Постанова

від 24.10.2012 по справі 18/5007/39/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2012 року Справа №18/5007/39/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Мельник О.В. ,

судді Філіпова Т.Л.

при секретарі Ткач Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Сероветник О.А. (довіреність б/н від 30.08.2012р.)

відповідача - Князєв В.В. (довіреність №2192 від 15.12.2011р.)

- Бондарук С.В.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Закладу охорони здоров'я Коростишівської центральної районної лікарні ім. Д.І. Потєхін на рішення господарського суду Житомирської області від 27.06.12 р. у справі № 18/5007/39/12 (суддя Соловей Л.А.)

за позовом Комунального підприємства "Коростишівська районна друкарня"

до Закладу охорони здоров'я Коростишівської центральної районної лікарні ім. Д.І. Потєхіна

про стягнення 55011,25 грн.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ :

09 жовтня 2012 року, розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду було внесено зміни до складу колегії суддів та визначено її у складі: Дужича С.П. - головуючий, Саврій В.А., Філіпова Т.Л.

23 жовтня 2012 року, розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Саврія В.А., було внесено зміни до складу колегії суддів та визначено її у складі: Дужича С.П. - головуючого, Мельника О.В. та Філіпової Т.Л.

27 червня 2012 року рішенням господарського суду Житомирської області було частково задоволено позов КП "Коростишівська районна друкарня" до Закладу охорони здоров'я Коростишівської центральної районної лікарні та стягнуто з відповідача на користь позивача 52 613,00 грн. - основного боргу, 1 235,27 грн. - 3% річних, 688,52 грн. -інфляційних, 1 595,62 грн. - судового збору, а в частині стягнення 474,46 грн. - інфляційних втрат було відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки господарський суд визнав встановленими обставини, які насправді є недоведеними. Так, суд першої інстанції визнаючи право позивача на стягнення з відповідача боргу в сумі 52 615,00 грн. посилається на те, що дана заборгованість виникла за продукцію, отриману по накладних №45, №33, №49 №115, №58, №256, №218, але судом не було враховано той факт, що наявність оригіналів накладних, які зберігаються у позивача, не можуть бути доказом отримання відповідачем друкованої продукції та наявності заборгованості, оскільки існує відповідний порядок замовлення, отримання продукції та порядок розрахунків за неї. Вважає, що судом безпідставно прийнято до уваги те, що вищевказані накладні, в яких зазначено отримувача товару на суму 52615,00 грн. - Петренко І. М., підтверджують поставку товару до Коростишівської центральної районної лікарні ім. Д. І. Потєхіна. В свою чергу рахунок - фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документу, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, як в даному випадку, а носить лише інформаційний характер.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає, що рішення прийняте у чіткій відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки чинним законодавством не передбачено обов'язкову письмову форму до господарського договору, який відбувся між сторонами. Законодавством передбачено, що господарський договір може укладатись, як в письмовій формі, так і у спрощений спосіб, відповідно можливо шляхом підтвердження до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Доводи апелянта, що відповідні рахунки-фактур не містять усіх даних та не може бути первинним документом є безпідставними та не ґрунтуються на законодавстві оскільки, правочин, до якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Даний факт схвалення відповідачем правочину підтверджується частковою оплатою товару, а також тим, що товар не був повернутий позивачу, а також, що відповідачем було виписані відповідні довіреності на отримання даного товару.

13 серпня 2012 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Закладу охорони здоров'я Коростишівської центральної районної лікарні було прийнято до провадження та призначено на 10 жовтня 2012 року.

10 жовтня 2012 року, у судовому засіданні колегією суддів було задоволено заяву Закладу охорони здоров'я Коростишівської центральної районної лікарні, яку підтримав представник КП "Коростишівська районна друкарня" та продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів: до 28 жовтня 2012 року, також у судовому засіданні було оголошено перерву до 24 жовтня 2012 року.

У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Колегія судців, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

На протязі 2011 року, КП "Коростишівська районна друкарня" на підставі усної домовленості передала Закладу охорони здоров'я Коростишівської центральної районної лікарні друковану продукцію (товар) на загальну суму 90 749,00 грн. Відповідні поставки товару здійснювались на підставі:

- накладних №1 від 14 лютого_2011 року на суму 6627,00 грн., №45 від 10 березня 2011 року на суму 10 140,00 грн., №33 від 14 березня 2011 року на суму 6980,00 грн., №49 від 21 березня 2011 року на суму 4175,00 грн., №115 від 12 квітня 2011 року на суму 6000,00 грн., №26 від 15 квітня 2011 року на суму 6528,00 грн., №34 від 18 травня 2011 року на суму 1008,00 грн., №58 від 23 травня 2011 року на суму 700,00 грн., №33 від 15 червня 2011 року на суму 5152,00 грн., №34 від 23 червня 2011 року на суму 3520,00 грн., №53 від 08 липня 2011 року на суму 3255,00 грн., №45 від 03 серпня 2011 року на суму 5052,00 грн., №41 від 25 серпня 2011 року на суму 1740 грн., №256 від 29 серпня 2011 року, №45 від 12вересня 2011 року на суму 1100,00 грн., №47 від 12 жовтня 2011 року на суму 2072,00 грн., №218 від 12 жовтня 2011 року на суму 22940,00 грн., №33 від 05 грудня 2011 року на суму 2080,00 грн. (а.с.123-140).

Відповідно на отримання товару, були видані відповідні довіреності №003690 від 10 січня 2011 року на ім'я Кузьменко М.О., №003773 від 10 березня 2011 року на ім'я Демченко Ю.В., №24 від 12 квітня 2011 року на ім'я Килимник Н.П., та №58 від 23 травня 2011 року, №148 від 25 серпня 2011 року, №218 від 12 жовтня 2011року на ім'я Петренко І.М. (а.с. 7,14,16,18,20,22).

Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару виконав частково, перерахувавши позивачу 38 134,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, в зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість у розмірі 52 615,00 грн. (а.с. 68-78).

13 квітня 2012 року, у зв'язку із невиконанням відповідача свого обов'язку щодо повної та своєчасної сплати позивачу вартості отриманого товару, КП "Коростишівська районна друкарня" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Закладу охорони здоров'я Коростишівської центральної районної лікарні про стягнення 98 371,73 грн., з яких 92 145,00 грн. - основного боргу, 2 549,20 грн. - 3% річних та 2 677,53 грн. - інфляційних. (а.с. 4).

27 червня 2012 року, позивач зменшив свої позовні вимоги, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем боргу, та просить стягнути на його користь 55 011,25 грн., з яких 52 613,00 грн. - основного боргу, 1 235,27 грн. - 3% річних, 1162,98 грн. -інфляційних, а також судові витрати по справі. (а.с. 119).

27 червня 2012 року рішенням господарського суду Житомирської області було частково задоволено позов КП "Коростишівська районна друкарня" до Закладу охорони здоров'я Коростишівської центральної районної лікарні та стягнуто з відповідача на користь позивача 52 613,00 грн. - основного боргу, 1 235,27 грн. - 3% річних, 688,52 грн. -інфляційних, 1 595,62 грн. - судового збору, а в частині стягнення 474,46 грн. - інфляційних втрат було відмовлено (а.с. 143-146).

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача вартості майна -друкованої продукції на загальну суму 90 749,00 грн., що підтверджується наданими накладними.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року та відповідно до абз.4 п.1 роз'яснень Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17 липня 2012 року, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розмінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження виконання свого зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару в повному обсязі.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару виконав частково, перерахувавши позивачу 38 134,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, в зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість у розмірі 52 615,00 грн. (а.с. 68-78) та не надав належних та допустимих доказів на підтвердження виконання свого зобов'язання щодо оплати отриманого від друкарні товару в повному обсязі, тому суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про обґрунтованість стягнення з відповідача на користь позивача боргу у сумі 52 613,00 грн. - основного боргу.

Посилання відповідача на те, що наявність оригіналів накладних, які зберігаються у позивача, не можуть бути доказом отримання відповідачем друкованої продукції та наявності заборгованості, оскільки існує відповідний порядок замовлення, отримання продукції та порядок розрахунків за неї, колегією суддів оцінюється критично, оскільки зазначені в накладних матеріальні цінності були отримані на підставі належним чином оформлених довіреності та крім того, відповідачем оплачено частково заборгованість по зазначеним накладним.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів вважає, що здійснивши перерахунок нарахування 3% річних та інфляційних втрат, запропонованих позивачем, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 1 235,27 грн. - 3% річних та 688,52 грн. - інфляційних, втрат, відмовивши у задоволенні стягнення інфляційних, втрат в сумі 474,46 грн.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд підтримує позицію суду першої інстанції щодо позов часткового задоволенню позову в сумі 52 613,00 грн. - основного боргу, 1 235,27 грн. - 3% річних, 688,52 грн. - інфляційних нарахувань та відмову у позові в частині стягнення 474,46 грн. - інфляційних нарахувань.

Витрати по сплаті судового збору правильно покладені на відповідача, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Інші заперечення відповідача, викладені у апеляційній скарзі, також, не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 27.06.12р. у справі №18/5007/39/12 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Закладу охорони здоров'я Коростишівської центральної районної лікарні ім. Д.І. Потєхіна - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №18/5007/39/12 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Філіпова Т.Л.