Рішення

від 23.11.2012 по справі 2/76/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 листопада 2012 р. Справа №2/76/2012/5003

за позовом : Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації 21012, м. Вінниця, пров. Щорса, 24

до : Приватного підприємства "Завод торгівельного обладнання" 21023, м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 76/21

про стягнення заборгованості за природний газ в сумі 5 552,53 грн.

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача : Бобко Т.Є. - за довіреністю;

відповідача : Смик Л.М. - за довіреністю.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" до Приватного підприємства "Завод торгівельного обладнання" про стягнення заборгованості за природний газ в сумі 5552,53 грн. відповідно до договору від 01.01.2012 року, що включає 5419,03 грн. - основного боргу, 22,50 грн. - три відсотки річних та 111,00 грн. -пені.

Ухвалою суду від 26.09.2012 року порушено провадження у справі № 2/76/2012/5003 з призначенням її до розгляду на 19.11.2012 року.

19.11.12 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 23.11.12 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, просила суд їх задовільнити з підстав, визначених в позові.

Представник відповідача з наданих усних пояснень та направленого до суду відзиву (вх.№ 08-46/12715/12) проти позову заперечила повністю, просила суд в позові відмовити, оскільки невиконані умови договору, зокрема п.3.3, згідно якого витрати і втрати газу розраховуються відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за № 570/7891, та Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за № 571/7892, та оформлюються окремим додатком до договору, який сторонами не укладався , а заявлений позивачем обсяг спожитого відповідачем газу у лютому, березні та квітні 2012 року не відповідає фактично спожитому об'єму.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.01.2012 між позивачем та відповідачем укладено договір № П12-141 на постачання природного газу за регульованим тарифом, відповідно до п.1.1 якого постачальник (далі по тексту - "Позивач") постачає природний газ (далі по тексту - "Газ") споживачу (далі по тексту - "Відповідач") в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (далі по тексту -"Договір").

Передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі -пункти призначення). Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначається сторонами в додатку № 1 до договору. Договірні обсяги постачання природного газу на 2012 рік визначені сторонами в додатку № 2- копія договору з додатками, належним чином підписаними сторонами та скріпленими печатками додається.

Відповідно до п.п. 3.2., 3.3. Договору облік обсягів газу, що транспортується на умовах цього Договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами. Постачання та споживання, затвердженими наказом Мінпаливенерго від 27.12.2005р. № 618.

Згідно пункту 3.3 договору сторони обумовили, що кількість реалізованого газу споживачу визначається на межі балансової належності об'єктів споживача за допомогою вузлів обліку, визначених у додатку № 1 до договору. У разі розташування вузлів обліку до межі балансової належності об'єктів споживача витрати і втрати газу, які виникають від місця встановлення комерційного вузла обліку до точки балансового розмежування, віднімаються від загального обсягу про транспортованого газу, визначеного за допомогою вузлів обліку. У разі розташування вузлів обліку за межею балансової належності об'єктів споживача витрати і втрати газу, які виникають від точки балансового розмежування до місця встановлення комерційного вузла обліку, додаються до загального обсягу про транспортованого газу, визначеного за допомогою вузлів обліку.

Сторони передбачили і погодили, що витрати і втрати газу розраховуються відповідно до Методики визначення питомих виробничо - технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за № 570/7891, та Методики визначення питомих виробничо - технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за № 571/7892 та оформлюються окремим додатком до договору.

Загальна сума цього Договору складається з вартості фактично переданого за цим договором газу з урахуванням ціни його транспортування (пункти 4.1,4.2. Договору).

Згідно з пунктами 4.6, 4.7 Договору оплата за газ, з урахуванням вартості його транспортування, здійснюється споживачем виключно грошовими коштами 100% авансовим платежем, не пізніше ніж за 10 (десять) календарних днів до початку місяця поставки.

Відповідно до п.2.8 договору, споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі газу. У випадку відмови від підписання акта приймання - передачі газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом обсяг та вартість послуг з постачання газу встановлюються відповідно до даних постачальника.

Відповідач акти подачі-прийому та реалізації газу підписав з запереченнями, а саме:

- в Акті № УГГ-01791 від 28.02.12 - за лютий місяць - є заперечення на 447 м.куб. газу, що складають виробничо-технологічні втрати на суму 2104,45 грн.;

- в Акті № УГГ-03687 від 30.03.12 - за березень місяць - є заперечення на 477 м.куб. газу, що складають виробничо-технологічні втрати на суму 2245,69 грн.;

- в Акті № УГГ-05165 від 28.04.12 - за квітень місяць - є заперечення на 462 м.куб. газу, що складають виробничо-технологічні втрати на суму 2175,07 грн.

Представник позивача в судовому засіданні заперечень відповідача до акту не визнала, але визнала, що окремий додаток до Договору щодо сплати виробничо-технологічних втрат, як того вимагає п.3.3 Договору, сторонами не складався.

В письмових поясненнях до відзиву позивач вказав, що представниками відділу обліку Вінницького УГГ - філії ПАТ "Вінницягаз", відповідно до вимог Методики розраховано виробничо-технологічні втрати газу, віднесено на рахунок та додано до об'єму газу. Однак, позивач не подав до суду доказів складання контророзрахунку, згідно якого здійснювалися ці нарахування.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" про стягнення з Приватного підприємства "Завод торгівельного обладнання" 5419,03 грн. основного боргу не доведені та задоволенню не підлягають.

Виходячи з того, що відсутні підстави для стягнення основного боргу за газ, то також не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 111,00 грн. та трьох відсотків річних у сумі 22,50 грн.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-3, 4-5, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити .

Повне рішення складено 28 листопада 2012 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи