Постанова

від 29.11.2012 по справі 5017/1953/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2012 р.Справа № 5017/1953/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів: Л.І. Бандури, Л.В. Поліщук

при секретарі судового засідання: А.М. Ільченко

за участю представників сторін:

від відповідача -Є.В. Сарафанов (ТОВ „ОЛЬВІЯ СВ")

представники позивача та інших відповідачів у судове засідання не з'явились, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ОЛЬВІЯ СВ"

на рішення господарського суду Одеської області від 15.10.2012 р.

у справі № 5017/1953/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції АТ „Райффайзен Банк Аваль"

до відповідачів:

1) Дочірнього підприємства „МАЛАХІТ";

2) Приватного акціонерного товариства „Комінтернівський райпостач";

3) Товариства з обмеженою відповідальністю „ОЛЬВІЯ СВ";

про солідарне стягнення 1 069 111, 83 грн.

ВСТАНОВИВ:

В липні 2012 року ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" звернулось до господарського суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило солідарно стягнути з ДП „МАЛАХІТ", ТОВ „МАЛАХІТ-ЛТД", ВАТ „Комінтернівський райпостач", ТОВ „ОЛЬВІЯ СВ" 1 101 598,96 грн. боргу, з яких 986 636 грн. -борг по кредиту, 105 084,89 грн. -борг по відсоткам за користування кредитом, 5 072,27 -пеня, яка нарахована за порушення строків повернення кредиту та 4 805,80 грн. -пеня за порушення строків сплати відсотків. В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що ДП „МАЛАХІТ" неналежно виконуються взяті на себе зобов'язання по кредитному договору, а саме не здійснюється погашення кредиту згідно встановленого графіку та не сплачуються відсотки за користування кредитними коштами, а тому відповідно до приписів ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України поручителі та позичальник несуть солідарну відповідальність перед банком на всю суму заборгованості. (а.с. 2-6 т.1, а.с. 131-132 т.2).

Відзиви на позов відповідачі не надали.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено припинення діяльності ТОВ „МАЛАХІТ-ЛТД" шляхом ліквідації, а тому ухвалою господарського суду Одеської області від 15.10.2012 р. провадження у справі щодо солідарного стягнення з ТОВ „МАЛАХІТ-ЛТД" на користь ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" 1 101 598,96 грн. припинено на підставі п.6 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.10.2012 р. (суддя Смелянець Г.Є.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 19.10.2012 р., позов задоволено з мотивів доведеності заявлених вимог. Стягнуто солідарно з ДП „МАЛАХІТ", ВАТ „Комінтернівський райпостач", ТОВ „ОЛЬВІЯ СВ" на користь позивача 986 636 грн. -борг по кредиту, 105 084,89 грн. -борг по відсоткам за користування кредитом, пеню в сумі 9 878,07 грн., та 22 031,98 грн. витрат по сплаті судового збору. (а.с. 26-31 т.3).

Не погодившись з даним рішенням, ТОВ „ОЛЬВІЯ СВ" 29.10.2012 р. звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило його скасувати, та прийняти нове рішення, яким зменшити розмір штрафних санкцій на 50%, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив про необґрунтованість доводів скаржника, просив рішення суду залишити без змін.

Від відповідачів ДП „Малахіт" та ПАТ „Комінтернівський райпостач" відзиви на апеляційну скаргу не надійшли.

У судовому засіданні представник ТОВ „ОЛЬВІЯ СВ" заявив клопотання про витребування додаткових документів, що підтверджують правильність нарахування пені та оригінал кредитного договору, яке відхилено судовою колегією як необґрунтоване, з огляду на наступне:

1) судом першої інстанції перевірені всі розрахунки та правильність їх нарахування;

2) при укладенні спірних договорів відповідач не заперечував проти положень, які в них передбачені і був ознайомлений з наслідками їх невиконання;

3) зазначене клопотання спрямоване на затягування судового процесу, що свідчить про недобросовісне користування відповідачем своїми правами.

Заслухавши представника відповідача , дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

23.01.2008р. між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" (Кредитор) та ДП „Малахіт" (Позичальник) укладений кредитний договір № 010/2-0-1/22, відповідно до п.п. 1.1., 1.2, 1.3, якого, Кредитор на положеннях та умовах цього договору відкриває Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в сумі 1 600 000 грн., із строком повернення по 23.01.2018р. включно, та сплатою Позичальником 15,5% річних за користування кредитними коштами.

У розділі 2 договору передбачені умови щодо забезпечення виконання зобов'язань Позичальника, а саме встановлено, що виконання Позичальником своїх зобов'язань забезпечується в т.ч. порукою ТОВ „Малахіт-ЛТД", порукою ТОВ „Ольвія СВ", порукою ВАТ „Комінтернівський райпостач".

Відповідно до п.3.2., п.3.3., п.3.4. договору Кредитор відкриває позичковий рахунок №20788199128586 для видачі кредиту та обліку заборгованості Позичальника. Видача Позичальнику кредиту здійснюється на підставі письмової заяви Позичальника за умови укладення договорів забезпечення, передбачених п.2.1. договору, та за умови надання документів, що підтверджують виконання п.2.2. договору (договір страхування та документ про сплату страхового платежу). Видача кредитних коштів Позичальнику здійснюється шляхом перерахування суми кредиту в безготівковій формі з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника №26002128586 в Одеській обласній дирекції „Райффайзен Банк Аваль".

Згідно п.3.6. договору Позичальник зобов'язаний здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом у строки, визначені Графіком погашення кредитної заборгованості рівними щомісячними платежами, починаючи з першого місяця користування кредитом (або з місяця, наступного за закінченням відстрочки погашення основної суми, у випадку її надання). Позичальник зобов'язаний щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом на рахунок нарахованих процентів № 20783199128586 в Одеській обласній дирекції „Райффайзен Банк Аваль", МФО 328351, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування Позичальником коштів платіжним дорученням з поточного рахунку, а у випадку повного погашення кредиту -не пізніше дня такого погашення.

Пунктами 6.1., 6.2., договору встановлено, що Позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені у договорі цілі і в строки, передбачені цим договором забезпечити повернення Кредитору одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, передбачених договором комісій, неустойок, відшкодування витрат та збитків Кредитора, викликаних неналежним виконанням цього договору. У випадку порушення умов цього договору, сплачувати Кредитору пеню та інші штрафні санкції, передбачені цим договором.

Відповідно до п.7.3. договору Кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості Позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадку в т.ч. невиконання Позичальником умов розділу 6 та/або п.3.9. цього договору. У зазначеному випадку вимога про погашення зобов'язань за цим договором може бути направлена Кредитором Позичальнику у будь-який час у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 30 календарних днів з моменту її надіслання Кредитором за адресою Позичальника, визначеної в реквізитах цього договору.

Згідно п.10.2. договору за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом та комісій передбачених цим договором, Позичальник сплачує Кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення. Додатком №1 до вказаного кредитного договору є Графік погашення заборгованості. (а.с. 33-45 т.1).

21.07.2009р. між Кредитором і Позичальником укладено додаткову угоду №010/2-0-1/227/7 до вищезазначеного кредитного договору, відповідно до якої внесені зміни у п.6.6. розділу 6 договору. (а.с. 46 т.1).

В забезпечення виконання ДП „МАЛАХІТ" своїх зобов'язань за кредитним договором було укладено наступні договори поруки:

- 23.01.2008р. між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" (Кредитор) і ВАТ „Комінтернівський райпостач" (Поручитель) № 010/2-0-1/22/1 (а.с. 55-56 т.1);

- 23.01.2008 р. між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" і ТОВ „Малахіт -ЛТД" №010/2-0-1/22/2 (а.с. 53-54 т.1);

- між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ „ОЛЬВІЯ СВ" №010/2-0-1/2-3 (а.с. 57 т.1).

Відповідно до умов яких Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Кредитором відповідати по зобов'язаннях Позичальника - ДП „Малахіт", які виникають з умов кредитного договору №010/2-0-1/22 від 23.01.2008 р. та всіх додаткових угод, що були укладені до нього, в повному обсязі цих зобов'язань.

Пунктом 2.1. вищевказаних договорів передбачено, що сторони договору визначають, що у випадку невиконання Позичальником взятих на зобов'язань по кредитному договору, Поручитель несе солідарну відповідальність перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, комісійної винагороди, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.

Відповідно до п.3.1., п.3.3. договорів сторони встановлюють, що у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, Поручитель і Позичальник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги, у відповідності до ч. 1,2 ст. 554 Цивільного кодексу України. Днем виникнення зобов'язання Поручителя погасити заборгованість Позичальника вважається день закінчення строку надання кредиту за кредитним договором, в тому числі з урахуванням пролонгації.

06.02.2008 р. між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" (Іпотекодержатель) та ВАТ „Комінтернівський райпостач" (Іпотекодавець) укладений договір іпотеки, відповідно до п.1.1. якого встановлено, що цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що витікають з кредитного договору №010/2-0-1/22 від 23.01.2008 р., укладеного між Іпотекодержателем та Позичальником, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому, за умовами якого Позичальник зобов'язується перед Іпотекодержателем повернути кредит в сумі 1 600 000 грн. не пізніше 23.01.2018 р., сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати Іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору.

Згідно п.1.2. договору предметом іпотеки є: нерухоме майно ВАТ „Комінтернівський райпостач", що знаходиться за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, .с. Кремидівка, вул. Богдана Хмельницького, під №1 „а" загальною площею -329,8 кв.м., і складається з будівель блоків та черепашнику зазначених на схематичному плані під літ.літ. „А" -контора, „Б" -приміщення для розливу мастил, „В" -операторська, „Г" -склад, слюсарня, майстерня, „Д" -насосна, „Е" -пожарне депо, „Ж" -склад, „З" -вбиральня, „И" -котельня, „К" -вагончик, 1-33-резервуари, №1-2-огорожі, І-брукування, „Т" -вагова, „ТТ" -навіс для вагової, „Я" -склад, і яке розташоване на земельній ділянці площею 31 994 кв.м. Зазначений договір іпотеки 06.02.2008 р. посвідчений приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Чос О.П. (а.с. 47-52 т.1).

На виконання умов кредитного договору ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" видав ДП „Малахіт" кредит в сумі 1 600 000 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи листами-заявами ДП „Малахіт", платіжними дорученнями та випискою з банківського рахунку (а.с. 21-23, а.с. 68-85 т.2).

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання за кредитним договором Позичальник не виконував належним чином, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість як з повернення суми кредиту, так і зі сплати процентів.

25.01.2012р. Кредитор надіслав ДП „Малахіт" претензію №С16-120-1-16/185 з вимогою про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором №010/2-0-1/22 від 23.01.2008 р. Вказану претензію ДП „Малахіт" одержано 07.02.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с. 21, 27-28 т.1).

25.01.2012 р. Кредитор надіслав ВАТ „Комінтернівський райпостач вимогу за №С16-120-1-16/186 про дострокове повернення кредиту, яку останнє одержало 04.02.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с. 19, 23-24 т.1).

З аналогічною вимогою за № С16-120-1-16/189 Кредитор 25.01.2012 р. звернувся до ТОВ „Ольвія СВ", яку останнє одержало 31.01.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с. 21, 29-30 т.1).

19.06.2012 р. Кредитор звернувся з вимогою за №С16-120-1-16/1424 до ТОВ „Малахіт ЛТД" про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором. (а.с. 31-32 т.1).

Судом першої інстанції встановлено, що ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" змінило своє найменування відповідно до Статуту на ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", яке є правонаступником за всіма правами та обов'язками ВАТ „Райффайзен Банк Аваль", а також ВАТ „Комінтернівський райпостач" було змінено найменування на ПрАТ „Комінтернівський райпостач", яке є правонаступником усіх прав та обов'язків ВАТ „Комінтернівський райпостач".

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості по зобов'язаннях, що випливають з умов кредитного договору №010/2-0-1/22 від 23.01.2008 р. станом на 06.08.2012 р. загальний розмір заборгованості становить 1 101 598,96 грн., з яких 986 636 грн. -борг по кредиту, 105 084,89 грн. -борг по відсоткам за користування кредитом, 5 072,27 -пеня, яка нарахована за порушення строків повернення кредиту та 4 805,80 грн. -пеня за порушення строків сплати відсотків. (а.с. 134- 135 т.2).

На претензійні вимоги ДП „МАЛАХІТ", ТОВ „МАЛАХІТ-ЛТД", ВАТ „Комінтернівський райпостач", ТОВ „ОЛЬВІЯ СВ" не відповіли та заборгованість по кредиту залишається не погашеною і до теперішнього часу, що і стало підставою для звернення банку з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Вимогами ч.1 ст.1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

В силу вимог ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Водночас вимогами ч.1 ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Як вже було зазначено, що умовами п.10.2. кредитного договору від 23.01.2008 р. №010/2-1/22 встановлено, що за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом Позичальник сплачує позивачу пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У ст.554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, оскільки він відповідає матеріалам справи та діючому законодавству.

Заперечення скаржника відносно того, що судом не застосовані положення ст. 233 ГК України, не приймаються судовою колегією до уваги, виходячи із слідуючого.

Згідно ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Сума основного боргу складає 1 091 720,89 грн., а тому пеня у розмірі 9 878,07 грн. не є надмірною. Крім того, вищевказаними положеннями законодавства встановлено, що зменшення розміру санкцій це право суду, а не його обов'язок. Наявність підстав для застосування ст. 233 ГК України відповідач повинен був довести в місцевому господарському суді, чого ним зроблено не було. Враховуючи викладене, заперечення скаржника щодо незастосування ст. 233 ГК України судом першої інстанції є безпідставними.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 103,105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 15.10.2012 р. у справі №5017/1953/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови підписано 04.12.2012 р.

Головуючий суддя В.Б. Туренко

Суддя Л.І. Бандура

Суддя Л.В. Поліщук