Постанова

від 28.11.2012 по справі 18/17/2012/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2012 р. Справа № 18/17/2012/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуюча суддя Сініцина Л.М.

судді Гулова А.Г.

Олексюк Г.Є.

при секретарі судового засідання Сисоєвій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" в особі Козятинської філії Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" на рішення господарського суду Вінницької області від 05.06.12 р. у справі № 18/17/2012/5003

за позовом Козятинського міжрайонного прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Козятинської районної державної адміністрації, м.Козятин

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Держкомзему у Вінницькій області, м. Вінниця

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" в особі Козятинської філії Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП", с. Безіменне Козятинського району Вінницької області

про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, приведення її у придатний для використання стан і стягнення шкоди 155 796,99 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

від третьої особи - не з'явився

В судовому засіданні взяла участь прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах Рівненської області Рункевич І.В.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 05.06.2012 р. у справі № 18/17/2012/5003 (суддя Маслій І. В.) задоволено позов Козятинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Козятинської районної державної адміністрації до Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" в особі Козятинської філії Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" та стягнуто з відповідача на користь позивача 155 796, 99 грн. шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, зобов'язано ПАТ "Зернопродукт МХП" в особі Козятинської філії ПАТ "Зернопродукт МХП" привести у придатний для використання стан самовільно зайняті земельні ділянки резервного фонду площею 135,93 га, які знаходяться в адміністративно територіальному підпорядкуванні Безіменської сільської ради Козятинського району Вінницької області за межами населеного пункту та повернути їх у володіння та користування Козятинській районній державній адміністрації Вінницької області шляхом припинення користування. При прийнятті рішення суд виходив з того, що поданий позов є законним, обґрунтованим, надані прокурором докази - акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, акт обстеження, припис, розрахунок розміру шкоди, підтверджують факт самовільного використання відповідачем земель резервного фонду площею 135,93 га та факт заподіяння шкоди. Вказані землі знаходяться в адміністративно-територіальному підпорядкуванні Безіменської сільської ради за межами населеного пункту, не перебувають у приватній власності відповідача, документи на підтвердження права власності земель відсутні, отже є власністю держави в особі Козятинської районної державної адміністрації.

Не погоджуючись з даним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Зернопродукт МХП" в особі Козятинської філії Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 05.06.2012 р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Перевірка щодо дотримання вимог чинного земельного законодавства при використанні земель запасу та резервного фонду проведена Козятинською міжрайпрокуратурою спільно з державною інспекцією контролю за використанням та охороною земель Вінницької області незаконно, всупереч пункту 3.2 наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 р. № 312. В порушення ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" акт перевірки не містить типу заходу (плановий або позаплановий), складений без надання можливості викладення зауважень суб'єкта господарювання, які є невід'ємною частиною акту органу державного нагляду (контролю), за відсутності представника Козятинської філії ПАТ "Зернопродукт МХП". Нарахування шкоди за самовільне зайняття земельних ділянок є неправомірним, оскільки підприємством на прохання органу місцевого самоврядування було проведено дискування, знищення бур'янів, що підтверджується відповідними доказами, та в подальшому будь - яке використання землі підприємством не здійснювалося, а здійснювався випас худоби жителів села. В акті перевірки та акті обстеження земельної ділянки, приписі № 00204 від 22.06.2012 р., розрахунку розміру шкоди та повідомлені про відшкодування шкоди завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки йде мова про конкретну земельну ділянку, а положеннями ст. 79 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Обстеження фактично здійснено не земельної ділянки, а частини земної поверхні. Акт обстеження складався без фактичних вимірів землі, без зазначення місця розташування, її площі згідно із земельно-кадастровою документацією, фактичної площі, яка використовується та належно оформленої план - схеми місця розташування землі з зазначенням загальної площі землі, без зазначення кадастрового номера. За перелічених підстав визначити розмір шкоди неможливо. Має бути чітко виміряна та визначена самовільно зайнята земельна ділянка. Точному визначенню підлягала площа самовільно визначеної земельної ділянки, чого інспектором зроблено не було. Всупереч нормативно - правовим актам на власний розсуд було здійснено розрахунок нарахування шкоди внаслідок самовільно зайнятої частини земельної поверхні. Щодо вимог про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан, скаржник зазначає, що в даному випадку не було будь - яких порушень інтересів держави в особі Козятинської РДА з боку Козятинської філії ПАТ "Зернопродукт МХП", не було підстав для звернення до суду, оскільки предмет спору відсутній взагалі. Судом не повно досліджено матеріали справи та не встановлено, що земельна ділянка не використовувалася, а тому провадження у справі в частині поставленої вимоги про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан підлягало припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Козятинський міжрайонний прокурор Вінницької області у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Вінницької області 05.06.2012 р. у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ"Зернопродукт МХП" в особі Козятинської філії ПАТ "Зернопродукт МХП" без задоволення, посилаючись на те, що пунктом 3.2 наказу Державного комітету України по земельних ресурсах № 312 "Про затвердження Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель" визначено, що позапланова перевірка проводиться без попереднього повідомлення за наявності таких обставин, як: отримання доручення від органів прокуратури та за наявності інформації щодо самовільного зайняття земельної ділянки та використання її без правовстановлюючих документів. Дана перевірка проводилась ГУ Держкомзему у Вінницькій області в особі державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Вінницької області Вітюком О.О. згідно вимоги Козятинського міжрайпрокурора від 07.06.2011 р. № 2466, про що зазначено в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.06.2011 р.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.10.2012 р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи Головне управління Держкомзему у Вінницькій області (а.с. 33-34, т.ІІ).

Козятинська районна державна адміністрація та третя особа - Головне управління Держкомзему у Вінницькій області правом подачі відзивів, пояснень на апеляційну скаргу не скористалися та явку представників у судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про день і час розгляду апеляційної скарги, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали апеляційного суду) (а.с. 47,50 т.ІІ).

Представник відповідача (апелянта) в судове засідання не з'явився, хоча відповідач належним чином був повідомлений про день і час розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення (ухвали апеляційного суду) (а.с. 48 т.ІІ ).

Оскільки явка представників сторін та третьої особи в судове засідання обов'язковою не визнавалася, сторони та третя особа належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення її розгляду до суду не надходило, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників сторін та третьої особи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Прокурор у судовому засіданні апеляційну скаргу ПАТ "Зернопродукт МХП" в особі Козятинської філії ПАТ "Зернопродукт МХП" заперечила в повному обсязі з підстав зазначених у відзиві, вважає рішення господарського суду законним та обгрунтованим; просила рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення

Заслухавши пояснення прокурора; розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу; перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

04 квітня 2012 року до господарського суду Вінницької області звернувся Козятинський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Козятинської районної державної адміністрації з позовом до Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" в особі Козятинської філії ПАТ "Зернопродукт МХП" про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, приведення її у придатний для використання стан та стягнення 155 796,99 грн. шкоди. Позов обґрунтований тим, що Козятинська філія ПАТ "Зернопродукт МХП" самовільно використовує земельну ділянку площею 135,93 га, внаслідок чого державі заподіяні збитки у сумі 155 796,99 грн. які повинні бути стягнуті, а земельна ділянка відповідно повернута власнику. Одночасно прокурор просив вжити заходів щодо забезпечення позову, шляхом накладання арешту на майно відповідача.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 05.04.2012 р. порушено провадження у справі № 18/17/2012/5003, призначено її до розгляду в судовому засіданні 19.04.2012 р. (а.с.1).

Клопотання Козятинського міжрайонного прокурора про вжиття заходів щодо забезпечення позову розглядалося судом першої інстанції в судовому засіданні 19.04.2012 р. Ухвалою господарського суду Вінницької області правомірно відмовлено прокурору у задоволенні вказаного клопотання, у зв'язку з відсутністю підстав для його задоволення та необгрунтованістю клопотання (а.с. 70, т.І).

Як вбачається з матеріалів справи, на вимогу Козятинської міжрайонної прокуратури від 07.06.2011 р. (а.с. 35, т. І) Головним управлінням Держкомзему у Вінницькій області 20.06.2011 р. проведено позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства Козятинською філією Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" при використанні земель сільськогосподарського призначення на території Безіменської та Вовчинецької сільських рад Козятинського району Вінницької області.

За результатами перевірки, державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Вінницької області складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.06.2011 р. (а.с. 36-37, т.І) та акт обстеження земельної ділянки № 49 від 20.06.2011 р. (а.с. 38,т.І). Перевіркою встановлено, що Козятинська філія ПАТ "Зернопродукт МХП", в особі директора Барчука Віктора Миколайовича використовує земельну ділянку площею 135,93 га із земель резервного фонду (землі сільськогосподарського призначення) на території Безіменської сільської ради, Козятинського району, Вінницької області, за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На час проведення перевірки дана земельна ділянка була оброблена механічним способом (дискування), в грунт внесено гербіциди. Ділянка використовувалась Козятинською філією ПАТ "Зернопродукт МХП" за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо даної земельної ділянки, що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України. Вказаний факт, згідно зі статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" кваліфікується як самовільне зайняття земельної ділянки (а.с. 36-38, т. І).

22 червня 2011 року Головним управлінням Держкомзему у Вінницькій області складено протокол про адміністративне правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності директора Козятинської філії ПАТ "Зернопродукт МХП" Барчука В.М. у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн., за статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 42, т.І). Також директору філії винесено припис № 00204 від 22.06.2011 р. про усунення у 30-ти (тридцяти) денний термін порушення вимог земельного законодавства (а.с.43, т.І).

Державним інспектором з контролю за використанням та охороню земель у Вінницькій області, відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу № 963 від 25.07.2007 р. розраховано розмір шкоди, завданої порушенням вимог земельного законодавства, який становить 155 796,99 грн. (а.с. 44, т.І).

Постановою державного інспектора з контролю за використанням та охороню земель у Вінницькій області від 23.06.2011 р. справу № 214-03-31/52 про адміністративне правопорушення щодо директора Козятинської філії ПАТ "Зернопродукт МХП" Барчука В.М. закрито на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП (а.с. 45, т.І).

25.06.2011 р. заступник начальника головного управління Держкомзему у Вінницькій області звернувся до Козятинської міжрайонної прокуратури та направив матеріали перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок Козятинською філією Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" на території Безіменської сільської ради для здійснення відповідного реагування (а.с.35, т.І).

13.07.2011 р. слідчим СВ Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області за результатами розгляду матеріалів дослідчої перевірки по факту самовільного заняття земельної ділянки службовими особами Козятинської філії ПАТ "Зернопродукт МХП", якими завдано значної шкоди власнику -Козятинській районній державній адміністрації, порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого частиною 1 статті 197-1 КК України (а.с. 56, т.І).

31.10.2011 р. матеріали кримінальної справи № 11080152, порушеної відносно Барчука В.М. за ознаками злочинів, передбачених частиною 1 статті 197-1 КК України направлені прокуратурою для розгляду по суті до Козятинського міськрайсуду (а.с. 55, т.І).

Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28.12.2011 р. Барчука В.М. визнано винним у вчиненні вказаного вище злочину та звільнено від кримінальної відповідальності на підставі пункту "в" статті 1 Закону України "Про амністію" (а.с. 67,т.І).

Згідно мотивувальної частини постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28.12.2011 р. Барчук В.М. будучи службовою особою, зокрема директором Козятинської філії ПАТ "Зернопродукт МХП", діючи умисно, з корисливих мотивів, самовільно, не маючи відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду), за відсутності правочину, на території Безименської сільської ради Козятинського району, поза межами населеного пункту самовільно зайняв для посіву і вирощування сільськогосподарської культури -кукурудзи, земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення (резервного фонду) загальною площею 135,93 га, чим порушив вимогу статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", та заподіяв шкоду державі в особі Безименської сільської ради Козятинського району Вінницької області у розмірі 155 796,99 грн. (а.с. 67, т.І).

Таким чином, даною постановою встановлено факт самовільного зайняття посадовою особою Козятинської філії "Зернопродукт МХП" земельної ділянки та заподіяння шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Згідно частини 1 статті 14 Конституції України та статті 1 Земельного кодексу України (далі ЗК України) земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 17 ЗК України встановлюються повноваження місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин. До їх повноважень належить: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок.

Підстави набуття права на землю передбачені статтею 116 ЗК України. Даною статтею врегульовано відносини щодо набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Підставою набуття права на землю у таких випадках є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 1 статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, які приймаються на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду встановлений статтею 124 ЗК України. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Статтею 83 ЗК України передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Згідно статті 84 ЗК України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

Відповідно до статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Статтею 90 ЗК України встановлено, що власники земельних ділянок мають право: самостійно господарювати на землі; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначені правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, та передбачено, що цей Закон спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля (преамбула Закону).

Згідно статті 1 вказаного Закону, у якій міститься визначення термінів, самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Статтею 211 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за таке порушення як, самовільне зайняття земельних ділянок.

За загальним правилом судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України). Відповідно, звертаючись з позовом про стягнення з відповідача шкоди, позивач має обґрунтувати свої вимоги певними доказами.

Абзацами 3,4 пункту 3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 р. № 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки. Підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Підпунктом 4.4. Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963 встановлений вичерпний перелік умов, які мають бути уточнені при обстеженні земельної ділянки. Крім того, підпунктом 5.4. Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Держкомзему від 12.12.2003 р. №312, визначено вимоги, яким повинен відповідати акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Так, згідно підпункту 4.4 даних Методичних рекомендацій при обстеженні земельної ділянки уточнюється: місцезнаходження ділянки (у межах населеного пункту чи за межами населеного пункту); категорія земель; форма власності земель (державна, комунальна чи приватна, у тому числі чи надана ділянка у постійне користування або оренду); загальна площа земельної ділянки та площа, на якій вчинено правопорушення; наявність правовстановлюючих документів на землю (договір оренди чи державний акт із зазначенням реквізитів документів та інформації про власників чи користувачів земельних ділянок); цільове призначення земельної ділянки (у разі використання не за цільовим призначенням зазначається для яких цілей фактично використовується земельна ділянка); стан ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки (ступінь його пошкодження чи знищення, якість проведення рекультивації порушених земель, а у разі необхідності отримання дозволу -глибина зняття родючого шару ґрунту, місце та спосіб його зберігання та подальшого використання); наявність на самовільно зайнятій земельній ділянці самочинно збудованих або встановлених об'єктів та споруд.

Вказані умови мають бути також відображені і в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Як вбачається з акту перевірки дотримання вимог земельного законодавстава від 20.06.2011 р. та плану-схеми земельної ділянки, зробленого до акту, в ньому передбачені вказані умови.

Крім того, відповідно до пункту 3.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", у вирішенні питання про задоволення вимог щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, необхідно мати на увазі, що розмір такої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963.

Згідно частин 1,2,3 статті 22 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки );

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів складу правопорушення цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

За правилами згаданої статті 1166 ЦК України необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь - яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом даної статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду); в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Надані прокурором та позивачем, а також зібрані по справі документи і докази (акт обстеження від 20.06.2011 р., акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.06.2011 р., припис № 00204 від 22.06.2011 р., протокол про адміністративне правопорушення від 22.06.2011 р., постанова Козятинського міськрайонного суду Вінницької області по кримінальній справі від 28.12.2011 р.) свідчать про достовірний і безумовний висновок щодо протиправної поведінки відповідача, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і заподіянням шкоди.

Стаття 212 ЗК України визначає, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Даною статтею в якості суб'єктів, яким підлягають поверненню самовільно зайняті земельні ділянки, визначено власників землі або землекористувачів, повернення самовільно зайнятих земельних ділянок є забезпеченням охорони права власності усіх суб'єктів власності на землю, у тому числі згідно статей 78, 80 ЗК України, і держави, зокрема, відповідно до статті 84 ЗК України, право якої, на землю державної власності, набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

Відповідно до пункту 12 Перехідних положень ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно частини 1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (частина 1 статті 43 ГПК України).

Матеріалами справи підтверджено, що самовільно зайняті ПАТ "Зернопродукт МХП" в особі Козятинської філії ПАТ "Зернопродукт МХП" землі резервного фонду площею 135,93 га, які знаходяться в адміністративно-територіальному підпорядкуванні Безіменської сільскої ради Козятинського району Вінницької області знаходяться за межами населеного пункту та не перебувають у приватній власності, а отже, є власністю держави в особі Козятинської районної державної адміністрації.

Враховуючи, що факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки є доведеним, розмір шкоди, заподіяної самовільним використанням землі визначений правомірно відповідно до "Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу", позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та обставинам справи і підлягають до задоволення.

Суд першої інстанції, зробивши аналіз документів та доказів, наявних у матеріалах справи, поданих прокурором в обґрунтування своїх позовних вимог у даній справі на підтвердження факту самовільного зайняття Козятинською філіею ПАТ "Зернопродукт МХП" земельної ділянки та заподіяння шкоди державі, правомірно прийшов до висновку про задоволення позову.

Матеріали справи (акт обстеження земельної ділянки; акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); протокол про адміністративне правопорушення в їх сукупності підтверджують факт його вчинення і, як наслідок, є підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Доводи апелянта щодо того, що перевірка дотримання вимог земельного законодавства проведена не законно, акт перевірки складений державним інспектором без надання можливості викладення зауважень суб'єкта господарювання, що є порушенням чинного земельного законодавства, а нарахована шкода за самовільне зайняття земельних ділянок є неправомірною, апеляційним господарським судом не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним і не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Однак, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 3.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 № 284.

При цьому, сума заподіяної шкоди згідно статті 69 Бюджетного кодексу України зараховується до місцевих бюджетів.

Однак, суд першої інстанції, не додержавшись вимог вищевказаних норм та не врахувавши змісту позовної вимоги прокурора, стягнув шкоду на користь Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області, не вказавши, що ії необхідно зарахувати до бюджету Козятинського району.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (пункт 4 частини 1 статті 104 ГПК України).

За наведених обставин, колегія суддів вважає за необхідне змінити абзац 2 резолютивної частини оскаржуваного рішення господарського суду Вінницької області у даній справі. В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача - Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" в особі Козятинської філії Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" залишити без задоволення.

Абзац 2 резолютивної частини рішення господарського суду Вінницької області від 05.06.2012 р. у справі № 18/17/2012/5003 змінити, виклавши його в наступній редакції:

"Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" (юридична адреса: 08800, м. Миронівка, Київської області, вул. Елеваторна, 1; поштова адреса 24320, м. Ладижин, Вінницької області, вул. Слобода, 141, код ЄДРПОУ 32547211) в особі Козятинської філії Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" (с.Безіменне, Козятинського району, Вінницької області, вул. Леніна, 3, код ЄДРПОУ 37113237) на користь Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області (22100, Вінницька область, м.Козятин, вул. Леніна 20, код ЄДРПОУ 34701036) - 155 796,99 грн. шкоди, завданої самовільним зайняттям земель резервного фонду площею 135,93 га для зарахування до бюджету Козятинського району Вінницької області (21080600, р/р 31115102700187, ГУДКУ у Вінницькій області, м. Вінниця, МФО 802015, код ЄДРПОУ 34701036)".

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуюча суддя Л.М.Сініцина

Судді А.Г.Гулова

Г.Є.Олексюк