Ухвала

від 22.11.2012 по справі 2-466/11

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Україна

В І Л Ь Н О Г І Р С Ь К И Й М І С Ь К И Й С У Д Д Н І П Р О П Е Т Р О В С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2012 року Справа № 2-466/11

п/с № 2/407/122/2012

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Кудіній Н.І.

з участю: представника позивача Сторожка В.С.

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вільногірську, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом Вільногірського технікуму Національної металургійної академії України до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди,

У С Т А Н О В И В:

17.05.2012 року позивач звернувся до суду з позовом, який уточнив 22.10.2012 року (а.с.89-91), та керуючись ст.27, ст. 31 ЦПК України, п. 1,6 ст. 134, п. 4 ст. 232 КЗпП України прохає стягнути з ОСОБА_2 на користь Вільногірського технікуму Національної металургійної академії України -1165.00 грн. для відшкодування матеріальної шкоди, та судові витрати за проведення експертизи в сумі 450.24 грн., у відшкодування судового збору 51 грн., у відшкодування витрат за інформаційне забезпечення розгляду справи 120 грн., а всього 1786.24 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 15.03.2011 року водій Вільногірського технікуму Національної металургійної академії України ОСОБА_2 був відправлений у відрядження на автомобілі ГАЗ-52, державний номер НОМЕР_1(бортова), який належить технікуму, йому було видано путьовий лист серії 20-АГ № 616720 для отримання 451 одиниць книг від ТОВ «Дніпрокнига»та отримання від ФО-П ОСОБА_3 стенду інформаційного кутку в кількості 1 шт. вартістю 1165.00 грн.

Водій ОСОБА_2, не маючи дозволу і не попередивши керівництво технікуму, виїхав у відрядження до м. Дніпропетровська не на службовому автомобілі ГАЗ-52 державний в„– НОМЕР_1, а на приватному легковому автомобілі «Москвич-412»і перевіз 451 одиницю книг та в кількості 1 шт. стенд інформаційного кутку вартістю 1165.00 грн.

Якщо при перевезенні і доставці 451 одиниць книг до водія ОСОБА_2 претензій не виникло, то по транспортуванні і доставці стенду інформаційного кутку для технікуму виникли відразу при доставці. При візуальному огляді стенду інформаційного кутку вартістю 1165.00 грн. було виявлено ушкодження, стенд був зламаний на дві частини та виявлено склеювання стенда водієм ОСОБА_2

16.03.2011 року комісія Вільногірського технікуму НМетАУ в складі 3 осіб склали акт про непридатність в подальшому експлуатації стенду інформаційного куточка вартістю 1165.00 грн. Матеріальна шкода в сумі 1165.00 грн. виникла з вини водія ОСОБА_2 в зв'язку з порушенням правил перевезення вантажів на автотранспорті. Вина водія ОСОБА_2 також підтверджується його поясненнями, наказом про відрядження в м. Дніпропетровськ, путьовим листом, актом від 16.03.2011 року, договором за № 23 про повну матеріальну відповідальність від 03.10.2007 року, наказом технікуму про винесення догани водію ОСОБА_2 за матеріальні збитки в сумі 1165.00 грн. Водію ОСОБА_2 керівництвом технікуму було запропоновано добровільно відшкодувати матеріальну шкоду в сумі 1165.00 грн., але ОСОБА_2 відмовився від добровільного відшкодування збитків, тому вони змушені звернутися до Вільногірського міського суду і в примусовому порядку стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 1165.00 грн.

В заяві про уточнення позовних вимог, позивач зазначив, що згідно висновку судово-товарознавчої експертизи за № 409-12 від 12.04.2012 року дійсна вартість інформаційного кутку /стенду/, без врахуванням його пошкоджень, станом на 15.03.2011 року, складає відповідно наданим документам, 1165.00 грн.

Дійсна вартість інформаційного кутку/стенду/, з врахуванням його пошкоджень, на час експертного дослідження дорівнює нулю, оскільки виріб не можливо використовувати за цільовим призначенням. Представлений на експертне дослідження стенд відновленню не підлягає.

Таким чином матеріальна шкода в сумі 1165,00 грн. яка виникла з вини відповідача водія ОСОБА_2 в зв'язку з порушенням правил перевезення вантажів на автотранспорті повністю підтверджується висновками експертизи від 12.04.2012 року, що дійсна вартість інформаційного кутку/стенду/ станом на 15.03.2011 року, складає відповідно наданим документам, 1165.00 грн.

За проведення судової-товарознавчої експертизи Дніпропетровському науково-дослідницькому інституту судових експертиз ними Вільногірським технікумом НМетАУ платіжним дорученням № 64 від 20 лютого 2012 року було перераховано 450.24 грн.

Матеріальна шкода в сумі 1165, 00 грн. яка виникла з вини відповідача ОСОБА_2 підтверджується наступними доказами.

Згідно Правил дорожнього руху України розділ 2. Обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів механічних транспортних засобів:

ст.2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний; а/ перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу;

б/ бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного стану і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Водій ОСОБА_2 порушив ці правила, скористався для перевезення вантажу і стенду не автомобілем ГАЗ-52, який належить технікуму, а скорис тався приватним легковим автомобілем «Москвич»-412, який не призначений для перевезення стендів, крім того водій ОСОБА_2 не мав дозволу від керівництва технікуму на поїздку в м. Дніпропетровськ на приватному легковому автомобілі «Москвич»-412, всі ці порушення і привели до спричинення матеріальної шкоди в сумі 1165.00 грн. технікуму.

Вина водія ОСОБА_2 також підтверджується його поясненнями, наказом про відрядження в м. Дніпропетровськ, путьовим листом, актом від 16.03.2011 року, договором за № 23 про повну матеріальну відповідальність від 03.10.2007 року, наказом технікуму про винесення догани водію ОСОБА_2 за матеріальні збитки в сумі 1165, 00 грн.

Висновками експертизи, що інформаційний стенд відновленню не підлягає і його вартість складає 1165.00 грн. За проведення експертизи технікум перерахував на рахунок Дніпропетровського науково-дослідницького інституту експертиз 450.24 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 20 лютого 2012 року, судові витрати підтверджуються квитанцією про сплату державного мита в сумі 51 грн. та квитанцією за оплату ІТЗ 120 грн., а всього 1786.24 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги та їх обґрунтування, що викладені в позові та в уточненнях до позову, підтримав в повному обсязі. Додатково пояснив, що стосовно стану автомобіля ГАЗ ніяких докладів керівництву технікуму не надходило. У випадку відшкодування відповідачем завданої шкоди, технікум, за бажанням відповідача, надасть йому пошкоджений стенд.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Із його пояснень та обґрунтувань заперечень проти позову, в тому числі письмових, (а.с.7071), витікає, що він, дійсно, для виконання завдання скористався належним йому особисто автомобілем «Москвич», оскільки на вантажний автомобіль не було полісу страхування цивільної відповідальності перед третіми особами. Керівництво технікуму він не ставив до відома, що буде здійснювати поїздку на особистому транспортному засобі, дозволу на це не отримував. Договір про повну матеріальну відповідальність від 03.10.2007 р. з ним було укладено і він відповідає в межах тих речей, за які розписався. Довіреність на отримання стенду була видана на ОСОБА_5, яка фактично отримувала і розписувалася за стенд. Його автомобіль був обладнаний для перевезення вантажу багажником зверху. Стенд закріплювали працівники вантажовідправника, він тільки допомогав, оскільки водій тільки може перевірити правильність кріплення. Недалеко, приблизно за 1 км. від залізничного переїзду, виник вихор, який без малого не підняв автомобіль, він почув хлопок, зупинив автомобіль і виявив, що стенд зламаний. В тому місці зупинився ще один автомобіль, з якого також було зірвано вантаж, хоча цей факт він і не може довести. Швидкість руху була в межах установленої -60 км/год. Він вважає, що стенд був пошкоджений внаслідок дії непереборної сили. Він не визнає вартість стенду і те, що його неможливо відремонтувати, навіть в пошкодженому виді стенд має певну вартість. Він не згодний з тим, що відповідальність за пошкоджений стенд покладено на нього. Наказ про дисциплінарне стягнення він не визнає, але офіційно його не оспорював. Він разом з працівниками технікуму: ОСОБА_6, ОСОБА_7 відремонтував стенд. На його думку, експертизу для оцінки стенду не потрібно було проводити, оскільки вартість стенду було видно з бухгалтерських документів. Призначати повторну чи додаткову експертизу для оцінки стенду він не бажає. Розмір його зарплати складає 560 грн., розмір пенсії 1560 грн. Пошкоджений стенд йому непотрібний. Правил дорожнього руху при перевезенні вантажу ним порушено не було.

Із показань свідка ОСОБА_8 витікає, що вона працювала в.о. головного бухгалтера в Вільногірському технікумі НМетАУ. Для технікуму було виготовлено інформаційний куточок, вартістю 1165.00 грн. Для доставки куточка було придбано паливо на автомобіль ГАЗ-52, належний технікуму, виписані довіреність та накладна. Як з'ясувалося, 15.03.2011 р. водій ОСОБА_2 за куточком поїхав на своєму автомобілі і під час транспортування куточок був зламаний. Після цього його склеїли, але куточок втратив естетичний вид, про що комісійно було складено акт.

Із показань свідка ОСОБА_5, старшого бібліотекаря Вільногірського технікуму НМетАУ, витікає, що вона разом з ОСОБА_2 на його автомобілі «Москвич»їздила в м. Дніпропетровськ для отримання книг для технікуму та стенду. Стенд отримали в упакованому виді на складі. ОСОБА_2 поклав стенд на багажник і закріпив його, після чого вони поїхали до «Дніпрокнига», щоб забрати книги. На виїзді з Дніпропетровська ОСОБА_2 сказав їй, що стенд начебто зламався. Попереду них їхав автомобіль, від якого викотилося щось на зразок колеса. Вони зупинилися, стенд уже був пошкоджений. Вона вважає, що його було пошкоджено внаслідок дії вітру. За отримання стенду розписувалася вона, довіреність на отримання стенду була виписана на заступника директора технікуму по АГЧ Черниша.

Із показань свідка ОСОБА_9, секретаря навчальної частини Вільногірського технікуму НМетАУ, витікає, що вона бачила вже зламаний і склеєний стенд в кабінеті заступника директора. На її думку стенд неможливо було використовувати за призначенням. Тому про це було складено комісійно акт, який вона також підписала.

Із показань свідка ОСОБА_10, лаборанта Вільногірського технікуму НМетАУ, витікає, що водій технікуму ОСОБА_2 був відряджений в м. Дніпропетровськ для доставки в технікум книг та стенду. На другий день вона бачила стенд запакований в кабінеті заступника директора. Коли вона і директор його розпакували, то побачили, що стенд був зламаний та відремонтований. ОСОБА_2 вину свою в пошкодженні стенду не визнавав і не погоджувався з ціною стенду.

Згідно платіжного доручення № 158 від 16.05.2011 року позивачем сплачено 51.00 грн., державного мита (а.с. 1)

Згідно платіжного доручення № 159 від 16.05.2011 року позивачем сплачено 120.00 грн., за інформаційно-технічне забезпечення судових процесів (а.с. 1а)

Згідно копії наказу від 19.09.1990 року № 127-к, ОСОБА_2 прийнято на роботу з 19.09.90 року водієм та закріплено за ним автобус та Москвич-412 (а.с. 4).

Згідно копії наказу від 15.10.1990 року № 141-к, ОСОБА_2 прийнято на роботу з 15.10.90 року по сумісництву на 0.5 ставки водія вантажного автомобіля ГАЗ-52. (а.с. 5).

Згідно копії записів трудової книжки, ОСОБА_11, 1941 р.н., 28.08.1997 року прийнятий на роботу водієм, 01.10.2007 р. переведений на 0.5 ставки водія. (а.с. 6)

Згідно копії паспорту громадянина України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за місцем проживання в м. Вільногірську, по Бульвару Миру, буд. 1, кв. 82, Дніпропетровської області. (а.с. 7)

Згідно договору № 23 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 03.09.2007 року, укладеного між Директором технікуму ОСОБА_12, та ОСОБА_2, останній зобов'язався дбайливо відноситись до переданих йому для збереження або для інших цілей матеріальних цінностей технікуму, вжити заходи до запобігання збитку та ін. (а.с. 8)

Згідно акту від 16.03.2011 року, комісія у складі 3-х чоловік, яка затверджена наказом № 15-од від 16.03.2011 року, при візуальному огляді інформаційного кутка вартістю -1165.00 грн. в кількості 1 шт., який було транспортовано 15.03.2011 р. водієм ОСОБА_2 з міста Дніпропетровська від ФО-П ОСОБА_3, було виявлено ушкодження кута (перелом стенда на дві частини) та власноручне неякісне склеювання ОСОБА_13 кутка, який вже не мав відповідного естетичного вигляду (а.с. 9)

Згідно видаткової накладної № РН-0000026 від 14.02.2011 року, постачальник ФО-П ОСОБА_3, одержувач Вільногірський технікум НМетАУ, на умовах безготівкового розрахунку, отримали інформаційний куток в кількості 1 шт. Вартістю 1165.00 грн. (а.с. 10)

Згідно копії листа від 23.03.2011 року за вих. 73-11, директора технікуму на ім'я ОСОБА_2, адміністрація технікуму прохає останнього в добровільному порядку відшкодувати матеріальний збиток у розмірі 1165,00 грн., за нанесений по його вині при транспортуванні інформаційного стенду, вартість якого складає 1165,00 грн. (а.с. 11)

Згідно копії наказу від 14.03.2011 року № 24-від, наказано відправити ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у відрядження на службовому автомобілі ГАЗ-52 державний в„– НОМЕР_1 до м. Дніпропетровська в ТОВ «Дніпрокнига»для отримання книжок та отримання від ФО-П ОСОБА_3 кутку інформаційного. Строк відрядження -1 день, 15.03.2011 року. (а.с. 12)

Згідно копії путьового листа № 616720 від 15.03.2011 року, виданого на автомобіль ГАЗ-52, НОМЕР_1, водію ОСОБА_2, зазначено маршрут руху Вільногірськ-Дніпропетровськ, Дніпропетровськ-Вільногірськ, виїзд 15.03. в 8.00, показання спідометру - 09327, повернення 15.03., в 17.00, показання спідометра -09589, видано палива -60. (а.с. 13)

Згідно копії наказу від 16.03.2011 року № 46-ос, виданого директором технікуму, наказано: ОСОБА_2, водію Вільногірського технікуму НМетАУ, оголосити догану за невиконання своїх службових обов'язків, матеріальні збитки в сумі 1165,10 грн. покласти на ОСОБА_2 відповідно до договору № 23 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 03.09.2007 року. ОСОБА_2 на цьому наказі зазначив, що з даним наказом не згоден, коментарії надає окремо. (а.с. 14)

Згідно пояснення ОСОБА_2 від 16.05.2011 року, останній зазначив, що перевезення повинно було здійснюватись на вантажному автомобілі, який має відкриту вантажну платформу. Оскільки в технікумі не було чим накрити, в разі непогоди вантаж, тоді він на свій страх і ризик прийняв рішення перевезти вантаж легковим автомобілем, на управління яким у нього є право. Оплату за експлуатацію легкового автомобіля він здійснив за рахунок різниці в нормі розходу палива вантажного і легкового автомобіля. Вантаж було доставлено в технікум 15.03.2012 року. (а.с. 15)

Згідно пояснення ОСОБА_2 від 15.03.2011 року, зазначено, з приводу поломки стенду, який він перевозив, що при закріпленні вантажу на автомобілі враховувалось ним тільки вагові навантаження, які направлені вниз, а можливі вітрові навантаження, він до уваги не прийняв. В результаті поривом вітру стенд зламано вдвоє. При приїзді на місце він намагався відремонтувати стенд. (а.с. 16)

Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9634240, який діє з 11.09.2009 року до 10.09.2010 року, Вільногірський технікум НМЕТАУ забезпечив страховкою ГАЗ 5204, номерний знак НОМЕР_1, рік випуску 1968. (а.с. 28)

Згідно копії полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/3565499, який діє з 12.04.2011 року до 11.04.2012 року, Вільногірський технікум НМЕТАУ забезпечив страховкою ГАЗ 5204, номерний знак НОМЕР_1, рік випуску 1968. (а.с. 29)

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 409-12 від 12.04.2012 року, дійсна вартість інформаційного кутку (стенду), без врахувань його пошкоджень, станом на 15.03.2011 року, складає відповідно наданим документам, 1165.00 грн. Дійсна вартість інформаційного кутку (стенду), без врахуванням його пошкоджень, на час експертного дослідження дорівнює нулю, оскільки вироб неможливо використовувати за цільовим призначенням. Представлений на експертне дослідження стенд відновленню не підлягає. (а.с. 57-63)

Згідно Акту приймання-передачі та копій рахунку та платіжного доручення № 64 від 20.02.2012 року вартість проведення експертизи склала -450.24 грн., позивачем було сплачено - 450.24 грн. за висновок судової товарознавчої експертизи № 409-12. (а.с. 54,64,76)

Суд вважає, що між сторонами виникли спірні правовідносини із факту пошкодження майна, належного позивачу, під час виконання відповідачем, з яким укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, своїх трудових обов'язків.

Суд вважає встановленим, відповідно до досліджених в судовому засіданні доказів та обставин, що 15.03.2011 р. позивач, без дозволу керівництва начального закладу - Вільногірського технікуму Національної металургійної академії України (НМетАУ), де він працював водієм, використав свій власний легковий автомобіль «Москвич»для доставки з м. Дніпропетровська до технікуму в м. Вільногірськ вантажу в виді книг та інформаційного кутку (надалі стенд), використавши для цього пальне, яке було придбане навчальним закладом для вантажного автомобіля ГАЗ 5204, номерний знак НОМЕР_1, від використання якого для вищезазначеної мети відповідач відмовився. При перевезенні стенду, який був закріплений зверху на багажнику легкового автомобіля «Москвич», на виїзді з м. Дніпропетровська, внаслідок дії потоку повітря, стенд був зламаний надвоє. Вартість стенду складає - 1165.00 грн. Відповідач спробував відремонтувати пошкоджений стенд, але, внаслідок втрати естетичного виду, стенд став непридатним до використання за його призначенням. Розмір прямої завданої шкоди склав дійсну вартість стенда -1165.00 грн. В зв'язку з невизнанням відповідачем розміру шкоди та неможливості використати пошкоджений та відремонтований ним стенд за прямим призначення, у справі була призначена та проведена судова-товарознавча експертиза, висновком якої повністю було підтверджено розмір шкоди та неможливість відновлення стенду.

Суд не приймає заперечення відповідача, що шкоди було заподіяно не за його вини, оскільки ці заперечення повністю спростовуються дослідженими у справі доказами, в тому числі, договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (а.с.8), показаннями свідків та іншими письмовими доказами, а також і первісними письмовими поясненнями самого відповідача, з яких витікає, що він, як водій, не врахував можливість пошкодження стенду внаслідок можливих вітрових навантажень (а.с.16). Стосовно дії непереборної сили, то на підтвердження цього факту відповідач жодних доказів не надав.

Згідно Правил дорожнього руху України: п.2.3. - Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний; а/ перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; б/ бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного стану і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно ст. 130 КЗпП України: Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського риску, а також за не одержані підприємством, установою, організацією прибутки і за шкоду, заподіяну працівником, що перебував в стані крайньої необхідності.

Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.

Згідно ст. 134 КЗпП України: Відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли:

1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;

Згідно ст.135 КЗпП України: Межі матеріальної відповідальності працівників за шкоду, завдану підприємству, установі, організації розкраданням, умисним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір, встановлюються законодавством.

Згідно ст. 135-1 КЗпП України: Письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.1 ст. 135-3 КЗпП України, розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами.

Згідно ч. 3 ст. 136 КЗпП України, покриття шкоди, заподіяною працівником, провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Згідно ст.137 КЗпП України: суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно. Коли шкода стала наслідком не лише винної поведінки працівника, але й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір покриття повинен бути відповідно зменшений.

Суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником, залежно від його майнового стану, за винятком випадків, коли шкода заподіяна злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою.

Згідно ст. 138 КЗпП України: Для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.

Згідно ст. 139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно ст. 141 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Суд доходить висновку, що відповідач повинен нести матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну позивачу внаслідок порушення покладених на нього трудових обов'язків в межах розміру заподіяної шкоди, але розмір прямої шкоди, що підлягає відшкодуванню, слід зменшити до 1 000.00 грн., враховуючи, що в діях відповідача відсутні ознаки злочину, що позивачем не було в повному обсязі створено належні умови роботи відповідачу, оскільки не було оформлено страховий поліс цивільної відповідальності перед третіми особами на закріплений за відповідачем вантажний автомобіль; що відповідач, знаючи про цей недолік, не прийняв заходів до його усунення, і самовільно, для виконання завдання, використав власний автомобіль, діючи при цьому з корисних мотивів, оскільки виділене на вантажний автомобіль паливо було використане ним частково, як оплата за користування своїм власним автомобілем; враховуючи матеріальне становище відповідача, заробітна плата якого складає близько - 560 грн., його вік, який на час вчинення проступку складав - 70 років 10 місяців 18 днів.

Суд доходить висновку, що судові витрати у справі, в тому числі з оплати проведення судової товарознавчої експертизи, слід покласти на відповідача, згідно ст. 8 ЦПК України та ЗУ «Про судовий збір», стягнувши з відповідача на користь позивача: 450.24 грн. -для відшкодування витрат з оплати судової товарознавчої експертизи, 51.00 грн. -для відшкодування витрат з оплати судового збору (державне мито), та в дохід держави України, додатково, судовий збір в сумі -163.60 грн., враховуючи, що загальна суму судового збору за задоволену майнову вимогу складає - 214.60 грн. і що позивачем було сплачено судовий збір (державне мито) при подачі позову до суду у розмірі -51.00 грн.;

витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі - 120.00 грн. повернути позивачу, Вільногірському технікуму Національної металургійної академії України, оскільки з 01.11.2011 р. такий вид судових витрат законом не передбачено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 209 ч.3, 212-215,218, 222, 223, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Дніпропетровська, і/к № НОМЕР_4, працюючого водієм в Вільногірському технікумі Національної металургійної академії України, зареєстрованого за місцем проживання по АДРЕСА_1, на користь Вільногірського технікуму Національної металургійної академії України, вул. Леніна, 33, 51700, м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, р/р 3521300102074, МФО 805012, УДКУ в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 00200756, - 1501.24 грн. (одну тисячу п'ятсот одну гривню 24 копійки ), із яких: 1000.00 грн. - для відшкодування майнової шкоди, 450.24 грн. -для відшкодування витрат з оплати судової товарознавчої експертизи, 51.00 грн. -для відшкодування витрат з оплати судового збору (державне мито).

В задоволенні вимоги про стягнення витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі -120 .00 грн., відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави України, додатково, судовий збір в сумі -163.60 грн., враховуючи, що загальна суму судового збору за задоволену майнову вимогу складає - 214.60 грн. і що позивачем було сплачено судовий збір (державне мито) при подачі позову до суду у розмірі -51.00 грн.

Витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі - 120.00 грн. повернути позивачу, Вільногірському технікуму Національної металургійної академії України, через Управління Державної казначейської служби України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, надавши позивачу за його заявою оригінал платіжного доручення № 159 від 16.05.2011 року, після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Копію рішення, протягом двох днів з часу виготовлення його в повному обсязі, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення сторонам.

Головуючий суддя Шаповал Г.І.