Постанова
від 12.11.2012 по справі 5011-4/5907-2012
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2012 р. Справа№ 5011-4/5907-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

при секретарі: Глитень В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Яременко Є.С. - директор;

від відповідача: Трутнєва О.В. - дов. № 257 від 23.07.2012р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні карткові платежі" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2012р. справа №5011-4/5907-2012 (суддя-Борисенко І.І.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні карткові платежі" до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" про стягнення 69 628,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електронні карткові платежі" (далі - позивач) в травні 2012 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (далі відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача за договором № 01/07 про надання послуг з обробки транзакцій платіжних карток в електронній комерції від 27.12.2007р. у сумі 65 215,98 грн.- основної заборгованості, 4 412,29 грн.- пені та 1641,00 грн.- судового збору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.06.2012р. у справі №5011-4/5907-2012 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Електронні карткові платежі" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2012р. у справі №5011-4/5907-2012 і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права

Скаржник звертає увагу на те, що відповідач погодився із актами виконаних робіт (наданих послуг) за періоди: 01.09.2011р. - 30.09.2011р. та 01.10.2011р. - 31.10.2011р. на суму 65215,98 грн., оскільки останній жодної відповіді на вимогу підписати дані акти (у тому числі заперечення на акти ) не надав.

Крім того, 02.10.2012р. позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, а саме, копії оригіналів: супровідного листа від Компанії КліарПарк ( Бельгія) від 25.09.2012р.. його перекладу від 26.09.2012р., завіреного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельником І.Л. та просив суд оглянути в судовому засіданні оригінали звітів на підтвердження виконання послуг в інтересах ПАТ «Родовід Банк» згідно Договору про надання послуг з обробки трансакцій платіжних карток у електронній комерції № 01/07 від 27 грудня 2007р. та актів № 110901 за період 01.09.2011-30.09.2011 і № 111001 за період 01.10.2011- 31.10.2011 виконаних відповідних робіт, оскільки дані докази необхідно було отримати позивачу за межами України від Компанії КліарПаркив/са (ClearPark nv\ sa),яка знаходиться у Бельгії (Лаувенстівенг 325 (Leuvensteenweg 325), 1932 Завентем (Zaventem) Бельгія).

Такими доказами є два звіти по фінансових операціях за 2 місяці з ПАТ «Родовід Банк» в якості набувача за періоди 01.09.2011- 30.09.2011 та 01.10.2011-31.10.2011 та додаткові звіти про ведення розрахункових операцій ( операції, зазначені по кожному Торгівцю окремо) компанією «КліарПарк» до ПАТ «Родовід Банк» у якості набувача за періоди 01.09.2011-30.09.2011 та 01.10.2011-31.10.2011р.

Суд апеляційної інстанції долучає до матеріалів справи клопотання позивача з додатковими доказами, керуючись нормами ст.ст..99, .43 ГПК України, виходячи з приписів ст..101 ГПК України, відповідно до вимог якої, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі .

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2012р. у справі №5011-4/5907-2012 , скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

03.10.2012р. та 24.10.2012р. у судових засіданнях Київського апеляційного господарського суду було оголошено перерву на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2012р. підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні карткові платежі" - задоволенню, з наступних підстав:

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

27.12.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Електронні Карткові Платежі" (Компанія) було укладено договір № 01/07 про надання послуг з обробки транзакцій платіжних карток в електронній комерції (далі - договір), предметом якого відповідно до п. 1.1 договору є надання банку послуг (сервіс) з обробки транзакцій платіжних карток Master Card і Visa в області електронної комерції та надання інших послуг банку та клієнтам банку (торговців) на умовах визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.2. договору послуги, які надає Компанія Банку, здійснюються на підставі робіт, які виконує CLEARPARK (Бельгія) Компанії.

Згідно п.п 5.1. - 5.4 сума платежу за підключення до Інформаційного центру компанії CLEARPARK становить 175490 грн., включаючи ПДВ і проводиться в 2 (два) етапи рівними частинами по 87745 (вісімдесят сім тисяч сімсот сорок п'ять) гривень. При цьому, перший платіж у розмірі 87745 гривень, включаючи ПДВ, сплачується банком протягом 10 робочих днів після підписання даного договору, а другий платіж у розмірі 87745 гривень, включаючи ПДВ, сплачується Банком після успішного завершення тестування надання послуг протягом 5 (п'яти) днів. Платежі, визначенні в п.4. 1.21 та п.4.1.25, сплачуються Банком протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту надання до Банку відповідного рахунку.

Відповідно до п. 14.2 договору у випадку затримки з боку банку платежів у строк, вказаний у п. 5. цього договору, Банк виплачує Компанії пеню у розмірі 0,1 % від не перерахованої вчасно суми за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення.

Згідно п. 11.1. договору, угода набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2010 року включно. У кінці цього первісного строку договір автоматично поновив свою дію сторонами на наступні два календарних роки ("подовжений строк").

12.05.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1, згідно з якою було внесено зміни до договору № 01/07 від 27.12.2007 р., а саме ,до пунктів 5.1 -5.3.

12.08.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 2, згідно з якою було внесено зміни до договору № 01/07 від 27.12.2007 р., зокрема, до пунктів, які регламентують права та обов'язки як позивача, так і відповідача, а також порядок надання певних нових послуг, їх отримання та забезпечення, а також оплату.

Так, серед інших змін та доповнень пунктом 15 Додаткової угоди № 2 пункт 5.4. договору викладено у наступній редакції: "Оплата за надані компанією послуги торговцю (п.4.1.28 цього договору проводиться згідно з додатковими угодами до цього договору щодо надання послуг з обміну даними між Торговельною системою торговця та платіжного сервера, після підписання сторонами акту виконаних робіт (наданих послуг), на підставі рахунку-фактуру, наданого банку компанією відповідно до п.4.1.25 цього договору. Оплата рахунку-фактури здійснюється протягом п'яти банківських днів після підписання сторонами Акту виконаних робіт (наданих послуг)". Також даною додатковою угодою внесено зміни до пункту 15, який регламентує кількість та зміст додатків до договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відповідно до умов договору (додаткових угод) на умовах та у строки визначені договором надав відповідачу послуги з обробки транзакцій платіжних карток.

Так, за період з 27.12.2007 р. до 31.12.2011 р. було надано послуг на суму 2 748 227, 10 грн., а отримано коштів в розмірі 2 683 011, 12 грн.

25.10.2011 р., позивачем було оформлено і підписано, скріплено печаткою, Акт виконаних робіт № 110901 за період 01.09.2011 - 30.09.2011 року на суму 43 101,51 грн.

31.10.2011 р., позивачем було оформлено і підписано, скріплено печаткою, Акт виконаних робіт № 111001 за період 01.10.2011 -31.10.2011 року на суму 22 114, 47 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 02.02.2012 р. позивач направив відповідачу письмову Вимогу з доданими до неї актами ( а.с.61) щодо підписання актів виконаних робіт ( наданих послуг) № 110901 та № 110901, погашення заборгованості і сплати пені. При цьому у вимозі було зазначено, що з моменту одержання вказаних актів і в разі їх не підписання протягом п'яти днів та направлення другого примірнику позивачу, останній вважатиме дані акти погодженими.

Проте, як стверджує позивач, відповіді на дану вимогу, як і підписані другі примірники актів від відповідача не надійшли, що Відповідачем не спростовано належними доказами. Крім того, відповідно до вимог ст..33 ГПК України відповідач на спростування позовних вимог не довів, що надсилав чи передавав позивачу письмову мотивовану відмову ( заперечення) від підписання актів, якщо така мала місце, а також ним не було погашено у добровільному порядку зазначену у вимозі суму заборгованості.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Таким чином, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Так, оскільки матеріалами справи підтверджується виконання позивачем робіт за спірним договором, Київський апеляційний господарський суд не приймає, як правомірний висновок суду першої інстанції про те, що у відповідача відсутній обов'язок, а у позивача відповідно, право вимагати виплати суми заборгованості за актами виконаних робіт.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 65215,98 грн. є обґрунтованою, документально доведеною та такою, що підлягає задоволенню.

До того ж, необхідно звернути увагу на те, що на підтвердження виконання позивачем послуг з обробки трансакцій платіжних карток у електронній комерції за спірні періоди згідно з Договором №01/07 від 27.12.2007р. Компанія КліарПарк/са ( Бельгія) у своєму листі від 25.09.2012р . надіслала інформацію по фінансових операціях з доданими документами, а саме, два звіти по фінансових операціях за два місяці з «Родовід Банк» в якості Набувача та звіт про сплату рахунків від «Кліарпарк» ( ClearPark) ( фінансові операції Продавця) з ТОВ «Родовід Банк» в якості Набувача.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушень зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 14.2 договору у випадку затримки з боку банку платежів у строк, вказаний у п. 5. цього договору, банк виплачує компанії пеню у розмірі 0,1 % від не перерахованої вчасно суми за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період затримки.

Так, для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове -зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна правова позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/344 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році").

Враховуючи вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок суми пені, погоджується з розрахунком позивача, що пеня підлягає стягненню в сумі 4412,29 грн.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні карткові платежі" підлягає задоволенню у повному обсязі, а рішення Господарського суду міста Києва підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким позов слід задовольнити у повному обсязі.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для скасування чи зміни рішення, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта, а при задоволенні апеляційної скарги - на іншу сторону.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні карткові платежі" задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2012р. у справі №5011-4/5907-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька 1-3, код ЄДРПОУ 14349442) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні карткові платежі" (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 4-А, офіс 29, код ЄДРПОУ 35370433) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 65215,98 грн. (шістдесят п'ять тисяч двісті п'ятнадцять гривен 98 копійок) - основного боргу, 4412,29 грн. (чотири тисячі чотириста дванадцять гривен 29 копійок) - пені, 1641,00 (одна тисяча шістсот сорок одна гривня 00 копійок) судового збору за подання позовної заяви. Видати наказ

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька 1-3, код ЄДРПОУ 14349442) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні карткові платежі" (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 4-А, офіс 29, код ЄДРПОУ 35370433) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 820,05 грн. (вісімсот двадцять гривен 05 копійок)- судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

4. Матеріали справи № 5011-4/5907-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Ропій Л.М.

Рябуха В.І.

СудКиївський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення12.11.2012
Оприлюднено05.12.2012
Номер документу27817136
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5011-4/5907-2012

Постанова від 31.01.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Яценко О.В.

Ухвала від 22.01.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Яценко О.В.

Постанова від 12.11.2012

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Кондес Л.О.

Ухвала від 29.08.2012

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Кондес Л.О.

Ухвала від 23.07.2012

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Тарасенко К.В.

Рішення від 26.06.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Борисенко І.І.

Ухвала від 08.05.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Борисенко І.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні