Постанова

від 24.09.2012 по справі 2а-3024/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2012 року 16:45 2а-3024/12/1070

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий - суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Маслакова І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (далі-позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби (далі-відповідач, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень №0000692304 від 31.10.2011 та №0000032304 від 16.01.2012.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято незаконно. Винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 16.01.2012 №0000032304 без скасування попереднього від 31.10.2011 №0000692304 не відповідає вимогам законодавства, оскільки ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Оскільки податкове повідомлення-рішення від 31.10.2011 №0000692304 було скасовано рішенням ДПА в Київській області №46/10/25-017/370-32 від 11.01.2012 лише в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 1716419,67 грн., то підстав для прийняття нового рішення відповідача не було. Крім того, відповідач порушив процедуру розгляду скарги на акт перевірки, надав відповідь позивачу на заперечення, які розглянув без участі представника позивача, чим порушив п.86.7 ст.86 ПК України, оскільки позивач виявив бажання взяти участь у розгляді заперечень і повідомив про це відповідача. Відповідачем зроблено помилкові висновки про те, що договори, укладені між позивачем та ТОВ «Автотранспортна компанія «Днепр-Авто»на загальну суму 15840713,94 грн., є нікчемними. Фактично позивач має належним чином оформлені оригінали первинних документів, складених позивачем і ТОВ «Автотранспортна компанія «Днепр-Авто», та платіжних доручень. Всі отримані від контрагентів товари (макуха соєва, олія соєва) придбано позивачем з метою використання у своїй господарській діяльності. Відповідачем не встановлено невідповідності чинному законодавству первинних документів позивача. Крім того, позивач є суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, а тому сума ПДВ не підлягає сплаті до бюджету. Позивач просив суд податкові повідомлення-рішення скасувати в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, у його задоволенні просив відмовити. Пояснив, що податкові повідомлення-рішення є правомірними. При складанні акту перевірки було враховано акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 20.09.2011 №9996/23-07/37168019 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «АТК «Днепр-Авто»з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість та висновок почеркознавчого дослідження від 06.09.2011 №303 по підприємству ТОВ «Автотранспортна компанія «Днепр-Авто». Згідно з податковою звітністю ТОВ «АТК «Днепр-Авто»та за результатами проведених заходів щодо встановлення місцезнаходження підприємства і його посадових осіб встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення відповідних видів діяльності. Оскільки фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів цих документів. Тому відповідач вважає, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «АТК «Днепр-Авто»здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про те, що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «АТК «Днепр-Авто»та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Отже, укладені позивачем договори із цим контрагентом на загальну суму 15840713,94 грн. є нікчемними, відтак позивачем занижено податок на додану вартість в розмірі 3432841,34 грн. Крім того, у контрагента позивача - ТОВ „Макропродсистеми" - було анульовано свідоцтво платника ПДВ.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»є юридичною особою, що зареєстрована 10.08.1998 Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області. Діяльність підприємства відповідно до КВЕД є розведення птиці, змішане сільське господарство, виробництво м'яких продуктів, виробництво м'яса свійської птиці та кролів, оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.

Відповідачем від ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва отримано копію висновку почеркознавчого дослідження від 06.09.2011 за №303 по документах підприємства ТОВ «Автотранспортна компанія «Днепр-Авто». Згідно цим висновком підписи, виконані від імені гр. ОСОБА_1, ймовірно виконано іншою особою.

Відповідач отримав також акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «АТК «Днепр-Авто»(код за ЄДРПОУ 37168019) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.06.2011 по 30.06.2011 від 20.09.2011 №9996/23-02/37168019 (далі - Акт від 20.09.2011 №9996/23-02/37168019). Вказаним актом встановлено порушення п.5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «АТК «Днепр-Авто»при придбанні та продажу товарів (послуг).

На підставі направлень від 27.09.2011 №390/23-1 та №391/23-1, виданих відповідачем, та наказу ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 27.09.2011 №554 «Про проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ «Комплекс Агромарс»(код ЄДРПОУ 30367617)», з посиланням на пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс Агромарс", код за ЄДРПОУ 30367617 (далі - ТОВ „Комплекс Агромарс") при формуванні податкового кредиту за рахунок: ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" (код за ЄДРПОУ 31301827) за лютий 2011 р., ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" (код за ЄДРПОУ 31301827) за березень 2011 р., ТОВ „Макропродсистеми" (код за ЄДРПОУ 37038293), ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" (код за ЄДРПОУ 31301827) за квітень 2011 р., ТОВ "Слов'янська солевидобувна компанія" (код за ЄДРПОУ 30098637), ТОВ "Кло-Карта" (код за ЄДРПОУ 36291384), ТОВ "Інтерсервісплюс" (код за ЄДРПОУ 37182777), ТОВ "Альтаір МП Плюс" (код за ЄДРПОУ 36846086), ПП „В.К.П. Арсенал" (код за ЄДРПОУ 30636126), ТОВ "ОЙЛ СТАНДАРТ" (код за ЄДРПОУ 36939149), ТОВ "А. Ф. Д." (код за ЄДРПОУ 31002851), ТОВ "Сопромат" (код за ЄДРПОУ 31897749), ТОВ "Українська Агропромислова Група" (код за ЄДРПОУ 35429229), ПП "Олпостач" (код за ЄДРПОУ 32861179), ТОВ "НКС Торговий дім Євростандарт" (код за ЄДРПОУ 36645322), ТОВ "НПО Інфотех" (код за ЄДРПОУ 33742003), ТОВ "Арсана" (код за ЄДРПОУ 37044525), ТОВ "ТД "Світ-Агро" (код за ЄДРПОУ 37405944), ТОВ "АРЛАНДА" (код за ЄДРПОУ 30082590), ТОВ „Макропродсистеми" (код за ЄДРПОУ 37038239), ТОВ "Марадор" (код за ЄДРПОУ 37478813) за травень 2011 р., ПАТ „АЕС Київобленерго" (код за ЄДРПОУ 23243188), ТОВ „Курганський бройлер" (код за ЄДРПОУ 30773272), ПП „Благодар Бровари" (код за ЄДРПОУ 36107510), ТОВ Фірма „Оберіг" (код за ЄДРПОУ 20609281), ТОВ „ГАЛ" (код за ЄДРПОУ 31760151), ТОВ „Автотранспортна компанія „Днепр Авто" (код за ЄДРПОУ 37168019), ТОВ „Агрофоспром - 2008" (код за ЄДРПОУ 35478256), ТОВ „Агрофід Україна" (код за ЄДРПОУ 31781061), ТОВ „Макропродсистеми" (код за ЄДРПОУ 37038239), ТОВ „Марадор" (код за ЄДРПОУ 37478813), ТОВ „ТД „Юрпак" (код за ЄДРПОУ 36094528), ТОВ „Віндпро" (код за ЄДРПОУ 35212186), ТОВ "Агро-Союз-Київ" (код за ЄДРПОУ 25272811), ПП "В.К.П. Арсенал" (код за ЄДРПОУ 30636126), ТОВ "Ромстал Україна" (код за ЄДРПОУ 32346937), ТОВ "НПО Інфотех" (код за ЄДРПОУ 33742003), ТОВ "НКС Торговий дім Євростандарт" (код за ЄДРПОУ 36645322), ТОВ "Арсана" (код за ЄДРПОУ 37044525), ТОВ "Фаворит-Корм" (код за ЄДРПОУ 37214613), ТОВ "Торговий дім "Світ-Агро" (код за ЄДРПОУ 37405944), ТОВ "Вагро" (код за ЄДРПОУ 31188752), ТОВ "Компанія "Дніпро-Атлантік" (код за ЄДРПОУ 34409836), ТОВ "Мультівак Україна" (код за ЄДРПОУ 37640186), ТОВ "Кло-Карта" (код за ЄДРПОУ 36291384), ПП "Технотон Енерго" (код за ЄДРПОУ 36757321), ТОВ "Альта-Віста" (код за ЄДРПОУ 36629685), ТОВ "Фаворит-Корм (код за ЄДРПОУ 37214613), ТОВ "А.Ф.Д." (код за ЄДРПОУ 31002851), ТОВ "Девіком" (код за ЄДРПОУ 24596836), АТЗТ "Телефонна Компанія Елс" (код за ЄДРПОУ 25049148), ТОВ "Папірус Сервіс" (код за ЄДРПОУ 34761645), ТОВ "Рекламна Агенція "Аурум" (код за ЄДРПОУ 36960940) за червень 2011 р., ТОВ „Автотранспортна компанія „Днепр Авто" (код за ЄДРПОУ 37168019) за серпень 2011 р. Направлення та копію наказу податкового органу 27.09.2011 вручено під розписку головному бухгалтеру ТОВ «Комплекс Агромарс».

За результатами перевірки складено Акт №2227/23-1/30160757 від 13.10.2011, згідно з яким зроблено висновок про порушення позивачем ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України, оскільки договори №11-1131/бф-ю від 11.05.2011, №11-1132/бф-ю від 31.05.2011, №11-1130/кк-ю від 31.05.11, №11-1135/кк-ю від 31.05.11, укладені між позивачем та ТОВ «Автотранспортна компанія «Днепр-Авто»на загальну суму 15840713,94 грн. договори є нікчемними. Порушено також: пп.1.2 п.1, пп.2.1, пп.2.4, пп.2.16 п.2 та пп.3.2 п.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, згідно з яким «господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку на підставі первинних документів, які їх фіксують та підтверджують; п.8 розділу 3 «Положення про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 №41, згідно з яким платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника; п.201.4, п.201.6 ст.201, п.198.6 ст.198, п.201.8 ст.201 ПК України. Відтак, позивачем занижено податок на додану вартість в розмірі 3432841,34 грн., в т.ч. за квітень 2011 р. в сумі 511179,19 грн., за травень 2011 р. - в сумі 254172,70 грн., за червень 2011 р. - в сумі 2667489,45 грн.

Як убачається з цього акта перевірки, порушення податкового законодавства пов'язується податковим органом з укладеними угодами між позивачем та ТОВ «Автотранспортна компанія «Днепр-Авто»в травні 2011 р. За результатами перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що укладені договори ТОВ «АТК «Днепр-Авто»на користь позивача є нікчемними, а позивач, укладаючи ці договори, діяв без належної обачності, адже йому мало бути відомо про фактичний фінансовий та майновий стан цього постачальника, умови ведення ним господарської діяльності та порушення, яких він припускався. Тому відповідачем зроблено висновок про те, що ця діяльність позивача спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з незаконним отриманням податкової вигоди. Оскільки первинні документи, складені між ТОВ «Комплекс Агромарс»та ТОВ «АТК «Днепр-Авто», є недійсними та нікчемними, то право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за цими операціями на підставі зазначених документів у позивача не виникає.

Не погоджуючись з актом перевірки позивач подав відповідачу заперечення на акт перевірки. 26.10.2011 за №6826/10/23-1/3382 податковим органом складено висновок до заперечень від 18.10.2011 №08/2011-ЮД і позивачу надано відповідь на ці заперечення, в якій висновки акту перевірки від 13.10.2011 №2227/23-1/30160757 залишено без змін.

На підставі Акта перевірки №2227/23-1/30160757 від 13.10.2011 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»№0000692304 від 31.10.2011 про нарахування грошових зобов'язань за податком на додану вартість у розмірі 3432841,34 грн. та штрафних санкцій у розмірі 1716420,67 грн.

Позивачем на це податкове повідомлення-рішення 08.11.2011 надіслано скаргу №16/2-6102 до ДПА в Київській області. За результатами розгляду скарги Державною податковою адміністрацією в Київській області 11.01.2012 прийнято рішення, яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 31.10.2011 №0000692304 в частині застосованої штрафної санкції в розмірі 1716419,67грн., а скаргу задоволено у відповідній частині.

Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»№0000032304 від 16.01.2012 про нарахування грошових зобов'язань за податком на додану вартість у розмірі 3432841,34 грн. та штрафних санкцій у розмірі 1 грн.

Позивачем на податкові повідомлення-рішення від 31.10.2011 №0000692304 та від 16.01.2012 №0000032304 подано 20.01.2012 до Державної податкової служби України дві скарги за вих.№41/2012-ЮД та за вих.№41/2012-ЮД. Державою податковою службою України 23.03.2012 прийнято рішення, яким податкове повідомлення-рішення від 31.10.2011 №0000692304 з урахуванням рішення ДПС у Київській області, прийнятого за розглядом первинної скарги (податкове повідомлення-рішення від 16.01.2012 №0000032304), залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Судом досліджено постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №2а-11112/11/2670 від 06.10.2011, якою позовні вимоги ТОВ «Макропродсистеми»про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва та скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ задоволено повністю, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Макропродсистеми»за №100292342 поновлено з дати його анулювання, тобто з 18.03.2011. Київським апеляційним адміністративним судом та Вищим адміністративним судом України цю постанову Окружного адміністративного суду м. Києва залишено без змін.

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «Комплекс Агромарс»та ТОВ «АТК «Днепр-Авто»укладені договори: №11-1131/бф-ю від 11.05.2011, №11-1132/бф-ю від 31.05.2011, №11-1130/кк-ю від 31.05.2011, №11-1135/кк-ю від 31.05.2011. Згідно з цими договорами ТОВ «АТК «Днепр-Авто»зобов'язується постачати та передавати у власність ТОВ „Комплекс Агромарс" товар (макуха та олія соєва). Оплата за придбаний товар здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки постачальника - ТОВ «АТК «Днепр-Авто».

На виконання умов цих договорів ТОВ «АТК «Днепр-Авто»поставило покупцю товар на загальну суму 16750064,94 грн. у червні, серпні 2011 р. Факт поставки товару оформлювався податковими та видатковими накладними, що підписувались уповноваженими особами вказаного контрагента та позивача. Контрагент позивача при здійсненні поставок оформив належним чином видаткові накладні, а також податкові накладні на суму 16750064,94 грн. (у т.ч. ПДВ на суму 27916774,49 грн.), які позивачем у подальшому надано на перевірку (у т.ч. податкові накладні у кількості 48 шт. за червень 2011 р., перша - від 01.06.2011, остання - від 28.06.2011, та податкові накладні за серпень 2011 р. у кількості 4 шт., перша -від 02.08.2011 та остання -від 02.08.2011). а також видаткові накладні (усього у червні 2011 р. - 48 видаткових накладних, та у серпні 2011 р. - 4 видаткові накладні).

Суму податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними позивачем включено до складу податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрах отриманих податкових накладних та включено до скороченої податкової декларацій з податку на додану вартість сільськогосподарського підприємства.

На підтвердження доставки товару до складських приміщеннях ТОВ „Комплекс Агромарс", позивачем на перевірку було надано 88 товарно-транспортних накладних.

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «Комплекс Агромарс»та ТОВ «Макропродсистеми»укладено договір поставки №11-735/БФ-Ю від 22.03.2011. Згідно з цим договором ТОВ «Макропродсистеми»зобов'язується постачати та передавати у власність позивачу товар (макуха та олія соєва).

На виконання умов цих договорів ТОВ «Макропродсистеми»поставило покупцю товар на загальну суму 5524186,30 грн. у квітні, травні, червні 2011 р. Факт поставки товару оформлювався податковими та видатковими накладними, що підписувались уповноваженими особами вказаного контрагента та позивача. Контрагент позивача при здійсненні поставок оформив належним чином видаткові накладні, а також податкові накладні на суму 5524186,30 грн. (у т.ч. ПДВ на суму 792722,35 грн.), які позивачем у подальшому надано на перевірку (у т.ч. податкові накладні у кількості 16 шт. за квітень 2011 р., податкові накладні за травень 2011 р. у кількості 11 шт. та одна податкова накладна за червень 2011 р.), а також видаткові накладні (у т.ч. видаткові накладні у кількості 16 шт. за квітень 2011 р., видаткові накладні за травень 2011 р. у кількості 11 шт. та одна видаткова накладна за червень 2011 р.).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2011 року та відображено у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних, що відповідають даним скорочених податкових декларацій з ПДВ сільськогосподарського підприємства.

На підтвердження доставки товару до складських приміщень ТОВ „Комплекс Агромарс" позивачем на перевірку було надано 114 товарно-транспортних накладних.

Зберігання товару відбувалось в складських приміщеннях ТОВ „Комплекс Агромарс". Згідно з дослідженими у суді відомостями щодо основних фондів позивача, останній має власні офісні, виробничі (торговельні, складські приміщення тощо), а саме: будівлі та споруди Броварської філії, філії «Київкомбікорм», філії «Кагарлицький елеватор», філії «Гаврилівський птахівничий комплекс», Кагарлицької філії, Бориспільської філії, зокрема по основному виробництву: будівлі та споруди птахоферм №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 30; племінні птахоферми «Маяк», «Лебедівка», «Жукин», «Катюжанка»; інкубатори №№ 1, 2, 3; склади м'ясопродукції №№ 1, 2, 3, 9; автоколони №6 та автотранспортного парку; інші будівлі та споруди інших дільниць, лабораторій, відділів, цехів, комбікормових заводів в м. Бориспіль та Києві, елеватора, забійних цехів тощо.

Факт отримання товару та вага макухи соєвої, олії соєвої, які надходили від ТОВ «АТК Днепр-Авто»та ТОВ „Макропродсистеми" підтверджується також дослідженими судом витягами з журналу зважування сировини на автовагах з 01.02.2011 по 31.08.2011.

Судом з'ясовано, що відповідач пов'язує факти порушення позивачем податкового законодавства з певними недоліками в діяльності ТОВ «АТК Днепр-Авто»та ТОВ „Макропродсистеми", з відсутністю поставок товарів, стверджує про безтоварність цих господарських операцій.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини на момент їх виникнення регулюються Податковим кодексом України та положеннями Цивільного кодексу України щодо недійсності правочинів та іншими законами. Регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, кола суб'єктів податкових правовідносин та відповідальності за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 здійснюється Податковим кодексом України.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частина 1 стаття 203 ЦК України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

В силу статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість, податкового кредиту, регулюються розділом V ПК України.

Так, п.198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Підпунктом 1.2, п.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704 в редакції що діяла на дату здійснення фінансово-господарських операцій (далі - Положення №88) визначено, що господарські операції відображаються в бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог даного Положення.

Підпунктом 2.1, п. 2 Положення №88 встановлено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 Положення № 88 встановлені обов'язкові реквізити для первинних документів, а саме: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампу, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення (пункт 2.5 вказаного Положення).

Відповідно до пп. 2.16, п. 2 Положення №88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Суд бере до уваги, що відповідачем не заперечується той факт, що первині документи позивача містять всі обов'язкові реквізити, як того вимагає законодавство.

Як вже зазначалось судом, рішення про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість прийнято податковим органом у зв'язку з завищенням позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «АТК Днепр-Авто»за травень 2011 р., які податковий орган вважає нікчемними. При цьому, висновок податкового органу про нікчемність договорів ґрунтується на твердженнях про безтоварність господарської операції, відсутністю наміру учасників правочину досягти реальних правових наслідків.

Таким чином, вирішення цієї справи залежить від доведеності суду факту постачання товару за господарською операцією, за результатами здійснення яких податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення.

Як встановлено судом, факт поставки товарів позивачу контрагентом - ТОВ «АТК Днепр-Авто»та оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; а право позивача на віднесення понесених витрат до складу податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування підтверджується представленими суду первинними фінансово-господарськими документами та наявністю очевидного зв'язку витрат з господарською діяльністю позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Отже, за змістом зазначеної норми, державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

Як встановлено судом, на момент вчинення та виконання господарських договорів ТОВ «АТК Днепр-Авто»є належним чином зареєстрованою юридичною особою, яка має право вчиняти правочини, на дату здійснення господарських операцій з позивачем була зареєстрованим платником податку на додану вартість і мала право виписувати податкові накладні.

При цьому суд враховує вимоги статті 18 Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідачем не надано суду доказів, що підтверджують наявність в Єдиному державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення реєстрації юридичної особи ТОВ «АТК Днепр-Авто»на час вчинення цих правочинів.

Суд зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки відповідності законодавству установчих документів іншого учасника правовідносин та дотримання ним вимог податкового законодавства.

Оскільки ст. 228 ЦК України передбачено, що для правочину, який порушує публічний порядок, передбачено наявність умислу сторін на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави, то такий умисел повинен встановлюватися під час розслідування кримінальної справи і розгляду її судом або у момент винесення постанови про адміністративне правопорушення.

Таким чином, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасників такого правочину до кримінальної відповідальності, який набрав законної сили, чи постанова суду (компетентних органів) про притягнення названих осіб до адміністративної відповідальності. Відомостей про наявність таких судових рішень відповідачем не надано.

Відповідно до положень Цивільного кодексу України та презумпції правомірності правочину усі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення. Так, частиною першою статті 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентом правочини за травень 2011 р. не віднесено законом до нікчемних та відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

Це означає, що висновок податкового органу про нікчемність правочинів, укладених між позивачем і ТОВ «АТК Днепр-Авто», є безпідставним та необґрунтованим.

Ураховуючи те, що зміст правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «АТК Днепр-Авто»протягом періоду, що був перевірений, відповідав вимогам діючого законодавства України; за період укладення та виконання правочинів жодна із сторін не звернулася до суду щодо порушення права волевиявлення сторін правочину; на момент укладання та виконання правочину ні договір, ні платіжні доручення, ні звітність не були визнані у встановленому порядку недійсними, то суд визнає, що в Акті №2227/23-1/30160457 від 13.10.2011 відповідачем положення статей ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України застосовано безпідставно.

Крім того, як встановлено судом позивачем на підставі первинних документів по господарських відносинах з ТОВ „Макропродсистеми" було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.

Відповідно до пп.14.1.156, 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділ V цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункти 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України).

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Пунктом 201.2 статті 201 ПК України визначено, що форму та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

В Акті перевірки відповідачем наведено перелік податкових накладних, які були виписані ТОВ „Макропродсистеми" для позивача. Таким чином, при отриманні податкових накладних від ТОВ „Макропродсистеми", які засвідчують отримання послуг, у позивача виникло право на податковий кредит з ПДВ в 2011 р.

Суду не надано доказів того, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача не був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому не мав права видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Податкові накладні, які надавались для проведення перевірки, є документами, що засвідчують факт придбання платником податків товару, з дати отримання яких, згідно із приписами статті 201 ПК України, у платника виникає право на податковий кредит та які, підтверджують право платника податку на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку на додану вартість.

Надаючи оцінку твердженням відповідача про анулювання свідоцтва платника ПДВ у контрагента позивача, суд бере до уваги постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №2а-11112/11/2670 від 06.10.2011, якою позовні вимоги ТОВ «Макропродсистеми»про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва та скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ задоволено повністю, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Макропродсистеми»за №100292342 поновлено з дати його анулювання, тобто з 18.03.2011. Ця постанова набрала законної сили.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, наявність статусу платника ПДВ та, як наслідок, право на оформлення податкових накладених ТОВ «Макропродсистеми» у відповідності з ч.1 ст.72 та ч.2 ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді цієї справи є тими обставинами, які не потребують доказування, оскільки їх встановлено рішенням суду.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не доказано факту порушення позивачем п.201.1, п.201.6 ст.201 ПК України та відсутні підстави для висновку про порушення публічного порядку при укладанні спірного правочину, оскільки не вбачається порушення ст.228 ЦК України та не доведено, що метою укладання правочину є настання протиправних наслідків.

Як було зазначено судом, під час судового розгляду справи суду були надані всі первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій та виконання усних договорів, укладених між позивачем та ТОВ „Макропродсистеми", крім того, висновки податкового органу про нікчемність вказаних правочинів було спростовано наявними в матеріалах справи доказами, а отже твердження відповідача про порушення позивачем вимог статі 201 ПК України є безпідставними.

При отриманні податкових накладних від ТОВ „Макропродсистеми", які засвідчують придбання товарів (макуха та олія соєва), у позивача виникло право на податковий кредит з ПДВ в квітень, травень, червень 2011 р.

Як вже зазначалось, до складу податкового кредиту позивач включив суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), підтверджені податковими накладними. Твердження податкового органу про відсутність факту поставки товарів на користь позивача у судовому засіданні було спростовано.

Отже, податковим органом не доведено, що зазначені господарські операції є фіктивними чи безтоварними, не надано суду належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту, не доведено недобросовісності позивача, оскільки позиція відповідача про нікчемність угоди ґрунтується виключно на припущеннях, які не підтверджено належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В силу положень частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідачем не доведено суду належними та достатніми доказами фактів неправильного формування позивачем податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ „Макропродсистеми" за квітень, травень, червень 2011 р. та не доведено суду належними та достатніми фактів нікчемності договорів, укладених з ТОВ «АТК Днепр-Авто», не спростовано твердження позивача з цих обставин справи, а відтак, не доведено правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення №0000692304 від 31.10.2011 та №0000032304 від 16.01.2012, видані Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" судовий збір у сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 29 вересня 2012 р.