Постанова

від 26.11.2012 по справі 5002-23/4290-2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2012 року Справа № 5002-23/4290-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Котлярової О.Л.,

суддів Воронцової Н.В.,

Проценко О.І.,

за участю представників сторін:

прокурор Джавлах Сергій Миколайович, посвідчення № 005801 від 25 вересня 2012 року (прокурор відділу прокуратури міста Севастополя);

позивача не з'явився (Республіканський комітет з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим);

відповідача не з'явився (Алупкінська міська рада);

відповідача не з'явився (Управління Держкомзему у м. Ялта Автономної Республіки Крим);

третьої особи М'ясоєдов Петро Миколайович, довіреність № 1765 від 05 липня 2010 року (Дихно Георгій Романович);

третьої особи Писаревська Катерина Олександрівна, довіреність № б/н від 16 січня 2012 року (Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник);

розглянувши апеляційну скаргу Дихно Георгія Романовича на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Доброрез І.О.) від 24 листопада 2011 у справі №5002-23/4290-2011

за позовом заступника прокурора міста Ялта (вул. Кірова, 18, Ялта, 98600) в інтересах держави в особі Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 198, Сімферополь, 95022)

до Алупкінської міської ради (вул. Красногвардійська, 32, Алупка, 98676) Управління Держкомзему у м. Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Радянська, 1, м. Ялта, 98600)

3-тя особа Дихно Георгій Романович (98635, АР Крим, м. Ялта, вул. Гоголя 24, кв.22)

Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник (Долоське шосе, Совєтське, Ялта, 98651, код ЄДРПОУ 00992355)

про визнання недійсним рішення та спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року заступник прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою, в якій просить: визнати недійсним рішення Алупкінської міської ради від 12 серпня 2008 року № 16/30; зобов'язати Управління Держкомзему у м. Ялта Автономної Республіки Крим вчинити дії щодо скасування реєстрації запису про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку -державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 523342 від 12 вересня 2008 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що Алупкінська міська рада, приймаючи оспорюване рішення вийшла за межи своїх повноважень та фактично розпорядилась землями які належать до природно заповідного фонду та знаходяться у державної власності. Щодо вимоги про зобов'язання Управління Держкомзему у м. Ялта Автономної Республіки Крим скасувати запис про державну реєстрацію в Книзі записів прокурор обґрунтував їх відсутністю у законодавстві можливості іншого способом захисту для скасування державного акту.

07 жовтня 2011 року ухвалою господарського суду позовну заяву прийнято до розгляду; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Дихно Георгія Романовича та Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 листопада 2011 у справі №5002-23/4290-2011 позовні вимоги заступника прокурора міста Ялта в інтересах держави в особі Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим до Алупкінської міської ради задоволено частково.

Визнано недійсним рішення Алупкінської міської ради 26-ої сесії 5-го скликання від 12 серпня 2008 року № 16/30.

Припинено провадження у справі в частині позовних вимог про спонукання Управління Держкомзему у м. Ялта Автономної Республіки Крим вчинити дії щодо скасування реєстрації запису про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку - державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 523342 від 12 вересня 2008 року.

Вирішено питання щодо судових витрат та видачі наказів.

Не погодившись з рішенням суду, Дихно Георгій Романович звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у частині задоволення позову рішення скасувати.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неповним дослідженням місцевим господарським судом матеріалів справи та порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 січня 2012 року апеляційну скаргу Дихно Георгія Романовича прийнято до провадження у складі судової колегії: головуючого судді Котлярової О.Л., суддів Воронцова Н.В., Заплава Л.М. та призначено до розгляду на 20 лютого 2012 року.

Розпорядженням виконуючого обов'язки секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2012 року змінено склад судової колегії, суддю Воронцову Н.В. замінено на суддю Євдокімова І.В.

Ухвалою апеляційної інстанції від 27 лютого 2012 року призначена судова комплексна будівельно-технічна та геодезична експертиза, провадження у справі №5002-23/4290-2011 зупинено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 травня 2012 року провадження у справі № 5002-23/4290-2011 було поновлено, справу призначено до розгляду на 05 червня 2012 року, для вирішення питання щодо сплати рахунку за проведення судової експертизи.

Після з'ясування всіх обставин, які спричинили поновлення провадження, ухвалою апеляційної інстанції від 05 червня 2012 року було продовжено строк розгляду апеляційної скарги Дихно Георгія Романовича на 15 днів, провадження у справі зупинено, матеріали справи направлені для проведення у справі № 5002-23/4290-2011 судової комплексної будівельно-технічної та геодезичної експертизи.

26 вересня 2012 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Заслуженого професора М.С. Бокаріуса надійшов висновок комплексної судової будівельно-технічної та геодезичної експертизи №780 від 30 серпня 2012 року.

Відповідно до висновку судового експерта та інженера -геодезиста встановити чи є накладення меж земельної ділянки Дихно Г.Р. на земельну ділянку, що знаходиться у користуванні Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника, не виявилось можливим.

Розпорядженням виконуючого обов'язки секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 жовтня 2012 року змінено склад судової колегії, суддю Заплава Л.М. замінено на суддю Воронцову Н.В.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" та на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку зі зміною складу суду розгляд справи починається заново, а отже, спочатку починається і перебіг строку вирішення спору.

Ухвалою апеляційної інстанції від 01 жовтня 2012 року провадження по справі № 5002-23/4290-2011 було поновлено та призначено справу до розгляду на 16 жовтня 2012 року.

Розпорядженням виконуючого обов'язки секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2012 року змінено склад судової колегії, суддю Євдакімова І.В. замінено на суддю Проценко О.І.

Ухвалою апеляційної інстанції від 16 жовтня 2012 року розгляд справи було відкладено у зв'язку із зобов'язанням Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника надати:- обмінний файл на державний акт на право постійною користування землею серії Б №013883;- кадастровий номер державного акту на право постійного користування землею серії В №013883;- технічний звіт по виносу в натуру меж земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні Ялтинського гірсько-природного заповіднику згідно державного акту на право постійного користування землею серії Б № 013883, забезпечити явку представника.

У судовому засіданні Севастопольського апеляційного господарського суду 20 листопада 2012 року представник Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника надав пояснення та заявив клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання ухвали від 16 жовтня 2012 року.

Ухвалою апеляційної інстанції від 20 листопада 2012 року апеляційної скарги було відкладено на 26 листопада 2012 року.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, прокурор та представник Ялтинського гірсько-лісовий природний заповідника заперечували та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники позивача та відповідачів у судове засідання апеляційної інстанції явку уповноважених представників не забезпечили, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутністю сторін, що не з'явились.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

18 грудня 2000 року наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №255 затверджено Положення про Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник, пунктом 1.1 якого встановлено, що Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник створений відповідно до постанови ради Міністрів УРСР від 20.02.1973р. №84 "Про організацію нових державних заповідників та розширення Чорноморського державного заповідника"на базі Ялтинського лісгоспу площею 14523га, яка надана заповіднику у постійне користування та є об'єктом природно-заповідного фонду.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 26.07.2006р. №351 затверджено проект організації території та охорони природних комплексів Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника.

12 серпня 2008 року рішенням Алупкінської міської ради 26-ої чергової сесії 5-го скликання №16/30 громадянину Дихно Георгію Романовичу затверджено проект землеустрою і передано у власність земельну ділянку загальною площею 0,1000 га (кадастровий №0111970200:01:005:0262) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: м.Алупка, вул.Севастопольське шосе, район будинку № 94.

На підставі вищевказаного рішення 12 вересня 2008 року громадянину Дихно Георгію Романовичу видано державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку серії ЯЖ № 523342.

Вважаючи рішення Алупкінської міської ради 26-ої чергової сесії 5-го скликання №16/30 протиправним, заступник прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища звернувся до господарського суду про визнання його недійсним.

Проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, заслухавши представників скаржника, третіх осіб та прокурора судова колегія дійшла висновку щодо часткового обґрунтування вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За статтею 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами -землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 32 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частин 1, 2 статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття радою спірного рішення) встановлено порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам та встановлено, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.

Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

Вказаною нормою встановлені випадки коли рішення уповноваженого органу повинно прийматися на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як-то зміна цільового призначення земельної ділянки та коли межі земельної ділянки не визначені в натурі (на місцевості).

При цьому, цією нормою, в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення ради та укладення договору оренди землі, встановлено порядок надання земельних ділянок у постійне користування.

Судовою колегією були витребувані додаткові докази, а саме було зобов'язано Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник надати: обмінний файл на державний акт на право постійною користування землею серії Б №013883; кадастровий номер державного акту на право постійного користування землею серії В №013883; технічний звіт по виносу в натуру меж земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні Ялтинського гірсько-природного заповіднику згідно державного акту на право постійного користування землею серії Б № 013883.(а.с. 2, т. 4) У свою чергу стороною перелічені документи представлені не були.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно пункту 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до частин 6, 7 статті 118 Земельного кодексу України (в редакції від 04 червня 2008 року) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Відповідно до частин 9, 10 статі 118 Земельного кодексу України (в редакції від 04 червня 2008 року) проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

У матеріалах справи наявна копія проекту землеустрою по відведенню спірної земельної ділянки у власність третьої особи Дихно Георгія Романовича, з якого вбачається, що він відповідає вимогам чинного законодавства та з чого можливо зробити висновок що під час передачі спірної земельної ділянки у власність третьої особи вимоги ст. 118 Земельного кодексу України порушені не були.

Вказаний проект відведення земельної ділянки було погоджено структурним підрозділом позивача у справі -Управлінням екологічної інспекції Південно-Кримського регіону Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим висновком № 0696-51/3 від 18.03.2008 року. Згідно вказаного висновку спірна земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту та не є об'єктом природно-заповідного фонду і іншого природоохоронного значення не має, не зарезервована до заповідання.

Знаходження земельної ділянки в межах населеного пункту також підтверджується відповіддю Алупкінської міської ради № 625/02-14 від 16.03.2010 року; листом № 18015/2/10-25-4 від 21 вересня 2009 року Управління Державного комітету України із земельних ресурсів в м. Ялта; листом № 01.2-1/1016 від 17.03.2010 року Управління головного архітектора м. Ялта; початковою земельно-кадастровою інформацією Управління Державного комітету України із земельних ресурсів в м. Ялта; випискою з технічної документації з нормативно грошової оцінці земельної ділянки № 6583-2/10-25 від 14 березня 2008 року Управління Державного комітету України із земельних ресурсів в м. Ялта; умовами відведення земельної ділянки № 15507-2120-25 від 06 червня 2008 року Управління Державного комітету України із земельних ресурсів в м. Ялта; висновком про можливість закріплення земельної ділянки № 1041/12-2007 відділу міського архітектора м. Алупка; висновком Головного державного санітарного лікаря м. Алупка № 287 від 03 квітня 2008 року; висновком про погодження проекту відводу земельної ділянки № 15508-2120-25 від 06 червня 2008 року Управління Державного комітету України із земельних ресурсів в м. Ялта; узгодженим генеральним планом згідно якого навколо земельної ділянки Дихно Георгія Романовича розташовані існуючи житлові будинки № 94, 96 по вул. Севастопольське шосе.

Щодо посилань прокурора на знаходження спірної земельної ділянки у межах Ялтинського гірсько-лісового природного заповіднику, колегія суддів вивчив наявні у матеріалах справи докази у сукупності, не знаходить дану обставину підтвердженою.

На підтвердження позовних вимог прокурор у якості головного доказу посилається на висновок судової будівельно-технічної експертизи у кримінальної справі № 1101120258, проте згідно мотивувальній частині висновку, експерт вказав, що матеріали лісовпорядкування 1987 та 1999 роках - планшети масштабу (в умовній системі координат, яка не має зв'язку з державною системою координат) були переведені в електронний вигляд шляхом сканування. Растровані зображення були відмасштабовані відповідно до масштабу оригіналу. У зв'язку з тим, що координат планшетів умовна, масштабування проводилось по умовному координат з кроком сітки, відповідним масштабу планшета (крок рівний 1 км.). Оскільки мережі землекористування, його якісні і кількісні характеристики нанесені на графічній частині матеріалів лісовпорядкування відповідною лісовпорядною організацією без прив'язки до пунктів державної геодезичної мережі, експерт був вимушений провести прив'язку растрованих зображень до ортофотоплану умовно відповідно до елементів місцевості. По результатам проведених дій лісовпорядний планшет був по можливості точно розміщений в своє дійсне просторове положення в умовній системі координат 1963 р. При цьому виявилось, що при трансформації лісовпорядного планшета і умовній відповідності такого в однієї частині планшета, в іншій частині планшету такої відповідності не спостерігається. Причому, невідповідність контурів на плановому матеріалі (топографічні карти, ортофотоплани та ін.) і даних лісовпорядних планшетів в певних місцях може бути значною.

Окрім того неточність ортофотопланів підтверджується Інструкцією по топографічних зйомках у масштабах 1:10000 і 1:25000 яку було затверджено Головним управлінням геодезії і картографії при Раді Міністрів СРСР, Москва "Недра" 1978, та згідно якої проводилось зйомка матеріалів лісовпорядкування Ялтинського гірсько-лісового природного заповіднику допускає значні погрішності при визначенні планових координат точок.

По справі судом апеляційної інстанції було призначено комплексну судову будівельно-технічну та геодезичну експертизу. Відповідно висновку № 780 від 30.08.2012 року експерту Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Заслуженого професора М.С. Бокаріуса встановити чи є накладення меж земельної ділянки Дихно Георгія Романовича, кадастровий номер 01111970200:01:005:0262 (державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 523342 від 12.09.2008 року), на земельну ділянку, що знаходиться у користуванні Ялтинського гірсько-лісового природного заповіднику не виявляється можливим.

Згідно до наявної у справі відповіді Ялтинського гірсько-лісового природного заповіднику від 16.07 2012 року каталог координат Ялтинського гірсько-лісового природного заповіднику відсутній.

Третьою особою надано висновок експертного дослідження № 457 від 22 березня 2010 року відповідно якого у разі відсутності даних щодо координат меж землекористування Ялтинського гірсько-лісового природного заповіднику, накладення земельної ділянки, що належить Дихно Георгію Романовичу на праві приватної власності площею 0,1000га, кадастровий номер 0111970200:01:005:0262 на межі Ялтинського гірсько-лісового природного заповіднику не має.

Згідно акту обстеження меж Ялтинського гірсько-лісового природного заповіднику від 16 квітня 2012 року, який підписано головним лісничим Ялтинського гірсько-лісового природного заповіднику, межові знаки Ялтинського гірсько-лісового природного заповіднику навколо спірної земельної ділянки відсутні.

Частина 4 статі 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" встановлює, що межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

За висновком спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів - Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим, викладеним у листі від 16 червня 2009 року спірна земельна ділянка розташована за межами населеного пункту Алупкінської міської ради, на землях ділянки №9 кварталу №24 виділу №2 Алупкінського лісництва Ялтинського гірсько-природного заповідника.

Відповідно до статі 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Посилання прокурора на відношення спірної земельної ділянки до земель під об'єктами природно заповідного фонду також спростовується наданими до справи рішеннями суду.

Питання відношення спірної земельної ділянки до об'єктів природного-заповідного фонду розглядалось у адміністративної справі № 2а-10022/10/8/0170 за позовом Дихно Георгія Романовича до Управління екологічної інспекції Південно-Кримського регіону Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим про визнання дій протиправними.

Відповідно до Постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.10.2010 та Ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду по адміністративної справі № 2а-10022/10/8/0170 спірна земельна ділянка не відноситься до об'єктів природного-заповідного фонду.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Ялтинським гірсько-лісовим природним заповідником надано державний акт на право постійного користування землею серії Б № 0138883. Таким чином відповідно до вимог земельного законодавства у Ялтинського гірсько-лісового природного заповіднику повинна бути землевпорядна документація на підставі якої було видано вказаний державний акт. На вимогу суду та при проведенні експертизи її надано не було.

На підставі викладеного судова колегія дійшла вважає висновок суду першої інстанції про доведення порушення прав та інтересів позивача у справі помилковим.

Згідно з пунктом 2 роз'яснення президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" від 26 січня 2000 року № 02-5/35 підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно пункту 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи , є підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим прийняте з невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, у зв'язку з чим підлягає частковому скасуванню.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про спонукання Управління Держкомзему у м. Ялта Автономної Республіки Крим вчинити дії щодо скасування реєстрації запису про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку -державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 523342 від 12.09.2008 р., не підвідомчі господарському суду та повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку із чим провадження у справі в цій частині було припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Рішення в частині припинення провадження у справі судова колегія залишає без змін.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, пунктом 3 частини 1 статі 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Дихно Георгія Романовича задовольнити.

2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 листопада 2011 у справі №5002-23/4290-2011 скасувати частково, в частині задоволення позову.

3.У цій частині постановлено нове рішення.

4.У позові заступника прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Алупкінської міської ради про визнання недійсним рішення Алупкінської міської ради від 12.08.2008 року відмовити.

5. Рішення в частині припинення провадження у справі щодо позовних вимог про спонукання Управління Держкомзему у м. Ялта Автономної Республіки Крим вчинити дії щодо скасування реєстрації запису про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку -державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 523342 від 12 вересня 2008 року залишити без змін.

Головуючий суддя О.Л. Котлярова

Судді Н.В. Воронцова

О.І. Проценко

Розсилка:

1. Прокуратура міста Ялта (вул. Кірова, 18, Ялта, 98600)

2. Республіканський комітет з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 198, Сімферополь, 95022)

3. Алупкінська міська рада (вул. Красногвардійська, 32, Алупка, 98676)

4. Управління Держкомзему у м. Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Радянська, 1, м. Ялта, 98600) 5. Дихно Георгій Романович (вул. Нижня, буд.26, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69000);

(98600, АР КРим, м. Ялта, вул. Достоєвського б.1);

(98635, АР Крим, м. Ялта, вул. Гоголя 24, кв.22)

6. Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник (Долоське шосе, Совєтське, Ялта, 98651, код ЄДРПОУ 00992355)

7. прокуратура міста Севастополя (вул. Павліченко, 1, Севастополь, 99011)