Постанова

від 14.11.2012 по справі 5011-57/8174-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2012 р. Справа№ 5011-57/8174-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Чорної Л.В.

Іоннікової І.А.

при секретарі Дмитрина Д.О.

за участю представників

від позивача : Оніщенко О.П., Качинський І.І. дов. № б/н від 12.06.2012 року

від відповідача : Палій Є.В. дов. № 225-КР-1366 від 12.09.2012 року

від третьої особи : Якимець О.І. дов. № 0634/31089 від 28.10.2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва

від 04.09.2012 року

у справі № 5011-57/8174-2012 (суддя Гулевець О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Сула»

до Київської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу

Київської міської ради

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Сула» до Київської міської ради про визнання недійсним рішення Київської міської ради ІХ сесії VІ скликання від 26.04.2012 року за №563/790 (з урахуванням часткової зміни позовних вимог).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "ФІРМА СУЛА" належним чином виконує свої зобов'язання за договором оренди земельної ділянки від 13.04.2006р. № 85-6-00263, зокрема, в частині здійснення орендних платежів. Також, на думку позивача, ним в повному обсязі виконано вимоги законодавства про землекористування та законодавства щодо містобудівельної діяльності, оскільки ТОВ "ФІРМА СУЛА" одержано від органів місцевого самоврядування дозвіл на відвід земельної ділянки під будівництво, замовлено та виготовлено проектно-будівельну документацію, з дотриманням державних стандартів, норм і правил забудови, створено план по раціональному використанню відведених земельних ділянок для містобудівельних потреб, ураховано законні інтереси та вимоги користувачів прилеглих до будівництва земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва, отримано позитивний Експертний звіт ДП "УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА" щодо можливості забудови, відповідні докази чого містяться в матеріалах справи. Також, Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА СУЛА" надіслано на адресу Київської міської ради лист від 12.03.2009р. та лист від 10.02.2012р. з проханням підписати проект Додаткової угоди щодо змін в абзаці другому підпункту 8.4 пункту 8 договору, а саме продовжити строк забудови земельної ділянки на Андріївському узвозі, 33/6 у Подільському районі м. Києва до 13.04.2014 року, які залишені без відповіді Київською міською радою. Таким чином, позивач, вважає, що ним здійснено всі необхідні дії щодо продовження Договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 року № 85-6-00263.

Разом з позовною заявою, позивачем було подано клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони Київській міській раді вчиняти певні дії щодо відчуження у будь-який спосіб земельної ділянки, яка належить ТОВ "ФІРМА "СУЛА" за договором оренди земельної ділянки від 13.04.2006 року № 85-6-00263 та заборони Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради вчиняти певні дії щодо внесення до книги записів державної реєстрації договорів оренди землі запис про розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 року № 85-6-00263 та зняття її з реєстрації до набрання рішення Господарського суду м. Києва по даній справі законної сили, за результатами розгляду якого, місцевим господарським судом було відмовлено позивачу у його задоволенні з огляду на відсутність необхідної доказової бази для підтвердження тої обставини, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.09.2012 року у справі № 5011-57/8174-2012 позов задоволено повністю.

Визнано недійсним рішення Київської міської ради ІХ сесії VІ скликання від 26.04.2012 року за №563/790.

Стягнуто з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "СУЛА" 1073, 00 грн. - судового збору.

Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "СУЛА" з державного бюджету 21, 00 грн. судового збору перерахованого квитанцією №87 від 20.06.2012р.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що посилання відповідача лише на факт відсутності завершеної забудови земельної ділянки протягом строку встановленого умовами договору оренди земельної ділянки не може свідчити про істотне порушення умов договору оренди земельної ділянки та відповідно не може бути підставою для розірвання зазначеного договору.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, представник третьої особи звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 04.09.2012 року у справі № 5011-57/8174-2012, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду Ємельянова А.С. № 5011-57/8174-2012 від 26.09.2012 року враховуючи те, що відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу по справі № 5011-57/8174-2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Тищенко О.В., керуючись ст.. ст.. 4 6 , 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 5011-57/8174-2012 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Іоннікова І.А., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Іоннікова І.А., Смірнова Л.Г. та призначено розгляд скарг на 17.10.2012 року.

До відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга представника відповідача, в якій сторона просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 04.09.2012 року у справі № 5011-57/8174-2012, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду Ємельянова А.С. № 5011-57/8174-2012 від 17.10.2012 року враховуючи те, що відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу по справі № 5011-57/8174-2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Тищенко О.В., керуючись ст.. ст.. 4 6 , 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 5011-57/8174-2012 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Іоннікова І.А., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 року апелянту відновлено строк для подачі апеляційної скарги, прийнято її до провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Чорна Л.В., Іоннікова І.А.

У судовому засіданні 17.10.2012 року в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву у справі до 14.11.2011 року.

Представник третьої особи в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційних скарг підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 04.09.2012 р. у справі № 5011-57/8174-2012 скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційних скарг підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 04.09.2012 р. у справі № 5011-57/8174-2012 скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача та третьої особи, викладених в апеляційних скаргах, просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення Господарського суду м. Києва від 04.09.2012 р. у справі № 5011-57/8174-2012.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради від 27.01.2005р. за №99/2675 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "СУЛА" земельної для будівництва, експлуатації та обслуговування ресторану в комплексі з магазином по продажу товарів мистецтва та виставковим залом на Андріївському 33/6 у Подільському районі м. Києва" затверджено проект відведення земельної ділянки ТОВ "ФІРМА "СУЛА" для будівництва, експлуатації та обслуговування ресторану в комплексі з магазином по продажу товарів мистецтва та виставковим залом на Андріївському 33/6 у Подільському районі м. Києва та передано в користування ТОВ "ФІРМА "СУЛА" в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,06 га для будівництва, експлуатації та обслуговування ресторану в комплексі з магазином по продажу товарів мистецтва та виставковим залом на Андріївському 33/6 у Подільському районі м. Києва за рахунок земель міської забудови.

На підставі вказаного рішення Київської міської ради від 27.01.2005р. за №99/2675 між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА СУЛА" (орендар) 10.04.2016р. укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 13.04.2016 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис 85-6-00263 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Відповідно до п. 2.1. договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006р. № 85-6-00263, об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування -Андріївський узвіз, 33/6 у Подільському районі м. Києва; розміром -585 кв.м.; з цільовим призначенням -для будівництва, експлуатації та обслуговування ресторану в комплексі з магазином по продажу товарів мистецтва та виставковим залом; кадастровий номер -8000000000:85:373:0009.

Відповідно до п. 3.1. договору оренди земельної ділянки останній укладено на 25 років.

Згідно п. 8.4. договору оренди земельної ділянки орендар зобов'язаний, зокрема, завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору.

Відповідно до п. 11.4 договору оренди земельної ділянки припинення договору здійснюється, зокрема, в односторонньому порядку за ініціативою Київської міської ради (орендодавця), із звільненням Київської міської ради (орендодавця), від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, у разі порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених п. 8.4 договору.

Згідно з п. 11.5 договору оренди земельної ділянки, договір може бути розірваний у разі невиконання або неналежного виконання позивачем обов'язків визначених у пунктах 5.1 та 8.4 цього договору.

Відповідно до п. 11.6 договору розірвання цього договору не потребує укладання додаткової угоди. Договір вважається розірваним з моменту прийняття Київською міською ради (орендодавця) відповідного рішення, якщо інше не встановлено рішенням.

Рішенням Київської міської ради від 26.04.2012р. за №563/7900 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006р. № 85-6-00263, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА СУЛА" на підставі рішення Київської міської ради від 27.01.2005р. № 99/2675 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "СУЛА" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування ресторану в комплексі з магазином по продажу товарів мистецтва та виставковим залом на Андріївському узвозі, 33/6 у Подільському районі м. Києва" вирішено розірвати договір оренди земельної ділянки від 13.04.2006р. №85-6-00263, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА СУЛА" на підставі рішення Київської міської ради від 27.01.2005р. № 99/2675.

З вищевказаного рішення Київської міської ради від 26.04.2012р. за №563/7900 вбачається, що підставою для його прийняття є невиконання ТОВ "ФІРМА СУЛА" умов підпункту 8.4 пункту 8 договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 року № 85-6-00263, зокрема не здійснено будівництво об'єкта протягом трьох років з моменту реєстрації цього договору та порушено термін завершення забудови земельної ділянки.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

У відповідності до ст. 13 Конституції України земля її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шлейфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

У силу ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною третьою статті 124 Земельного кодексу України у редакції, яка діяла на момент прийняття спірного рішення, передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення) надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Форма типового договору, нормативи та строки розробки проектів відведення земельних ділянок визначаються Кабінетом Міністрів України.

Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.

Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Орендою землі у відповідності до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин) є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Як встановлено ст. 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі, відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно приписів ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Згідно з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин) в Україні" визначено, що виключно на пленарних засіданнях сесії міські ради вирішують питання регулювання земельних відносин.

Відповідно пункту другого статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

За приписами статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Київської міської ради від 27.01.2005р. за №99/2675 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Сула" земельної для будівництва, експлуатації та обслуговування ресторану в комплексі з магазином по продажу товарів мистецтва та виставковим залом на Андріївському 33/6 у Подільському районі м. Києва" є підставою виникнення між позивачем та відповідачем правовідносин з приводу оренди земельної ділянки площею 0.06 га для будівництва, експлуатації та обслуговування ресторану в комплексі з магазином по продажу товарів мистецтва та виставковим залом на Андріївському 33/6 у Подільському районі м. Києва на певних умовах щодо розміру орендної плати за користування земельною ділянкою.

На підставі рішення Київської міської ради від 27.01.2005р. за №99/2675 між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Сула" (орендар) 10.04.2012р. укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 13.04.2012 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис 85-6-00263 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Судова колегія зазначає, що порядок набуття та припинення прав на земельні ділянки визначається Земельним Кодексом України, за приписами статей 93, 124, 125 якого (у відповідній редакції на час звернення з позовом) правом оренди земельної ділянки є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, що виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації.

Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

За статтею 31 Закону України "Про оренду землі" ( у редакції на час звернення з позовом) договір оренди може припинятися за наведених у ній підстав (закінчення строку оренди, викупу земельної ділянки для суспільних потреб, поєднання власника земельної ділянки та орендаря в одній особі, смерті фізичної особи-орендаря, його засудження до позбавлення волі, ліквідації юридичної особи-орендаря, відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем), а також в інших випадках, передбачених законом. Також договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін; на вимогу однієї із сторін договір може бути розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

За приписами частини 1 статті 32 цього Закону, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до статті 651 Ццивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, звертаючись з позовною вимогою про дострокове розірвання договору, позивачеві належало довести наявність обставин, з якими закон та/або договір пов'язує таку можливість, зокрема, у даному випадку, факт використання орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням та/або істотне порушення ним умов договору.

Втім, позивачем в порушення вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України, такі обставини не доводились, позовні вимоги взагалі не обґрунтовані приписами ст. 651 ЦК України.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, підставою для прийняття Київською міською рішення від 26.04.2012р. за №563/7900 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006р. № 85-6-00263, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Сула" на підставі рішення Київської міської ради від 27.01.2005р. № 99/2675 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "м" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування ресторану в комплексі з магазином по продажу товарів мистецтва та виставковим залом на Андріївському узвозі, 33/6 у Подільському районі м. Києва" є невиконання ТОВ " Фірма Сула " умов підпункту 8.4 пункту 8 договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 року № 85-6-00263, зокрема не здійснення будівництва об'єкта протягом трьох років з моменту реєстрації цього договору та порушення термінів завершення забудови земельної ділянки.

На підтвердження наведеної обставини Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було надано акт обстеження земельної ділянки від 28.03.2012р. за №614/07, яким встановлено: орендарем не виконані зобов'язання щодо використання земельної ділянки; на час складення Акту земельна ділянка огороджена та не забудована відповідно до цільового призначення; на ділянці частково складовані будівельні матеріали, також на ділянці встановлено сходи.

У відповідності до положень викладених у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" в п.п. 2.20-2.22, підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не, наприклад невикористання землі для забудови протягом трьох років підряд. Якщо підставою розірвання договору землі визначається невиконання орендарем обов'язку здати певний об'єкт в експлуатацію, то слід виходити з положень Закону України "Про основи містобудування", Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011) і відповідних обставин, які впливають або могли вплинути на строки будівництва. Суди мають з'ясувати у чому полягає шкода, завдана органу місцевого самоврядування, та чим саме така обставина порушує чи обмежує права орендодавця, а відтак, чи буде це істотним порушенням умов договору оренди, що в подальшому може потягнути його розірвання.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги такими підставами не обґрунтовувались і такі обставини позивачем не доводились.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про здійснення відповідачем -Київською міською радою перевірки щодо дотримання позивачем -ТОВ "Фірма Сула" вимог договору оренди земельної ділянки про забудову земельної ділянки на Андріївському узвозі, 33/6 у Подільському районі м. Києва.

Також відповідачем не зазначено, в чому полягає шкода, завдана Київській міській раді, в зв'язку з не забудовою земельної ділянки у строк, встановлений договором оренди земельної ділянки від 10.04.2006р. № 85-6-00263, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Сула".

Натомість судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач - ТОВ " Фірма Сула" під час дії договору, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю " Фірма Сула", вчиняв всі дії, необхідні для складення і затвердження проектної документації, початку та здійснення будівництва, передбаченого договором оренди земельної ділянки від 10.04.2006р. № 85-6-00263, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю " Фірма Сула ", об'єкту, виконує свої зобов'язання за договором оренди земельної ділянки від 13.04.2006р. № 85-6-00263 в частині здійснення орендних платежів, що підтверджується Довідкою про відсутність заборгованості з податків та зборів (обов'язкових платежів), виданою Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва ДПС №1299/19-218 від 11.05.2012р., що в свою чергу у сукупності з викладеними вище обставинами справи унеможливлює розірвання договору оренди в односторонньому порядку лише з мотивів несвоєчасного виконання договірних зобов'язань щодо забудови орендованої території.

Аналогічна правова позиція була висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 21.08.2012 року у справі № 5011-9/223-2012.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про дотримання позивачем усіх необхідних умов передбачених договором оренди земельної ділянки, та у відповідності до чинного законодавства здійснення ним необхідних дій для її забудови, відповідного забезпечення умов щодо її цільового використання та недоведеність відповідачем наявності правових підстав для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

З огляду на викладене, та беручи до уваги те, що позивач дотримується всіх необхідних умов передбачених договором оренди земельної ділянки, здійснює комплекс необхідних дій для її забудови, а будь-яких інших доказів, які б свідчили про порушення позивачем інших умов договору оренди земельної ділянки матеріали справи не містять і відповідачем суду не надано, колегія суддів вважає що прийняте Київською міською радою рішення від 26.04.2012р. за №563/790 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006р. № 85-6-00263, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА СУЛА" не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує права позивача щодо законного користування земельною ділянкою по вул. Андріївський узвіз, 33/6 у Подільському районі м. Києва.

З огляду на вище зазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог та наявність усіх підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що в рішенні суду повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні, отже рішення відповідає вимогам чинного законодавства України, ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, підстав для його скасування не вбачається.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційних скарг, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянтів (третя особа, відповідач).

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 04.09.2012 року по справі № 5011-57/8174-2012 залишити без змін.

Матеріали справи № 5011-57/8174-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Тищенко О.В.

Судді Чорна Л.В.

Іоннікова І.А.