Постанова

від 29.11.2012 по справі 24/284

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.11.2012 р. справа №24/284

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброва Г.І., Чернота Л.Ф За участю представників сторін: від позивача від відповідача Пожидаєва В.В., за довіреністю; не з'явився; розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької області на ухвалу господарського судуДонецької області від 18.10.2012 р. у справі№ 24/284 (суддя Величко Н.В.) за позовомПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької області до Тельманівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, с.м.т. Тельманове, Донецька область простягнення 3% річних - 290,58 грн., інфляційних 283,40 грн. та пені -1 098,27 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.12.2011р. по справі

№ 24/284 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" до Тельманівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області задоволено частково, стягнуто з відповідача 290,58 грн. -3% річних, 283,40 грн. -інфляційних, 878,62 грн. -пені.

Позивач 17.10.2012р. звернувся до господарського суду із заявою № 51юр-9041/12 від 17.10.2012 р. про роз'яснення рішення від 13.12.2011р. по справі № 24/284 стосовно періоду, за який були стягнуті інфляційні, пеня та 3% річних.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.10.2012р. відмовлено в задоволенні заяви позивача про роз'яснення рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2011р. №24/284.

Позивач, не погодившись з прийнятою ухвалою, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати спірну ухвалу суду через порушення норм ст. 89 ГПУ України, оскільки визначення періодів за які за рішенням суду від 13.12.2011р. була стягнута пеня, інфляційні та річні, не є внесенням нових даних в текст рішення суду, а є предметом розгляду спору по суті та впливає на реалізацію судового рішення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, надав пояснення, аналогійні викладеним в скарзі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. За таких підстав судова колегія вважала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача, який не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши представників позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Заява про роз'яснення рішення суду від 13.12.2011р. по справі № 24/284 мотивована тим, що у тексті судового рішення не вказаний період, за який були стягнені 3% річних у розмірі 290,58 грн., інфляційні в розмірі 283,40 грн. та пеня в сумі 878,62 грн.

Заявник зазначає, що відсутність таких складових позбавляє можливості вирішувати питання щодо стягнення інфляційних, річних та пені за наступні періоди у разі подальшого порушення права на отримання основної заборгованості.

Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України, суддя за заявою сторони, чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Роз'яснення рішення, ухвали - засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта.

Відповідно до абз.3 п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.03.2012р. N 6 "Про судове рішення", здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.

Мотивувальна частина рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2011р. не містить вказання на період прострочення виконання зобов'язання боржником, за яким стягнуто вказані суми.

За змістом ст.ст. 549, 625 ЦК України стягнуті судом суми інфляційних, 3% річних та пені є відповідальністю за порушення строків виконання зобов'язання, в даному випадку -прострочення оплати за електричну енергію.

За таких підстав, не вказання періоду, за прострочення якого боржника було притягнуто до відповідальності у вигляді стягнення відповідних сум, не можна розцінювати як внесення в текст рішення нових даних, що не були предметом судового розгляду.

Судова колегія вважає, що заявником правомірно заявлено вимоги про роз'яснення рішення суду в наслідок неповно викладеної його частини щодо періоду прострочення, за якій стягнуто з відповідача відповідні суми.

Крім того, відмова господарського суду у винесення ухвали про роз'яснення судового рішення від 13.12.2011р. із зазначенням спірних періодів порушує право позивача на майбутнє нарахування інфляційних, пені та 3% річних, оскільки відповідальність за порушення грошового зобов'язання підлягає застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання за конкретний період.

Отже є помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у роз'ясненні рішення суду від 13.12.2011р. щодо зазначення періодів за які стягнуто пеню, інфляційні та 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР) /далі Конвенція/. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Стаття 6 Конвенції детально описує процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, та, водночас, передбачає виконання судових рішень, оскільки якщо вбачати у ст. 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Змістом п. 7 ст. 106 ГПК України не передбачено направлення на розгляд господарського суду заяви про роз'яснення судового рішення у разі скасування ухвали відповідної категорії, але з урахуванням вимог ст. 6 Конвенції, ст. 89 ГПК України, яка позбавляє суд апеляційної інстанції можливості роз'яснити рішення господарського суду від 13.12.2011р., судова колегія вважає за необхідне направити матеріали справи (копії) №24/284 суду першої інстанції.

За таких підстав, судова колегія вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Донецької області від 18.10.2012р. -скасуванню, заява позивача разом з матеріалами справи (копія) на розгляд господарському суду.

На підставі вищенаведеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду Донецької області від 18.10.2012 р. у справі № 24/284 про відмову у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" про роз'яснення рішення господарського суду від 13.12.2011р. підлягає скасуванню відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України через неправильне застосування господарським судом норм процесуального права, що призвело до винесення помилкової ухвали по справі.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької області задовольнити.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 18.10.2012 р. у справі № 24/284 про відмову у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" про роз'яснення рішення господарського суду від 13.12.2011р. -скасувати.

Копії матеріалів справи № 24/284 разом з заявою Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" №51юр-9041/12 від 17.10.2012р. про роз'яснення рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2011р. направити на розгляд Господарському суду Донецької області.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуюча О.В. Стойка

Судді Г.І. Діброва

Л.Ф. Чернота

Надр.5 прим:

1 -у справу;

2 -позивачу

3- відповідачу

4 -ДАГС;

5 -ГС Дон. обл.