Рішення

від 22.11.2012 по справі 44/40

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.11.12 р. Справа № 44/40

Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології безпеки Донбас" м. Донецьк

до відповідача: Закритого акціонерного товариства "АзовЕлектроСталь" м. Маріуполь

про: стягнення 338494,53 грн.

За участю представників сторін

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Потоцька С.С. (за довіреністю № 301/8Д-1 від 05.01.2011р.)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Технології безпеки Донбас" м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства "АзовЕлектроСталь" м. Маріуполь про стягнення заборгованості за договором № 178 АЭС від 08.07.2008р. з урахуванням індексу інфляції та 3% річних на загальну суму 326695грн. 15коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позові посилається на те, що у виконання договору № 178 АЭС від 08.07.2008р. за видатковими накладними здійснив поставку товару відповідачу, однак отримана продукція оплачена покупцем не в повному обсязі.

Ухвалою від 09.02.2009р. судом (суддя Мєзєнцев Є.І.) порушено провадження по справі та призначено до розгляду на 23.02.2009р.

11.03.2009р. позивач керуючись ст. 22 ГПК України звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 178 АЭС від 08.07.2008р. з урахуванням індексу інфляції та 3% річних на загальну суму 338494,53грн.

Відповідно до приписів ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Частиною 6 ст.22 ГПК України передбачено, що господарський суд не приймає зменшення розміру позовних вимог, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Виходячи з ретельного дослідження змісту поданої позивачем заяви та співвідношення такого змісту з раніше заявленими позовними вимогами, суд дійшов до висновку що позивачем збільшені позовні вимоги внаслідок збільшення періоду нарахування інфляційних втрат. Суд вважає, що такі дії позивача не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Докази сплати державного мита у зв'язку зі зверненням з вказаною заявою надані позивачем через канцелярію суду 15.04.2009р.

Відтак, суд приймає до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог.

Відповідач надав відзив на позовну заяву № 523/611 від 13.03.2009р., яким заперечував проти позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, що окремі позиції товару за спірними накладними не відповідають предмету договору, погодженого сторонами в специфікації № 1 до договору № 178 АЭСр від 08.07.2008р.; вважає, що оскільки позивач всупереч п. 4.2 договору не передав весь пакет документів, зокрема рахунок на оплату, то відповідно до п. 7.1 договору строк оплати для відповідача не наступив, а отже у позивача відсутні підстави для нарахування інфляційних витрат та 3% річних.

Ухвалою від 30.03.2009р. суд зупинив провадження по справі № 44/40 до вирішення пов'язаної справи № 33/81пд за позовною заявою Закритого акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь», м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології безпеки Донбас», м. Донецьк про визнання недійсною угоди з поставки продукції, оформленої видатковою накладною № РН-0000466 від 07.10.2008р. і набрання законної сили судового рішення по вказаній справі.

05.05.2009р. від позивача через канцелярію суду надійшла заява, якою останній просив суд припинити провадження по справі № 44/40 через виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором шляхом видачі векселя на суму боргу 304505грн.24коп.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 11.05.2011р. справа № 44/40 передана на автоматичний розподіл, яким для розгляду вищевказаної справи призначено суддю Макарову Ю.В.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 18.09.2012р., у зв'язку із відрядженням судді Макарової Ю.В., справа № 44/40 передана судді Архипенко О.М. для вирішення питання щодо можливості поновлення провадження по справі.

Ухвалою від 18.09.2012р. суд поновив провадження по справі та призначив до розгляду на 09.10.2012р.

Відповідач 10.09.2012р. через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, яким просив суду припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу через видачу позивачу простого векселя № АА 0859284 номінальною вартістю 304505грн.24коп.; стосовно заявлених позивачем до стягнення інфляційних витрат та 3% річних підтримав свою позицію, викладену у відзиві на позовну заяву № 523/611 від 13.03.2009р. Також відповідачем надані для залучення до матеріалів справи засвідчені копії акту про вексельний платіж від 28.04.2009р., простого векселя серії АА 0859284 від 29.04.2009р., Додаткової угоди № 1 від 25.03.2009р. до договору.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду від 01.10.2012р. справа № 44/40, у зв'язку із поверненням судді Макарової Ю.В. із відрядження, передана на розгляд судді Макаровій Ю.В.

20.11.2012р. відповідач через канцелярію суду надав письмові пояснення, якими підтримав вже викладену письмово позицію зі спору. Зокрема, відповідач вказує на те, що строк оплати окремих позицій товару, не обумовленого сторонами у договорі № 178 АЭСр від 08.07.2008р, не наступив так як ніякі вимоги від позивача в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України відповідач не отримував.

В судовому засіданні 22.11.2012р. відповідач повідомив про відсутність будь-яких додаткових доказів в обґрунтування власної правової позиції по суті спору.

Після поновлення провадження по справі позивач жодного разу не забезпечив участь свого представника в судових засіданнях, про поважність причин відсутності суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення позивача про місце, дату та час проведення судових засідань. Ухвали суду направлялися позивачу за адресою, зазначеною позивачем в позовній заяві - 83001, м. Донецьк, вул. Собінова, 2А та в Витягу з ЄДР за електронним запитом № 14803012 станом на 02.10.2012р. - 91001, м. Луганськ, вул. Івана Туркеніча, будинок 158. Факт обізнаності відповідача про розгляд справи підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про отримання ухвали господарського суду позивачем за адресою 83001, м. Донецьк, вул. Собінова, 2-А.

З огляду на викладене, суд розглядає спір за наявними в справі матеріалами.

Вислухавши під час судових засідань представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 ГПК України, суд ВСТАНОВИВ:

08.07.2008р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) був укладений договір № 178 АЭСр, відповідно до умов п.1.1. якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості згідно специфікації № 1, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору зміна асортименту, номенклатури, кількості, ціни товару оформляється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін додаткових угод.

Пунктом 4.2 договору сторони погодили, що постачальник разом із товаром передає наступні документи: рахунок, накладну, податкову накладну, сертифікати якості, інші сертифікати за переліком.

Згідно із п. 7.1 договору оплата товару здійснюватися протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару та виставлення рахунку.

У відповідності із п. 12.1 договору даний договір вступає в силу з моменту укладання його обома сторонами та діє до 31.12.2009р.

У виконання умов п.1.1. договору № 178 АЭСр від 08.07.2008р. між сторонами була укладена Специфікація № 1, якою сторони визначили найменування продукції, ГОСТ, ТУ, кількість, ціну за одиницю та загальну вартість.

25.03.2009р. сторони уклали Додаткову угоду № 1 до договору № 178 АЭСр від 08.07.2008р., якою доповнили розділ 7 вказаного договору пунктом 7.4 наступного змісту: за даним договором допускається вексельна форма розрахунків між сторонами, де векселедавцем виступає покупець (ЗАО "АзовЕлектроСталь"). Інші умови договору залишені між сторонами без змін.

Позивач у позові посилається на те, що за видатковими накладними № РН-0000292 від 15.07.2008р., № РН-0000307 від 25.07.2008р., № РН-0000331 від 08.08.2008р., № РН-0000411 від 15.09.2008р., № РН-0000417 від 17.09.2008р., № РН-0000430 від 19.09.2008р., № РН-0000458 від 03.10.2008р., № РН-0000466 від 07.10.2008р., № РН-0000488 від 20.10.2008р. здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 311814грн.66коп., однак відповідач оплатив товар лише частково на суму 7309грн.42коп., внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 304505грн.24коп., яка і заявлена до стягнення.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Предметом позову (з урахуванням заяви б/н від 11.03.2009р.) є стягнення з відповідача суми у розмірі 338494грн.53коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 304505грн.24коп., 3% річних у сумі 3555грн.98коп. та індексу інфляції у сумі 30433грн.31коп.

Підставою позову є поставка товару на виконання договору № 178 АЭСр від 08.07.2008р. за видатковими накладними № РН-0000292 від 15.07.2008р., № РН-0000307 від 25.07.2008р., № РН-0000331 від 08.08.2008р., № РН-0000411 від 15.09.2008р., № РН-0000417 від 17.09.2008р., № РН-0000430 від 19.09.2008р., № РН-0000458 від 03.10.2008р., № РН-0000466 від 07.10.2008р., № РН-0000488 від 20.10.2008р.

Договір № 178 АЭСр від 08.07.2008р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Саме такі взаємні права та обов'язки були передбачені договором між сторонами.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.

Згідно з пунктом 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу вказаних норм предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, - підстав позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

В якості таких доказів позивач посилається на наступні докази: договір № 178 АЭСр від 08.07.2008р. та Специфікацію № 1 від 08.07.2008р. до нього, довіреність серія ЯПМ № 004425 від 19.09.2008р., рахунки № СФ-0000319 від 14.07.2008р., № СФ-0000336 від 24.07.2008р., № СФ-0000363 від 07.08.2008р., № СФ-0000423 від 02.09.2008р., № СФ-0000456 від 16.09.2008р., № СФ-0000471 від 17.09.2008р., № СФ-0000493 від 24.09.2008р., № СФ-0000514 від 06.10.2008р., № СФ-0000539 від 16.10.2008р. та видаткові накладні № РН-0000292 від 15.07.2008р., № РН-0000307 від 25.07.2008р., № РН-0000331 від 08.08.2008р., № РН-0000411 від 15.09.2008р., № РН-0000417 від 17.09.2008р., № РН-0000430 від 19.09.2008р., № РН-0000458 від 03.10.2008р., № РН-0000466 від 07.10.2008р., № РН-0000488 від 20.10.2008р., акт звірки за період з 01.04.2011р. по 07.02.2012р.

Відповідач наполягає на тому, що поставки позицій товару 1,3,4,6 за видатковою накладною № РН-0000292 від 15.07.2008р., позицій товару 1,5,6 за видатковою накладною № РН-0000307 від 25.07.2008р., позицій товару 1-4, 10-14 за видатковою накладною № РН-0000331 від 08.08.2008р., позицій товару 1-8, 11-13,15 за видатковою накладною № РН-0000411 від 15.09.2008р., позицій товару 1,4,10-15 за видатковою накладною № РН-0000417 від 17.09.2008р., позицій товару 2-7,10,11 за видатковою накладною № РН-0000430 від 19.09.2008р., позицій товару 1,2,5,6,8-10 за видатковою накладною № РН-0000458 від 03.10.2008р., позицій товару 1-5,8,12,13 за видатковою накладною № РН-0000466 від 07.10.2008р., позицій товару 2,3 за видатковою накладною № РН-0000488 від 20.10.2008р. не відповідають предмету укладеного між сторонами договору № 178 АЭСр від 08.07.2008р., визначеному Специфікацію № 1 від 08.07.2008р. до нього.

Суд, дослідивши спірні видаткові накладні та наявні в матеріалах справи докази дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами в добровільному порядку, без заперечень та зауважень був підписаний договір № 178 АЭСр від 08.07.2008р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості згідно специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Тобто, в тексті вказаного договору не зазначено конкретного найменування, асортименту товару, який повинен був бути поставлений позивачем та оплачений відповідачем, тому що істотні умови договору повинні були бути викладені в Специфікації до нього.

Як свідчать матеріли справи між сторонами укладалася лише Специфікація № 1 від 08.07.2008р. до спірного договору, за письмовими поясненнями відповідача, наданими через канцелярію суду 20.11.2012р., інші додатки до договору № 178 АЭСр від 08.07.2008р., крім вказаної специфікації та Додаткової угоди № 1 від 25.03.2009р. між сторонами не укладалися. Викладене не спростовано позивачем належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи.

Суд зазначає, що дійсно позиції товару 1,3,4,6, поставленого за накладною № РН-0000292 від 15.07.2008р.; позиції товару 1,5,6 за накладною № РН-0000307 від 25.07.2008р.; позиції товару 1-4, 10-14 за накладною № РН-0000331 від 08.08.2008р.; позиції товару 1-8,11-13,15 за накладною № РН-0000411 від 15.09.2008р.; позиції товару 1,4,10-14 за накладною № РН-0000417 від 17.09.2008р.; позиції товару 2-7, 10,11 за накладною № РН-0000430 від 19.09.2008р.; позиції товару 1,2,5,6,8-10 за накладною № РН-0000458 від 03.10.2008р.; позиції товару 1-5,8,12,13 за накладною № РН-0000466 від 07.10.2008р.; позиції товару 2,3 за накладною № РН-0000488 від 20.10.2008р. не відповідають предмету, асортименту товару, погодженого сторонами в Специфікації № 1 від 08.07.2008р. до договору № 178 АЭСр від 08.07.2008р.

Пунктом 1.2 договору сторони дійшли згоди, що зміна асортименту, номенклатури, кількості, ціни товару оформлюється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін додаткових угод.

Натомість, в матеріалах справи відсутні будь-які додаткові угоди, документи, які б були складені сторонами в якості Специфікацій до договору № 178 АЭСр від 08.07.2008р. і які є невід'ємною частиною договору № 178 АЭСр від 08.07.2008р. і які б свідчили про досягнення сторонами домовленості щодо зміни істотних умов договору, а саме предмету договору.

Оскільки згідно з п. 1.1 договору № 178 АЭСр від 08.07.2008р. сторонами конкретно визначено, що істотні умови договору (предмет поставки) повинні бути оформлені належним чином в якості саме Специфікацій до договору, які підписані уповноваженими особами, скріплені печатками підприємств, будь-якими іншими засобами доказування неможливо довести факт постачання вказаних позицій товару саме в межах договору № 178 АЭСр від 08.07.2008р. Тобто, на вище перелічені позиції товару, поставленого за видатковими накладними № РН-0000292 від 15.07.2008р., № РН-0000307 від 25.07.2008р., № РН-0000331 від 08.08.2008р., № РН-0000411 від 15.09.2008р., № РН-0000417 від 17.09.2008р., № РН-0000430 від 19.09.2008р., № РН-0000458 від 03.10.2008р., № РН-0000466 від 07.10.2008р., № РН-0000488 від 20.10.2008р. договір № 178 АЭСр від 08.07.2008р. не є укладеним відповідно до вимог статті 638 Цивільного кодексу України, статті 181 Господарського кодексу України.

Оскільки сторони не обумовили строк оплати товару, поставка якого здійснювалася не за договором № 178 АЭСр від 08.07.2008р., обов'язок відповідача з його оплати має обраховуватися у відповідності з приписами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Разом з тим суд враховує наступні обставини.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктом 7.1 договору сторони погодили, що оплата товару буде здійснюватися протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару та виставлення рахунку.

Оскільки суду не надано доказів відмови від продукції та прийняття її у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що наведені у п.4.2 договору документи, зокрема рахунок, надані відповідачу разом із товаром.

Додатковою угодою № 1 від 25.03.2009р. до договору № 178 АЭСр від 08.07.2008р. сторони доповнили розділ 7 договору пунктом 7.4 наступного змісту: «по даному договору допускається вексельна форма розрахунку між сторонами, де векселедавцем виступає покупець (ЗАТ «АзовЕлектроСталь»), інші умови договору залишаються без змін.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем на заявлену до стягнення суму основного боргу виданий позивачу простий вексель серії АА 0859284 від 28.04.2009р. номінальною вартістю 304505грн.24коп.

28.04.2009р. сторони підписали та скріпили печатками юридичних осіб акт про вексельний платіж, яким засвідчили, що ЗАТ «АзовЕлектроСталь» передав в рахунок виконання своїх зобов'язань, а ТОВ «Технології безпеки Донбас» прийняв простий вексель АА 0859284, номінальною вартістю 304505грн.24коп., датою складання 28.04.2009р., векселедавець - ЗАТ «АзовЕлектроСталь».

На підставі вищевикладеного, сторони просять суд припинити провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу через відсутність предмету спору.

Розглянувши у сукупності всі матеріали справи, керуючись ст. 43 ГПУ України, враховуючи, що відповідач в добровільному порядку вже після порушення провадження по справі видав позивачу 28.04.2009р. простий вексель на заявлену у позові суму боргу за всіма спірними видатковими накладними, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача та відповідача про припинення провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу на підставі п. 1.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Посилаючись на несвоєчасне виконання грошового зобов'язання відповідачем щодо оплати поставленої продукції позивач просить суд стягнути з відповідача суму 3% річних у розмірі 3555грн.98коп. та індексу інфляції у розмірі 30433грн.31коп.

Незважаючи на неодноразові вимоги суду надати обґрунтований детальний розрахунок суми 3% річних та інфляції за кожною спірною накладною окремо, з визначенням періоду нарахування (перша та остання дати), враховуючи правову підставу господарської операції з постачання кожної позиції товару по спірним поставкам, позивач не виконав вимоги суду, зокрема, відповідно до наявних в справі розрахунків позивачем невірно був визначений момент виникнення у нього права вимоги виконання відповідачем зобов'язання по оплаті отриманого товару за кожною накладною, оскільки не прийнято до уваги, що на виниклі між сторонами правовідносини з постачання окремих позицій товару не розповсюджуються умови договору № 178 АЭСр від 08.07.2008р., отже зроблений відповідачем розрахунок 3% річних та інфляційних є небгрунтованим. Отже, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України в частині відмови в задоволенні позову судові витрати в цій частині відносяться на позивача, однак оскільки вексель на суму основного боргу в сумі 304505грн.24коп. був виданий відповідачем вже після порушення провадження по справі, у цій частині судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, п. 1.1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології безпеки Донбас" до Закритого акціонерного товариства "АзовЕлектроСталь" в частині стягнення основного боргу в розмірі 304505грн.24коп. - припинити, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології безпеки Донбас" до Закритого акціонерного товариства "АзовЕлектроСталь" щодо стягнення 3% річних у сумі 3555грн.98коп. та індексу інфляції у сумі 30433грн.31коп. - відмовити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "АзовЕлектроСталь" (юридична адреса: 87535, Донецька обл., м. Маріуполь, площа Машино будівельників, будинок 1, код ЄДРПОУ 25605170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології безпеки Донбас" (юридична адреса: 91001, м. Луганськ, Кам'янобрідський район, вул. Івана Туркеніча, будинок 158, код ЄДРПОУ 35514537) витрати на оплату державного мита в сумі 3047грн.41коп. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 106грн.15коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 22.11.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 27.11.2012р.

Суддя Макарова Ю.В.