Постанова

від 19.11.2012 по справі 5002-19/1616-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2012 року Справа № 5002-19/1616-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Рибіної С.А.,

суддів Гоголя Ю.М.,

Плута В.М.,

за участю представників сторін:

позивача - Величко О.В., представник, довіреність № б/н від 30.05.2012;

відповідача - Дацко В.А., представник, довіреність № 3 від 21.05.2012,

розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Докучаєвський" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 22 жовтня 2012 року у справі № 5002-19/1616-2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Крим" (вул. Центральна, 2, с. Гришине, Первомайський район, 96324)

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Докучаєвський" (вул. Центральна, 2, с. Гришине, Первомайський р-н, 96324)

про визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ :

В провадженні господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) знаходиться справа № 5002-19/1616-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Крим" до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Докучаєвський" про визнання недійсним частково рішення загальних зборів від 19.12.2011 та стягнення частки майна в розмірі 5144325,50 грн.

22 жовтня 2012 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Крим" надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу: здійснювати платежі за третіх осіб; відчужувати у будь-який спосіб наведене у заяві належне майно, у тому числі зібраний врожай 2012 року; передавати належне майно в заставу (іпотеку), в спільну діяльність, управління, лізинг, завдаток, позичку, для реалізації за договорами доручення/комісії та укладати відповідні правочини; відмовлятися від права власності на належне йому майно на загальну суму 5144325,50 грн.

Заява мотивована тим, що існує сторонній контроль за відповідачем іншою особою -Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Крим Агро", який може призвести до втрати майна відповідачем. Крім того, існує вірогідність продажу відповідачем зібраного врожаю. Обґрунтування та інші доводи викладені в заяві (а.с.29-36).

Ухвалою господарського суду Автономної Ресубліки Крим від 22 жовтня 2012 року у справі № 5002-19/1616-2012 заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Крим" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволена частково: заборонено Сільськогосподарському виробничому кооперативу "Докучаєвський" відчужувати у будь-який спосіб належне йому майно, а саме: автогараж, який розташований за адресою: АР Крим, Первомайський район, с. Гришино та знаходиться у користуванні позивача на підставі договору оренди № 94/12 від 30.12.2011; кошару з усіма будівлями, будовами та спорудами, розташовану за адресою: АР Крим, Первомайський район, с. Фрунзе, яка передана на підставі договору оренди № 89/11 від 01.11.2011 Товариству з обмеженою відповідальністю "Лендком Крим"; в іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.

Ухвала господарського суду першої інстанції в частині задоволення заяви мотивована тим, що накласти заборону можна лише на те майно, яке можливо якимось чином відокремити від іншого майна за індивідуальними ознаками та воно співпадає за переліком майна, на яке просить накласти заборону позивач. Відмовляючи у задоволенні частини вимог, суд першої інстанції керувався тим, що відсутні будь-які індивідуальні ознаки майна, якіб давали можливість відрізнити його від аналогічного, частина майна невідривно пов`язана із земельними ділянками та т. ін.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Сільськогосподарський виробничий кооператив "Докучаєвський" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду та прийняти нове рішення, яким у задовленні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити в повному обсязі .

Підставою для скасування зазначеного судового акту заявник апеляційної скарги вважає порушення судом норм процесуального права, неповне з`ясування судом першої інстанції усіх обставин справи, що призвело до помилкових висновків та невірного застосування норм матеріального права.

Свої доводи заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що господарським судом першої інстанції не було враховано, що позивач не надав суду жодного обґрунтування та доказу на підтвердження своїх вимог, а лише послався на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05 листопада 2012 року апеляційна скарга Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Докучаєвський" прийнята до провадження колегією у складі: головуючого судді Рибіної С.А., суддів Гоголя Ю.М., Дмитрієва В.Є. та призначена до розгляду.

Розпорядженням від 19 листопада 2012 року суддю Дмитрієва В.Є. замінено на суддю Плута В.М., розгляд справи почато спочатку.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Розглянувши справу в порядку статей 101, 106 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, дотримання ним норм процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції у зв`язку з наступним.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Керуючись даною нормою Господарського процесуального кодексу України, судова колегія визнає, що заявлений позивачем захід забезпечення позову відповідає вимогам чинного законодавства.

На підставі наведених позивачем доказів, суд першої інстанції визнав можливим задовольнити заяву про забезпечення позову частково.

Дослідивши доводи заявника апеляційної скарги, судова колегія визнала їх такими, що не підлягають врахуванню виходячи з наступного.

По-перше, довід заявника про відхилення трьох попередніх клопотань про забезпечення позову, який не підтверджується матеріалами справи.

Судовою колегією встановлено, що по справі №5002-19/1616-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Крим" до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Докучаєвський" про визнання частково недійсним рішення загальних зборів від 19.12.2011 позивач вже звертався до суду з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу нерухоме та рухоме майно на загальну суму 5144325,50 грн. Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2012 року у справі № 5002-19/1616-2012 в задоволенні клопотання позивачу відмовлено, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2012 року ухвалу скасовано, прийнято нове рішення про задоволення клопотання.

За результатами розгляду апеляційної скарги судова колегія дійшла висновку про можливість застосування заходів забезпечення позову та вирішила накласти арешт на нерухоме майно відповідача на загальну суму 5114325,50 грн. шляхом заборони його відчуження (постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.10.2012 та ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.11.2012).

Згідно частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається. Отже, повна тотожність суб'єктного складу спору є обов'язковою умовою преюдиціальності щодо сторін. Якщо у справі беруть участь ті самі сторони, однак інші треті особи, то факти, встановлені рішенням у такій справі, матимуть преюдиціальне значення.

Не має винятків стосовно преюдиціальності фактів, що не входили у предмет доказування в раніше розглянутій справі. Якщо суд помилково включив факт у предмет доказування, це не позбавляє його властивостей преюдиціального факту в розгляді іншої справи.

У пункті 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

При винесенні постанови від 31.10.2012 судовою колегією було встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, тому судова колегія задовольнила заяву позивача та застосувала певні заходи забезпечення позову, а саме: арешт майна.

Оскільки зазначений вище та даний спори мають однакові сторони та стосуються заходів забезпечення позову, суд вважає за можливе застосувати статтю 35 Господарського процесуального кодексу України щодо фактів встановлених судом.

Крім того, з наданих позивачем доказів вбачається, що частка позивача, яка є предметом спору, складає приблизно 89,2 % в активах відповідача. Тому будь-яке відчуження майна негативно вплине на спроможність відповідача виконати рішення суду.

Доводи відповідача про відсутність доказів фактичної реалізації майна не приймаються судовою колегією з наступних підстав.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами

майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини свідчать, наприклад, надані позивачем докази здійснення відповідачем дій щодо реалізації урожаю, та т.ін.

Доводи заявника апеляційної скарги щодо незаконності вимоги позивача про розмір пайового внеску не приймаються судом, оскільки стосуються вирішення спору по суті та не відносяться до заяви про заходи забезпечення позову.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі та поясненнях відповідача, відхиляються судовою колегією, оскільки не підтверджені матеріалами справи та належними доказами в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, зводяться до довільного тлумачення скаржником норм законодавства та не спростовують законних і обґрунтованих висновків господарського суду першої інстанції.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку про те, що позивачем належним чином обґрунтовані та документально підтверджено необхідність вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження належного відповідачеві майна, а саме: автогаражу та кошари з усіма будівлями, будовами та спорудами відмовити.

На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що місцевим господарським судом правильно встановлені та досліджені всі обставини справи, права та обов'язки сторін, ухвалу винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права України.

Оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, апеляційна скарга Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Докучаєвський" задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини першої статті 103, статтею 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Докучаєвський" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 жовтня 2012 року у справі № 5002-19/1616-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя С.А. Рибіна

Судді Ю.М. Гоголь

В.М. Плут

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Лендком Крим" (вул. Центральна, 2, с. Гришине, Первомайський район, 96324).

2. Сільськогосподарський виробничий кооператив "Докучаєвський" (вул. Центральна, 2, с. Гришине, Первомайський р-н, 96324).