Постанова

від 02.04.2013 по справі 5016/3555/2011(1/214)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року Справа № 5016/3555/2011(1/214) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О. Рогач Л.І. за участю представників сторін: позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином відповідачаКолесніков В.В. дов. від 30.12.2011 року третьої особине з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФермерського господарства "Майор" на постановувід 04.12.2012 року Одеського апеляційного господарського суду у справі№ 5016/3555/2011(1/214) господарського суду Миколаївської області за позовомФермерського господарства "Майор" доПриватного підприємства "Захід" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаТовариство з обмеженою відповідальністю "Аллюр-Транс" простягнення 26782,49 грн. ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Майор" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Приватного підприємства "Захід", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача про стягнення 26782,49 грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 02.10.2012 року (суддя Васильєва Л.І.) позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Приватного підприємства "Захід" на користь Фермерського господарства "Майор" 25476,81 грн., витрати за проведення судових експертиз в сумі 4533,11 грн., державне мито в сумі 285,37 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 224,49 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням місцевого господарського суду Приватне підприємство "Захід" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Постановою від 04.12.2012 року Одеський апеляційний господарський суд (головуючий суддя Савицький Я.Ф., судді Гладишева Т.Я., Аленін О.Ю.) рішення господарського суду скасоване. У задоволені позову відмовлено.

Фермерське господарство "Майор" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 року та залишити в силі рішення господарського суду Миколаївської області від 02.10.2012 року.

Заявник вважає, що суди першої та апеляційної інстанції порушили норми матеріального та процесуального права, а саме пункти 8.20, 8.21, 8.23, 10.16 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України.

Скаржник зазначає, що навантаження на піраміди, які, як встановлено інженерно-технічною експертизою, не призначені для перевезення скла, здійснювалось відповідачем,який і є відповідальним за якість навантаження.

Крім того, заявник зауважує, що на момент призначення та проведення даної експертизи відповідачем з незрозумілих причин замовчувався факт проведення вантажних робіт іншою особою.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши в межах вимог статей 108, 111 7 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій спір стосується збитків, завданих позивачу неналежним виконанням відповідачем обов'язків відправника за договором автомобільного перевезення, укладеним між ФГ "Майор" - перевізником та ПП "Захід" - відправником згідно товарно-транспортної накладної № 3034 від 01.09.2011 року.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд встановив, що збитки завдані позивачу пошкодженням напівпричепу бортового Sсhmitz - SCS34 д.н. ВЕ 4941 ХТ, спричиненні руйнуванням кріпильних пірамід, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами (а.с 12-19, 36-45 т. 1, а.с.13-37 т. 2) в тому числі висновками судової будівельно-технічної експертизи, згідно з якими металеві пірамідальні конструкції, на яких був розміщений вантаж не відповідають вимогам ДЕСТ 231148-78, виготовлені господарським способом, не придатні для транспортування скла, не забезпечують міцність та стійкість від впливу статичних та динамічних навантажень, які виникають в процесі транспортування.

Руйнування двох металевих пірамідальних конструкцій відбулось від великого навантаження, внаслідок чого при транспортуванні сукупність факторів призвела до зміни напруження-деформованого стану у вузлах з'єднання конструкції та на її здатність витримувати навантаження та стійкість в цілому.

Згідно частини 1 статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (частина 2 статті 218 ГК України).

Частиною 3 статті 308 Господарського кодексу України передбачено, що вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до пункту 8.6 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року, які згідно частини 5 статті 306 Господарського кодексу України визначають загальні та особливі умови перевезення, навантаження, закріплення, укриття, ув'язка вантажу, а також розвантаження автомобіля, зняття кріплень і покриттів виконується замовником.

Також замовник зобов'язаний перевірити придатність рухомого складу у комерційному відношенні та відповідає за всі наслідки неправильного пакування вантажів, застосування тари й упаковки, що не відповідають властивостям вантажу, його масі або встановленим стандартам і технічним умовам (п. 8.4, 10.16 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні).

Відповідачем не доведено що, ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, а відтак суд апеляційної інстанції безпідставно скасував рішення місцевого господарського суду та відмовив у задоволенні позову.

Посилання апеляційного суду на те, що водій СФГ "Майор" здійснив закріплення вантажу є помилковим, оскільки згідно розділу 8 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, до обов'язків водія такі функції не віднесені та їх виконання можливе лише за погодженням із замовником, що не встановлено судом і на що не посилались сторони.

Також неправомірним є посилання у постанові апеляційного суду на відсутність доказів, що металеві піраміди належать ПП "Захід", оскільки згідно пункту 8.10 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, додаткове обладнання автомобілів для перевезення певного вантажу може виконуватись замовником лише за погодженням із перевізником, а тому замовник у будь-якому разі повинен був вжити заходів використання належних пристроїв, або ж використання тих, які непристосовані для певних цілей, того кому ці пристрої належать.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що постанова від 04.12.2012 року Одеського апеляційного господарського суду підлягає скасування, а рішення від 02.10.2012 року господарського суду Миколаївської області залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 2 статті 111 9 , статтею 111 11 , Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 року у справі № 5016/3555/2011(1/214) господарського суду Миколаївської області скасувати.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 02.10.2012 року залишити без змін.

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Майор" задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Захід", 54031, м. Миколаїв, пров. Першотравневий, 25/2 (код ЄДРПОУ 32333300) на користь Фермерського господарства "Майор", 57001, Миколаївська обл., смт. Веселинове, вул. Димитрова, 42 (код ЄДРПОУ 24797204) в рахунок відшкодування судових витрат понесених позивачем у зв'язку з оплатою касаційної скарги судовим збором 1126,65 грн.

Видачу наказу доручити господарському суду Миколаївської області.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач