Рішення

від 29.11.2012 по справі 7/085-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" листопада 2012 р. Справа № 7/085-12

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав», м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продкомплект», Київська область, Ставищенський район, смт. Ставище,

про стягнення 101 236, 76 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Хлєбніков С.Г. -представник за довіреністю б/н від 10.01.2012 року;

від відповідача: не з'явились.

секретар судового засідання: Мельничук Л.В.

Обставини справи:

05.10.2012 року Приватна організація «Українська ліга авторських і суміжних прав»(далі -позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовною заявою б/н від 04.10.2012 року (вх. № 3479 від 05.10.2012 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продкомплект»(далі -відповідач) про стягнення 101 236, 76 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № КБР-К35/01/12 від 01.02.2012 року, зокрема, щодо проведення повної та своєчасної виплати винагороди (роялті), в результаті чого просить суд стягнути з відповідача загальну заборгованість у розмірі 101 236,76 грн., з яких 92 570,40 грн. основного боргу з врахуванням інфляції, 7 020,00 грн. пені, та 1 646,33 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.10.2012 року порушено провадження у справі № 7/085-12 та призначено розгляд справи на 08.11.2012 року.

До початку судового засідання 08.11.2012 року через канцелярію господарського суду Київської області від Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав»надійшло клопотання б/н від 05.11.2012 року (вх. № 17957) про долучення документів за матеріалів справи.

Одночасно через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання (вх. № 17956 від 08.11.2012 року) про витребування доказів. Подане клопотання господарським судом задоволено.

У судове засідання 08.11.2012 року представники відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.11.2012 року на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 ГПК України, у зв'язку із необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи відкладено на 29.11.2012 року.

28.11.2012 року через канцелярію господарського суду Київської області від ТОВ «Продкомплект»на виконання вимог ухвали суду від 08.11.2012 року надійшло клопотання №6-27.11 від 27.11.2012 року (вх. № 19296) про залучення документів до матеріалів справи, а також клопотання №5-27.11 від 27.11.2012 року (вх. №19297) про відкладення розгляду справи на іншу дату. Подане клопотання прийнято судом до розгляду.

У судове засідання 29.11.2012 року представник відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах повідомлення про вручення поштового відправлення, не з'явився, вимог ухвали суду від 08.11.2012 року не виконав, відзиву на позовну заяву не надав.

Присутній в судовому засіданні 29.11.2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору .

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, належно повідомленого про дату, час та місце судового засідання.

Крім того, у зв'язку з неподанням відповідачем на вимогу суду відзиву на позов, суд на підставі ст.75 ГПК України вважає за можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 29.11.2012 року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

01.03.2012 року між Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав»(УЛАСП за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Продкомплект»(користувач за договором, відповідач у справі) було укладено договір № КБР-К35/01/12 (далі -договір).

Відповідно до розділу 1 «Преамбула»якого УЛАСП є організацією, що має повноваження надавати дозвіл на використання об'єктів авторського права та здійснювати збір винагороди (роялті) за використання об'єктів суміжних прав способом публічного виконання на підставі Свідоцтва про реєстрацію в якості організації колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Мінічстерства освіти і науки України за № 19/2011 від 24.01.2011 року та Договору доручення № ЛУ-01/20/11 від 20.01.2011 року з єдиною в Україні уповноваженою організацією колективного управління по збору і розподілу винагороди за використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, та зафіксованих в них виконань -ОП «Українська ліга музичних прав».

Сторони погоджуються, що укладають даний договір з метою забезпечення здійснення єдиних виплат за використання об'єктів авторського права та суміжних прав, а також отримання дозволу (невиключної ліцензії) на використання об'єктів авторського права, що сприятиме поліпшенню захисту об'єктів авторського та суміжного права.

Згідно п. 2.1. договору користувач здійснює публічне виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічну демонстрацію відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань (далі разом - твори), а УЛАСП надає користувачу, на умовах, визначених цим договором, право (невиключну ліцензію) на таке виконання та здійснює збір винагороди (роялті). Користувач зобов'язується виплачувати винагороду (роялті) УЛАСП відповідно до даного договору та закону.

Користувач, у відповідності до п. 2.3 договору, зобов'язується перераховувати на поточний рахунок УЛАСП винагороду (роялті), узгоджену сторонами у відповідних додатках до цього договору, не пізніше 30 числа кожного місяця за який здійснюється платіж. Не зважаючи на дату укладення договору, користувач здійснює виплату винагороди за весь місяць (календарний період), в якому було укладено договір.

У разі прострочення користувачем виконання грошового зобов'язання по договору, УЛАСП має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, за кожен день такого прострочення (п. 2.6 договору).

Відповідно до п. 2.9 договору у разі невиконання умов договору користувачем, УЛАСП залишає за собою право звернутися до суду з позовом про примусове стягнення роялті, пені, надання звітів, іншої документації зазначеної в даному договорі та сплати штрафу.

Пунктом 3.3. договору визначено, що користувач зобов'язується протягом п'яти днів повідомити УЛАСП про припинення публічного виконання творів в закладах користувача, зазначених у відповідних додатках до цього договору. В разі несвоєчасного повідомлення про настання таких обставин користувач зобов'язується сплатити винагороду, узгоджену сторонами у відповідних додатках, у повному обсязі і за весь період.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2012 року, а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій, та будь-яких інших зобов'язань до їх повного виконання (п. 5.1. договору).

Згідно п. 5.4. договору він є підставою для здійснення розрахунків. Розрахунки здійснюються з формулюванням: «Виплата винагороди (роялті) за (календарний місяць) згідно договору № (номер договору) від (дата підписання договору). Без ПДВ».

Додатком №1 від 01.02.2012 року до договору сторони погодили перелік закладів в яких користувач здійснює публічне виконання творів.

Відповідно до п. 1 додатку №2 від 01.02.2012 року до договору сторонами погоджено наступний розмір щомісячної винагороди (роялті) за публічне виконання творів: 1.1 Розмір щомісячної винагороди складає 2% (два відсотки) від доходу користувача, але не менше 1 200, 00 грн. (одна тисяча двісті грн. 00 коп.) за кожен заклад користувача зазначений у відповідних додатках до договору.

Загальна сума щомісячної винагороди з дня набуття чинності договору становить 15 600,00 грн. Зазначена сума щомісячно перераховується користувачем на розрахунковий рахунок УЛАСП відповідно до умов договору (п. 1.2 додатку №2 від 01.02.2012 року до договору).

Матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем позивача, у відповідності до положень п. 3.3. договору, про припинення публічного виконання фонограм в закладах користувача.

У зв'язку з зазначеним господарський суд дійшов висновку, що публічне виконання відбувалось протягом всього періоду дії договору, а тому відповідач зобов'язаний був сплачувати винагороду, яка узгоджена сторонами у Додатку №2 до договору, за весь період і у повному обсязі.

Так, починаючи з місяця в якому набрав чинності договір -лютий 2012 року по місяць, в якому позивач звернувся до суду -вересень 2012 року включно відповідач повинен був перерахувати на рахунок позивача 124 800,00 грн. (15 600,00 грн. винагорода визначена згідно п. 1.2. додатку №2 до договору х 8 місяців).

В порушення умов договору відповідач лише частково виконав свої обов'язки щодо виплати винагороди, перерахувавши на рахунок позивача 31 200,00 грн ., з яких 15 600,00 грн. за лютий 2012 року та 15 600,00 грн. за березень 2012 року.

Даний факт підтверджується, наявним в матеріалах справи реєстром платіжних документів за фільтром стосовно платежів від ТОВ «Продкомплект»станом на 02.10.2012 року, підписаний генеральним директором та засвідчений печаткою позивача.

Інших доказів виплати відповідачем позивачу винагороди (роялті) відповідно до умов договору сторонами суду не надано.

Таким чином, станом на момент розгляду спору в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 93 600,00 грн. (124 800,00 грн. -31 200,00 грн.)

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Позивач є організацією, що має повноваження надавати дозвіл на використання об'єктів авторського права та здійснювати збір винагороди (роялті) за використання об'єктів суміжних прав способом публічного виконання на підставі Свідоцтва про реєстрацію в якості організації колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України за №19/2011 від 24.01.2011 року та Договору доручення №ЛУ-01/20/11 від 20.01.2011 року з єдиною в Україні уповноваженою організацією колективного управління по збору і розподілу винагороди за використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, та зафіксованих у них виконань ОП «Українська ліга музичних прав».

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права»допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників:

а) публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію відеограми або її примірника;

б) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефір;

в) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель).

Збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління. Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Одержана від уповноваженої організації винагорода розподіляється відповідною організацією колективного управління у таких пропорціях: виконавцям - 50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) - 50 відсотків.

Розмір винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, порядок та умови її виплати визначаються Кабінетом Міністрів України.

Особи, які використовують фонограми, відеограми чи їх примірники, повинні надавати організаціям, зазначеним у частині другій цієї статті, точні відомості щодо їх використання, необхідні для збирання і розподілу винагороди.

Відповідно до п. 4 розділу ІІ Додатку до Постанови КМУ №71, суб'єкти комерційного використання зобов'язані до початку здійснення комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань укласти з уповноваженою організацією колективного управління, що визначена в установленому порядку МОН, договір про виплату винагороди (роялті) за пряме або опосередковане комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань (далі - договір про виплату винагороди (роялті), у якому сторонами згідно із законодавством визначаються:

спосіб комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань;

розмір винагороди (роялті) та строк її виплати ;

відповідальність суб'єктів за:

а) прострочення строку виплати винагороди (роялті);

б) несвоєчасне подання або подання недостовірних відомостей, необхідних для збирання і розподілу винагороди (роялті), зокрема щодо правильності зазначення найменування використаних фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, виконавців, виробників фонограм чи відеограм, тривалості кожного використання зазначених об'єктів суміжних прав, розміру доходів, одержаних у результаті провадження діяльності, пов'язаної з їх використанням, або розміру витрат на використання таких об'єктів;

в) неправильне нарахування належної до виплати суми винагороди (роялті);

строк дії договору;

інші умови договору.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно п.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, у відповідності до умов договору (п. 2.3) відповідач зобов'язався перераховувати на поточний рахунок УЛАСП винагороду (роялті), не пізніше 30 числа кожного місяця за який здійснюється платіж. Відповідно до п. 1.2 додатку №2 від 01.02.2012 року до договору загальна сума щомісячної винагороди з дня набуття чинності договору становить 15 600,00 грн.

Статтею 629 Цивільного Кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 14 Цивільного Кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 93 600,00 грн. боргу по виплаті винагороди, порядок та строки виплати якої визначені умовами договору № КБР-К35/01/12 від 01.02.2012 року, вважається обґрунтованою.

Проте, оскільки позивач просить суд стягнути з відповідача 92 570,40 грн. - боргу по сплаті винагороди з урахуванням нарахованих збитків від інфляції за період з квітня по жовтень 2012 року, що складають - 1 029,60 грн., а господарський суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог (п.2 ст. 83 ГПК України та п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.05 р. № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»), позовні вимоги підлягають задоволенню саме у заявленій до стягнення сумі 92 570,40 грн . - боргу по сплаті винагороди з урахуванням нарахованих на суму основного боргу збитків від інфляції.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивачем за період з 01.04.2012 року по 30.09.2012 року нарахована пеня в сумі 7 020,00 грн.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 2.6 договору У разі прострочення користувачем виконання грошового зобов'язання по договору, УЛАСП має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, за кожен день такого прострочення

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано .

Господарський суд, перевіривши за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.»розрахунок пені здійснений позивачем, встановив, що він є обґрунтованим та арифметично вірним. Таким чином, позовна вимога позивача про стягнення пені в сумі 7 020,00 грн. підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивачем за період з 01.04.2012 року по 31.10.2012 року, нараховано 1 646,33 грн. 3% річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки, відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, то відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних, нарахованих на суму боргу, є правомірною.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», суд встановив, що він є арифметично вірним. Таким чином, вимога позивача про стягнення 1 646,33 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як підтверджується матеріалами справи, відповідач неналежно виконав зобов'язання за договором № КБР-К35/01/12 від 01.02.2012 року. Факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо своєчасної та повної сплати винагороди (роялті) у період з квітня 2012 року по жовтень 2012 року доведено позивачем належними і допустимими доказами та не спростовано відповідачем.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, у сумі 101 236,73 грн., з яких 92 570,40 грн. заборгованості, 7 020,00 грн. пені та 1 646,33 грн. 3% річних.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продкомплект»(09400, Київська область, Ставищенський район, смт. Ставище, вул. Чапаєва, буд. 17, код ЄДРПОУ 35402386) на користь Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав»(02152, м. Київ, вул. Березняківська, буд. 8, код ЄДРПОУ 37396233) 92 570 (дев'яносто дві тисячі п'ятсот сімдесят) грн. 40 коп. заборгованості, 7 020 (сім тисяч двадцять) грн. 00 коп. пені, 1 646 (одну тисячу шістсот сорок шість) грн. 33 коп. 3% річних та 2 024 (дві тисячі двадцять чотири) грн. 73 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено 06.12.2012 року