Постанова

від 27.11.2012 по справі 2а-9034/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9034/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

ПОСТАНОВА

Іменем України

"27" листопада 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у відповідності до положень ст.41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Малого колективного підприємства «Власта»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби України про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби України від 20 червня 2012 року №0000222220 та №0000232220.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2012 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адмінітсартивного позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Згідно з п.3 ч. 1 ст. 198 КАС України суд першої інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, з підстав, передбачених ст. 202 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що МКП «Власта»зареєстровано як юридична особа та є платником податку на додану вартість та податку на прибуток в розумінні Податкового кодексу України.

Так, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби України проведено позапланову виїзну перевірку МКП «Власта»з питань нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Ньюмодуль 2011»та ТОВ «БС Консалтинг Юкрейн», за результатами якої складено акт від 05 червня 2012 року №1188/22-222-21589497.

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено, що позивач порушив вимоги: п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України внаслідок чого ним занижено суму податку на прибуток всього на суму 696 015,00 грн.; вимоги п.198.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 637 584,00 грн.; положення п.1, п.5 ст.203, п.1,2 ст.215, п.1 ст.216, ст.ст.228,626,629,650,655,658,662 ЦК України.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 20 червня 2012 року №0000222220, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 696 015,00 грн. та податкове повідомлення -рішення №0000232220, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 637 584,00 грн.

Згідно з пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість можливе, зокрема, у разі придбання ним товарів та послуг для використанні її при здійсненні ним господарської діяльності.

Підставою для виникнення такого права є належним чином оформлена його контрагентом, зареєстрованим як платник податку на додану вартість, податкова накладна, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України.

При цьому придбання товарів (послуг) має бути підтверджено первинними документами, які повинні відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та які складені під час фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік»господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції для отримання реальних наслідків.

Якщо ж, фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Така ж позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року №742/11/13-11.

Відповідно до п.п. 14.1.27. ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.п.139.1.9. п.139.1 ст.13 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З аналізу наведеного вбачається, що до витрат суб'єкта господарювання може бути віднесено тільки витрати, які виникли при здійсненні ним господарської діяльності.

Так, між позивачем та ТОВ «Ньюмодуль 2011»укладено договір від 01 листопада 2011 року №2011/11-4 про надання юридичної допомоги та договір від 01 листопада 2011 року №2011/11 про надання клініннгових послуг.

Між позивачем та ТОВ «БС Консалтинг Юкреїн»укладено договір на надання юридичної допомоги №28-07/3від 27 липня 2011 року та договір про надання клініннгових послуг №01-08/1 від 01 серпня 2011 року.

На виконання умов даних договорів його сторонами складено рахунки -фактури, акти здачі -приймання робіт (надання послуг) та податкові накладні. Однак, матеріали справи не містять належних доказів того, які саме послуги надавались позивачу ТОВ «БС Консалтинг Юкреїн»та ТОВ «Ньюмодуль 2011»(юридичні послуги - з яких питань надавались дані послуги та клінінгові -які саме послуги з прибирання були надані позивачу, прибирання підлоги, миття вікон чи таке інше), хто був виконавцем таких послуг, вартість кожної послуги окремо та яким чином надані послуги були використані позивачем при здійсненні ним господарської діяльності.

Також, суду не надано належних доказів того, яким чином позивач проводив розрахунки з ТОВ «БС Консалтинг Юкреїн»та ТОВ «Ньюмодуль 2011»за надані ними послуги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що договори позивача з ТОВ «Ньюмодуль 2011»від 01 листопада 2011 року №2011/11-4, від 01 листопада 2011 року №2011/11, та з ТОВ «БС Консалтинг Юкреїн»№28-07/3 від 27 липня 2011 року та №01-08/1 від 01 серпня 2011 року є правочинами не спрямованими на настання реальних наслідків, а послуги зазначені в даних договорах такими, що не призначені для використання позивачем при здійсненні ним господарської діяльності. Вартість послуг визначених вищевказаними договорами не може бути включена позивачем до його валових витрат, а податкові накладні виписані зазначеними контрагентами не є підставою для виникнення у позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Крім того, слід зазначити наступне.

Зі змісту постанови про призначення позапланової документальної перевірки від 11 квітня 2012 року винесеної слідчим ГСУ ДПС України Борисенко В.М. вбачається, що в провадженні ГСУ ДПС України знаходиться кримінальна справа №69-116, порушена відносно засновника та директора ТОВ «Техавтокомплект»ОСОБА_3, засновника та директора ТОВ «Дооре»ОСОБА_4, засновника та директора ТОВ «Оптдевайс»ОСОБА_5, директора ТОВ «Спорт-Торг»ОСОБА_6 та громадян ОСОБА_7 і ОСОБА_8 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 27 ч.5 - 212 ч.3, 205 ч.2 КК України, а також ОСОБА_9, ОСОБА_7 та інших невстановлених осіб щодо фіктивного підприємництва (придбання ТОВ «Буд АМВ Груп»з метою прикриття незаконної діяльності) та сприяння в ухиленні від сплати податків за ст.ст. 27 ч.5, 212 ч.3, 205.4.2 КК України.

Досудовим слідством у даній кримінальній справі встановлено, що ТОВ «Оптдевайс»мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Фірма Інтеграл»та рядом інших підприємств, які в свою чергу мали взаємовідносини з ТОВ «Ньюмодуль-2011»(код ЄДРПОУ 37617602) та ТОВ «БС Консалтінг Юкрейн»(код ЄДРПОУ 36412065), які мають ознаки фіктивності, з якими також мало взаємовідносини підприємство МКП «Власта»(код ЄДРПОУ 21589497).

Відповідно до протоколів допиту директори і засновники ТОВ «Ньюмодуль-2011»(код ЄДРПОУ 37617602) та ТОВ «БС Консалтінг Юкрейн»(код ЄДРПОУ 36412065), будучи допитаними по кримінальній справі, пояснили що вказані підприємства зареєстрували на своє ім'я на прохання сторонніх осіб за грошову винагороду, без мети здійснення фінансово-господарської діяльності та отримання від неї прибутку.

Протокол допиту від 18 березня 2012 гр. ОСОБА_10 (1987 р.н., безробітний, освіта середня), який пояснив що в серпні 2011р. йому запропонував чоловік на ім`я Андрій за грошову винагороду зареєструвати товариство за 100 дол. США ТОВ «БС Консалтінг Юкрейн»(код ЄДРПОУ 36412065). На дану пропозицію гр. ОСОБА_10 погодився. Однак, фінансово - господарську діяльність товариства не здійснював, первинні документи не підписував, податкову звітність не здавав.

Протокол допиту від 05 березня 2012 гр. ОСОБА_11 (1986 р.н., монтажник), який пояснив що в березні 2011р. його товариш познайомив з Константаном, який запропонував зареєструвати товариство. Пізніше було зареєстроване ТОВ «Ньюмодуль-2011»(код ЄДРПОУ 37617602) на якому гр. ОСОБА_11 рахувався директором та засновником. Фактично фінансову-господарську діяльність від імені товариства не вів (роботи не виконував) та підписував якісь документи зміст яких йому не відомо та не зрозуміло. Винагорода складала 100 дол. США.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково, внаслідок неповного з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального права прийняв рішення про необхідність задоволення адмінітсартивного позову.

Отже, оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову в задоволенні адміністративного позову повністю.

Керуючись статтями 41, 196, 198, 202, 205, 207, 212 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2012 року -скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Малого колективного підприємства «Власта»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 20 червня 2012 року №0000222220, №0000232220 -відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.