Постанова

від 04.12.2012 по справі 5016/3555/2011(1/214)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р.Справа № 5016/3555/2011(1/214) Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді : Савицького Я.Ф.

Суддів : Гладишева Т.Я.

Аленін О.Ю.

Згідно з розпорядженням голови суду №963 від 03.12.2012р. розгляд справи здійснюється вказаною судовою колегією.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 13.11.2012р.,

від позивача: Влащук В.М., довіреність від 19.10.2011р.;

Коноваленко О.О., довіреність від 12.11.2012р.;

від відповідача: Чуприна І.О., довіреність від 12.12.2011р.;

від третьої особи: не з'явилися;

за участю представників сторін в судовому засіданні від 04.12.2012р.

від позивача: Коноваленко О.О., довіреність від 12.11.2012р.;

від відповідача: Чуприна І.О., довіреність від 12.12.2011р.;

від третьої особи: не з'явилися;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Захід»

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 02 жовтня 2012р.

по справі № 5016/3555/2011 (1/214)

за позовом Фермерського господарства «Майор»

до відповідача: Приватного підприємства «Захід»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллюр-Транс»

про стягнення 26782,49 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладався на 04.12.2012р..

В судовому засіданні 04.12.2012р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.09.2012р. по справі №5016/3555/2011 (1/214) (суддя Л.І. Васильєва) частково задоволено позов ФГ «Майор»до ПП «Захід»за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ТОВ «Аллюр-Транс»про стягнення 26782,49 грн.: стягнуто з відповідача на користь позивача 25476,81 грн. шкоди та витрати за проведення судових експертиз у розмірі 4533,11 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 285,37 грн., 224,49 грн. -витрат на ІТЗ судового процесу , у задоволенні решти позовних вимог відмовлено, з посиланням на те, що між позивачем та відповідачем укладено договір перевезення вантажу, доказом чого є товарно-транспортна накладна №3034 від 01.09.2011р., згідно з якою вантажоодержувачем є ФО-П Потапов Є.І., замовником та вантажовідправником -ПП «Захід», перевізником -ФГ «Майор», який зобов'язався здійснити перевезення скла вагою брутто 20 тон, вартістю 111668,40 грн., товар був завантажений на складі відповідача 01.09.2011р. у вантажний сідловий тягач E MAN д/н ВЕ 7405 АТ з напівпричепом бортовим E SCHMITZ д/н ВЕ 4941 ХТ. 02.09.2011р. приблизно в 00.30 год. на автодорозі Н. Каховка -Армянськ, 71 км + 700 м після залізничного переїзду водій вказаного транспортного засобу припинив рух в зв'язку з тим, що почув дзвін скла. Працівниками міліції, які були викликані водієм Остапенко А.О., оглянуто транспортний засіб та встановлено, що в напівпричепі бортовому E SCHMITZ д/н ВЕ 4941 ХТ розбито 6 пачок скла та пошкоджений напівпричіп, причиною пошкоджень - розлом пірамід, на яких було закріплене скло. В результаті навалу скла на праву сторону по ходу руху причепу були допущені такі пошкодження причепу: розірвана права тент-штора, зруйнована несуча конструкція потолочної штори, зруйнована поперечна стійка по периметру причепу, заклинило задні двері. Факт заподіяння шкоди відповідачу у вигляді пошкодження його транспортного засобу - напівпричепу бортового E SCHMITZ д/н ВЕ 4941 ХТ підтверджений Протоколом огляду місця пригоди від 02.09.2011р., поясненням водія Остапенко Є.О., наданого 02.09.2011р. працівникові міліції, Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 11.09.2011р., розмір завданої шкоди складає 25476,81 грн., про що свідчить висновок старшого судового експерта О.Ю.Кульова. У висновку від 24.01.2012р. експертом вказано, що металеві пірамідальні стійки (піраміди), на які булу встановлено скло, виготовлені кустарним способом, тобто не заводом-виробником, без дотримання відповідних ГОСТів та СНіПів, на них відсутня технічна документація, відповідне маркування щодо виробника, власника, дати виготовлення, тощо. Відсутні акти проведення періодичних та типових випробовувань на їх відповідність технічній документації, якості зварних з'єднань, якості покриття та маркування. Також експерт зазначив, що конструкції металевих пірамідальних стойок в зв'язку з їх корозією, особливо в місцях з'єднання з основою та в зварних швах мали тріщини, що призвело конструкції до втоми металу - процесу поступового накопичення ушкоджень матеріалу під дією перемінних (часто циклічних) напружень, що призводить до зміни його властивостей, утворення тріщин, їх розвитку та руйнування матеріалу за певний час. Експертом встановлено, що ще до завантаження скла в стойках були розриви та тріщини в з'єднувальних зварювальних швах, підтвердженням чого є також протокол огляду місця пригоди від 02.09.2011р.("имеется разлом конструкции пирамиды до основания общей длиной 5 см (свежий след), на месте сварочного шва имеет ржавчину"). На підставі досліджень експертом зроблено висновки, що: 1) відповідачем порушені діючі норми та правила завантаження скла: скло було завантажено під нахилом(порушення п. 22.6.2 Правил..), вантаж не був закріплений належним чином, відсутні захисні стояки біля бортів та дерев'яні прокладки між вантажем; 2) зруйновані металеві стійки (піраміди) не призначені для перевезення скла; 3) зруйновані металеві стійки (піраміди) не відповідають діючим нормам та правилам як контейнери для перевезення скла; 4) причиною руйнування металевих пірамідальних стійок стало навантаження на конструкції (переміщення, качання вантажу при руху), які не призначені для транспортування скла та не були відповідно закріплені на транспортному засобі. Судом відхилено заперечення відповідача щодо висновків експерта та клопотання щодо призначення повторної експертизи з тих підстав, що експертом встановлено, що відповідачем використовувались металевих пірамідальних стійки для перевезення вантажу, які виготовлені кустарним способом( вони не мають технічної документації на їх виготовлення, відповідного маркування щодо виробника, власника, дати виготовлення, тощо, відсутні акти проведення періодичних та типових випробовувань на їх відповідність технічній документації, якості зварних з'єднань, якості покриття та маркування), та з тих підстав, що пунктом 22.6. Правил перевезень листового скла Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні взагалі не передбачено перевезення скла всіх видів із застосуванням металевих пірамідальних стійок. Судом також відхилено доводи відповідача стосовно того, що металеві пірамідальні стійки належать позивачу, оскільки в судовому засіданні 26.12.2011р. керівником ТОВ «Аллюр-Транс»були надані пояснення, що віно неодноразово здійснювало перевезення скла, відправником якого був ПП «Захід»для ТОВ «Гласком», керівником якого є Потапов Є.І., та ФО-П Потапова Є.І. , для чого ПП «Захід»йому були передані металеві стійки для перевезення скла ( так звані «піраміди»), які він передав 01.09.2011р. позивачу у справі. Таким чином, відповідачем грубо порушено приписи пункту 22.6. (Правила перевезень листового скла) Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні при пакуванні, завантаженні, застосуванні тари й упаковки, що не відповідають властивостям вантажу, його масі, встановленим стандартам і технічним умовам, що призвело до руйнування металевих стійок (пірамід) зі склом під час руху транспортного засобу, завалу вантажу на правий борт причепу, наслідком чого стало пошкодження рухомого складу позивача, завдання збитків в сумі 25476,81 грн., тобто, в наявності всі елементи правопорушення з боку відповідача: протиправність дій, шкода, завдана такою поведінкою; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою, та вина особи, яка заподіяла шкоду.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернувся ПП «Захід»з апеляційною скаргою, в якій відповідач просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 02.10.2012р. по справі №5016/3555/2011 (1/214), прийняти нове рішення, яким відмовити СФГ «Майор» у задоволенні позову, мотивуючи це тим, що господарським судом першої інстанції зроблено висновок про порушення відповідачем пункту 22.6 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, оскільки Правилами «взагалі не передбачено перевезення скла всіх видів із застосуванням металевих пірамідальних стійок», «У товаротранспортній накладній №3034 від 01.09.2011р. ... вид пакування зазначений як «пал», тобто полети, які є транспортною тарою, засобом пакетування. Разом з тим, пунктом 22.6.3. Правил ... такий вид тари для перевезення скла не передбачений». Між тим, господарським судом не враховано, що металеві пірамідальні стійки не є видом тари , а є спеціальним обладнанням для кріплення упакованого скла в кузов автомобіля, чинне законодавство не встановлює обов'язковість застосування певних засобів кріплення упакованого листового скла. Пункти 22.6.6 та 22.6.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні встановлюють загальні правила закріплення ящиків зі склом в кузові автомобіля. Відповідно до п. 12.2 ДСТУ Б В.2.7-122:2009 «Будівельні матеріали. Скло листове. Технічні умови (ЕN 572:2004, NEQ)»(на застосовано судом) тара зі склом повинна бути розміщена так, щоб торці листів скла були розміщені у напрямку руху транспорту, і закріплена так, щоб уникнути можливості її зміщення і розгойдування в процесі транспортування. Як вбачається із матеріалів справи, ящики зі склом були встановлені в кузові автомобіля торцями до напрямку руху та закріплені на металеві пірамідальні стійки (з якими позивачем подано транспортний засіб до завантаження) із застосуванням ременів позивача. Отже, відповідачем повністю виконано вимоги чинного законодавства щодо кріплення дерев'яних ящиків зі склом у кузові автомобіля. Посилання суду на зазначений у товарно-транспортної накладної вид пакування - «пал.»не є доказом порушення відповідачем п. 22.6.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні. Із матеріалів справи, досліджених судом, вбачається (пояснення сторін, факти встановлені судовою будівельно-технічною експертизою від 24.01.2012р., зокрема-фотоматеріали,тощо), що скло листове перевозилось в дерев'яних ящиках із ребрами жорсткості, перекладених між собою з усіх боків ущільнювачем та перев'язаних металевою стрічкою. Відповідно до п. 11.1 ДСТУ Б В.2.7-122:2009 «Будівельні матеріали. Скло листове. Технічні умови (ЕN 572:2004, NEQ)»(не застосовано судом при вирішенні спору) скло листове упаковують у ящики, розбірні пакети, подібні піраміди, спеціалізовані контейнери, спеціальний транспортний засіб або інший вид тари за чинною в Україні нормативною документацією. За узгодженням виробника (постачальника) із споживачем допускається інші види способи пакування, що забезпечують зберігання скла. Отже, пакування скла листового, що перевозилось Позивачем, повністю відповідало вимогам чинного в Україні законодавства. Судом визнано належним та допустимим доказом належності ПП «Захід»пірамід пояснення керівника ТОВ «Аллюр-Транс», який останній надав у судовому засіданні. Між тим, представник ПП «Захід»у письмових поясненнях зазначав, що металеві стійки не належать ПП «Захід», та надав в якості доказу бухгалтерську довідку. Належність майна фізичній або юридичній особі повинно бути доведено документами, що підтверджують право власності та (або) користування майном; передача будь-якого майна третій особі - правочином про передачу майна у користування, зберігання тощо. У матеріалах справи відсутні належні докази належності ПП «Захід»металевих пірамідальних стійок та (або) їх передачі для користування, зберігання ПП «Аллюр-Транс». Також в матеріалах справи відсутні докази правомірності передачі металевих пірамідальних стійок ПП «Аллюр-Транс»у користування СФГ «Майор». За таких умов, правова позиція суду щодо належності майна ПП «Захід»ґрунтується на припущеннях. Також у рішення суду зазначається, що представником позивача надані пояснення, що «металеві стійки він отримав від ТОВ «Аллюр-Транс»у кількості більшій ніж 4 стійки, частина яких була вивантажена на складі позивача, а 4 з них залишені особами, які здійснювали завантаження в причепі», при цьому суду безпідставно, без перевірки належними доказами, зазначив, що останній «був присутній при укладанні договору перевезення з відповідачем та завантаженні скла». Проте, під час завантаження скла та підписанні товарно-транспортної накладної (договору перевезення), жодний представник, який приймав участь у судових засіданнях, присутній не був, прийняття товару до перевезення та підписання всіх необхідних документів (ТТН, складська довідка тощо), здійснювалась водієм ФГ «Майор», який не давав суду пояснення по суті позовних вимог. Суд вважає встановленим наявність вини та причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями відповідача (порушення п. 22.6 Правил перевезення ...) та завданою шкодою, з чим погодитись не можна. Згідно зі ст. 924 Цивільного кодексу України та п. 133 Статуту автомобільного транспорту УРСР, передбачає презумпцію винності перевізника за пошкодження вантажу за виключенням випадків, передбачених п. 134 Статуту автомобільного транспорту УРСР. До того ж, експертом зроблено висновок, що пошкодження металевих стійок, вантажу та, як наслідок, пошкодження напівпричепу, відбулось через качання та переміщення вантажувнаслідок гальмування, крутих поворотів, крутих спусках та підйомах, неякісної дороги. Відповідно до п. 12.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України. Відповідно до Правил дорожнього руху водій зобов'язаний, зокрема: перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу(пп а) П.2.3ПДР); бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі (пп б) п.2.3 ПДР). Отже на факт пошкодження безпосередньо вплинули дії водія перевізника, який був зобов'язаний стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, перевіряти якість кріплення ременів, їх зміщення, розтягування (тощо) для виключення переміщення вантажу на металевих пірамідальних стійках. Крім того, з огляду на відомі водієві характеристики вантажу (значна вага, великі габарити, вертикальне розміщення ящиків зі склом та зміщений центр тяжіння тощо), останній повинен був уникати різкого набрання швидкості, гальмування, забезпечувати дуже обережне входження у повороти тощо. На думку відповідача, враховуючи відсутність винних дій відповідача, не встановленого причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та пошкодженням майна позивача, у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

13.11.2012р. до Одеського апеляційного господарського суду від ФГ «Майор»надійшов відзив на апеляційну скаргу ПП «Захід», в якому позивач просить рішення залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ПП «Захід», заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити, а рішення господарського суду скасувати, з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 01.09.2011р. між ПП «Захід»(вантажовідправник) та СФГ «Майор»(автопідприємство -перевізник) укладено договір перевезення вантажу на користь ФО-П Потапов Є.І. (вантажоодержувач та замовник), доказом чого є товарно-транспортна накладна №3034 від 01.09.2011р. (т. І арк. спр. 10).

За вказаним договором пунктом навантаження є м. Миколаїв, пунктом розвантаження -м. Сімферополь.

СФГ «Майор»зобов'язалося здійснити перевезення скла вагою брутто 20 тон, вартістю 111668,40 грн.

Вантаж завантажено на складі ПП «Захід»01.09.2011р. у в вантажний сідловий тягач E MAN д/н ВЕ 7405 АТ з напівпричепом бортовим E SCHMITZ д/н ВЕ 4941 ХТ.

02.09.2011р. приблизно в 00.30 год. на автодорозі Н. Каховка -Армянськ, 71 км + 700 м після залізничного переїзду водій транспортного засобу E MAN д/н ВЕ 7405 АТ з напівпричепом бортовим E SCHMITZ д/н ВЕ 4941 ХТ припинив рух в зв'язку з тим, що почув дзвін скла.

Працівниками міліції, які були викликані водієм Остапенко А.О., оглянуто транспортний засіб та встановлено, що в напівпричепі бортовому E SCHMITZ д/н ВЕ 4941 ХТ розбито 6 пачок скла та пошкоджений напівпричіп, причина пошкоджень - розлом пірамід, на яких було закріплене скло. В результаті навалу скла на праву сторону по ходу руху причепу були допущені такі пошкодження: розірвана права тент-штора, зруйнована несуча конструкція стельової штори, зруйнована поперечна стійка по периметру причепу, заклинило задні двері (т.1 арк. спр. 17-19).

Згідно зі звітом експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля Schmitz -SCS 34 р.н. ВЕ 4941 ХТ, 1999 р.в. від 07.11.2011р. вартість збитків, заподіяних СФГ «Майор»пошкодженням транспортного засобу, становить 26782,49 грн..

Вищенаведене стало підставою для звернення СФГ «Майор»до господарського суду Миколаївської області з позовом до ПП «Захід»про стягнення 30000 грн. збитків, завданих пошкодженням майна.

Під час розгляду справи в господарському суді Миколаївської області СФГ «Майор»подало заяву про зменшення позовних вимог, в яких просило стягнути з відповідача 26782,49 грн. збитків , завданих з вини відповідача його транспортному засобу.

Дослідивши обставини справи та проаналізувавши законодавство, що регулює вказані правовідносини, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 22 Цивільного Кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками в тому числі є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Підставою для притягнення особи до відповідальності у вигляді відшкодування шкоди є склад цивільного правопорушення, який складається з: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкоди, завданої такою поведінкою; причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

За ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором, збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом..

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: 1) вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; 2) додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; 3)неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; 4)матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Чинним законодавством передбачено, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) факт порушення зобов'язання (протиправна дія або бездіяльність); 2) наявність і розмір завданих збитків; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання і збитками; 4) вина особи, яка порушила зобов'язання.

Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитків, повинна довести як розмір збитків так і факт їх понесення.

Так, у позовній заяві СФГ «Майор»посилалося на те, що ПП «Захід»завантажило вантаж (скло) на металеві піраміди, які належать ПП «Захід»та були непридатні для перевезення скла. Порушення пірамід призвело до пошкодження скла, яке в свою чергу призвело до пошкодження напівпричіпу перевізника.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

В силу вимог ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 47 Статуту автомобільного транспорту УРСР наявна у матеріалах справи товарно-транспортна накладна №3034 від 01.09.2011р. свідчать про укладення між ПП «Захід»(вантажовідправник) та СФГ «Майор»(перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким є ФО-П Потапов Є.І..

Накладною, відповідно до ст. 47 Статуту автомобільного транспорту УРСР, є основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий автотранспортному підприємству відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між вантажовідправником та автотранспортним підприємством на користь третьої сторони - вантажоодержувача.

Статтею 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Статтею 308 Господарського кодексу України передбачено, що вантаж до перевезення приймається перевізниками залежно від виду транспорту та вантажу в місцях загального або незагального користування. Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення . Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством. У разі якщо для здійснення перевезення вантажу законодавством або договором передбачено спеціальні документи (посвідчення), які підтверджують якість та інші властивості вантажу, що перевозиться, вантажовідправник зобов'язаний передати такі документи перевізникові разом з вантажем. Про прийняття вантажу до перевезення перевізник видає вантажовідправнику в пункті відправлення документ, оформлений належним чином.

За ст. 917 Цивільного кодексу України перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором. Відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу. Відправник повинен пред'явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та (або) упаковці; вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог. Перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.

Відповідно до ст. 918 Цивільного кодексу України завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Завантаження (вивантаження) вантажу, що здійснюється відправником (одержувачем) вантажу, має провадитися у строки, встановлені договором, якщо такі строки не встановлені транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Пунктом 8.4. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р. передбачено, що перед завантаженням автомобілів, причепів, напівпричепів з кузовом типу «фургон», автоцистерн і контейнерів замовник повинен перевірити придатність рухомого складу та контейнерів для перевезення вантажу у комерційному відношенні. Якщо виявлене пошкодження, яке може вплинути на цілість або якість вантажу при перевезенні, замовник повинен відмовитися від вантаження в такий рухомий склад або контейнери, про що складається акт установленої форми (додаток 4).

Згідно зі ст. 56 Статуту автомобільного транспорту УРСР необхідні для вантаження і перевезення пристрої і допоміжні матеріали (козли, стойки, прокладки, потоки, підкладки, дріт, щитові захисні засоби і т. п.) повинні надаватися і встановлюватися вантажовідправником і зніматися вантажоодержувачем. Брезент і вірьовки для укриття і зав'язування вантажів надаються автотранспортним підприємством або організацією з оплатою за тарифами. Всі пристосування, що належать вантажовідправнику, видаються автотранспортним підприємством або організацією вантажовідправнику (вантажоодержувачу) разом з вантажем або повертаються ними вантажовідправнику відповідно до його вказівки в товарно-транспортній накладній і за його рахунок.

Пунктом 8.10. Правил перевезень автомобільним транспортом в Україні додаткове обладнання автомобілів для перевезення певного вантажу може виконуватись замовником лише за погодженням з перевізником.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, які надані під час розгляду справи, СФГ «Майор»подало транспортний засіб для перевезення 01.09.2011р. вже обладнаний металевими пірамідами, які в свою чергу господарству були передані ТОВ «Алюр-Транс». Завантаження вантажу здійснювалося працівниками ТОВ «Лентакс-Юг»за дорученням ПП «Захід».

За ст. 57 Статуту автомобільного транспорту УРСР вантаження вантажів на автомобіль, закріплення, укриття і зав'язування вантажів здійснюються вантажовідправником, а вивантаження вантажу з автомобіля, зняття кріплень і покриттів - вантажоодержувачем. Шофер зобов'язаний перевірити відповідність кріплення і укладки вантажу на рухомому складі вимогам безпеки руху і забезпечення збереження рухомого складу, а також повідомити вантажовідправника про помічені несправності у кріпленні і укладці вантажу, що загрожують його збереженню. Вантажовідправник на вимогу шофера зобов'язаний усунути виявлені неправильності в укладці і кріпленні вантажу.

Пунктами 8.20. -8.21. Правил перевезень автомобільним транспортом в Україні водій зобов'язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню. Виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов'язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України. Вантажовідправник на вимогу водія зобов'язаний усунути виявлені недоліки в укладанні вантажу.

Згідно з розділом 22.6. Правил перевезень автомобільним транспортом в Україні (Правила перевезень листового скла) названими Правилами передбачаються умови перевезень усіх видів листового скла із заводів-виготовлювачів на склади, бази, будівельні об'єкти, а також зі складів і баз на будівельні та інші об'єкти, що споживають листове скло. Перевізники, вантажовідправники і вантажоодержувачі зобов'язані вживати заходів щодо забезпечення цілості листового скла під час вантаження, транспортування і розвантаження. Ящики зі склом не можна кантувати, встановлювати плазом або з нахилом. Усі види листового скла повинні бути захищені від впливу атмосферних опадів, зволоження та різких температурних коливань. (п. 22.6.2.) Вантажовідправник зобов'язаний подавати для перевезення листове скло всіх видів і розмірів у дерев'яних ящиках, універсальних чи спеціальних контейнерах і багатооборотних ящиках, що належать заводам-виготовлювачам. (п. 22.6.3.) Перевізник повинен надавати для перевезення листового скла автомобілі (автопоїзди) з бортовою платформою, що забезпечені брезентом, або автомобілі-фургони. Вітринне листове скло слід перевозити на спеціально обладнаних автомобілях. Переобладнання автомобілів, за згодою Перевізника, повинен провадити вантажовідправник. За Договором переобладнання автомобілів може взяти на себе Перевізник. (п. 22.6.5.). Ящики зі склом встановлюють в кузові автомобіля торцями до напрямку його руху із щільним приляганням один до одного. При неповному завантаженні кузова ящики заклинюють чи розшивають так, щоб вони не зсовувались і не хиталися під час руху. (п. 22.6.6.). Листове скло в багатооборотних ящиках можна встановлювати вздовж і поперек кузова автомобіля. Ящики слід укріплювати: зшивати їх дощечками або зв'язувати дротом через кутові захвати. При поперечному розміщенні багатооборотні ящики слід встановлювати з невеликим нахилом до кабіни автомобіля. (п. 22.6.7.). Перевізник під час приймання скла для перевезення повинен звертати увагу на стан ящиків, контейнерів і самого скла. Ящики і контейнери, що мають несправності й прикмети битого скла, для перевезення не приймаються. (п. 22.6.8.).

Крім того, у п. 10.16. Правил перевезень автомобільним транспортом в Україні вказано, що замовник відповідає за всі наслідки неправильного пакування вантажів (бій, поломка, деформація, теча тощо), а також застосування тари й упаковки , що не відповідають властивостям вантажу, його масі або встановленим стандартам і технічним умовам.

У товарно-транспортній накладній №3034 від 01.09.2011р. (т. І арк. спр. 10) вид пакування зазначений як «пал», тобто паллети (т. ІІ арк. спр. 30), які є транспортною тарою, засобом пакетування. (Палемта (англ. Pallet ), або піддон, - плоска транспортна структура, зроблена з дерева або пластмаси (і в деяких випадках з металу), призначена для переміщення різноманітних товарів зручним способом, бо може бути знята будь-яким пересувним вантажопідйомним пристроєм. Товари, поміщені на палету, можуть фіксуватись до неї ременями (кріпильними стрічками), термоусадочними або стрейч плівками.)

Наведене спростовує висновок господарського суду першої інстанції про те, що у товарно-транспортній накладній №3034 від 01.09.2011р. не зазначено, що скло було упаковано в дерев'яних ящиках, універсальних чи спеціальних контейнерах, до того ж матеріали справи (фотографії - т. ІІ арк. спр. 41-43) свідчать, що скло було упаковано у дерев'яні ящики та скріплено кріпильними стрічками.

А отже, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ПП «Захід»належним чином упакувало вантаж

Матеріали справи (арк. спр. 68-69 т. І) свідчать, що водій СФГ «Майор»після навантаження в присутності працівників ПП «Захід» здійснив закріплення вантажу.

Отже, водій СФГ «Майор»прийняв вантаж до перевезення без будь-яких заперечень та зауважень щодо вантаження та пакування вантажу, акт відповідної форми, передбачений розділом 15 Правил перевезень автомобільним транспортом в Україні, який би зафіксував порушення вантажовідправником вимог Правил перевезень автомобільним транспортом в Україні, в матеріалах справи відсутній.

02.09.2011р. приблизно в 00.30 год. на автодорозі Н. Каховка -Армянськ, 71 км + 700 м після залізничного переїзду водій транспортного засобу E MAN д/н ВЕ 7405 АТ з напівпричепом бортовим E SCHMITZ д/н ВЕ 4941 ХТ припинив рух в зв'язку з тим, що почув дзвін скла -порушилися 2 піраміди, на які було навантажено скло, що спричинило пошкодження напівпричепу.

Факт заподіяння шкоди СФГ «Майор»у вигляді пошкодження його транспортного засобу - напівпричепу бортового E SCHMITZ д/н ВЕ 4941 ХТ підтверджується Протоколом огляду місця пригоди від 02.09.2011р., поясненням водія Остапенко Є.О., наданого 02.09.2011р. працівникові міліції, Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 11.09.2011р.(т.1 а.с.17-19).

Згідно з розрахунком СФГ «Майор»розмір завданої йому шкоди складає 25476,81 грн., про що свідчить висновок старшого судового експерта О.Ю.Кульова (т. ІІ арк. спр. 90-95).

Оскільки для встановлення фактичних обставин у справі потребувались спеціальні знання, то господарським судом Миколаївської області ухвалою від 06.12.2012р. були призначені три експертизи - авто-технічну, інженерно-технічну та автотоварознавчу.

Між тим, авто-технічне дослідження експертом не було здійснено з тих підстав, що сторонами не були надані вихідні дані для її проведення.

При призначенні авто-товарознавчої експертизи перед експертом поставлено питання, на які надані відповіді:

1. Яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу - напівпричепу бортового SCHMITZ д/н ВЕ 4941 ХТ внаслідок ДТП, яка сталася 02.09.2011р. під час здійснення перевезення скла на автомобілі MAN д/н ВЕ 7405 АТ ?

Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу - напівпричепу бортового SCHMITZ д/н ВЕ 4941 ХТ, як свідчить висновок старшого судового експерта О.Ю.Кульова(т.2 а.с.90-95), складає 25 476,81 грн., (т.2 а.с.90-95).

При призначенні інженерно-технічної експертизи перед експертом були поставлені наступні питання, на які експертом надані відповіді:

1. Якими нормами та правилами передбачено порядок та умови завантаження та транспортування скла?

«Нормами и правилами порядка и условий загрузки и транспортировки стекла пользуются следующими нормативно-техническими документами:

- государственными строительными нормами Украины «ДБН Г-1-4-95»«Правила перевозки, складирования и сохранение материалов, изделий конструкций и оборудования в строительстве».

- правилами перевозки грузов автомобильным транспортом в Украине, согласно приказа министерства транспорта Украины за №363 от 14.10.97г. и зарегистрированного в МЮУ от 20 февраля 1998г. за №128/2598,

- межгосударственным стандартом ДСТУБВ- 2.7-122-2003 (ГОСТ Ш-2001). «Стекло листовое. Технические условия», ДСТУ БВ - 2.7-122-2003

(ГОСТ Ш 2001) «Стекло листовое. Технические условия»,

-ДСТУ БВ - 2.7-115-2002 (ГОСТ 30733-2000)-«Стекло с низким эликсионным твердым покрытием. Технические условия».

- ДСТУБВ - 2.7-110-2001 (ГОСТ 30698-2000), «Стекло закаленное. Технические условия».

- Государственный стандарт союза ССР ГОСТ 26598-85 «Контейнеры и средства пакетирования в строительстве. Общие технические условия».

2. Чи були вони дотримані відправником при завантаженні скла?

«Погрузка грузов на автомобили, закрепления, укрытия, увязка грузов и необходимых для перевозки приспособлений и вспомогательных материалов (стойки, прокладки, подкладки) производятся грузоотправителем, а выгрузка груза из автомобиля, снятие креплений и покрытий - грузополучателем.

Погрузо-разгрузочные работы должны выполнять работники, которые прошли курс обучения и имеют свидетельство на право выполнения погрузо-разгрузочных работ и транспортировке грузов, при которых необходимо соблюдать правила техники безопасности, что устанавливаются государственными кормами и стандартами.

При погрузке стекла на автомобильный транспорт грузоотправителем не были выполнены нормы и правила, следующие:

- нет работников прошедших специальный курс обучения, сдавших экзамен и получивших свидетельство на право самостоятельной погрузоразгрузочной работы, при перевозке, загруженные ящики со стеклом были сложены в, наклонном положении, что недопустимо,

- ящики со стеклом не были закреплены, что дало возможность им передвигаться во время движения под действием инертных сил,

- не установлены возле бортов защищенные стояки, которые попарно должны закрепляться, что обеспечило бы их сохранность от механического повреждения,

- между смежным грузом свободное пространство не заполнено закрепленными крепкими деревянными прокладками, что дало возможность грузу во время движения транспорта при его торможении, крутых поворотах, спусках и подъемах перемещаться на платформе кузова автомобиля, перед загрузкой не проводился осмотр металлических пирамидальных стоек, исправность их, состояние и количество груза.

Данным частным предприятием «Захід»- предоставленные приспособления и вспомогательные материалы на транспортировку стекла, укрепление и увязки груза, не соответствуют нормам и правилам, изложенным в исследовательской части экспертизы.»

3.Чи призначені піраміди, зазначені в протоколі огляду місця події від 02.09.2011р., складеного співробітниками СВ Армянського МВ МУМВС України в АР Крим та в протоколі № 2011 НК-529 від 08.09.2011р. з візуально-оптичного контролю зварних з'єднань металоконструкції тари для скла, для перевезення скла?

«Данные металлические пирамидальные стойки, которые отмечены в протоколе осмотра места события 2 сентября 2011г., составленного сотрудниками СВ Армянского MB МУМВС Украины республики Крым в протоколе №2011 НК-529 от 8 сентября 2011г.- не предназначенные для перевозки стекла, а предназначены для хранения листов стекла на складе, складывающего в пирамиды в наклонном положении, с углом наклона 10-15».

4. Чи відповідають вони діючим в Україні нормам та правилам, встановленим для контейнерів для перевезення?

«Металлические пирамидальные стойки не соответствуют действующим нормам и правилам в Украине как контейнеры для перевозки стекла. Они могут использоваться только для пакетирования грузов на складах для хранения. Контейнеры изготавливаются в соответствии с требованием настоящего стандарта, стандартов и технических условий на изделия конкретного вида и обеспечивать прочность и устойчивость от воздействия статических и динамических нагрузок, возникающих в процессе транспортировки, погрузо-разгрузочных и складских работ.»

5. Яка допустима вага скла для перевезення на використаних пірамідах та яка фактично вага скла була на них завантажена?

«Экспертизой не представляется возможным определить допустимость веса стекла для перевозки на использованных пирамидах, в следующем:

- выявление несущей способности и эксплуатационных свойств конструкций и их элементов, установления их соответствия техническим требованием: проверка качества изготовления, качественная и количественная оценка показателей, характеризующих свойства и состояние эксплуатируемых конструкций производится предусмотренных нормативной или технической (технологической, проектной, конструкторской) документацией, выполняются организациями, изготовляющей конструкции, которые имеют опыт и навыки проведения работ, оснащены необходимым испытательным оборудованием и измерительными приборами, обладают подготовительными кадрами соответствующей классификации и имеют необходимую лицензию.

Все их испытания документируются и определяют, какую предельную нагрузку данная конструкция в процессе действия нагрузки на нее, сохраняет несущую способность при эксплуатации.

На данные металлические пирамидальные стойки техническая документация отсутствует.

Со слов истца фермерского хозяйства «Майор»и осмотра снимков было выявлено, что на две металлические пирамидальные стойки с двух сторон было нагружено по три ящика стекла, каждый ящик стекла имел вес две тонны, т.е. на одну сторону металлических пирамидальных стоек вес стекла составлял 6 тонн. Всего вес на данные стойки составил двенадцать тонн.»

6-7. Які пошкодження мають 2 зруйновані піраміди та коли вони виникли? Яка причина пошкодження пірамід 02.09.2011р. під час здійснення перевезення скла на автомобілі MAN д/н ВЕ 7405 АТ в напівпричепі бортовому SCHMITZ д/н ВЕ 4941 ХТ?

«Основной характерной причиной повреждения двух металлических пирамидальных стоек и груза произошло от качания и перемещения груза на платформе кузова автомобиля во время движения. Перемещение и качание груза на автомобиле происходило от торможения, крутых поворотов, крутых спусках и подъемах, плохой дороги (выбоины, неровности и т.д).

Разрушение 2-х металлических пирамидальных стоек произошло из-за большой нагрузки на конструкции, вследствие чего при перемещении и качании груза во время движения привело к совокупности факторов в процессе изменения напряженно-деформированного состояния в узлах соединения конструкции на его несущей и устойчивости конструкции в целом.

Таким чином, у висновку від 24.01.2012р. судовим експертом вказано, що металеві пірамідальні стійки (піраміди), які надані ПП «Захід», та на які було встановлено скло, виготовлені кустарним способом, тобто не заводом-виробником, без дотримання відповідних ГОСТів та СНіПів (т. ІІ а.с.30-34). На них відсутня технічна документація, відповідне маркування щодо виробника, власника, дати виготовлення, тощо. Відсутні акти проведення періодичних та типових випробовувань на їх відповідність технічній документації, якості зварних з'єднань, якості покриття та маркування. Конструкції металевих пірамідальних стойок в зв'язку з їх корозією, особливо в місцях з'єднання з основою та в зварних швах мали тріщини, що призвело конструкції до втоми металу - процесу поступового накопичення ушкоджень матеріалу під дією перемінних (часто циклічних) напружень, що призводить до зміни його властивостей, утворення тріщин, їх розвитку та руйнування матеріалу за певний час. Експертом встановлено, що ще до завантаження скла в стойках були розриви та тріщини в з'єднувальних зварювальних швах, підтвердженням чого є також протокол огляду місця пригоди від 02.09.2011 року («имеется разлом конструкции пирамиды до основания общей длиной 5 см (свежий след), на месте сварочного шва имеет ржавчину»).

Господарський суд першої інстанції у рішенні вказав, що на підставі досліджень експертом зроблено висновки, що: 1. відповідачем порушені діючі норми та правила завантаження скла: скло було завантажено під нахилом(порушення п. 22.6.2 Правил..), вантаж не був закріплений належним чином, відсутні захисні стояки біля бортів та дерев'яні прокладки між вантажем.

2. зруйновані металеві стійки(піраміди) не призначені для перевезення скла.

3. зруйновані металеві стійки (піраміди) не відповідають діючим нормам та правилам як контейнери для перевезення скла.

4. причиною руйнування металевих пірамідальних стійок стало навантаження на конструкції (переміщення, качання вантажу при руху), які не призначені для транспортування скла та не були відповідно закріплені на транспортному засобі.

Між тим, апеляційний господарський суд критично оцінює висновки судової експертизи та вважає вказані висновки такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.

По-перше, в матеріалах справи відсутні належні докази, в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили, що металеві пірамідальні стійки належать ПП «Захід», оскільки як встановлено вище, автомобіль СФГ «Майор»прибув на місце завантаження вже обладнаний вказаними стійками, які йому були надані ТОВ «Алюр-Транс».

Твердження ТОВ «Алюр-Транс»про те, що металеві пірамідальні стійки ПП «Захід»передало ТОВ «Алюр-Транс», не підтверджено належними доказами, в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України.

По-друге, матеріалами справи спростовуються висновки, викладені у п. 2 експертного дослідження, оскільки навантажувальні роботи проводилися на замовлення ПП «Захід»працівниками ТОВ «Лентакс-Юг», які мають відповідні кваліфікації (оператор вантажно-підіймальних механізмів), що підтверджується відповідними посвідченнями та протоколами екзаменаційних комісій.

Крім того, матеріали справи (арк. спр. 68-69 т. І) свідчать, що саме водій СФГ «Майор»після навантаження в присутності працівників ПП «Захід»здійснив закріплення вантажу, що свідчить про порушення вказаних у висновку судового експерта Правил та Норм саме працівником СФГ «Майор».

По-третє, п. 5 експертного висновку містить суперечливі твердження, оскільки судовому експерту неможливо було встановити вагу вантажу та висновки він робив зі слів позивача -СФГ «Майор»та з фотографій.

Щодо відповіді на 6 та 7 питання експертизи судовим експертом вказано, що причиною пошкодження пірамідальних стійок стало качання та переміщення вантажу на платформі кузова автомобіля під час руху, що свідчить про неналежне закріплення вантажу.

Оскільки, як встановлено вище, закріплення вантажу проводилося водієм - працівником СФГ «Майор», відсутня вина ПП «Захід»у пошкодженні напівпричепу СФГ «Майор».

Чинним законодавством передбачено, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) факт порушення зобов'язання (протиправна дія або бездіяльність); 2) наявність і розмір завданих збитків; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання і збитками; 4) вина особи, яка порушила зобов'язання.

Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитків, повинна довести як розмір збитків так і факт їх понесення.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що відсутня вина ПП «Захід»у пошкодженні напівпричепу бортового SCHMITZ д/н ВЕ 4941 ХТ , а відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду та збитки, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу ПП «Захід»слід задовольнити, рішення господарського суду Миколаївської області від 02.10.2012р. по справі №5016/3555/2011 (1/214) - скасувати з прийняттям нового рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 02.10.2012р. по справі №5016/3555/2011 (1/214) скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Фермерського господарства «Майор» ( 57001, Миколаївська область, смт. Веселинове, вул. Димитрова, 42, код ЄДРПОУ 24797204) на користь Приватного підприємства «Захід» (54031, м. Миколаїв, пров. Першотравневий, 25/2, код ЄДРПОУ 32333300) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 804 (вісімсот чотири) грн. 75 коп.

Зобов'язати господарський суд Миколаївської області видати наказ із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 05.12.2012р..

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Аленін О.Ю.