Ухвала

від 22.11.2012 по справі 2а-6770/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6770/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Приватного підприємства «Веста-Сервіс»на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Веста-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 16.11.2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2012 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 16.11.2011 року. Свої позовні вимоги мотивував тим, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийнято відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 вересня 2012 року у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Заслухавши суддю -доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Києва проведено перевірку Приватного підприємства «Веста-Сервіс» за результатами якої 26.10.2011 року складено акт №2255/2308/35134978 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань взаємовідносинам ТОВ «Укртурпром ВС» (код ЄДРПОУ 37270433) за травень 2011 року, ТОВ «Компанія Авертус» (код ЄДРПОУ 37270359) за травень 2011 року, ТОВ «Астана К» (код ЄДРПОУ 37270449) за травень 2011 року. ТОВ «КПТ МІГ»(код ЄДРПОУ 37270370) за травень 2011 року, ТОВ «Ріп» (код ЄДРПОУ 32163147) за травень 2011 року.

Актом перевірки встановлено порушення п. 198.1 статті 198. п. 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено ПДВ по декларації за травень 2011 року на суму 293 628грн. та частини 1, 2 статті 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавно з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

На підставі встановленого порушення відповідачем 16.11.2011р. прийнято податкове повідомлення -рішення №0008072308. яким за порушення п. 198.1 статті 198. п. 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України позивачу визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 293 689грн., в тому числі 293 628грн. - основний платіж та 1грн. -штрафні санкції.

Судом першої інстанції також встановлено, що між ПП «Веста-Сервіс» (код за ЄДРПОУ 35134978) «Замовник» та ТОВ «Астана К» (код за ЄДРПОУ 37270449) в особі директора ОСОБА_3 яка діє на підставі статуту «Виконавець» укладено договір про надання маркетингових послуг №114 від 04.05.2011р., предметом якого є надання виконавцем послуг з проведення маркетингових досліджень за напрямом «Забезпечення якості туристичного продукту». Операції були оформлені податковою накладною, актом прийому передачі наданих послуг, платіжними дорученнями.

Службовою запискою ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 23.05.2011 року №3328/ДПІ/26-10/90 повідомлено, що на виконання вказівки ГУ ПМ ДПА України та з метою унеможливлення використання підприємствами схемах мінімізації сплати податків «ризикових підприємств» співробітниками ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м.Києва встановлено та опитано директора ТОВ «Астана К» (код ЄДРПОУ 37270449) гр. ОСОБА_3, яка повідомила, що відношення до реєстрації та фінансово-господарської діяльності даного підприємства не має. Крім того, пояснила, що приблизно у грудні місяці до неї звернулася ОСОБА_4, з проханням зареєструвати на ім'я останньої віртуальну земельну ділянку за фінансову винагороду в розмірі 100 (сто) гривень. І так як у ОСОБА_3 було складне фінансове становище з даною пропозицією погодилась.

ДПІ у Шевченківському районі м.Києва складено акти від 08.06.2011р. № 1404/2308/37270449, від 02.08.2011р. №1761/2304/37270449, від 21.06.2011р. №1515/2308/37270449 якими встановлено нікчемність укладення правочинів ТОВ «Астана К» за період з березня 2011 року по травень 2011 року.

Згідно договору про надання маркетингових послуг №101 від 04.05.2011 року, що укладений між позивачем «Замовник» та ТОВ «КПТ МІГ» (код за ЄДРПОУ 37270370) в особі директора ОСОБА_10 який діє на підставі статуту «Виконавець».

Предметом вищевказаного договору є надання виконавцем послуг з проведення маркетингових досліджень за напрямом «Транспорті послуги в туризмі». Операції оформлені податковою накладною, актом прийому передач наданих послуг, платіжними дорученнями.

Згідно службової записки ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №3489/ДПІ/26-10/3 від 18.07.2011 року.

На виконання розпорядження ДПА України №48-р від 24.02.2011 року, розпорядження ДПА у м.Києві №23-р від 02.03.2011p., розпорядження ДПА у м.Києві №52-р від 10.03.2011р. був отриманий висновок спеціаліста щодо проведення почеркознавчого дослідження копій документів звітної частини справи ТОВ «КПТ МІГ» (37270370) щодо встановлення невідповідності підпису директора, засновника товариства ОСОБА_10. (декларації з ПДВ за лютий - травень 2011 року (включно), уточнюючого розрахунку, декларації з податку на прибуток).

У Науково - Дослідному Експертно - Криміналістичному центрі при УМВС України на Південно-Західній залізниці 18.07.2011 року проведено експертизу відповідності підписів директора і засновника товариства ОСОБА_10

У ході аналізу встановлено, що всі досліджені експертом документи, за лютий - травень 2011 року, підписані не ОСОБА_10 а іншою особою, про що складено висновок спеціаліста №229 від 18.07.2011р.

У ході аналізу декларації з ПДВ за лютий - травень 2011 року ТОВ «КПТ МІГ»встановлено, що підписи в звітних документах громадянину ОСОБА_10. (керівник) не належать, місце знаходження ТОВ «КПТ МІГ» чи його службових осіб не встановлене. ДПІ у Шевченківському районі м.Києва складено акти № 1742/23-04/37270370 від 28.07. 2011 року якими встановлено нікчемність укладення правочинів ТОВ «КПТ МІГ» за період лютий 2011 року по травень 2011 року.

Згідно договору про надання маркетингових послуг №211 від 06.05.2011 року, що укладений між позивачем «Замовник» та ТОВ «РІП» (код за ЄДРПОУ 32163147) в особі директора Ільницького А.О., який діє на підставі статуту «Виконавець».

Предметом вищевказаного договору є надання виконавцем послуг з проведення маркетингових досліджень за напрямом «Програмний туризм». Операції оформлені податковою декларацією, актом прийому передач наданих послуг.

Розрахунково-платіжні документи ПП «Веста-Сервіс»з ТОВ «РІП» до перевірки не надані.

Згідно пояснення наданого службовою запискою ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 21.07.11 р. №4528/ДПІ/26-10/3 директор підприємства Ільницький А.О. не є директором ТОВ "РІП", підприємство не реєстрував, жодних наказів чи протоколів на призначення директора та головного бухгалтера не складав та не підписував документів (хто такий ОСОБА_6 не відомо), та не здійснював жодних фінансово-господарській взаємовідносин з іншими підприємствами.

ДПІ у Шевченківському районі м.Києва складено акт № 1803/23-03/32163147 від 08.08.2011 яким встановлено нікчемність укладення правочинів ТОВ "РІП" за період березень 2011 року по травень 2011 року.

Згідно договору про надання маркетингових послуг №31 від 05.05.2011 року, що укладений між позивачем «Замовник»та ТОВ «КОМПАНІЯ АВЕРТУС» (код за ЄДРПОУ 37270359) в особі директора Міньківа В.І., який діє на підставі статуту «Виконавець».

Предметом вищевказаного договору є надання виконавцем послуг з проведення маркетингових досліджень за напрямом «Бенчмаркінг». Операції оформлені податковою накладною, актом прийому передач наданих послуг, платіжними дорученнями.

З метою запобіганню неправомірного формування податкових зобов'язань та податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Авертус», що має ознаки фіктивності та використовується реально існуючими суб'єктами господарської діяльності (вигодонабувачами) з мінімізації їх податкових зобов'язань, здійснено перевірку ТОВ «Компанія Авертус» з використанням документів та податкової інформації отриманої від ГВПМ у Шевченківському районі м. Києва від 20.07.11р. №4498/ДПІ/26-10/3.

За результатами проведених заходів встановлено, що однією із засновників ТОВ «Компанія Авертус», є громадянка ОСОБА_8, яка будучи опитаною пояснила, що вона не має відношення до діяльності підприємства.

ДПІ у Шевченківському районі м.Києва складено акт від 27.07.2011 №1723/23-04/37270359, яким встановлено нікчемність укладення правочинів ТОВ "РІП" за період січень 2011 року по травень 2011 року.

Згідно договору про надання маркетингових послуг №12 від 05.05.2011 року, що укладений між позивачем «Замовник»та ТОВ «УКРТУРПРОМ ВС»(код за ЄДРПОУ 37270433) в особі директора ОСОБА_9, який діє на підставі статуту «Виконавець».

Предметом вищевказаного договору є надання виконавцем послуг з проведення маркетингових досліджень за напрямом «Аналіз конкурентів. Фактори, що впливають на охоплення ринку». Операції оформлені податковою накладною, актом прийому передач наданих послуг, платіжними дорученнями.

З метою запобіганню неправомірного формування податкових зобов'язань та податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртурпром ВС», що має ознаки фіктивності та використовується реально існуючими суб'єктами господарської діяльності (вигодонабувачами) з мінімізації їх податкових зобов'язань, здійснено перевірку ТОВ «Укртурпром ВС» з використанням документів та податкової інформації отриманої від ГВПМ у Шевченківському районі м. Києва від 20.05.11р. №3254/ДПІ/26-10/3.

За результатами проведених заходів встановлено, що засновником та директором ТОВ «Укртурпром ВС», є громадянин ОСОБА_9, який будучи опитаним пояснив, що він не має відношення до діяльності підприємства.

За юридичною та фактичною адресою підприємство не знаходиться. ДПІ у Шевченківському районі м.Києва складено акт від 13.07.2011 року №1655/23-04/37270433 яким встановлено нікчемність укладення правочинів ТОВ «Укртурпром ВС»за період травень 2011 року.

Згідно з частиною другою статті 30 Цивільного кодексу України, цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині (ст. 91 Цивільного кодексу).

Статтею 92 ЦК України (Цивільна дієздатність юридичної особи») встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Таким чином, підприємством порушено ст. 228 ЦК України, щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемним.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку про відсутність у ТОВ «Укртурпром ВС», ТОВ «АСТАНА К», ТОВ «РІП», ТОВ «КПТ МІГ», ТОВ «КОМПАНІЯ АВЕРТУС» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у ТОВ «Укртурпром ВС», ТОВ «АСТАНА К», ТОВ «РІП», ТОВ «КПТ МІГ», ТОВ «КОМПАНІЯ АВЕРТУС» створення правових наслідків. Тобто, такі угоди носять нікчемний характер.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Таким чином, в результаті порушення контрагентами ТОВ «Укртурпром ВС», ТОВ «АСТАНА К», ТОВ «РІП», ТОВ «КПТ МІГ», ТОВ «КОМПАНІЯ АВЕРТУС» своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з ПП «Веста Сервіс» мають протиправний характер. А такий правочин, внаслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкового кредиту ПП «Веста Сервіс» по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, протиречить інтересам держави і суспільства, вважається таким , що порушує публічний порядок , а отже, згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного Кодексу є нікчемним.

Враховуючи, що відповідно до статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, то, відповідно, здійснюється коригування показників податкової декларації, пов'язаної з обчисленням сум податкових зобов'язань з ПДВ за операціями, що проведені на підставі таких нікчемних правочинів.

Податковим органом встановлено, що ТОВ «Укртурпром ВС», ТОВ «АСТАНА К», ТОВ «РІП», ТОВ «КПТ МІГ», ТОВ «КОМПАНІЯ АВЕРТУС» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Враховуючи вищенаведене та відповідно до статті 216 ЦК України - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, придбання товару та послуг у ТОВ «Укртурпром ВС», ТОВ «АСТАНА К», ТОВ «РІП», ТОВ «КПТ МІГ», ТОВ «КОМПАНІЯ АВЕРТУС»призвело до завищення податкового кредиту за травень 2011 року у ПП «Веста Сервіс»на суму ПДВ 293628грн.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з статтею 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з статтею 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також, моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною другою статті 207 Цивільного кодексу України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

Частина перша статті 203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Частиною 2. ст. 228 визначено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Крім того, відповідно до п. 1. статті 215 Цивільного кодексу України „підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу."

Відповідно до п. 2. статті 215 Цивільного кодексу України „Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається".

Згідно з частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Отже, зазначені правочини відповідно до ст. 203, ст. 207, ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Виходячи з вимог п. 2. ст. 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", із змінами та доповненнями, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. При цьому дані податкової звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно п. 1. ст. 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Згідно п. 2 ст. 9 Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами, також, визначена пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу - позивачем до суду надано не було.

За змістом пункту 2 Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 18 Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не було надано суду достатніх беззаперечних доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 16.11.2011 року №0008072308.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Веста-Сервіс»- залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 вересня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 27 листопада 2012 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.