Рішення

від 21.11.2012 по справі 22/32

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів тел.698-166

проспект Миру , 20 тел.678-853

======================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

21 листопада 2012 року Справа № 5028/22/32/2012

За позовом: Станції швидкої медичної допомоги Чернігівської міської ради,

вул. Одинцова, 22, м. Чернігів, 14030

до відповідача: Комунального підприємства "Чернігівводоканал" Чернігівської міської ради,

вул. Жабинського, 15, м. Чернігів, 14017

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові,

вул. Шевченка, 5, м. Чернігів, 14000

про відшкодування шкоди в сумі 25410 грн.

Суддя А.М.Селівон

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Калініна О.В. -юрисконсульт, довіреність № 244 від 14.06.12 р.

від відповідача: не з'явився.

від третьої особи : Газдан І.Ю. -завідувач сектору правового забезпечення, довіреність № 1.08/1817 від 16.03.12 р.

Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні з 14.11.12 р. по 21.11.12 р. на підставі ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача в порядку регресу 25410,00 грн., сплачених Станцією швидкої медичної допомоги Чернігівської міської ради на підставі судових рішень, як роботодавцем своєму працівнику на відшкодування шкоди, заподіяної гр. Коржикову П.М. внаслідок ДТП, яка сталася 25.02.94 р. з вини відповідача, в результаті якої вказаний громадянин втратив професійну працездатність.

Ухвалою суду від 05.11.12 р. згідно ст. 27 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням позивача, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача суд залучив Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові.

В судових засіданнях 14.11.12 р. та 21.11.12 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 25.02.94 року з вини працівників відповідача сталася дорожньо -транспортна пригода, в результаті якої громадянину Коржикову П.М., який працював лікарем СШМД, під час виконання ним своїх трудових обов'язків заподіяне тілесне ушкодження, що призвело до встановлення ІІ групи інвалідності та втрати 70% професійної працездатності, яка в подальшому пересвідченню не підлягає. Оскільки на підставі рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 15.05.09 р. позивачем здійснювалась виплата гр. Коржикову П.М. у вересні - грудні 2011 р. та січні - серпні 2012 р. страхового відшкодування в сумі 25410,00 грн. (по 2117,50 грн. щомісячно), Станцією швидкої медичної допомоги Чернігівської міської ради на підставі ст. 1191 Цивільного кодексу України пред'явлено зворотну вимогу (регрес) до відповідача як винної у заподіянні шкоди особи, у розмірі виплаченого потерпілій особі відшкодування.

В судовому засіданні 14.11.12 р. представником позивача подане письмове клопотання від 13.11.12 р., в якому представник позивача відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України просить суд стягнути з відповідача судові витрати, які збільшились на 62,40 грн. у зв'язку зі сплатою за отримання Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців щодо місцезнаходження відповідача.

Представник третьої особи в судовому засіданні 21.11.12 р. заявив про залишення вирішення даного питання на розгляд суду.

Уповноважений представник відповідача в засідання господарського суду 21.11.12 р. не з'явився.

Про дату та час проведення судового засідання 21.11.12 р. відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою. Про поважні причини неявки відповідача суд не повідомлено.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.11.12 р. підтримав заперечення проти позову, викладені у відзиві на позовну заяву, що надісланий через канцелярію суду.

Відповідач в письмовому відзиві від 13.11.12 р. проти позову заперечує та просить суд відмовити в позові про відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в сумі 25410,00 грн., посилаючись на те, що відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" позивач повинен був передати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі -Фонд) передбачені законом документи Коржикова П.М. для розгляду справи про страхові виплати останньому. Фондом документи про страхові виплати Коржикову П.М. прийняті не були. На думку відповідача, позивач не скористався своїми правами страхувальника відповідно до законодавства, а саме: не оскаржив рішення Фонду у спеціальних комісіях з питань вирішення спорів при виконавчій дирекції Фонду та при його робочих органах, тобто відсутнє рішення суду про визнання незаконними дій Фонду; не захистив свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси застрахованих, у тому числі в суді.

Крім того, відповідач, з посиланням на п. 2 ч.2 ст.7 Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" зазначає, що в разі непередачі документів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, потерпілі від нещасного випадку на виробництві продовжують отримувати належні їм виплати та соціальні послуги від свого роботодавця. При цьому, кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, а між страховиками і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки. Проте на даний час позивачем не здійснено жодних заходів по ініціюванню проведення відповідних розрахунків з Фондом.

Заяв та клопотань процесуального характеру на час розгляду справи від відповідача до суду не надходило.

Представник третьої особи - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові в судовому засіданні 14.11.12 р. надав письмовий відзив № 1.08/9627-4232 від 12.11.12 р., який судом долучено до матеріалів справи, в судових засіданнях 14.11.12 р. та 21.11.12 р. надав усні пояснення щодо суті заявлених позовних вимог, згідно яких позовні вимоги вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Третя особа в письмовому відзиві стверджує, що оскільки вина відповідача у заподіянні шкоди здоров'ю працівника позивача Коржикова П.М. встановлена судовим рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова та в силу ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не потребує доведення знову, позивач на підставі ст.1191 Цивільного кодексу України як особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до КП «Чернігівводоканал»як винної особи у розмірі виплаченого потерпілому відшкодування.

Крім того, третя особа зазначила, що зарахування Фондом коштів, виплачених роботодавцем потерпілому в рахунок його внесків до Фонду можливе за наявності певних умов, право потерпілого на отримання страхових виплат та соціальних послуг має бути визначене законодавством України, а ступінь втрати професійної працездатності потерпілого має бути встановлений медико-соціальною комісією. Натомість, гр.Коржиков П.М. не проходив огляд у МСЕК та остання не визначала йому ступінь страти професійної працездатності, тобто, гр.Коржиков П.М. взагалі не отримує страхових виплат, передбачених законодавством України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. В той же час відповідно до рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28.09.05 р. та рішення апеляційного суду Чернігівської області від 30.05.06 р. потерпілий отримує передбачене параграфом 2 глави 82 Цивільного кодексу України відшкодування заробітку, втраченого внаслідок ушкодження здоров'я, що, в свою чергу, виключає будь-яку можливість зарахування Фондом цих виплат в рахунок сплати позивачем страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання 21.11.12 р. обов'язковою не визнавалась, беручи до уваги, що представник позивача та представник третьої особи проти розгляду справи у відсутності представника відповідача не заперечували, суд здійснював розгляд справи 21.11.12 р. за відсутності представника відповідача виключно за наявними у справі матеріалами.

Подані представниками позивача, відповідача та третьої особи письмові клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволені.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін та третьої особи було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22, 27 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими сторонами доказами та оглянувши в судовому засіданні їх оригінали, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 15.05.09 р. у цивільній справі № 2-1413/09 за позовом Коржикова П.М. до Чернігівської міської станції швидкої медичної допомоги, КП „Чернігівводоканал" Чернігівської міської ради про стягнення втраченого заробітку встановлено факт встановлення Коржикову П.М. безстроково ІІ групи інвалідності внаслідок трудового каліцтва під час праці в Чернігівській міській станції швидкої медичної допомоги та втрати 70% професійної працездатності. Вказаним рішенням зобов'язано Чернігівську міську станцію швидкої медичної допомоги виплачувати Коржикову П.М. по 2117,50 грн. щомісячно страхового відшкодування починаючи з 01.06.2009 року пожиттєво, виплати проводити через касу підприємства.

Як вбачається із засвідчувальної відмітки в кінці рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 15.05.09 р. у цивільній справі № 2-1413/09, вказане рішення набрало законної сили.

Приймаючи рішення по даній справі суд керувався нормами ст. ст. 1195, 1197 Цивільного кодексу України, в яких передбачено відшкодування шкоди, завданої трудовим каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також визначення розміру заробітку (доходу), втраченого внаслідок трудового каліцтва фізичної особи, яка працювала за трудовим договором.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Саме на підставі рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 15.05.09р. у цивільній справі № 2-1413/09 у позивача виник обов'язок пожиттєво щомісячно виплачувати гр. Коржикову П.М. страхове відшкодування у розмірі 2117,50 грн.

Факт виплати позивачем Коржикову П.М. вказаних в позовній заяві грошових коштів в сумі 25410,00 грн. підтверджується видатковими касовими ордерами, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме: № 30 від 22.09.11 р., № 35 від 20.10.11 р., № 3 від 07.12.11 р., № 40 від 21.12.11 р., № 2 від 24.01.12 р., № 6 від 23.02.12 р., № 9 від 23.03.12 р., № 12 від 26.04.12 р., № 15 від 24.05.12 р., б/н від 27.06.12 р., № 24 від 23.07.12 р., № 29 від 21.08.12 р.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.01.10 р. у справі №11/182/27 за позовом Станції швидкої медичної допомоги Чернігівської міської ради до Комунального підприємства „Чернігівводоканал" Чернігівської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові про відшкодування шкоди в сумі 53329,39 грн., встановлено, що 25.02.1994 р. з вини працівників ДКП „Чернігівводоканал" сталася дорожньо - транспортна пригода, внаслідок якої лікарю Чернігівської міської станції швидкої допомоги Коржикову П.М. під час виконання останнім своїх трудових обов'язків заподіяно тілесне ушкодження, що призвело до встановлення ІІ групи інвалідності та втрати 70% професійної працездатності, яка в подальшому пересвідченню не підлягає.

Як вбачається із довідки Господарського суду Чернігівської області № 11/182/27-3202 від 20.12.10 р., копія якої знаходиться в матеріалах справи, вищевказане рішення господарського суду від 12.01.10 р. у справі № 11/182/27 набрало законної сили 29.01.10 р.

Факт скоєння 25.02.94 р. ДТП з вини працівників відповідача та заподіяння внаслідок її шкоди здоров'ю працівника позивача Коржикову П.М. встановлений також рішеннями Господарського суду Чернігівської області за участю тих самих сторін у справах: № 18/203(15/161-10/178) від 22.12.08 р., 24.02.09 р., № 8/153 від 23.12.10 р. та № 5028/14/109/2011 від 22.11.11 р., які згідно матеріалів справи набрали законної сили.

Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановленні, зокрема, рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи, що в господарських справах №№ 11/182/27, 18/203(15/161-10/178), 8/153, 5028/14/109/2011 приймали участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається, факт заподіяння шкоди здоров'ю працівнику позивача Коржикову П.М. з вини працівників відповідача є преюдиціальним, в зв'язку з чим не потребує доведення знову в межах справи № 5028/22/32/2012.

За загальним правилом, встановленим ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Разом з тим, ст. 1172 Цивільного кодексу України встановлено спеціальні випадки, коли обов'язок відшкодування шкоди за певних умов покладається не на того, хто її завдав, а на іншу особу. Зокрема, відповідно до ч.1 вищенаведеної статті юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином, оскільки як зазначено вище, шкода здоров'ю працівника позивача заподіяна внаслідок неправомірних дій працівників відповідача під час виконання ними своїх трудових обов'язків, саме відповідач є зобов'язаною стороною в даному деліктному зобов'язанні.

Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт відшкодування позивачем Коржикову П.М. шкоди, завданої його здоров'ю, в розмірі 25410,00 грн., а також зважаючи на відсутність факту зарахування відділенням Фонду сплачених потерпілому коштів в рахунок сплати страхових внесків позивача на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, зворотна вимога (регрес) позивача до відповідача, як до винної у заподіянні шкоди особи, у розмірі виплаченого відшкодування пред'явлена правомірно.

Заперечення відповідача з приводу того, що позивач як страхувальник за загальнообов'язковим державним соціальним страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання щодо своїх найманих працівників мав передати документи Коржикова П.М. до Фонду для сплати потерпілому страхових виплат, або ініціювати проведення розрахунків з Фондом по зарахуванню сплачених потерпілому виплат в рахунок внесків позивача за даним видом державного соціального страхування, і не скористався своїм правом, а тому відповідач не зобов'язаний відшкодовувати останньому його витрати, судом не приймаються виходячи з наступного.

Як вбачається із ст.6 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" суб'єктами страхування від нещасного випадку є застрахована особа (зокрема, працівник), страхувальник (зокрема, роботодавець) та страховик (Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України).

Пунктом 2 ст.7 Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який діяв до 01.01.11 р., визначено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Як повідомила суд третя особа, у Фонду відсутні документи Коржикова П.М., а тому надання матеріального забезпечення та соціальних послуг як потерпілій від нещасного випадку на виробництві особі Фондом не здійснюється, оскільки у позивача відсутній висновок медико-соціальної експертної комісії про ступінь втрати професійної працездатності потерпілим, що унеможливлює прийняття Фондом його особової справи та подальше здійснення Фондом потерпілому страхових виплат.

Крім того, згідно доданої позивачем до позовної заяви копії рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.04.08 р. у справі № 18/86 за позовом Станції швидкої медичної допомоги Чернігівської міської ради до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові судом відмовлено у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Фонд прийняти особову справу Коржикова П.М. для продовження надання потерпілому страхових виплат.

Як свідчить довідка Господарського суду Чернігівської області № 01-09/2639 від 03.11.11 р., копія якої знаходиться в матеріалах справи, вищевказана постанова господарського суду від 04.04.08 р. у справі № 18/86 набрала законної сили 22.04.08 р.

Також суд приймає до уваги, повідомлення третьої особи про те, що кошти, сплачені позивачем громадянину Коржикову П.М., не зараховані Фондом в рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, у зв'язку з відсутністю законних підстав.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позивачем правомірно щомісячно за період з вересня по грудень 2011 року включно та з січня по серпень 2012 року включно щомісячно виплачено Коржикову П.М. страхове відшкодування у сумі 2117,50 грн., в загальній сумі 25410,00 грн. за вказаний період.

Судом не приймається до уваги посилання відповідача на нездійснення позивачем всіх необхідних заходів щодо ініціювання проведення відповідних розрахунків з Фондом, оскільки за приписами цивільного законодавства обов'язок винної особи відшкодувати заподіяну шкоду не ставиться в залежність від дотримання особою, якій заподіяно шкоду, процедури вирішення питання про проведення розрахунків з Фондом. Спірні правовідносини регулюються цивільним законодавством, а не законодавством з питань загальнообов'язкового соціального страхування.

У відповідності до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи, а також приймаючи до уваги, що на момент прийняття рішення по справі доказів сплати суми шкоди відповідач суду не представив, як і належних та допустимих доказів, що спростовують вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 25410,00 грн. шкоди в порядку регресу підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Ухвалою суду від 21.11.12 р. за заявою позивача від 14.11.12 р. судом повернуто Станції швидкої медичної допомоги Чернігівської міської ради надлишково сплачений судовий збір по справі № 5028/22/32/2012 у розмірі 67,50 грн., в зв'язку з тим, що позивачем при подачі позову до суду було сплачено 1677,00 грн. судового збору, замість 1073,00 грн.

Щодо клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з отриманням позивачем Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців щодо місцезнаходження відповідача, суд зазначає, що відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК).

За таких обставин, клопотання позивача про стягнення з відповідача вартості плати за отримання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців щодо місцезнаходження відповідача у розмірі 62,40 грн. задоволенню не підлягає, оскільки у господарського суду відсутні передбачені законом підстави вважати зазначену суму судовими витратами в розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, Законами України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та „Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст.ст. 11, 1166, 1172, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 27, 33, 35, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Чернігівводоканал" Чернігівської міської ради, вул. Жабинського, 15, м. Чернігів (ідентифікаційний код 03358222, п/р №26004192 в АППБ „Аваль" м. Чернігова, МФО 353348) на користь Станції швидкої медичної допомоги Чернігівської міської ради, вул. Одинцова, 22, м. Чернігів (ідентифікаційний код 05480708, р/р №35411004004020 в УДКС у м. Чернігові, МФО 853592) 25410 грн. шкоди в порядку регресу та 1609,50 грн. на відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складений та підписаний 26 листопада 2012 року.

Суддя А.М.Селівон

21.11.12