Постанова

від 27.11.2012 по справі 15/178-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2012 р. Справа № 15/178-б Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю., суддів:Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.10.2012 року у справі№ 15/178-б господарського суду м. Києва за заявою доПублічного акціонерного товариства "Артем-банк" Споживчого кооперативу "Новий сад" пробанкрутство, за участю представників сторін: від Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби -Діброва Л.С., дов. № 4015/9/10-009 від 19.11.2012 року; від Публічного акціонерного товариства "Артем-банк" -Деребера С.П., дов. № 19/06-189-01 від 07.07.2012 року; Арбітражного керуючого -Кандаурової А.П.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.12.2011 року за заявою Публічного акціонерного товариства "Артем-банк" (далі -ПАТ "Артем-банк") порушено провадження у справі № 15/178-б про банкрутство Споживчого кооперативу "Новий сад" (далі -СП "Новий сад") в порядку ст. 3-14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду м. Києва від 18.01.2012 року у справі № 15/178-б визнано розмір вимог ініціюючого кредитора ПАТ "Артем -Банк" в сумі 16 592 750,03 грн., розпорядником майна боржника у справі призначено арбітражного керуючого Зоріну Олену Валентинівну.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.02.2012 року у справі № 15/178-б припинено повноваження розпорядника майна СП "Новий сад" арбітражного керуючого Зоріної Олени Валентинівни та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кандаурову Анну Павлівну.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду м. Києва від 17.04.2012 року у справі № 15/178-б затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.

Постановою господарського суду м. Києва від 26.06.2012 року у справі № 15/178-б (суддя - Хоменко М.Г.) припинено процедуру розпорядження майном, припинено повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Кандаурової Анни Павлівни. Визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кандаурову Анну Павлівну, яку зобов'язано в п'ятиденний строк з дня прийняття постанови подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та надати суду докази опублікування даного оголошення, надати суду звіт та ліквідаційний баланс боржника. При цьому, підприємницька діяльність боржника завершена, строк виконання всіх його грошових зобов'язань визнано таким, що настав, припинено нарахування неустойки, процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості. Також, припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2012 року у справі № 15/178-б (головуючий суддя -Разіна Т.І., суддя -Верховець А.А., суддя -Доманська М.Л.) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі -ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) залишено без задоволення, постанову господарського суду м. Києва від 26.06.2012 року у справі № 15/178-б залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2012 року у справі № 15/178-б, ДПІ у Голосіївському районі в м. Києві звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2012 року у справі № 15/178-б скасувати.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 129 Конституції України, ст. ст. 6, 14 Закону про банкрутство, ст. 19 Закону України "Про порядок реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", ст. ст. 36, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), норм Податкового кодексу України (далі -ПК України).

Від ПАТ "Артем-банк" надійшов відзив на касаційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі в м. Києві, в якому ПАТ "Артем-банк" просить залишити постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2012 року у справі № 15/178-б без змін, а касаційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі в м. Києві -без задоволення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 4 1 ГПК України встановлено, що провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом з врахуванням вимог Закону про банкрутство, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Відповідно до ст. 4 Закону про банкрутство до боржника застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, ліквідація -це припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Згідно зі ст. 22 Закону про банкрутство господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру у випадках, передбачених цим Законом. До таких випадків належить, зокрема, наявність клопотання комітету кредиторів про введення процедури ліквідації у процедурі розпорядженням майном боржника (ч. 8 ст. 16 зазначеного Закону).

Так, виходячи з вимог ст. 16 Закону про банкрутство, до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у травні 2012 року до місцевого господарського суду надійшло клопотання розпорядника майна божника арбітражного керуючого Кандаурової Анни Павлівни про припинення процедури розпорядження майном боржника та повноважень розпорядника майна боржника, визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Кандаурову Анну Павлівну. До даного клопотання додано протокол № 1 зборів кредиторів СП "Новий сад" від 27.04.2012 року, відповідно до якого комітетом кредиторів у складі ПАТ "Артем -Банк" вирішено завершити процедуру розпорядження майном СП "Новий сад" та перейти до ліквідаційної процедури.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова господарського суду м. Києва від 26.06.2012 року у справі № 15/178-б, якою боржника СП "Новий сад" було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, мотивована тим, що вимоги кредиторів, включені до реєстру кредиторів на час проведення судового засідання 26.06.2012 року залишились незадоволеними, пропозицій від фізичних та юридичних осіб, які б виявили бажання взяти участь у санації боржника, від потенційних інвесторів щодо оздоровлення фінансового становища боржника господарському суду чи комітету кредиторів, не надходило. При цьому, строки розпорядження майном боржника закінчились, натомість, рішення комітету кредиторів від 27.04.2012 року свідчить про необхідність відкриття ліквідаційної процедури.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові вказав на те, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про введення процедури ліквідації та визнання боржника банкрутом, оскільки були виконані усі необхідні умови процедури розпорядження майном, своєчасно здійснена публікація в офіційному друкованому органі з метою виявлення кредиторів та санаторів боржника, складено реєстр заявлених вимог кредиторів, заяв від потенційних інвесторів щодо оздоровлення фінансового становища боржника, пропозицій щодо укладення мирової угоди або санації боржника до суду не надходило.

Крім того, судом апеляційної інстанції були спростовані доводи скаржника щодо недоведеності та відсутності дослідження в постанові суду першої інстанції факту неплатоспроможності боржника. Зокрема, суд апеляційної інстанції вказав на те, що провадження у даній справі здійснюється з застосуванням загальної процедури банкрутства підприємства, а нормами Закону про банкрутство, зокрема ч. 7 ст. 11, встановлено, що наявність ознак неплатоспроможності боржника перевіряється судом у підготовчому засіданні під час розгляду заяви ініціюючого кредитора.

Суд апеляційної інстанції вказав на те, що вимоги ініціюючого кредитора були дослідженні місцевим господарським судом в повному обсязі в підготовчому засіданні та визнані безспірними, факт неспроможності боржника виконати свої зобов'язання перед ініціюючим кредитором доведений належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство, боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати;

- безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника;

- неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Загальні правові підстави для порушення провадження у справі про банкрутство встановлені в ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство, згідно якої справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 7 Закону про банкрутство до заяви кредитора про порушення справи про банкрутство додаються відповідні документи, зокрема, рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника, копія неоплаченого розрахункового документа, за яким, відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Згідно з вимогами ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з вимогами ст. 116 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає безпідставним твердження скаржника щодо недоведеності неплатоспроможності боржника, оскільки судом першої інстанції в підготовчому засіданні було встановлено, що безспірність вимог кредитора ПАТ "Артем-Банк" у сумі 16 592 750,03 грн, підтверджується рішенням господарського суду м. Києва від 26.01.2010 року у справі № 33/578, яким присуджено до стягнення з СП "Новий сад" суму боргу у розмірі 16 593 102,31 грн. На виконання вищевказаного рішення господарським судом м. Києва видано наказ від 15.03.2010 у справі № 33/578. У подальшому заявник звернувся до відділу Державної виконавчої служби України для примусового виконання вказаного наказу, за наслідками чого було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 18.08.2011 року відділом Державної виконавчої служби України винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві, оскільки в результаті вжитих державним виконавцем дій, рішення господарського суду м. Києва від 26.01.2010 року виконано частково, зокрема 06.04.2011 року на депозитний рахунок відділу надійшли кошти в сумі 391,42 грн, що стягнуто в примусовому порядку з рахунків боржника, які в подальшому перераховані ПАТ "Артем-Банк" платіжним дорученням № 9807 від 06.05.2011 у розмірі 352,28 грн. та 10% на користь держави за виконавчий збір платіжним дорученням № 9808 від 06.05.2011 року у сумі 39,14 грн. Інших коштів та майна, на які може бути звернено стягнення державним виконавцем не виявлено. Оскільки, оплата за рішенням господарського суду м. Києва від 21.01.2010 року у справі № 33/578 боржником не здійснена, у ході виконавчого провадження кошти стягнуто лише у розмірі 352,28 грн, ПАТ "Артем-Банк" 20.12.2011 року звернувся до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

Саме з урахуванням вказаних доказів, суд першої інстанції дійшов висновку про неспроможність боржника виконати свої грошові зобов'язання в розмірі 16 592 750,03 грн. перед заявником протягом трьох місяців після настання встановленого строку для їх сплати та про те, що вимоги ПАТ "Артем-Банк" до боржника є безспірними і складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

Як в апеляційній так і в касаційній скарзі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва посилається на те, що визнання боржника СП "Новий сад" банкрутом унеможливлюють проведення перевірки останнього та встановлення обсягу податкових зобов'язань по сплаті податків, а також порушують права ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, як органу податкової служби.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про безпідставність таких доводів ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, виходячи з такого.

Ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу" від 04.12.1990 року № 50-ХІІ зі змінами та доповненнями передбачено, що завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків та зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до п. 11.2 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011 року (надалі - Порядок) у зв'язку з припиненням платника податків органи державної податкової служби розпочинають та проводять позапланову документальну перевірку, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей):

- заяви за ф. N 8-ОПП від платника податків, поданої згідно з пунктом 11.1 цього розділу;

- відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;

- відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про закриття відокремленого підрозділу;

- судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що скаржник був обізнаний про факт порушення справи про банкрутство, визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та мав час для здійснення податкової перевірки боржника.

Зокрема, ухвала господарського суду м. Києва від 21.12.2011 року про порушення провадження у справі про банкрутство СП "Новий сад" направлялася на адресу податкового органу за місцезнаходженням боржника.

При цьому, за п. 1.3 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588, документальна перевірка платника податків, відносно якого порушено провадження у справі про банкрутство, призначається та розпочинається протягом місяця після одержання того документу, що надійшов до органу державної податкової служби першим.

Зважаючи на приписи ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

В матеріалах справи відсутні докази про вчинення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва дій щодо проведення позапланової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати обов'язкових платежів у встановлені для такої перевірки строки, як і відсутні докази наявності перешкод у проведені такої перевірки.

Безпідставним є також посилання ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на відсутність заяви за ф. N 8-ОПП від платника податків, яка надається в разі початку процедури ліквідації/реорганізації, оскільки справа про банкрутство № 15/178-б порушувалася за заявою ініціюючого кредитора - ПАТ "Артем-Банк", а не за заявою самого боржника.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2012 року у справі № 15/178-б залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді В.Я. Погребняк

В.Ю. Поліщук