Постанова
від 29.11.2012 по справі 5011-18/829-2012
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2012 р. Справа№ 5011-18/829-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Авдеєва П.В.

Куксова В.В.

за участю секретаря судового засідання Камінської Т.О.

в судове засідання з'явився прокурор Левицька Н.В. - посв. від 05.09.2012 року № 002805

за участю представників

від позивача: не з'явилися

від відповідача: Долгополов В.Ю. - дов. від 20.11.2012 року б/н

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора м. Києва на рішення господарського суду м. Києва від 16.02.2012 року

у справі № 5011-18/829-2012 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецресурс-Інвест" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіонінвест" (м. Київ)

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю „Спецресурс-Інвест" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіонінвест" про розірвання договору комісії від 15.02.2010 року № 15/02, укладеного сторонами по справі.

09.02.2012 року ТОВ „Спецресурс-Інвест" подало заяву про зміну предмету позову, в якій просило визнати за ТОВ „Спецресурс-Інвест" право власності на нежитлові будівлі, а саме: будівлю літера „А", розташовану за адресою: вул. Лаврська, 18 в м. Києві загальною площею 471,9 кв.м, з них перший поверх площею 221,9 кв.м; другий поверх площею 250,0 кв.м; будівлю літера „Б", розташовану за адресою: вул. Лаврська, 18 в м. Києві загальною площею 52,0 кв.м; будівлю літера „В", розташовану за адресою: вул. Лаврська, 18 в м. Києві загальною площею 144,0 кв.м; будівлю літера „Г", розташовану за адресою: вул. Лаврська, 18 в м. Києві загальною площею 486,8 кв.м, з них перший поверх площею 253,5 кв.м; другий поверх площею 233,3 кв.м; будівлю літера „Д", розташовану за адресою: вул. Лаврська, 18 в м. Києві загальною площею 1 109,0 кв. м; будівлю літера „Е", розташовану за адресою: вул. Лаврська, 18 в м. Києві загальною площею 65,9 кв. м; будівлю літера „Ж", розташовану за адресою: вул. Лаврська, 18 в м. Києві загальною площею 485,9 кв.м, з них перший поверх площею 234,2 кв.м; другий поверх площею 251,7 кв.м; будівлю літера „З", розташовану за адресою: вул. Лаврська, 18 в м. Києві загальною площею 356,0 кв.м; будівлю літера „И", розташовану за адресою: вул. Лаврська, 18 в м. Києві загальною площею 13,0 кв.м; будівлю літера „К", розташовану за адресою: вул. Лаврська, 18 в м. Києві загальною площею 50,5 кв.м; будівлю літера „М", розташовану за адресою: вул. Лаврська, 18 в м. Києві загальною площею 187,7 кв.м; будівлю літера „Н", розташовану за адресою: вул. Лаврська, 18 в м. Києві загальною площею 239,1 кв.м; будівлю літера „О", розташовану за адресою: вул. Лаврська, 18 в м. Києві загальною площею 9,0 кв.м; будівлю літера „П", розташовану за адресою: вул. Лаврська, 18 в м. Києві загальною площею 51,2 кв.м.

Рішенням від 16.02.2012 року господарський суд м. Києва позов задовольнив повністю. Визнав право власності ТОВ „Спецресурс-Інвест" на об'єкти цілісного майнового комплексу: будівлю літера „А", розташовану за адресою: вул. Лаврська, 18 в м. Києві загальною площею 471,9 кв.м, з них перший поверх площею 221,9 кв.м; другий поверх площею 250,0 кв.м; будівлю літера „Б", розташовану за адресою: вул. Лаврська, 18 в м. Києві загальною площею 52,0 кв.м; будівлю літера „В", розташовану за адресою: вул. Лаврська, 18 в м. Києві загальною площею 144,0 кв.м; будівлю літера „Г", розташовану за адресою: вул. Лаврська, 18 в м. Києві загальною площею 486,8 кв.м, з них перший поверх площею 253,5 кв.м; другий поверх площею 233,3 кв.м; будівлю літера „Д", розташовану за адресою: вул. Лаврська, 18 в м. Києві загальною площею 1 109,0 кв. м; будівлю літера „Е", розташовану за адресою: вул. Лаврська, 18 в м. Києві загальною площею 65,9 кв. м; будівлю літера „Ж", розташовану за адресою: вул. Лаврська, 18 в м. Києві загальною площею 485,9 кв.м, з них перший поверх площею 234,2 кв.м; другий поверх площею 251,7 кв.м; будівлю літера „З", розташовану за адресою: вул. Лаврська, 18 в м. Києві загальною площею 356,0 кв.м; будівлю літера „И", розташовану за адресою: вул. Лаврська, 18 в м. Києві загальною площею 13,0 кв.м; будівлю літера „К", розташовану за адресою: вул. Лаврська, 18 в м. Києві загальною площею 50,5 кв.м; будівлю літера „М", розташовану за адресою: вул. Лаврська, 18 в м. Києві загальною площею 187,7 кв.м; будівлю літера „Н", розташовану за адресою: вул. Лаврська, 18 в м. Києві загальною площею 239,1 кв.м; будівлю літера „О", розташовану за адресою: вул. Лаврська, 18 в м. Києві загальною площею 9,0 кв.м; будівлю літера „П", розташовану за адресою: вул. Лаврська, 18 в м. Києві загальною площею 51,2 кв.м. Стягнув з ТОВ „Регіонінвест" на користь ТОВ „Спецресурс-Інвест" 15 022 грн. витрат по сплаті судового збору. Повернув з Державного бюджету України на користь ТОВ „Спецресурс-Інвест" 49 358 грн. надмірно сплаченого судового збору і 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського Зступник прокурора м. Києва звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги, скасувати рішення господарського суду м. Києва від 16.02.2012 року по справі № 5011-18/829-2012 та постановити нове рішення, яким в позові відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 року Заступнику прокурора м. Києва було відновлено строк на апеляційне оскарження, його апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено розгляд справи № 5011-18/829-2012 у судовому засіданні за участю прокурора та представників сторін.

В судове засідання 29.11.2012 року повноважні представники позивача не з'явилися. Представник позивача надіслав клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, яке після обговорення судова колегія відхилила, оскільки позивач є юридичною особою, яка має штат працівників, які можуть представляти позивача в судових засіданнях. Крім того в матеріалах справи наявна довіреність на представника позивача - Дюкарьова В.А. В судовому засіданні 29.11.2012 року прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги. Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути скасовано повністю та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю, виходячи із наступного.

Розглянувши заяву позивача про зміну предмету позову від 06.02.2012 року б/н колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з п.п. 3.10, 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 передбачені ч. 4 ст. 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з ч. 3 ст. 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством. Якщо ж до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК, а у разі якщо відповідні недоліки виявлено після прийняття господарським судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд стягує несплачені в установленому порядку та розмірі суми судового збору за результатами розгляду справи на підставі статті 49 ГПК.

Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із ст. 54 ГПК України з доданням до неї документів, зазначених у ст. 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою ст. 63 ГПК України.

Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що подана позивачем заява від 06.02.2012 року (вх. № 06-27 від 09.02.2012 року) про зміну предмету позову по своїй суті є заявою про одночасну зміну підстав (з невиконання договору комісії на визнання права власності на заставлене в іпотеку майно через невиконання договору комісії) і предмету позову (з розірвання договору комісії на визнання права власності на майно, на яке у відповідача відсутнє право власності в зв'язку з його реконструкцією без дозволу), а відтак місцевий господарський суд мав би відмовити в задоволенні такої заяви і розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги про розірвання договору, якщо позивач не відмовляється від позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Ст. 188 Господарського кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Ч. 7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до п. 6.1 договору комісії від 15.02.2010 року № 15/02, укладеного між сторонами по справі, цей договір дії до 10.03.2010 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Таким чином 11.03.2010 року зобов'язання відповідача по договору комісії від 15.02.2010 року № 15/02 припинилися, що не звільняє його від відповідальності за порушення, що мало місце під час дії договору.

Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що договір комісії від 15.02.2010 року № 15/02 не може бути розірваний, оскільки він припинився.

Відтак в позові про розірвання договору комісії від 15.02.2010 року № 15/02, укладеного сторонами по справі, має бути відмовлено.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи те, що місцевим господарським судом було неправильно застосовано норми процесуального права (ст. 22 ГПК України), що призвело до розгляду місцевим господарським судом інших позовних вимог, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення, прийняте господарським судом м. Києва 16.02.2012 року по справі № 5011-18/829-2012 підлягає скасуванню повністю.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду переглянула спір відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України і вважає, що позов не підлягає задоволенню. Апеляційна скарга Заступника прокурора м. Києва підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 та ч. 5 ст. 49 ГПК України апеляційний господарський суд покладає витрати по сплаті державного мита за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на ТОВ „Спецресурс-Інвест".

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора м. Києва на рішення господарського суду м. Києва від 16.02.2012 року по справі № 5011-18/829-2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 16.02.2012 року по справі № 5011-18/829-2012 скасувати повністю.

3. Прийняти нове рішення по справі, яким в позові відмовити повністю.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецресурс-Інвест" (01133, м. Київ, вул. Мечникова, 8, к. 22, ідентифікаційний код 33744896) 63 307 (шістдесят три тисячі триста сім) грн. надмірно сплаченого судового збору відповідно до платіжного доручення від 07.02.2012 року № 19, та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачених відповідно платіжного доручення від 20.10.2011 року № 57.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецресурс-Інвест" (01133, м. Київ, вул. Мечникова, 8, к. 22, ідентифікаційний код 33744896) до спеціального фонду Державного бюджету України 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

6. Видачу виконавчих документів доручити господарському суду м. Києва.

7. Матеріали справи № 5011-18/829-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано___3.12.2012 р.__

Головуючий суддя Гаврилюк О.М.

Судді Авдеєв П.В.

Куксов В.В.

СудКиївський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення29.11.2012
Оприлюднено05.12.2012
Номер документу27817278
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5011-18/829-2012

Постанова від 05.02.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Владимиренко C.B.

Ухвала від 24.01.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Владимиренко C.B.

Постанова від 29.11.2012

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Ухвала від 15.11.2012

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Гаврилюк О.М.

Рішення від 16.02.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мандриченко О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні