Ухвала

від 10.09.2012 по справі 2а-405/12/0170/11

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-405/12/0170/11

10.09.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Горошко Н.П. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-Крим"- Летанина Наталія Олександрівна, довіреність № б/н від 01.06.11;

представник відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-Крим"- Кулікова Олена Ігорівна, довіреність № 2 від 03.09.12;

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А.) від 29.03.12 у справі № 2а-405/12/0170/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-Крим" (вул.Промислова, 16 А, м.Бахчисарай, Автономна Республіка Крим, 98400)

до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим (вул.Сімферопольська 3, м.Бахчисарай, Автономна Республіка Крим, 98403)

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Основа-Крим" звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим, в якому просило визнати протиправними дій ДПІ у Бахчисарайському районі, які полягали в проведенні перевірки ТОВ "Основа-Крим"за наслідками якої складено акт від 01.12.2011р. за №321/2/40-23/35372980, а також скасувати податкового повідомлення-рішення №0000542300 від 13.12.2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29 березня 2012 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-Крим" до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим №0000542300 від 13.12.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 226042грн., в тому числі за основним платежем 226041грн., за штрафними санкціями 1грн. У задоволенні іншій частини позовних вимог відмовлено.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представники позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували.

Інщі сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившихся сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що посадовою особою відповідача проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Основа-Крим" з питань взаємовідносин з ТОВ Торгова компанія "Велес Груп" у частині формування податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01.2011р. до 31.01.2011р., ТОВ ПП "Торгбудсервіс" та ТОВ "СФК Промстройторг" у частині формування податкового кредиту з ПДВ за період з 01.02.2011р. до 28.02.2011р., ПП "Будторгтехно" у частині формування податкового кредиту з ПДВ за період з 01.03.2011р. до 31.03.2011р.

За результатами перевірки складено акт №321/2-40/23/35372980 від 01.12.2011р. (арк.с.145-151), в висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення п.п. 14.1.185 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 226041,63грн., в тому числі у січні 2011 -3755,40грн., у лютому 2011 -24415,33грн., у березні 2011 -197870,90грн.

В акті зазначено, що враховуючи відсутність у ТОВ Торгова компанія "Велес Груп", ТОВ ПП "Торгбудсервіс", ТОВ "СФК Промстройторг", ПП "Будторгтехно", необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, не знаходження підприємства за юридичною адресою, невиконання обов'язку зі сплати податкових зобов'язань, не можливості встановлення наявності та руху товарів згідно до ст.203, п.1.2 ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, угоди ТОВ "Основа-Крим" з вищезазначеними підприємствами є нікчемними.

За результатами перевірки, на підставі акту №321/2-40/23/35372980 від 01.12.2011р. відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.12.2011 року №0000542300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 226041грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 1,00грн.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3. ст.198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено загальне правило визначення дати виникнення права платника податку на податковий кредит. Згідно із вказаною нормою такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.7 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Правила заповнення податкової накладної визначено у пункті 201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Відповідно до зазначеного пункту платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Пунктом 201.10 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом першої інстанції вірно визначено, що підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, які сплачені в складі вартості товарів є належним чином оформлена податкова накладна.

З наявних у матеріалах справи накладних №4 від 05.01.11р., №251 від 28.02.11р., №18 від 11.02.11р., №27 від 21.02.11р., №28 від 02.03.11р., №195 від 24.03.11р., №29 від 02.03.11р., №131 від 17.03.11р., №294 від 31.03.11р., №295 від 31.03.11р., №296 від 31.03.11р., на підставі яких сформовано спірний податковий кредит, вбачається, що вони відповідають вищезазначеним нормам Податкового кодексу України.

Крім того, суд зазначає, що в акті перевірки також не наведено жодних даних, які б свідчили про порушення позивачем саме цих норм, оскільки не зазначено жодного зауваження стосовно змісту і відповідності закону вищезазначених податкових накладних.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків відповідача про відсутність у платника податку права на податковий кредит через відсутність реального товарного характеру угод між позивачем та ТОВ Торгова компанія "Велес Груп", ТОВ ПП "Торгбудсервіс", ТОВ "СФК Промстройторг", ПП "Будторгтехно", оскільки останні не мають необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, не знаходиться за юридичною адресою, не виконують обов'язки зі сплати податкових зобов'язань, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п.2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїм постачальником оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

Матеріалами справи безперечно підтверджується реальне виконання сторонами правочинів, встановлено факт сплати позивачем заборгованості постачальнику, в тому числі ПДВ в ціні товару, тому доводи відповідача щодо нікчемності укладеного правочину не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування.

Судом першої інстанції правомірно визнанні необґрунтованими висновки відповідача про те, що укладений між позивачем та ТОВ Торгова компанія "Велес Груп", ТОВ ПП "Торгбудсервіс", ТОВ "СФК Промстройторг", ПП "Будторгтехно"правочини є нікчемними в силу вимог ст.228 ЦК України, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 228 ЦК України (в редакції на момент вчинення правочину між позивачем та його контрагентами) правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Частиною 2 цієї статті було встановлено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Із наведеної норми слідує, що правочин може бути визнаний таким, який порушує публічний порядок якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави. За даних обставин, такий правочин може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Судом першої інстанції вірно визначено, що відповідачем не надано жодних належних доказів неможливості виконання своїх договірних зобов'язань контрагентами позивача, доказів, які б свідчили про не пов'язаність операцій із господарською діяльністю позивача, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операцій за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб.

Отже судова колегія погоджується з висновком про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам закону.

Також дослідивши матеріали справи судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій ДПІ у Бахчисарайському районі, які полягали в проведенні перевірки ТОВ "Основа-Крим" з тих підстав, що посадовими особами відповідача було дотримано порядок проведення позапланової виїзної перевірки, що безперечно підтверджується матеріалами справи.

Вивчив наявні докази, в їх сукупності, судова колегія дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, підстав для задоволення апеляційної скарги судовою колегією не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А.) від 29.03.12 у справі № 2а-405/12/0170/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-Крим" до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 вересня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова