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги,

кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен

виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо

обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного

законодавства.

Оскільки

між сторонами не було встановлено строку виконання зобов'язання, то

23.05.08р.р. спору позивач направив відповідачу претензію з вимогою сплати суму

боргу.

Як

вбачається з матеріалів справи, 

відповідач частково виконав покладені на нього зобов'язання,

перерахувавши позивачу по рахунку грошові кошти в сумі 10 000 грн. 00 коп., що

підтверджується належним чином завіреними копіями з банківського рахунку

позивача.

З

урахуванням наведенного, станом на день звернення позивача до суду  сума основного боргу відповідача складає 28

525 грн. 69 коп., в тому числі ПДВ у розмірі 6420 грн. 95 коп.

Зобов'язанням

є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на

користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу,

надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор

має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно

до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином

відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв

ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З

доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання в повному

обсязі та належним чином, претензій щодо якості виконаних робіт від відповідача

не надходило.

Відповідно

до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Факт

порушення відповідачем зобов'язань судом встановлено та по суті не заперечений

боржником.

Таким

чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість

вимог позивача, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню  сума основного боргу в розмірі  28 525 грн. 69 коп.

У

зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за

договором, позивач просить суд стягнути з нього пеню в сумі 4 147 грн. 71 коп.

Статтею

546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись

згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного

виконання зобов'язань.

Відповідно

до частин 1, 3 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова

сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення

боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми

несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення

виконання.

Згідно

ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за

прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або

договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало

бути виконано.

Відповідно

до п. 7.4 договору, у випадку порушення відповідачем строку виплати винагороди,

передбаченого п. 4.2 договору, замовник зобов'язаний виплатити позивачу

неустойку у розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Перевіривши

правильність розрахунку пені, зважаючи на те, що позивачем не враховано

часткове виконання відповідачем свого грошового зобов'язання, беручи до уваги

те, що між сторонами не було встановлено чіткого строку виконання грошового

зобов'язання відповідачем, суд дійшов висновку, що позивачем

необґрунтовано  нараховано пеню за період

з 28.03.08р. по 28.09.08р., оскільки прострочення виконання зобов'язання щодо

оплати наданих послуг виникло у позивача з 31.05.08р. тобто у семиденний строк

від дня пред'явлення вимоги № 01/23/05 від 23.05.08р.

Таким

чином, згідно розрахунку суду сума пені, яка може бути застосовано до

відповідача у зв'язку з неналежним виконання ним своїх  зобов'язань складає 2766 грн. 77 коп.

Також,

у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором,

позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі  571 грн. 42 коп. та інфляційні нарахування у

розмірі 1811 грн. 43 коп.

Відповідно

до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання

грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не

встановлений договором або законом.

З

урахуванням того, що позивачем невірно визначений період прострочення, з якого

може починатися нарахування зазначених штрафних санкцій, беручи до уваги й те,

що при їх розрахунку позивачем не враховано часткове виконання відповідачем

свого грошового зобов'язання, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних

нарахувань та 3% річних підлягають частковому задоволенню за розрахунком cуду.

Таким

чином, за несвоєчасне виконання зобов'язань по агентському договору № 231007

від 23.10.07р. з відповідача підлягає стягненню 3 % річних у сумі 346 грн. 82

коп. та інфляційні нарахування  у розмірі

467 грн. 84 коп.

В

зв'язку з зверненням позивача за кваліфікованою юридичною допомогою та

понесенням додаткових витрат, останній заявляє вимогу про стягнення з

відповідача витрат, понесених у зв'язку з захистом та відновленням порушеного

права на оплату адвокатських послуг, відповідно до чого надав  суду наступні документи:

-

угоду про надання послуг адвоката № 5/6-2008 від 05.06.08р, який укладено між

Товариством з обмеженою відповідальністю «НАЙТ ФРЕНК»та адвокатомОСОБА_1;

-

платіжного доручення № 899 від 22.07.08р., 

відповідно до якого  позивач

перерахував на користь адвокатаОСОБА_1. 

кошти в сумі 3935 грн. 00 коп.;

-

свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2215/10.

Статтею

44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг

адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді

справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату

стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується

відповідними фінансовими документами.

Крім

того, відповідно до статті 28 ГПК України, представниками юридичних осіб можуть

бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені

підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або

іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства,

організації.

Судом

встановлено, що в супереч покладених на адвокатаОСОБА_1 зобов'язань за угодою

про надання послуг адвоката № 5/6-2008 від 05.06.08р, підписання позовної заяви

від імені позивача, а також представництво інтересів Товариством з обмеженою

відповідальністю «НАЙТ ФРЕНК»в суді під час розгляду справи № 51/253 було

здійснено  представником позивача

Дьоміним Д.С.,  повноваження якого

підтверджені довіреністю від 29.06.08р.

Зважаючи

на те, що надані позивачем документи не містять будь-яких посилань щодо обсягу

наданих послуг та витраченого адвокатом часу, беручи до уваги те, що інтереси

позивача у судовому засіданні не представляв адвокат, позовна заява та копії

доданих до неї документів підписані та посвідчені Дьоміним Д.С., суд дійшов

висновку відмовити позивачу в задоволенні 

вимог в частині стягнення 3 935 грн. 60 коп.

Крім

того, суд відзначає, що звертаючись до Господарського суду міста Києва з

позовною заявою, Товариством з обмеженою відповідальністю «НАЙТ ФРЕНК»в якості

доказу надало платіжне доручення про спліату державного мита в розмірі 493  грн. 52 коп.

Відповідно

до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" розмір

ставки держмита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до

господарських судів України становить 1% ціни позову, але не менше шести

неоподаткованих мінімумів доходів громадян (не менше 102 грн.) та не більше

1500 неоподаткованих мінімумів.

За

подачу вищезазначеної позовної заяви, відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету

Міністрів України “Про державне мито”, з урахуванням заявлених позовних вимог,

позивач повинен був сплатити  1 % від

ціни позову, а саме 384 грн. 52 коп.

Частина

1 ст. 47 ГПК України містить відсилочну норму, яка визначає, що державне мито

підлягає поверненню у випадках і порядку, встановлених законодавством.

Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»,

сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у

випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним

законодавством. 

Таким

чином, суд дійшов висновку про те, що на підставі статті 47 Господарського

процесуального кодексу України позивачу підлягає повернення зайво сплачене

державне мито в розмірі 109 грн. 00 коп.

Враховуючи,

що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати,

пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного

забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати

відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних

вимог (ст. 49 ГПК України).

Керуючись

ст., 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити 

частково.

2.          Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу

«Діжитек сервіс»(04112, м. Київ, вул. Ризька, 8А, код 19364012) з будь-якого

рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на

користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАЙТ ФРЕНК»(01103, м. Київ,

вул. Кіквідзе, 13, код 34527857) -основний боргу у сумі 28 525 (двадцять вісім

тисяч п'ятсот двадцять п'ять) грн. 69 коп., 2766 (дві тисячі сімсот шістдесят

шість) грн. 77 коп. -пені, 3% річних в сумі 346 (триста сорок шість) грн. 82

коп., 467 (чотириста шістдесят сім) грн. 84 коп. -інфляційних нарахувань, 321

(триста двадцять одну) грн. 07 коп. державного мита та витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу в сумі 108 (сто вісім ) грн. 07 коп.

3.          В решті задоволення позовних вимог відмовити.

          Видати наказ після набрання рішенням

законної сили.

Рішення

набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

прийняття, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального

кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені

Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                 Пригунова

А.Б.