Постанова
від 14.03.2013 по справі 5002-23/4290-2011
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року Справа № 5002-23/4290-2011

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В., суддів:Сибіги О.М., Яценко О.В., розглянула касаційну скаргу прокуратури Автономної Республіки Крим (далі - Прокуратура) на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 26.11.12 у справі№ 5002-23/4290-2011 господарського судуАвтономної Республіки Крим за позовом в інтересах держави в особізаступника прокурора міста Ялта (далі - Прокуратура) Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим (далі - Комітет) доАлупкінської міської ради (далі - Міськрада), Управління Держкомзему у місті Ялта Автономної Республіки Крим (далі - Управління), треті особи:ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4), Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник (далі - Заповідник), провизнання недійсним рішення та спонукання до виконання певних дій. В засіданні взяли участь представники :

- позивача:не з'явились; - відповідачів: Міськради: Управління: не з'явились; не з'явились; - третіх осіб: ОСОБА_4: Заповідника: Позняк О.М. (за дог. б/н від 31.08.12), не з'явились, - прокуратури:Романов Р.О. (посв. № 014714).

Ухвалою від 19.02.13 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Першикова Є.В., суддів - Данилової Т.Б., Яценко О.В. касаційна скарга Прокуратури № 05/3-2228вих12 від 17.12.12 була прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 14.03.13.

Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про її неотримання сторонами у справі, до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 111 4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

На момент розгляду справи у судовому засіданні 14.03.13 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило. У судове засідання 14.03.13 представники Комітету, Міськради, Управління та Заповідника не з'явились.

Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгляду справи у судовому засіданні 14.03.13 клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядалась за наявними матеріалами справи, за участю представників Прокуратури та ОСОБА_4

Про вказані обставини присутніх представників повідомлено на початку судового засідання 14.03.13.

Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України не заявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111 5 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 14.03.13 оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 24.11.11 господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя - Доброрез І.О.) позов задоволено частково.

Визнано недійсним рішення Міськради 26-ої чергової сесії 5-го скликання від 12.08.08 № 16/30.

В частині позовних вимог про спонукання Управління вчинити дії щодо скасування реєстрації запису про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку серії ЯЖ № 523342 від 12.09.08 провадження у справі припинено.

Рішення мотивовано тим, що Міськрада не мала повноважень стосовно розпорядження спірною ділянкою, яка відноситься до земель природно-заповідного фонду та приймати оскаржене рішення, яке не відповідає вимогам ч. 3 ст. 16, п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Постановою від 26.11.12 Севастопольського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого - Котлярової О.Л., суддів - Воронцової Н.В., Проценко О.І.) апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено.

Рішення від 24.11.11 господарського суду Автономної Республіки Крим в частині задоволення позову скасовано.

У позові заступника прокурора м.Ялта в інтересах держави в особі Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим до господарського суду Автономної Республіки Крим до Алупкінської міської ради про визнання недійсним рішення Алупкінської міської ради від 12.08.08, відмовлено.

Рішення в частині припинення провадження у справі щодо позовних вимог про спонукання Управління вчинити дії щодо скасування реєстрації запису про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку - державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 523342 від 12.09.08 - залишено без змін.

Постанова мотивована тим, що Заповідником надано державний акт на право постійного користування землею серії Б № 0138883. Таким чином відповідно до вимог земельного законодавства у Заповідника повинна бути землевпорядна документація на підставі якої було видано вказаний державний акт. На вимогу суду та при проведенні експертизи її надано не було.

Не погодившись з постановою апеляційного суду, Прокуратура звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову від 26.11.12 Севастопольського апеляційного господарського суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до Севастопольського апеляційного господарського суду.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскарженого судового акту було порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема: ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 150, 43-45 Земельного кодексу України, ст.ст. 4, 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_4 просить касаційну скаргу Прокуратури залишити без задоволення, а постанову від 26.11.12 Севастопольського апеляційного господарського суду залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача по справі, пояснення представників Прокуратури та ОСОБА_4, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.12.00 № 255 затверджено Положення про Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник, пунктом 1.1 якого встановлено, що Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник створений відповідно до постанови ради Міністрів УРСР від 20.02.73 № 84 «Про організацію нових державних заповідників та розширення Чорноморського державного заповідника» на базі Ялтинського лісгоспу площею 14 523 га, яка надана заповіднику у постійне користування та є об'єктом природно-заповідного фонду.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 26.07.06 № 351 затверджено проект організації території та охорони природних комплексів Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника.

За висновком спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів - Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим, викладеним у листі від 16.06.09 спірна земельна ділянка розташована за межами населеного пункту Алупкінської міської ради, на землях ділянки № 9 кварталу № 24 виділу № 2 Алупкінського лісництва Ялтинського гірсько-природного заповідника.

Належність спірної земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду також підтверджується матеріалами лісовпорядкування Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника та Державним актом на право постійного користування Б № 013883, який видано Ялтинському горно-лісовому заповіднику у 1978 році.

Земельна ділянка у розмірі 376,98 га закріплена безстроково і безоплатно для посадки лісних культур і ведення лісного господарства.

У відповідності до ст.ст. 43 - 46 Земельного кодексу України Землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

До земель природно-заповідного фонду відносяться природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою, зокрема, для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, а також визнання недійсними угод щодо відповідних земельних ділянок у відповідності до ст. 21 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту статті 47, пункту "г" частини четвертої статті 84 Земельного кодексу України, землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність та, якщо інше не передбачено законом, належать до земель державної власності і не можуть передаватися у приватну власність.

Матеріалами справи підтверджено, що спірна земельна ділянка розташована біля земель Заповідника, але як перша так і апеляційна інстанція не визначили меж як Заповідника, так і межи земель Міськради.

Відповідно ст.ст. 44, 150 Земельного кодексу України погодження місць розташування об'єктів на особливо цінних землях (земельних ділянках, які відноситься до земель природно-заповідного фонду та особливо цінних земель) провадиться Верховною Радою України.

Отже, для правильного вирішення земельних спорів особливе значення має дослідження судом правового статусу і приналежності спірної земельної ділянки, підстави надання такої ділянки та її цільового призначення, наявності на земельній ділянці об'єктів природно-заповідного фонду, з урахуванням чого судом визначається відповідність вимогам закону умов договору щодо розпорядження земельною ділянкою, а також наявність порушення порядку зміни цільового призначення землі, що тягне за собою наслідки, передбачені статтею 21 Земельного кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що попередніми судовими інстанціями при винесенні процесуальних актів по суті спору допущені порушення норм матеріального та процесуального права, а тому справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки неможливо встановити фактичні обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того судами не надано належної правової оцінки наведеним правовим положенням та не здійснено їх юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин, в той час, як у даному випадку необхідно було враховувати вказані норми в комплексі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що в касаційній скарзі стверджуються факти порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів. Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що оцінка доказів не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що справу було розглянуто судовими інстанціями без дослідження в повному обсязі обставин справи та норм чинного законодавства, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, та призвело до прийняття ухвали та постанови з помилковим застосуванням норм права.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова, ухвалені у справі, підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і прийняти судове рішення в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА :

Касаційну скаргу прокуратури Автономної Республіки Крим № 05/3-2228вих12 від 17.12.12 задовольнити частково.

Рішенням від 24.11.11 господарського суду Автономної республіки Крим та постанову від 26.11.12 Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 5002-23/4290-2011 господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий Є.Першиков судді: О.Сибіга О.Яценко

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення14.03.2013
Оприлюднено25.03.2013
Номер документу30130898
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5002-23/4290-2011

Постанова від 14.03.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Першиков Є.В.

Ухвала від 19.02.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Першиков Є.В.

Постанова від 26.11.2012

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Котлярова Олена Леонідівна

Ухвала від 01.10.2012

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Котлярова Олена Леонідівна

Ухвала від 05.06.2012

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Котлярова Олена Леонідівна

Ухвала від 14.05.2012

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Котлярова Олена Леонідівна

Ухвала від 11.05.2012

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Котлярова Олена Леонідівна

Ухвала від 27.02.2012

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Котлярова Олена Леонідівна

Ухвала від 26.01.2012

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Котлярова Олена Леонідівна

Ухвала від 23.01.2012

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Котлярова Олена Леонідівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні