Рішення

від 04.06.2013 по справі 2/76/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 червня 2013 р. Справа № 2/76/2012/5003

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Секретар судового засідання Д. Нестеров

за участю представників :

позивача: Бобко Т.Є. - за довіреністю;

відповідача: Смик Л.М. - за довіреністю; Кривешко М.Н. - за довіреністю

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (21012, м. Вінниця, пров. Щорса, 24) до :Приватного підприємства "Завод торгівельного обладнання" (21023, м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 76/21) про стягнення 5 419 грн. 03 коп. боргу за природний газ поставлений в березні - липні 2012 р. згідно договору № П12-141 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.01.2012 р., 111 грн. пені за прострочення в оплаті з 06.08 по 24.09.2012 р., 22 грн. 50 коп. - 3% річних за період з 06.08 по 24.09.2012 р.,-

ВСТАНОВИВ :

Відповідач у відзиві на позов, наданому в листі від 16.11.2012 р. (а.с.37-38) і його представники в судовому засіданні проти позову заперечили покликаючись на те, що за спожитий і облікований приладами обліку газ в березні - липні 2012 відповідач розрахувався, а не оплатив об'єм втрат природного газу включений позивачем безпідставно до актів подачі - прийому та реалізації газу за березень, квітень 2012 р., які були підписані із застереженнями з боку відповідача щодо згоди з даними цих актів тільки в частині об'єму і оплати спожитого природного газу облікованого приладами обліку і не згоди з включенням позивачем до цих актів для оплати 477 м.куб. і 462 м.куб. природного газу, як виробничо - технологічних втрат на ШРП (шафний газорегуляторний пункт), оскільки всупереч вимогам п.3.3 договору № П12-141 від 01.01.2012 р., типового договору затвердженого постановою НКРЕ України від 22.09.2011 р. № 1580, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.10.2011 р. № 1155/19893 не було укладено додаток до договору постачання в якому сторони погодили обсяги, витрати і втрати (технологічні втрати) природного газу.

Представник позивача позовні вимоги підтримав. Із запереченнями відповідача проти позову не погодився. Покликався на те, що обсяги природного газу в кількості 477 м.куб., 462 м.куб., як виробничо - технологічних втрат включені до актів подачі - прийому та реалізації газу за березень, квітень 2012 р. на підставі Методики..., затвердженої Міністерством палива і енергетики України від 30.05.2003 р. № 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 р. за № 570/7891. Вважає, що оскільки ці акти підписані відповідачем, то у відповідача виник обов'язок щодо оплати обсягів природного газу як виробничо - технологічних втрат.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, повно, всебічно, об'єктивно і в сукупності дослідивши подані в справу докази. надавши їм юридичну оцінку суд на підставі ст.174, ч.3 ст.184, ст.ст.179, 181, 193 ГК України, ст.ст.509, 11, 525, 526, 714, 712 ЦК України, ч.2 ст.13 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" прийшов до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з огляду на таке.

01 січня 2012 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» (в договорі - постачальник, надалі - позивач) та приватним підприємством «Завод торгівельного обладнання» (в договорі - споживач, надалі - відповідач) укладено договір № П12-141 на постачання природного газу за регульованим тарифом, відповідно до п.1.1 якого постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (надалі -Договір) (а.с.8-11).

Відповідно до п.1.2 Договору, передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення). Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначається сторонами в додатку № 1 до договору.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що договірні обсяги постачання природного газу на 2012 рік визначені сторонами в додатку № 2.

Відповідно до п.3.2 Договору, облік обсягів газу, що транспортується на умовах цього Договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005р. № 618, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2006р. за № 67/11941.

Згідно пункту 3.3 Договору, кількість реалізованого газу споживачу визначається на межі балансової належності об'єктів споживача за допомогою вузлів обліку, визначених у додатку № 1 до договору. У разі розташування вузлів обліку до межі балансової належності об'єктів споживача витрати і втрати газу, які виникають від місця встановлення комерційного вузла обліку до точки балансового розмежування, віднімаються від загального обсягу про транспортованого газу, визначеного за допомогою вузлів обліку. У разі розташування вузлів обліку за межею балансової належності об'єктів споживача витрати і втрати газу, які виникають від точки балансового розмежування до місця встановлення комерційного вузла обліку, додаються до загального обсягу про транспортованого газу, визначеного за допомогою вузлів обліку. Витрати і втрати газу розраховуються відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003р. № 264, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.07.2003р. за № 570/7891, та Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003р. № 264, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.07.2003р. за № 571/7892, та оформлюються окремим додатком до договору.

Загальна сума Договору складається з вартості фактично переданого за цим договором газу з урахуванням ціни його транспортування (пункти 4.1, 4.2. Договору).

Згідно з пунктами 4.6, 4.7 Договору, оплата за газ, з урахуванням вартості його транспортування, здійснюється споживачем виключно грошовими коштами 100% авансовим платежем, не пізніше ніж за 10 (десять) календарних днів до початку місяця поставки.

Відповідно до п.2.8 Договору, споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі газу. У випадку відмови від підписання акта приймання - передачі газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом обсяг та вартість послуг з постачання газу встановлюються відповідно до даних постачальника.

На виконання вимог договору позивач склав акти подачі - прийому та реалізації газу за березень, квітень 2012 р. В актах за березень, квітень 2012 р. окрім природного газу спожитого в обсязі 461 м.куб. і 96 м.куб. облікованого приладами обліку, позивачем включено ще й обсяги природного газу в кількості 477 м.куб. і 462 м.куб., як виробничо - технологічні втрати на ШРП (шафний газорегуляторний пункт). В актах подачі - прийому та реалізації газу за травень, червень, липень 2012 р. - обсяг газу, як виробничо - технологічні втрати на ШРП, позивачем вже не включався.

Як пояснили представники позивача і відповідача і встановлено судом на підставі матеріалів справи за природний газ, спожитий в березні - липні 2012 р. згідно приладів обліку - 609 м.куб. (29 м.куб.+ 432 м.куб.+22 м.куб.+74 м.куб.+ 19 м.куб.+ 15 м.куб.+ 18 м.куб.) відповідач розрахувався, що стверджується банківськими витягами від 28.12.2011 р. на суму 12 178 грн. 91 коп., на 1000 грн. від 11.04.2012 р., на 451 грн. 96 коп. від 05.05.2012 р., на 89 грн. 46 коп. від 29.05.2012 р., на 70 грн. 61 коп. від 02.07.2012 р. (а.с.18-22). Обсяги природного газу 477 м.куб. за березень 2012 р., 462 м.куб. за квітень 2012 р., включені до актів позивачем як виробничо - технологічні втрати на ШРП, відповідачем в сумі 5 419 грн. 03 коп. не оплачені. Це і стало причиною виникнення спору.

Відповідач акти подачі-прийому та реалізації газу підписав з запереченнями, що, в свою чергу, підтверджує факт невідповідності заявленого позивачем обсягу спожитого відповідачем газу, фактично спожитому, а саме:

- в Акті № УГГ-01791 від 28.02.12 - за лютий місяць - є заперечення на 447 м.куб. газу, що складають виробничо-технологічні втрати на суму 2104,45 грн.;

- в Акті № УГГ-03687 від 30.03.12 - за березень місяць - є заперечення на 477 м.куб. газу, що складають виробничо-технологічні втрати на суму 2245,69 грн. /а.с. 13/;

- в Акті № УГГ-05165 від 28.04.12 - за квітень місяць - є заперечення на 462 м.куб. газу, що складають виробничо-технологічні втрати на суму 2175,07 грн. /а.с.14/.

Відповідно до част.1 ст.13 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

У відповідності до част.2 ст.13 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», обов'язкові умови договору між гарантованим постачальником та споживачем природного газу за регульованим тарифом встановлюються в типовому договорі про постачання природного газу.

Відтак, оскільки ПАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" є гарантованим постачальником, договори, укладені із споживачами щодо постачання природного газу мають відповідати змісту типового договору про постачання природного газу.

Відповідно до пункту 3.3 Типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, затвердженого постановою НКРЕ від 22.09.2011р. № 1580, витрати і втрати газу розраховуються відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 N 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за N 570/7891, та Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 N 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за N 571/7892, та оформлюються окремим додатком до Договору .

Судом встановлено, що аналогічна умова міститься в п.3.3 Договору на постачання природного газу, укладеному між позивачем та відповідачем.

В порушення п.3.3 Договору, п.3.3 Типового договору сторонами порядок нарахування і сплати виробничо-технологічних витрат газу окремим додатком до Договору не оформлено.

Згідно з част.1 ст.627 ЦК України, Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (част.1 ст.628 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За наведеного, оскільки Договором на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.01.2012р. № П12-141 позивач та відповідач не обумовили порядок сплати виробничо-технологічних витрат, то позовні вимоги про стягнення 5 552,53, грн. заборгованості за природний газ, що виникла у зв'язку з несплатою виробничо-технологічних витрат, є безпідставними і до задоволення не підлягають.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зміст укладеного між сторонами договору, взятих в ньому зобов'язань дають підстави суду для висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини, з договору постачання ресурсів через приєднану мережу, які регулюються ст.ст.714, 712, 655 ЦК України, Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу" від 08.07.2010 р. № 2467-VI, зі змінами.

Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

В ч.3 ст.184 ГК України унормовано, що укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше, як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа , оформленого згідно з вимогами ст.181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно - правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

В ч.1,2 ст.13 Закону України від 08.07.2010 р. № 2467-VI передбачено, що обов'язкові умови для газотранспортних підприємств (яким є позивач) та споживачів (яким є відповідач) послуг, що надаються такими підприємствами встановлюються в типовому договорі. В ст.16 названого закону передбачено заборону газотранспортних і газорозпорядних підприємств проводити діяльність з видобування і постачання природного газу.

В п.3.3 Типового договору постачання природного газу за регульованим тарифом затвердженого постановою НКРЕ від 22.09.2011 р. № 1580, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.10.2011 р. за № 1155/19893 вказано, що кількість реалізованого газу Споживачу визначається на межі балансової належності об'єктів Споживача за допомогою вузлів обліку, визначених у додатку 1 до Договору. У разі розташування вузлів обліку до межі балансової належності об'єктів Споживача витрати і втрати газу, які виникають від місця встановлення комерційного вузла обліку до точки балансового розмежування, віднімаються від загального обсягу протранспортованого газу, визначеного за допомогою вузлів обліку. У разі розташування вузлів обліку за межею балансової належності об'єктів Споживача витрати і втрати газу, які виникають від точки балансового розмежування до місця встановлення комерційного вузла обліку, додаються до загального обсягу протранспортованого газу, визначеного за допомогою вузлів обліку. Витрати і втрати газу розраховуються відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 N 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за N 570/7891, та Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 N 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за N 571/7892, та оформлюються окремим додатком до Договору.

Судом на виконання вказівок постанови суду касаційної інстанції від 27.03.2013 р., на підставі пояснень сторін, договору на обслуговування газопроводів та споруд на них № 2079 від 22.03.2012 р. (а.с.136-137) укладеному між позивачем і відповідачем, робочого проекту газопостачання котла опалення адмінприміщення відповідача за адресою м.Вінниця, вул.Немирівське шосе, 76, ситуаційного плану - схеми (а.с.141-143) встановив, що вузли обліку споживання природного газу розташовані за межею балансової належності об'єктів відповідача.

Відтак, з огляду на вимоги ч.3 ст.187 ГК України, п.3.3 Типового договору...затвердженого в установленому порядку, які є обов'язковими для укладання договорів на підставі типових, домовленостей сторін в п.3.3 договору укладеного сторонами 01.01.2012 р. для додавання до обсягів спожитого відповідачем природного газу, кількість якого визначена приладами обліку (лічильниками), ще й обсягів природного як виробничо - технологічних втрат на ШРП, мав бути окремий додаток, в якому б сторони визначили на підставі положень Методики..., затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 р. № 264, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 р. за № 571/7892, обсяги природного газу на ШРП , як виробничо - технологічних втрат.

Як встановлено судом і не заперечується представниками позивача і відповідача, такий додаток (вказаний в п.3.3 договору від 01.01.2012 р. , п.3.3 Типового договору) сторонами станом на березень - квітень 2012 р. не укладався. Тому суд приходить до висновку про те, що між сторонами в порушення вимог ч.3 ст.187, ст.ст.181, 179 ГК України, п.3.3 Типового договору, п.3.3 договору від 01.01.2012 р., ст.629 ЦК України (обов'язковість договору), не досягнуто згоди щодо такої істотної умови як обсяг природного газу, який мав, як виробничо - технологічні втрати на ШРП, додаватися до обсягів спожитого природного газу, кількість якого визначена приладами обліку. Договір, в частині встановлення в ньому сторонами, і зокрема в окремому додатку, як невід'ємної частини договору постачання газу, не укладено. Відтак у відповідача відсутні грошові зобов'язання щодо оплати згідно договору від 01.01.2012 р. № П12-141, на який позивач посилається в позовній заяві, як на підставу своїх позовних вимог, і як на підставу виникнення у відповідача грошових зобов'язань, щодо обсягів газу, включених позивачем в акти за березень. квітень 2012 р. Тому суд приходить до висновку про те, що відповідач правомірно підписав ці акти із застереженнями щодо оплати тільки за природний газ в обсягах облікованих лічильниками, і визнає правомірною оплату відповідача за ці обсяги газу. Разом з тим, суд приходить до висновку про те, що позивач неправомірно включив до актів подачі - прийому реалізації газу за березень, квітень 2012 р. 477 м.куб. і 462 м.куб. природного газу, як виробничо - технологічні втрати і вказав, що включив ці обсяги до актів згідно договору № П12-141 від 01.01.2012 р. Таке включення позивачем обсягів природного газу, як виробничо - технологічних втрат, в акти за березень, квітень 2012 р. і запис:"згідно договору..." були б правомірними, якщо сторонами було укладено договір про обсяги втрат, як окремий додаток, на виконання вимог чинного законодавства. Суд приходить до висновку про те, що немає додатку про обсяги виробничо - технологічних втрат; немає права позивача записувати їх до актів подачі - прийому та реалізації природного газу, а у відповідача немає обов'язку для їх оплати.

Суд не погоджується із доводами позивача які полягають в тому, що підставою для визначення обсягів природного газу, як виробничо - технологічних втрат в актах за березень, квітень 2012 р. і підставою для виникнення у відповідача грошових зобов'язань була Методика визначення питомих втрат та виробничо - технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 р. № 264, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 р. № 570/7891 (надалі - Методика). Така позиція суду обґрунтовується тим, що згідно п.4, 5.3, 5.8 названої Методики виробничо - технологічні (нормовані) втрати газу - граничний витік газу, під час якого ще можливо забезпечити надійне функціонування та умовну нормативну герметичність газопроводів, з'єднувальних деталей арматури, компенсаторів, газового обладнання, приладів тощо. Крім того, до виробничо - технологічних втрат належить об'єм витоку газу під час технологічного обслуговування, поточного ремонту, заміни арматури, приладів, обладнання, що використовує газ, і з'єднувальних деталей який не перевищує норм, установлених чинними нормативами. Склад нормованих питомих втрат газу визначається в залежності від технологій і особливостей його транспортування. Максимально допустимі обсяги виробничо - технологічних втрат газу визначаються шляхом розрахунку згідно з даною Методикою.

Відтак, беручи до уваги вимоги ч.3 ст.187 ГК України, ст.ст.526, 629 ЦК України, п.3.3 Типового договору..., п.3.3 договору № П12-141 від 01.01.2012 р., суд приходить до висновку про те, що вказана Методика є лише правовим інструментом, правовою підставою для розрахунку, сторонами договору, обсягу виробничо - технологічних втрат природного газу на ШРП і укладення сторонами окремого додатку до цього договору, і що ця Методика не може бути самостійною правовою підставою для включення позивачем до актів подачі - прийому газу за березень, квітень 2012 р. обсягів виробничо - технологічних втрат природного газу в кількості 477 м.куб. і 462 м.куб., а відтак не може бути самостійною правовою підставою для виникнення у відповідача грошових зобов'язань щодо їх оплати.

Оскільки суд прийшов до такого висновку, то не може бути виконана вказівка суду касаційної інстанції в постанові від 16.01.2013 р. про перевірку правильності здійснених позивачем нарахувань обсягів виробничо - технологічних втрат природного газу.

Суд також звертає увагу на неспіврозмірність обсягів виробничо - технологічних втрат із обсягами спожитого при опаленні газовим котлом природного газу, який обліковано лічильниками. Так, спожито згідно приладів обліку в березні 2012 р. 461 м.куб. (29 + 432), а технологічні втрати позивачем вказані в обсязі 477 м.куб., в квітні - 96 м.куб. (22 + 74), а втрати позивачем вказані і кількості 462 м.куб., що перевищує в 5 раз кількість спожитого природного газу котлом для опалення приміщення, що ставить під сумнів доцільність і економічну адекватність споживання газу, оскільки виробничо - технологічні втрати природного газу на шафному газорегуляторному пункті, який регулює тиск газу і без якого позивач не може постачати газ із газопроводу середнього тиску безпосередньо споживачеві.

В зв'язку з тим, що суд прийшов до висновку про те, що не підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення боргу в сумі 5 419 грн. 03 коп., то в зв'язку з цим не підлягають задоволенню і похідні від них позовні вимоги про стягнення 111 грн. пені, 22 грн. 50 коп.- 3%. Також суд встановив, що позивач, всупереч вимогам ст.ст.33, 34 ГПК України не довів те, що станом на 28.12.2012 р. згідно доданого банківського витягу була попередня оплата лише в сумі 256 грн. 28 коп. Це твердження позивача спростовується банківським витягом від 28.12.2011 р. (а.с.18) згідно якому відповідачем перераховано позивачеві 12 178 грн. 91 коп. а не 256 грн. 28 коп. як позивач зазначив в позовній заяві. Позивач не надав суду обґрунтованого розрахунку, первинних бухгалтерських документів в обґрунтування нього, який би стверджував обґрунтованість і правомірність зарахування позивачем із суми 12 178 грн. 91 коп. отриманої згідно банківського витягу ще 28.12.2011 р. в сумі 11 922 грн. 63 коп. (12 178 грн. 91 коп. - 256 грн. 28 коп.) в рахунок платежів які виникли у відповідача до 01.03.2012 р. і який би стверджував правомірність зарахування із суми 12 178 грн. 91 коп. 28.12.2011 р., в рахунок зобов'язань після 01.03.2012 р., тільки в сумі 256 грн. 28 коп.

В зв'язку з відмовою в позові, судові витрати на судовий збір (за подання позову, апеляційної, касаційної скарги) згідно ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на позивача.

Керуючись викладеним, ст.ст.4-3, 4-5, 22, 28, 32, 33, 34, 36, 43, 47, 49, 82-84, 85, 87, 115 ГПК України,

ВИРІШИВ :

1. В позові Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", код ЄДРПОУ 03338649 (21012, м. Вінниця, пров. Щорса, 24) до Приватного підприємства "Завод торгівельного обладнання", код ЄДРПОУ 37897849 (21023, м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 76/21) про стягнення 5 419 грн. 03 коп. боргу за природний газ поставлений в березні - липні 2012 р. згідно договору № П12-141 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.01.2012 р., 111 грн. пені за прострочення в оплаті з 06.08 по 24.09.2012 р., 22 грн. 50 коп. - 3% річних за період з 06.08 по 24.09.2012 р. відмовити.

2. Судові витрати на судовий збір в сумі 3 618 грн. 60 коп. покласти на позивача.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 04.06.2013 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 10 червня 2013 р.Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи