Постанова

від 14.01.2009 по справі 05/2870

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

05/2870

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 14 січня 2009 р.                                                                                    № 05/2870  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючий),Катеринчук Л.Й. (доповідач),Короткевича О.Є.

розглянувши касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазінвестсоюз»

на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.07.2008

у справігосподарського суду№ 05/2870Черкаської області

за позовомсільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Росток»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазінвестсоюз»

за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на стороні позивача

1.          Уманська об'єднана державна податкова інспекція2.          Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області3.          іноземного підприємства «Агропродукти Вільд Україна»

про визнання договору купівлі-продажу недійсним

в судовому засіданні взяли участь  представники :

від позивачаНікіфоров І.К. (ліквідатор)

від відповідачаПотапенко С.В. (дов. від 01.12.2008)

від третіх осіб 1,2, 3 не з'явились

В С Т А Н О В И В  :

22 травня 2006 сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство “Росток” в особі ліквідатора Нікіфорова І.К. (далі : “Позивач”), звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Енергогазінвестсоюз” (далі: “Відповідач”) про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна № 59-14/02-2002 від 14.02.2002 року.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 03.07.2006 року позовні вимоги задоволено повністю. Договір купівлі-продажу від 14.02.2002 року № 59-14/02-2002, укладений між СВАТ “Росток” та ТОВ “Енергогазінвестсоюз” про відчуження рухомого та нерухомого майна на загальну суму 438 498 грн., яке знаходиться за адресою: с. Вільшанка, Жашківського р-ну, Черкаської області визнано недійсним. Стягнуто з відповідача на користь позивача 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення суду мотивовано встановленням обставин некомпетентності голови правління підписувати договір купвілі-продажу за відсутності рішення зборів акціонерів позивача та встановленням обставин існування податкової застави активів позивача.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду 25.09.2006 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі - продажу. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що установчими документами позивача не передбачалось попереднього прийняття рішення зборів акціонерів позивача про відчуження спірного майна, а регламентовано порядок подальшого затвердження таких угод зборами акціонерів та спостережною радою, фактична передача майна за спірною угодою свідчить про її схвалення органами управління позивача шляхом передачі майна набувачу із складенням відповідного акту приймання -передачі, доводи про існування податкової застави майна боржника на момент відчуження визнані апеляційним судом необґрунтованими. Згідно до поданого відповідачем клопотання апеляційним судом застосовано норми законодавства про позовну давність щодо визнання спірної угоди недійсною.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.01.2007 року касаційну скаргу позивача залишено без змін, постанову суду апеляційної інстанції залишено без задоволення.

30.07.2007 року до суду надійшла заява від позивача про перегляд постанови суду апеляційної інстанції від 25.09.2006 року за нововиявленими обставинами.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.10.2007 року заяву позивача залишено без задоволення, постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.09.2006 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.02.2008 року зазначену постанову скасовано з підстав невірного застосування процесуального законодавства та направлено справу на новий розгляд заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.09.2006 року. Зокрема, апеляційним судом було порушено вимоги частини 5 статті 114 Кодексу та прийнято інший процесуальний документ (постанову), ніж той, який передбачено чинним законодавством (ухвала суду про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового акта за нововиявленими обставинами).

Розглянувши вдруге заяву позивача від 30.07.2007 року про перегляд постанови суду апеляційної інстанції від 25.09.2006 року в іншому складі суду, колегія суддів у складі Чорногуз М.В. (доповідач у справі), Жук Г.А., Андрейцева Г.М. дійшли висновку про наявність нововиявлених обставин для перегляду зазначеної постанови апеляційного суду та прийняли постанову від 15.07.2008 року про задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами,  скасування постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.09.2006 року та прийняття нової постанови про визнання недійсним договору купівлі-продажу №59-14/02-2002 від 14.02.2002 року між СВАТ "Росток" та ТОВ "Енергогазінвестсоюз" з дня його укладення.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив  скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 15.07.2008 року, аргументуючи порушенням норм процесуального права, зокрема, статей 35, 112 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

          Відповідно до частини 1 статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України (далі –Кодекс) підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

          За приписами статей 112, 113 Кодексу господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.           Як встановлено апеляційним судом 23.07.2007 року позивач звернувся з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.09.2006 року (том 1, а.с. 225-227). За змістом поданої заяви вбачається, що на думку позивача нововиявленими були обставини скасування Постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2007 року рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2005 року у справі №22/281, якому апеляційним судом давалась оцінка, як преюдиційному факту, при прийнятті постанови, що стала предметом перегляду за нововиявленими обставинами.

За змістом судового акта, прийнятого за наслідком розгляду заяви за нововиявленими обставинами вбачається, що апеляційний суд не мотивував недійсність спірного договору купівлі-продажу від 14.02.2002 року аналізом обставин, які були встановлені Постановою ВГСУ від 27.06.2007 року у справі №22/281, зокрема, розглядом спору про визнання права власності на спірне майно між відповідачем та третьою особою з порушенням принципу територіальної підсудності спору та встановленням обставин незалучення до участі в справі №22/281 первісного власника майна (позивача у даній справі).

Розглядаючи заяву про перегляд постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами апеляційний суд допустив повторну (протилежну) оцінку обставин справи, які вже були предметом розгляду та оцінки апеляційного суду підчас розгляду справи по-суті спору, що підтверджується змістом постанови апеляційного суду від 25.09.2006 року (том 1, а.с. 225-227).

Зокрема при розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, апеляційний суд дійшов висновку про те, що укладення спірного договору без попереднього прийняття рішення про відчуження майна зборами акціонерів є підставою для визнання такої угоди недійсною, визнав недостатніми попередні висновки апеляційного суду про наявність доказів схвалення спірної угоди шляхом передачі майна позивачем відповідачу згідно акта приймання-передачі спірного майна від 14.02.2002 року, намагався спростувати попередні висновки апеляційного суду про відсутність належних доказів в обґрунтування існування податкової застави майна позивача, які обґрунтовувались судом апеляційної інстанції з посиланням на відповідне рішення Конституційного Суду України.

Разом з тим, за змістом постанови апеляційного суду від 25.09.2006 року вбачається, що обставини укладення спірної угоди керівником позивача без попереднього прийняття рішення зборів його акціонерів, обставини передачі спірного майна за актом приймання-передачі від 14.02.2002 року, підписаним керівниками позивача та відповідача, а також обставини реєстрації податкової застави всього майна боржника без зазначення конкретної суми податкового боргу були відомі апеляційному суду на час розгляду справи по суті, їм була надана відповідна оцінка за наслідком апеляційного розгляду справи. З висновками апеляційного суду погодився Вищий господарський суд України у Постанові від 24.01.2007 року (том 1, а.с. 182-186), а Ухвалою Верховного Суду України від 22.02.2007 року відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду Постанови ВГСУ від 24.01.2007 року (том 1, а.с. 197).

Тому такі висновки суду при перегляді судового акта за нововиявленими обставинами є повторною оцінкою доказів, зробленою апеляційною інстанцією вдруге та виходять за межі компетенції суду при здійсненні розгляду заяв про перегляд за  нововиявленими обставинами прийнятих рішень. Зазначені обставини були відомі судам підчас розгляду справи по суті, їм давалась відповідна оцінка, відтак їх не можна вважати нововиявленими відповідно до статті 112 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що обставини скасування рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2005 року у справі №22/281 згідно Постанови Вищого господарського суду України від 27.06.2007 року, якою було встановлено процесуальні порушення територіальної підсудності розгляду спору про визнання права власності на спірне майно та розгляд зазначеного спору без участі первісного власника не могли бути нововиявленими обставинами для розгляду даної справи, оскільки предметом спору у справі №22/281 було визнання права власності на спірне майно за наслідком послідуючого перепродажу майна від відповідача у даній справі до третьої особи. Такі обставини не існували на момент укладення оспорюваного договору, вони мали місце після укладення договору, дійсність якого є предметом спору у справі № 05/2870 , їх слід вважати новими.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів ст.ст.111-5, 111-7 ГПК України, вважає, що постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.07.2008 року підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а у справі слід прийняти рішення про залишення без задоволення заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.09.2006року та залишення в силі зазначеної постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115,,1117,1119,11111 ГПК України Вищий господарський суд України –

П О С Т А Н О В И В :

1.          Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазінвестсоюз» задовольнити.

2.          Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.07.2008 року скасувати. Прийняти у  справі нове рішення:

"Заяву Сільськогосподарського Відкритого акціонерного товариства "Росток" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.09.2006року залишити без задоволення. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.09.2006 року залишити без змін."

Головуючий                                                                             Н. Ткаченко

Судді                                                                                                 Л. Катеринчук

                О. Короткевич