Постанова

від 03.12.2012 по справі 5021/805/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2012 р. Справа № 5021/805/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Тяпкіній В.А.

за участю представників сторін:

позивача -Тимошенка С.А., дов.б/н від 21.06.2012 р. (у справі)

відповідача -не з'явився

третьої особи -не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кролевець-Агро», с. Ярославець, Кролевецького району Сумської області (вх. № 2971 С/3-10)

на рішення господарського суду Сумської області від 22.08.2012 р. по справі № 5021/805/12 (суддя Соп'яненко О.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тулиголове», м.Кролевець, Сумська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кролевець-Агро», с.Ярославець, Кролевецького району Сумської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізична особа -підприємець ОСОБА_3, м.Бахмач, Чернігівська область

про стягнення 512 851,84 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тулиголове» звернулось до господарського суду Сумської області з позовом та з урахуванням заяви про зміну підстав позову просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кролевець-Агро»512 851,84 грн. збитків, заподіяних знищенням посівів озимої пшениці, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 10 257,04 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 22.08.2012 р. по справі № 5021/805/12 (суддя Соп'яненко О.Ю.) позовні вимоги було задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кролевець-Агро»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тулиголове»512 851,84 грн. шкоди та 10 257,04 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач з рішенням господарського суду Сумської області від 22.08.2012 р. по справі №5021/805/12 не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перед судовим засіданням, 27.11.2012 р., позивач надав суду апеляційної інстанції клопотання про доручення до матеріалів справи карти-схеми полів на території Тулиголовської сільської ради станом на жовтень 2011 р., лист державної інспекції захисту рослин Кролевецького району від 20.11.2012 р. №133, копію етикетки відбору зразка ґрунту на посівах озимої пшениці на наявність залишків пестицидів, довідку Тулиголовської сільської ради від 22.11.2012 р. №319 з додатком (карта-схема полів на території Тулиголовської сільської ради станом на жовтень 2011 р.), обґрунтований розрахунок позовних вимог від 20.11.2012 р. №484 та письмові пояснення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи , проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, 20.09.2011 р. між ТОВ «Кролевець-Агро»(відповідачем по справі) та ФО-П ОСОБА_3 (третьою особою) був укладений договір №20/09, відповідно до якого відповідач (замовник) доручає, організує та забезпечує, а третя особа (організатор) приймає на себе зобов'язання і організує виконання роботи по внесенню засобів захисту рослин (ЗЗР) на полях замовника з нормою внесення 20 л/га на умовах цього договору в об'ємах, видах та строках у відповідності до заявки на роботи.

10.10.2011 р. між ТОВ «Кролевець-Агро»та ФОП ОСОБА_3 був підписаний Акт здачі прийняття робіт, відповідно до якого замовником прийняті роботи по внесенню ЗЗР на полях площею 370 га. З напису, зробленого в нижній частині цього Акту вбачається, що обробка соняшника була здійснена на полях №103 -190 га, № 502 -67 га, № 406 -113 га (том 1 а.с. 121-123).

З Актів внесення засобів захисту рослин вбачається, що 05.10.2011 р. у с. Тулиголове препаратом «Раундап-Макс»були оброблені посіви соняшника на полі № 406 площею 286 га. Препарат у кількості 165 л був внесений на площі 50 га.

06.10.2011 р. препаратом «Раундап-Макс»був оброблений соняшник на полі №406. Для обробки 63 га було використано 264 л препарату. Таким чином, для обробки 113 га поля №406 відповідачем було витрачено 429 л препарату «Раундап-Макс», що становить 3,8 л/га.

В свою чергу, відповідач ТОВ «Тулиголове»в ході здійснення своєї господарської діяльності та з метою отримання врожаю 2012 року були засіяні озимою пшеницею землі загальною площею 838,94 га, що підтверджується довідкою про фактичні витрати на посів озимої пшениці урожаю 2012 року (том 1 а.с. 27). Поля під озимою пшеницею позивача межують з полями, засіяними ТОВ «Кролевець-Агро»соняшником.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 05.10.2011 року відповідачем була здійснена авіаційно-хімічна обробка пестицидом «Раундап-Макс»соняшника, про що повідомив агроном ТОВ «Кролевець-Агро»ОСОБА_5, внаслідок чого на суміжних полях позивача були знищенні посіви озимої пшениці на площі 83,48 га та спричинена часткова загибель рослин озимої пшениці ще на площі 19,99 га (загинуло 60 % загальної кількості вегетуючих рослин), тим самим заподіяні збитки в загальному розмірі - 512 851,84 грн.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем і третьою особою, 05.10.2011 року та 06.10.2011 року дійсно проводилась авіаційно-хімічна обробка препаратом «Раундап-Макс»полів ТОВ «Кролевець-Агро», засіяних соняшником, які межують з полями позивача, що засіяні озимою пшеницею.

З наданої відповідачем Карти-схеми полів (том 1 а.с. 128) видно, що поле №406, на якому відбувалося оброблення соняшнику, складається з кількох земельних ділянок площами 47,14 га, 9,71 га, 29,05 га, 30,97 га, 22,24 га, 6,44 га, 12,23 га, 10,15 га, які розташовані не єдиним масивом, а між іншими земельними ділянками. Відповідач не заперечує та вказує, що суміжні поля позивача знаходяться південніше від полів відповідача, які оброблялися хімічною речовиною.

31.10.2011 року комісією в присутності головного агронома ТОВ «Кролевець-Агро»ОСОБА_5 було проведено обстеження посівів озимої пшениці, які належать позивачу, за результатами якого складено акт. При візуальному огляді посівів озимої пшениці комісією було виявлено факт пошкодження рослин озимої пшениці, характерною ознакою якого є пожовтіння та повне відмирання рослин. Загальна площа пошкодженої озимої пшениці на момент обстеження станом на 31.10.2011 року складала - 75,48 га, що підтверджується проведеними замірами навігаційної системи GPS. Також в Акті зазначено, що поля з пошкодженими посівами межують з посівами соняшника, на яких ТОВ «Кролевець-Агро»05.10.2011 р. була проведена авіадесикація препаратом «Раундап-Макс». Даний Акт підписаний членами комісії та присутніми особами, зокрема, і представником відповідача (том 1 а.с.19).

З метою встановлення причини загибелі рослин згідно Акту відбору зразків продукції, складеного начальником державної інспекції із захисту рослин Кролевецького району Коломійця В.П. був здійснений відбір зразків продукції - 0,5 кг рослин озимої пшениці для проведення лабораторного аналізу на наявність залишків пестицидів (том 1 а.с.20) .

За результатами дослідження №07-05/113 від 04.11.2011 року, проведеного Полтавською міжобласною виробничою контрольно-токсикологічною лабораторією, встановлено, що в наданих для аналізу зразках рослин озимої пшениці встановлено фактичну кількість пестициду «Раундап Макс», яка становить 0,75 мг/кг, при МДР (мінімальний допустимий розмір) -не допускається у зеленій масі (том 1 а.с.22).

09.11.2011 року комісією було повторно проведено обстеження посівів озимої пшениці, які належать позивачу і при повторному візуальному огляді посівів озимої пшениці ТОВ «Тулиголове»було виявлено факт повної загибелі рослин озимої пшениці, характерною ознакою якого є повне відмирання рослин.

14.02.2012 р. товариство «Кролевець-Агро»отримало від позивача вимогу №60 від 10.02.2012 р. про відшкодування збитків, заподіяних знищенням посівів озимої пшениці проте відповідачем зазначена вимога була відхилена (том 1 а.с.83-86).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Тулиголове», виходив з того, що позивачем був доведений як сам факт порушення та заподіяння шкоди, так і наявність причинного зв'язку, а також розмір шкоди, заподіяної позивачу відповідачем. При цьому, господарський суд застосовував статтю 1187 Цивільного кодексу України визначення правил щодо відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Препарат «Раундап-Макс»входить до Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (том 2 а.с. 15-22).

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про пестициди та агрохімікати»яка містить загальне визначення пестицидів -це токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкоди матеріальним цінностям, а також гризунів, бур'янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб.

Але, слід звернути увагу, що препарат «Раундап-Макс»- це гербіцид, тобто препарат, що застосовується виключно для боротьби із бур'янами і в результаті застосування він розпадається на природні елементи і при цьому не накопичується в рослинах.

Відповідно до п. 1.10 Наказу Міністерства охорони здоров'я №1 від 03.08.1998 р. про «транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві. Державні санітарні правила 8.8.1.2.001-98»пестициди підвищеної небезпеки застосовуються тільки за спеціальним дозволом Міністерства охорони здоров'я і Мінекобезпеки, їх перелік визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 1 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки»встановлено, що об'єкт підвищеної небезпеки це -об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені пролонговані маси а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Матеріалами справи підтверджується, що для обробки 113 га поля №406 відповідачем було витрачено 429 л препарату «Раундап-Макс», що становить 3,8 л/га, при нормі 2,4-4,0 л/га, тобто відповідач не перевищив нормативно встановлені пролонговані маси.

Таким чином, препарат «Раундап-Макс»не належить до категорії пестицидів підвищеної небезпеки і правила статті 1187 ЦК України в даному випадку не можуть застосовуватись.

В ст. 224 ГК України зазначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частин 1-2 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У п. 2 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України №04-5/239 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" від 29.12.2007 р. зазначено, що крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що збиток підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоди і самим збитком.

У п. 4 даних Рекомендацій також визначено, що при цьому, встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, і збитком потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія або бездіяльність є причиною, а збитки, що виникли у потерпілої особи - наслідком такого протиправного поводження.

Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і збитками має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

В своєму рішенні суд першої інстанції зазначає, що саме порушення з боку відповідача санітарних норм, що полягає в обробці пестицидом ближче, ніж 1 км від місць проведення ТОВ «Тулиголове»сільськогосподарських робіт, без врахування економічної межі шкідливості препарату, без узгодження карт - схем полів, що піддавалися авіаційній обробці з відповідними установами, неповідомлення позивача про проведення авіадесикації, призвело до спричинення шкоди позивачу.

Посилання позивача на порушення відповідачем вимог ДСП 382-96 «Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України»не можуть бути належним доказом встановлення факту заподіяння відповідачем шкоди посівам озимої пшениці позивача, оскільки між такими порушеннями і їх можливими наслідками суд не вбачає безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку, що є однією з необхідних умов настання господарсько-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків, оскільки можливі допущені формальні порушення тих чи інших положень, які нормативно регламентують проведення авіаційно-хімічних робіт, не тягнуть за собою невідворотного настання наслідків у вигляді заподіяння шкоди.

Акти обстеження ланів від 31.10.2011 р. та 09.11.2011 р., на які посилається позивач, підтверджують факт того, що на листі рослин на момент обстеження мали місце жовті плями, а також те що вказані плями були виявлені після 06 жовтня 2011 року. Жодних інших висновків в актах не міститься, оскільки обстеження проводилося посадовими особами райдержадміністрації, санепідемстанції, серед яких не було спеціаліста, який володіє спеціальними знаннями у галузі сильнодіючих хімічних речовин (пестицидів).

Таким чином, вказані акти не дають можливості достовірно визначити причину появи жовтих плям на листі рослин. Той факт, що поява жовтих плям у часі співпадає з періодом, що настав після обробки відповідачем 5 та 6 жовтня 2011 року своїх ланів десикантом, дає можливість лише зробити припущення, а судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Факт пошкодження рослин у зв'язку із застосуванням препарату «Раундап-Макс»позивач також підтверджував результатами дослідження №07-05/113 від 04.11.2011 р., проведеного Полтавською міжобласною виробничою контрольно-токсикологічною лабораторією Державної інспекції захисту рослин Полтавської області, яке було проведено на підставі відібраних зразків рослин, згідно акту відбору зразків від 31.10.2011 р.

У результатах дослідження міститься інформація про те, що досліджувалися рослини озимої пшениці, при цьому в якості пестицидів, що досліджувалися зазначено препарат «Раундап-Макс», а у колонці «Фактично»зазначено відповідно 0,75 мг/кг, - не допускається в зеленій масі.

Як зазначено в п. 1.1. Уніфікованих правил відбору зразків сільськогосподарської продукції, продуктів харчування і об'єктів навколишнього середовища для визначення мікрокількості пестицидів, затверджених заст. головного державного санітарного лікаря СРСР А.І. Заіченко 21.08.1979 р. за №2051-79, для отримання за допомогою лабораторного аналізу достовірних даних про забруднення сільськогосподарської продукції, продуктів харчування та об'єктів навколишнього середовища залишковими кількостями пестицидів слід суворо дотримуватися правил відбору для дослідження. Велика відповідальність цього етапу дослідження пояснюється тим, що помилки при відборі зразків можуть призвести до невірної гігієнічної оцінки досліджуваних зразків.

Відповідно до п. 3.1. зазначених Уніфікованих правил, спосіб відбору проб залежить від місця відбору зразків (лан, склад, засоби транспорту), форми матеріалу, з якого береться проба та від призначення проби.

Як вбачається з тексту акту відбору зразків, у ньому відсутня інформація з якого лану та яким способом відбирались зразки, які рослини соняшника були надані для дослідження і в якому вигляді -рослини повністю.

Із бланку, на якому складено вказаний акт відбору зразків вбачається, що в акті повинно бути зазначено, назва об'єкту, що досліджується (рослинна продукція, рослинний матеріал, вода, ґрунт), у відповідній колонці замість зазначеної інформації зазначено порядкові номери рядків. Форма акту також вимагає детальної характеристики місця відбору: площі, відділу, бригади, лану, складу, глибини відбору, шару ґрунту. Замість зазначених параметрів у відповідних колонках зазначено відповідно: рослини озимої пшениці 0,5 кг.

Суд не вважає перелічені документи належними доказами того, що шкода, заподіяна посівам озимої пшениці, була нанесена ТОВ «Кролевець Агро»при проведенні робіт із застосуванням препарату «Раундап-Макс».

При цьому, слід зазначити, що в матеріалах справи наявний лист тієї ж Полтавською міжобласною виробничою контрольно-токсикологічною лабораторією Державної інспекції захисту рослин Полтавської області№07-08-2/28 від 25.06.2012 р., Яким лабораторія повідомляє, що визначити конкретний препарат вона не може, а може визначити лише речовини, що є результатом розпаду препарату, а тому у довідці, виданій 04.11.2011 р. назву препарату «Раундап-Макс»було вписано зі слів інспектора захисту рослин Кролевецького району в телефонному режимі (т. 1 ст. 126).

В матеріалах справи міститься копія листа вих. №1.837.12 від 16.08.2012 р. директора департаменту реєстрації та регулювання виробника препарату «Раундап Макс»- компанії ТОВ », який направлявся ТОВ "Кролевець Агро".

Даним листом виробника препарату «Раундап Макс»були надані пояснення щодо дії препарату Раундап Макс". В даному листі зазначено, що згідно результатів досліджень на 8 типах ґрунтів період напіврозпаду діючої речовини гербіциду Раундап Макс, а саме гліфосату, становить 45 днів та не залежить від застосованої норми витрати, в підсумку розкладаючись до природніх елементів. Раундап Макс зареєстровано в Україні в якості гербіциду, в якості десиканта використовується на зернових та соняшнику. Раундап Макс зареєстровано для застосування наземною апаратурою, проте аналогічні формуляції зареєстровані для застосування авіа методом. Норми внесення препарату 1,5 -6,0 л/га.

Згідно листа Державної інспекції захисту рослин Сумської області №437 від 20.08.2012 р., зазначено, що препарат Раундап Макс потрапляючи на листки та інші зелені частини рослин, переноситься по всіх органах і засихання вегетативної маси настає на 3-5 день, в залежності від температурного режиму; повна загибель однорічних культур настає на 5-7 день, а у багаторічних коренепаросткових -повна загибель настає на 10 -14 день.

Таким чином, з огляду на те, що дослідження Полтавською міжобласною виробничою контрольно-токсикологічною лабораторією Державної інспекції захисту рослин Полтавської області було проведено тільки 31.10.2011 р., тобто після спливу 14-денного строку з моменту оброблення ланів відповідача, визначити залишки пестицидів у посівах пшениці озимої не було можливим.

Також, оскільки на момент розгляду справи відсутні будь-які зразки рослин пшениці озимої з ланів, на пошкодження яких посилається позивач, то встановити факт пошкодження рослин препаратом «Раундап-Макс»за допомогою будь-яких інших експертних засобів дослідження неможливо.

Позивачем також не доведено розмір заподіяних збитків. Дослідивши надані позивачем документи в якості підтвердження достовірності завданих позивачу збитків, суд дійшов висновку, що дані документи беззаперечно не доводять розмір упущеної вигоди позивача, понесеної ним внаслідок пошкодження сільськогосподарських культур.

Вищий господарський суд України у п. 41 листа №01-8/211 від 07.04.2008 р. «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»зазначає, що поняття збитків, наведені у частині 5 статті 225 ГК України та у частині другій статті 22 ЦК України, не є тотожними. Згідно з частиною другою статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Згідно з частиною першою статті 225 ГК України збитками є: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Таким чином, ГК України встановлює особливості відшкодування збитків в господарських відносинах.

Виходячи з цього, розмір неодержаного прибутку (втраченої вигоди) повинен доводитись доказами, які містять точні та реальні відомості про отримання у певному періоді позивачем доходу, з урахуванням собівартості продукції, понесених витрат, сплати податків та обов'язкових платежів та інше.

Однак позивачем не надано суду належних доказів-договорів купівлі-продажу, поставки та ін., які б підтверджували той факт, що ТОВ «Тулиголове»могло б реально зібрати обсяг врожаю озимої пшениці, наведений позивачем у розрахунку суми позову та реалізувати вказаний врожай за ціною, яку визначено у позовній заяві, а відтак неможливо зробити висновок, що саме сума у розмірі 361016,67 грн. є неодержаним прибутком (втраченою вигодою) позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, для застосування такого виду юридичної відповідальності, як стягнення збитків (шкоди), потрібна наявність таких елементів складу господарського правопорушення: протиправної поведінки; наявності факту нанесення збитків із обґрунтуванням їх розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини.

Позивачем не було доведено належними доказами факт заподіяння шкоди посівам пшениці озимої, що належать ТОВ «Тулиголове». Крім того, відсутній прямий причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача по проведенню авіаційно-хімічних робіт по десикації соняшника на ланах ТОВ "Кролевець-Агро" та завданням збитків, які, на думку позивача, виникли у зв'язку з пошкодженням сільськогосподарських рослин на ланах, що належать ТОВ «Тулиголове».

До того ж, встановити факт нанесення пошкоджень посівам сільськогосподарських культур позивача та наявність причинного зв'язку між діями ТОВ «Кролевець-Агро»з проведення авіаційно-хімічних робіт по десикації соняшника на власних ланах та заявленими позивачем негативними наслідками у вигляді заподіяння шкоди посівам ТОВ «Тулиголове»не є можливим, оскільки пошкоджені посіви озимої пшениці позивачем не були надані через їх відсутність, а відтак неможливо достовірно встановити факт ураження цих посівів хімічною речовиною, що міститься у препараті «Раундап-Макс».

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Тулиголове»про відшкодування збитків в розмірі 512851,84 грн., завданого внаслідок пошкодження посівів озимої пшениці неправомірними діями ТОВ «Кролевець-Агро», не підлягають задоволенню в повному обсязі, у зв'язку з недоведеністю позивачем своїх позовних вимог та відсутністю в діях ТОВ «Кролевець-Агро»необхідних елементів господарського правопорушення, в результаті вчинення якого чинним законодавством України передбачено настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню в зв'язку з наявністю фактів, які є підставою для скасування рішення господарського суду Сумської області від 22.08.2012 року по справі № 5021/805/12.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кролевець-Агро» задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 22.08.2012 року по справі №5021/805/12 скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тулиголове» (41300, Сумська область, м.Кролевець, вул. 8-го Березня, 22; код 34135284) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Кролевець-Агро»(41331, Сумська область, Кролевецький район, с.Ярославець; код 35148912) 5128,54 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 30.11. 2012 року.

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Плужник О.В.