Рішення

від 05.12.2012 по справі 5023/4972/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2012 р.Справа № 5023/4972/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Луніній О.В.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Вік "Хітлайн", м. Харків до ТОВ "ВО завод Торговельного Холодильного Обладнання", м. Харків , ФО П ОСОБА_1, м. Суми про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Головченко В.О., дов. від 15.07.2012 р.; Козуб К.О., дов. від 15.07.2012 р.

відповідача 1 - Козуб О.І., дов. від 03.12.2012 р.

відповідача 2 - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Вік "Хітлайн", м. Харків, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "ВО завод Торговельного Холодильного Обладнання", м. Харків (відповідач 1), ФО П ОСОБА_1, м. Суми (відповідач 2) про стягнення з відповідача 2 коштів в сумі 8074,95 грн. за договором відповідального зберігання з правом реалізації № 2504/12 від 18.04.2012 р. та стягнення з відповідача 1 коштів в сумі 399,75 грн. за договором поруки № 07/05/01 від 07.05.2012 р.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05 листопада 2012 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі № 5023/4972/12 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 21 листопада 2012 року о 11:30.

В судове засідання 21 листопада 2012 року позивач направив своїх уповноважених представників та надав клопотання про доручення до матеріалів справи довідки про наявність рахунків, копії витягів з ЄДРПОФОП позивача та відповідачів. Зазначені документи долучені судом до матеріалів справи.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, відзив на позов та доказів на виконання ухвали суду від 05 листопада 2012 року не надали.

Відповідач 1 був своєчасно та належним чином повідомлений про час і місце слухання справи. Про що свідчить повідомлення про вручення 09.11.2012р. відповідачу ухвали суду від 05.11.2012р.

Докази належного та своєчасного повідомлення відповідача 2 про час і місце розгляду даної справи станом на час судового засідання в матеріалах справи відсутні, проте від відповідача 2 до суду факсом надійшло клопотання в якому відповідач 2 просить суд не проводити судове засідання за його відсутності та зобов'язати позивача надіслати копію позовної заяви відповідачу 2 за адресою: АДРЕСА_2, або засобом факсимільного зв'язку за НОМЕР_3.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21 листопада 2012 року задоволено клопотання відповідача 2, зобов'язано позивача надіслати копію позовної заяви відповідачу 2 за юридичною адресою: 40007, АДРЕСА_1 та поштовою (фактичною) адресою АДРЕСА_2 та відкладено розгляд справи на 05 грудня 2012 року об 11:30.

В судове засідання 05 грудня 2012 року позивач направив своїх уповноважених представників та надав клопотання про доручення до матеріалів справи копії квитанцій про відправлення та описи вкладеного до цінних листів відповідачу 2 за адресами: 40007, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2. Зазначені документи долучені судом до матеріалів справи.

Представники позивача у судовому засіданні, призначеному на 05 грудня 2012 року, підтримували позовні вимоги та просили суд задовольнити їх у повному обсязі.

У призначеному судовому засіданні представник відповідача 1 підтримав відзив на позовну заяву у якому визнає позовні вимоги. Зазначені документи долучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача 2 в призначене судове засідання не з'явився, проте від відповідача 2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він повністю заперечує проти позову, та з клопотанням щодо розгляду справи за його відсутності. Доказів, щодо обґрунтування свого заперечення проти позову відповідач 2 до суду не надав. Зазначені документи долучені судом до матеріалів справи.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача і представника відповідача 1, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

18 квітня 2012 між позивачем (власник) і відповідачем 2 (зберігач) був укладений договір відповідального зберігання з правом реалізації № 2504/12 (надалі -договір 1). За умовами договору 1 позивач передає відповідачу 2 на відповідальне зберігання майно, згідно з видатковими накладними, в яких зазначається найменування, вартість і кількість майна.

У п.1.1 договору 1 зазначено: "на умовах визначених даним договором згідно з відповідними документами, власник передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання товар (надалі - майно) на підставі видаткових накладних, в яких зазначається: ціна, найменування та кількість майна, прийнятого на відповідальне зберігання, які є невід'ємною частиною даного договору".

У п. 2.1.3 договору 1 зазначено: "зберігач зобов'язаний нести відповідальність за втрату чи пошкодження майна власника, яке знаходиться у зберігача, незалежно від причини втрати чи пошкодження, з моменту отримання майна від власника до закінчення строку зберігання".

У п. 2.1.4 договору 1 зазначено: "зберігач зобов'язаний повернути майно власнику за першою вимогою".

У п. 3.2 договору 1 зазначено: "власник має право у будь-який час вимагати у зберігача повернення повністю чи частково майна, яке знаходиться в нього на зберіганні, відповідно до п. 2.1.4. договору".

У п. 4.4. договору 1 зазначено: "зберігач несе відповідальність за схоронність та цілісність майна з дня передачі майна на зберігання та до дня повернення майна власнику".

У п. 4.6. договору 1 зазначено: "у разі неповернення майна власнику за першою вимогою (згідно з п. 2.1.4 договору) зберігач повинен сплатити власнику неустойку у розмірі 0,5 % від вартості майна за кожен день затримки повернення майна".

03 травня 2012 року позивач передав відповідачу 2 майно, загальною вартістю 14058,75 грн., що підтверджується видатковою накладною № 375, яка наявна в матеріалах справи.

22 травня 2012 року відповідач 2 частково повернув позивачу майно на суму 6063,75 грн., що підтверджується актом повернення зі зберігання № 22-05.

Позивач надсилав відповідачу 2 листи: № 102 від 24.09.2012 р. та № 247 від 19.10.2012 р. з вимогою повернути майно позивача, що залишилося у відповідача 2 або сплатити вартість неповернутого зі зберігання товару, зазначену у видатковій накладній, у сумі 7995,00 грн. Факт відправлення зазначених листів підтверджується наявними в справі поштовими квитанціями та описами вкладеного до цінних листів.

07 травня 2012 року між позивачем (кредитор) і відповідачем 1 (поручитель) був укладений договір поруки № 07/05/01 ( надалі - договір 2). За умовами договору 2 відповідач 1 зобов'язується частково відповідати за виконання зобов'язань, що виникли з договору 1, відповідачем 2 перед позивачем.

У п. 1.1 договору 2 зазначено: "у відповідності до умов даного договору поручитель зобов'язується частково (не в повному обсязі) відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань ФО П ОСОБА_1, що іменується надалі - боржник, по сплаті опалювальних газових котлів, отриманих боржником за договором відповідального зберігання з правом реалізації № 2504/12 від 18.04.2012 р.".

У п. 3.1 договору 2 зазначено: "поручитель відповідає перед кредитором у випадку невиконання боржником зобов'язань по оплаті опалювальних газових котлів, отриманих боржником за договором відповідального зберігання з правом реалізації № 2504/12 від 18.04.2012 р., у розмірі 5 % від суму основного боргу, не враховуючи штрафні санкції. Сума, що підлягає сплаті поручителем за зобов'язаннями боржника, визначеними у п. 1.1 даного договору, обмежується і не може перевищувати 2000,00 грн.".

У п. 3.2 договору 2 зазначено: "поручитель не несе відповідальність перед кредитором в частині заборгованості, що належить до штрафних санкцій".

У п. 4.1 договору 2 зазначено: "поручитель зобов'язується виконати за боржника зобов'язання останнього перед кредитором на умовах, в порядку і у строки, передбачені договором, зазначеним у п.1.1 даного договору способом, у межах суми, визначеної п. 3.1 даного договору".

У п. 4.2 договору 2 зазначено: "у разі отримання вимоги кредитора поручитель повинен сповістити про це боржника, а в разі подання до нього позову - надати клопотання про залучення боржника до участі у справі".

08.10.2012 року позивач надсилав відповідачу 1 лист за № 127/01 з вимогою повернути позивачу кошти у розмірі 399,75 грн., що становлять 5% від вартості невиконаного відповідачем 1 зобов'язання. Факт відправлення зазначеного листа підтверджується наявними в справі поштовою квитанцією та описом вкладеного до цінного листа.

На час розгляду справи до суду не надійшло доказів повернення позивачу відповідачем 2 майна, переданого за договором 1, чи сплати його вартості.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ч. 1 ст. 937 Цивільного кодексу України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Відповідно до ст. 953 Цивільного кодексу України, зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Відповідно до ч. 1 ст. 950 Цивільного кодексу України, за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) відшкодовуються зберігачем у розмірі її вартості.

На підставі викладеного, враховуючи, що на час розгляду справи до суду не надійшло доказів повернення позивачу відповідачем 2 майна, переданого за договором 1, чи сплати його вартості, а в матеріалах справи такі докази також відсутні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Вік "Хітлайн" в частині стягнення 7595,25 грн. коштів та 479,70 грн. неустойки з відповідача 2 за договором відповідального зберігання з правом реалізації № 2504/12 від 18.04.2012 року та в частині стягнення з відповідача 1 у розмірі 399,75 грн. за договором поруки № 07/05/01 від 07.05.2012 р. підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідача 1 у розмірі 39,97 грн., на відповідача 2 у розмірі 1569,53 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВ "ВО завод Торговельного Холодильного Обладнання", 61002, м. Харків, набережна Чапаєва, 2 (в тому числі з р/р 26008147263400 в ПуАТ "УкрСіббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 35070915) на користь ТОВ "Вік "Хітлайн", 61140, м. Харків, пр. Гагаріна, 56 (п/р 26004000189904 в ВАТ "СЕБ Банк", МФО 300175, код ЄДРПОУ 37999261) 399,75 грн. коштів та судовий збір в сумі 39,97 грн.

Стягнути з ФО П ОСОБА_1, 40007, АДРЕСА_1 (в тому числі з рах. НОМЕР_4 в АТ "СБЕРБАНК РОСІЇ", МФО 320627, код 2011105961) на користь ТОВ "Вік "Хітлайн", 61140, м. Харків, пр. Гагаріна, 56 (п/р 26004000189904 в ВАТ "СЕБ Банк", МФО 300175, код ЄДРПОУ 37999261) 7595,25 грн. коштів, 479,70 грн. неустойки та 1569,53 судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.12.2012 р.

Суддя Калініченко Н.В.