Рішення

від 04.12.2012 по справі 5027/752/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р. Справа № 5027/752/2012.

За позовом Чернівецького міжрайонного природоохоронного прокурора в особі Карапчівської сільської ради, с. Карапчів Вижницького району Чернівецької області

до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Вижниця Чернівецької області

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Державна фінансова інспекція в Чернівецькій області

про стягнення заборгованості в сумі 68378,39 грн.

Суддя Дутка В.В.

Представники сторін:

від позивача -ОСОБА_2, довіреність від 21.11.2012р.

від відповідача -не з'явився

від третьої особи -ОСОБА_3, довіреність від 04.01.2012р.

від прокуратури -ОСОБА_4

СУТЬ СПОРУ : Чернівецький міжрайонний природоохоронний прокурор в особі Карапчівської сільської ради звернувся з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Державна фінансова інспекція в Чернівецькій області про стягнення заборгованості в сумі 68378,39 грн.

Позов мотивований порушенням відповідачем зобов'язань по оплаті вартості придбаної земельної ділянки за договором купівлі-продажу несільськогосподарського призначення від 21.02.2007р.

Ухвалою від 25.10.2012р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 08.11.2012р., сторін зобов'язано подати додаткові докази.

Ухвалами від 08.11.2012р., 22.11.2012р. розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою в засідання відповідача та неподанням ним відзиву на позов.

Позивач подав уточнюючий розрахунок нарахування пені на суму 4088,43 грн.

У судовому засіданні представник прокуратури, представник позивача просили задовольнити позовні вимоги. Відповідач відзиву на позов не подав, у засідання не з'явився.

Враховуючи те, що нез'явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 ГПК України .

Заслухавши пояснення представника прокуратури, позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив таке.

Рішенням Карапчівської сільської ради від 18.01.2007р. №11 затверджено проект відведення земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1, для будівництва, реконструкції та обслуговування будівель лазні-сауни, магазину та столярної майстерні з земель запасу сільської ради несільськогосподарського призначення. Зазначеним рішенням також надано дозвіл на продаж зазначеної земельної ділянки у власність приватному підприємцю ОСОБА_1, затверджено ціну продажу земельної ділянки, площею 1,5570 га, в розмірі 97780,00 грн.

21.02.2007р. між сторонами укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення.

Згідно п. 1 договору Продавець (позивач у справі) на підставі рішення №11 10-ї сесії 5 скликання Карапчівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 18.01.2007 року передає за плату, а Покупець (відповідач у справі) приймає у власність і оплачує земельну ділянку з усіма обтяженнями і сервітутами за адресою: с . Бабине Вижницького району Чернівецької області, вулиця Підволоцька № 224, загальною площею 1,5570 га, згідно плану земельної ділянки, що додається.

За п.2.1. договору ціна продажу земельної ділянки становить 97780 грн.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони передбачили в п. 2.2. договору проведення Покупцем розрахунку наступним чином: гроші в сумі 17780 грн. Покупець сплачує до 01.05.2007р., 40 000 грн. до 30.11.2008р. і 40 000 грн. до 30.11.2009р. на рахунок Карапчівської сільської ради.

Покупець зобов'язувався, згідно умов п.3.1.1. договору сплатити вартість земельної ділянки в строки та в розмірах, передбачені Розділом 2 цього договору.

Згідно довідки позивача та банківських виписок з рахунків відповідачем сплачено на користь позивача 57780,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 40 000 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України, стаття 230 Господарського кодексу України).

У пункті 4.2. договору сторони передбачали відповідальність за порушення терміну оплати вартості земельної ділянки, передбаченого розділом 2 договору, шляхом нарахування покупцю пені у розмірі 0,3% від несплаченої суми за кожен день прострочки, але не більше 10% від суми платежу.

Згідно зі ст.ст. 1 , 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону , обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За доданим до позовної заяви розрахунком пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення у період з грудня 2009р. по серпень 2012р. становить 20502,82 грн.

Проте, розрахунок пені позивача не відповідає вимогам частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. При цьому, нарахування санкцій, якщо інше не передбачено законом або договором, триває протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно частини 1 статті 223 Господарського кодексу України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено Господарським кодексом України.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 Цивільного кодексу України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

За приписами частин 1, 5 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Відтак, частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права (вимога про стягнення пені за порушення договірних зобов'язань), встановлюється пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина 3 статті 267 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Про застосування позовної давності у даній справі не було заявлено відповідачем, а відтак суд не застосовує правила про позовну давність.

Отже, згідно п.2.2. договору прострочення виконання зобов'язання по сплаті 40 000 грн. наступає з 30.11.2009р., а нарахування пені триває протягом шести місяців, тобто до 29.05.2010р. Таким чином, пеня за прострочення оплати 40 000грн. в період з 30.11.2009р. по 29.05.2010р., згідно розрахунку проведеного судом, складає 4066,30 грн.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, в період з грудня 2009р. по серпень 2012р. на прострочену суму заборгованості в розмірі 40 000 грн. позивачем нараховані інфляційні втрати в сумі 7875,57 грн.

Однак, при перевірці розрахунку судом встановлено, що за вказаний період три проценти річних становлять 5840, 00 грн., що підтверджує розрахунок суду.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача за договором купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 21.02.2007р. складає: 40 000, 00 грн. + 4066,30 грн. + 5840,00 грн. = 49906,30 грн. є обґрунтованою, а позов в цій частині підлягає задоволенню. В решті позовних вимог про стягнення 16436,52 грн. пені, 2035,57 грн. інфляційних втрат суд відмовляє за безпідставністю.

Відповідач у порядку ст. 33 ГПК України не спростував позовних вимог і не подав доказів сплати боргу.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд має право стягнути у доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Відповідач - приватний підприємець ОСОБА_1 не повідомив суд про неможливість прибути у судове засідання на виклик суду та не надсилав клопотань про відкладення розгляду справи, витребуваних документів, в тому числі відзиву на позов, суду не подав.

Враховуючи, що відповідачем вимоги суду проігноровані, відповідач без поважних причин не з'явився у судові засідання, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належними чином, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав, обґрунтованих пояснень щодо неможливості виконання зазначених вимог суду не надано, суд вважає за необхідне застосувати до відповідача санкції передбачені п. 5 ст. 83 ГПК України.

З огляду на вищевикладене, господарський суд, керуючись п. 5 ст. 83 ГПК України, накладає на відповідача штраф за ухилення від виконання вимог суду у сумі 1 700 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п.5 ст.83, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Карапчівської сільської ради (вул. Головна, 3, с.Карапчів Вижницького району Чернівецької області, ідентифікаційний код 04417056) борг 40 000, 00 грн., пеню 4066,30 грн., інфляційні втрати 5840,00 грн.

3.В решті позовних вимог про стягнення 16436,52 грн. пені, 2035,57 грн. інфляційних втрат відмовити.

4.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) у доход Державного бюджету України судовий збір 1609,50 грн.

5.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) у доход Державного бюджету України 1700 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на відповідача.

Повне рішення складено 04.12.2012р.

Суддя В.В.Дутка