Постанова
від 05.12.2012 по справі 5008/193/2012
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.12 Справа № 5008/193/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого -судді Данко Л.С.,

Суддів: Давид Л.Л.,

Юрченко Я.О.

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою № 1602 від 09.11.2012 р. (вх. № 555 від 15.11.2012 р.) Приватного підприємства «Партнер Україна»,

на рішення господарського суду Закарпатської області від 02 листопада 2012 року

у справі № 5008/193/2012 (в складі колегії суддів: В.С.Русняк, О.С.Йосипчук, В.І.Карпинець),

порушеній за позовом

Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті-Керам», м. Київ,

До відповідача-1: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи (Приватного підприємця) ОСОБА_2, м. Виноградів, Закарпатської обл.,

До відповідача-2: Приватного підприємства «Партнер-Україна», м. Черкаси,

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Технопром-7», м. Київ,

Про: 1) Стягнути солідарно з Приватного підприємства «Партнер Україна»та Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті-Керам»у розмірі 2259424,20 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 134177,92 грн. трьох відсотків річних, 665414,58 грн. пені, всього 3059016,70 грн. за невиконання грошових зобов'язань за Договором доручення від 25.02.2010 р. згідно Акту за № 2/05 від 31.05.2010 р. та Договором поруки від 31.05.2010 р.; 2) Стягнути з Приватного підприємства «Партнер Україна»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті-Керам»грошові кошти у розмірі 2765713,04 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 173480,55 грн. трьох відсотків річних, 868364,17 грн. пені, всього 3807557,76 грн. за невиконання грошових зобов'язань за Договором доручення від 25.02.2010 р. згідно з Актом № 1/05 приймання-передавання робіт до Договору від 25 лютого 2010 року за № 17; 3) Стягнути солідарно з Приватного підприємства «Партнер Україна»та Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті-Керам»у розмірі 700000,00 грн., як відшкодування завданих збитків за невиконання грошових зобов'язань за Договором доручення від 25.02.2010 р. згідно Акту за № 2/05 від 31.05.2010 р. та Договором поруки від 31.05.2010 р. 4) Судові витрати покласти на Приватного підприємства «Партнер Україна»та на Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 пропорційно задоволених позовних вимог (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).

За участю представників сторін:

Від апелянта/відповідача-2: Старченко А.В. -п/к за довіреніістю № 1608 від 04.12.2012 р. (довіреність дійсна до 31.12.2012 р.), присутній: ОСОБА_15,

Від позивача: Андрієнко П.В. -п/к за довіреністю б/н від 01.12.2011р. (довіреність дійсна до 31.12.2012 р.),

Від відповідача-1: не прибув,

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Андрієнко П.В. -п/к за довіреністю б/н від 10.05.2012 р. (довіреність дійсна до 31.12.2013 р.).

Представникам, які прибули в дане судове засідання, роз'яснено права та обов'язки визначені ст. ст. 20, 22, 27 ГПК України. Представнику апелянта/відповідача-2 -права та обв'язки зрозумілі. Представнику позивача -права та обов'язки зрозумілі. Представнику третьої особи без самостійних вимог на предмет спору -права та обов'язки, передбачені ст. 27 ГПК України - зрозумілі.

Заяв та клопотань про відвід складу суду та/або судді -не надходило.

Представникам, які прибули в судове засідання, оголошено, що проводиться повне фіксування судового процесу технічними засобами.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів»від 15.11.2012р., дану справу передано на розгляд головуючому судді Данко Л.С.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 16.11.2012р., у склад колегії для розгляду справи № 5008/193/2012 господарського суду Закарпатської області введено суддів Давид Л.Л., Юрченка Я.О. (том ІІІ, а. с. 146).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.11.2012 року прийнято апеляційну скаргу Приватного підприємства «Партнер Україна»за № 1602 від 09.11.2012 р. (вх. № 555 від 15.11.2012 р.) до провадження та розгляд скарги призначено на 05.12.2012р., про що сторони були повідомлені під розписку: Апелянт/відповідач-2 -22.11.2012 р. рекомендованою поштою за № 06367871, Позивач -22.11.2012 р. рекомендованою поштою за № 06367880, Відповідач-1 -21.11.2012 р. рекомендованою поштою за № 06367901, Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -28.11.2012 р. рекомендованою поштою за № 06367898 (докази - оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи) (том ІІІ, а. с. 149-152).

Представник апелянта/відповідача-2 прибув, подав через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду клопотання за № 1611 від 04.12.2012 р. (вх. № 2412 від 05.12.2012 р.) про зупинення провадження у справі № 5008/193/2012 до розгляду справи за позовом ПП «Партнер Україна»до ТзОВ «Мульті-Керам», щодо визнання договору доручення № 17 від 25.02.2010 р. недійсним; подав супровідний лист за № 1600 від 30.11.2012 р. (вх. № 2414 від 05.12.2012 р.) з додатками: лист ПП «Партнер Україна»від 27.11.2012 р. за № 51/36-549/1-5597 - на 1 арк., відомості в електронному вигляді - на 14 арк., копію поштового конверта Міністерства закордонних справ України адресованого на адресу ПП «Партнер Україна»- на 1 арк., копію Положення про діяльність FINANCIAL LIMITED»- на 6 арк. та доповнення до апеляційної скарги за № 1610 від 04.12.2012 р. (вх. № 2413 від 05.12.2012 р.), просить долучити до матеріалів справи подані вищевказані документи та зупинити провадження у справі.

Представник апелянта/відповідача-2 пояснив, що місцевим господарським судом, клопотання, які були подані представником ПП «Партнер Україна», безпідставно, не були взяті до уваги та не були задоволені, що вважає порушенням приписів ГПК України та упередженістю місцевого суду, що місцевим судом взято до уваги висновки експертиз № 1896 та № 1897 від 09.08.2012р., які проведені за вимогою представника позивача та третьої особи, якими встановлено, що відтиски печатки та підписи на документах, наданих ПП «Партнер Україна»для проведення експертиз є ідентичними між собою та не є такими, що співпадають з наданими ТзОВ «Технопром-7»та колишнім директором вказаної юридичної особи зразками, але вказані документи відсутні в матеріалах справи, стверджує, що пояснення представника ПП «Партнер України»не відображені у протоколах судових засідань, про що зазначено у зауваженнях до протоколів та у відповідній скарзі до прокуратури Закарпатської області від 07.11.2012р.

Щодо клопотання про звернення до Міністерства закордонних справ України про перевірку юридичної компанії Financial Limited»на території України вважає, що місцевим судом неправомірно вказане клопотання було відкладено для розгляду на іншу дату, а пізніше було відхилене судом з невідомих для відповідача-2 підстав. Представник ПП «Партнер України»у своїх поясненнях стверджує, що місцевим судом безпідставно відхилено клопотання ПП «Партнер України»про проведення повторної судової експертизи, щодо повторного об'єктивного дослідження зразків підпису та відбитків печатки та проведення судової почеркознавчої експертизи підпису ОСОБА_6 на договорі уступки вимоги (мовою оригіналу «требования») № 1102 від 30.03.2012р., укладеного між ТзОВ «Технопром-7»та ПП «Партнер Україна»; чи виконано однією особою про справжність копій на копіях додатків до позовної заяви ТзОВ «Мульті-Керам»до СПД-ФО ОСОБА_2, ПП «Партнер Україна»про стягнення заборгованості та відшкодування шкоди, справа № 5008/193/2012, директором ТзОВ «Мульті-Керам»ОСОБА_6; чи виконано однією особою підпис на договорі уступки вимоги № 1102 від 30.03.2012р. укладеного між ТзОВ «Мульті-Керам», ТзОВ «Технопром-7» та ПП «Партнер Україна»на печатці ТзОВ «Мульті-Керм»та підпис про справжність копій додатків до позовної заяви ТзОВ «Мульті-Керам»до СПД-ФО ОСОБА_2, ПП «Партнер Україна»про стягнення заборгованості та відшкодування шкоди, справа № 5008/193/2012 та зазначив, що місцевим судом, фактично були створені умови неможливості їх проведення, оскільки оригінали спірних документів підшиті у матеріали справи, а тому ПП «Партнер Україна»наполягає на тому, щоб судом апеляційної інстанції була проведена повторна експертиза та експертиза підписів директора ТзОВ «Мульті-Керам», про які зазначено у п.п. 2 та 3 прохальної частини апеляційної скарги. Представник апелянта/відповідача-2 зазначає, що так як під час розгляду справи у місцевому суді, його неодноразові усні клопотання про проведення технічної фіксації судового процесу судом не були взяті до уваги, задоволено було лише письмове клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами, відтак наявне порушення процесуальних норм, що є однією із підстав для скасування рішення, що оскаржується.

Представник апелянта у своїх поясненнях звертає увагу суду на те, що СПД-ФО ОСОБА_2, протягом тривалого часу працювала головним бухгалтером на ВАТ «Агропромислова група «Закарпатський сад», єдиним засновником якого є ОСОБА_7, був в 2011 році керівником ТзОВ «Технопром-7»та ТзОВ «Мульті-Керам»та керівником інших підприємств, а відтак вважає, що місцевим судом взагалі не перевірено фактичного місця реєстрації відповідача-1: СПД-ФО ОСОБА_2, оскільки відповідач-1 жодного разу не з'являвся на судові засідання, а місцевим судом не вжито заходів до забезпечення у судові засідання особистої участі ОСОБА_2, чи її представника, вважає участь СПД-ФО ОСОБА_2 у судових засіданнях Львівського апеляційного господарського суду обов'язковою.

Апелянт/відповідач-2 стверджує, що між ПП «Партнер Україна»та СПД-ФО ОСОБА_2 не існувало та не існує жодних контактів, вказаний суб'єкт господарювання посадовим особам ПП «Партнер Україна»невідомий, а Договір поруки, про який відповідачу-2 стало відомо тільки 29.03.2012 р., під час попереднього судового засідання, місцевим судом не було досліджено щодо його укладення, чим порушено норми матеріального права, так як вказаний Договір поруки, на думку апелянта, підписаний сторонами тільки для того, щоб забезпечити здійснення судового процесу у господарському суді Закарпатської області.

Апелянт-відповідач-2 пояснив, що рішення місцевого суду, яке постановлено 02.11.2012 р., без участі представників сторін, є незаконним з тих підстав, що мало відбутися 02.12.2012 р., як оголосив місцевий суд. Тому бути присутнім на судовому засіданні 02.11.2012. р. відповідач-2 не міг, що фактично обмежило його права.

Вважає, що місцевим судом, крім клопотання про зняття арешту та фіксації судового засідання технічними засобами не задоволено жодного іншого клопотання ТзОВ «Партнер Україна», що свідчить, на думку апелянта, про упереджений розгляд справи судом першої інстанції, і, надання місцевим судом всебічної підтримки стороні позивача, чим допущено порушення у забезпеченні рівності сторін судового процесу.

Зі сторони відповідача-2, у судовому засіданні Львівського апеляційного господарського суду, відповідно до ст. 4-4 ГПК України, був присутній п. ОСОБА_15, довіреності на представництво інтересів ПП «Партнер Україна»не подав, відомості про те, що п. ОСОБА_15 є співзасновником ПП «Партнер Україна»в матеріалах справи відсутні.

Присутній у судовому засіданні п. ОСОБА_15 зазначив, що він був працівником СБУ, полковник у відставці, виявив бажання надавати пояснення російською мовою.

Представник позивача прибув, проти апеляційної скарги заперечив, просить відхилити, як необґрунтоване, клопотання апелянта про зупинення провадження у справі, так як воно подано без жодних документальних підтверджень та доказів, на які посилається апелянт, що суперечить приписам ГПК України. Представник позивача пояснив, що договір поруки є дійсним, вважає посилання апелянта на те, що про даний договір йому стало відомо лише в судовому засіданні безпідставними, оскільки, укладений між СПД-ФО ОСОБА_2 та ТзОВ «Мульті-Керам»договір поруки не суперечить актам цивільного законодавства. Представник позивача стверджує, що апелянтом/ відповідачем-2 не надано доказів про недійсність договору поруки. Просить відхилити клопотання апелянта про проведення повторних експертиз та експертизи підпису на договорі уступки вимоги № 1102 від 30.03.2012р. ОСОБА_6 та інші вимоги в частині проведення експертиз, про які зазначено у п.п. 2 та 3 апеляційної скарги та доручення проведення таких експертиз Харківському НДІСЕ, так як вважає, що висновки Львівського НДІСЕ є обґрунтованими, вичерпними та не потребують додаткового проведення експертизи повторно, просить рішення місцевого суд залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача-1 в судове засідання не прибув, про причини не прибуття не повідомив, на час розгляду даної справи Львівським апеляційним господарським судом, відзиву на апеляційну скаргу не подав (не надіслав), був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення, яке отримано відповідачем-1, під розписку, 21.11.2012 р. (том ІІІ, а. с. 150).

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача прибув, проти апеляційної скарги та поданого відповідачем-2 клопотання про зупинення провадження у справі заперечив, вважає, що відповідачем-2 викладене у клопотанні про зупинення провадження у справі не підтверджено належними доказами, а відтак не повинно братись судом до уваги. Щодо тверджень відповідача-2, що його зобов'язання перед ТзОВ «Технопром-7» виконані в повному обсязі у зв'язку з укладенням Договору про відступлення права вимоги, заперечує, та пояснив, що оскільки Висновком № 1897 від 09.08.2012р. судової експертизи технічного дослідження документів встановлено, що відтиски круглої печатки ТзОВ «Технопром-7», які містяться на Договорі про відступлення права вимоги за № 1102 та на Акті звіряння дебіторської та кредиторської заборгованості від 31.03.2011р., складено представниками ТзОВ «Технопром-7»та ПП «Партнер Україна»нанесені не круглою печаткою ТзОВ «Технопром-7», відтак місцевий суд дійшов правомірного висновку, що вищевказаний договір не є укладений, отже не може засвідчувати про припинення зобов'язань ПП «Партнер-Україна»перед ТзОВ «Мульті-Керам»за Договором доручення за № 17 від 25.02.2010 р., просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши думку учасників судового процесу, які прибули в дане судове засідання, оглянувши та дослідивши подані документи, колегія суддів ухвалила: долучити до матеріалів даної справи подані апелянтом/відповідачем-2 копії документів, які були предметом дослідження в суді першої інстанції; прийшла до висновку, розглядати справу без участі представника відповідача-1, враховуючи те, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду справи, докази в матеріалах справи.

Разом з тим, нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість одного з представників сторін бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

Колегія суддів заслухавши пояснення та доводи учасників судового процесу, які прибули в дане судове засідання, прийшла до висновку, відхилити клопотання апелянта/відповідача-2 за № 1611 від 04.12.2012р. (вх. № 2412 від 05.12.12) про зупинення провадження у справі № 5008/193/2012 до розгляду справи за позовом ПП «Партнер Україна»до ТзОВ «Мульті-Керам», щодо визнання договору доручення № 17 від 25.02.2010 р. недійсним, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Частиною другою статті 79 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав, які слугують підставою для зупинення провадження у справах.

Як вбачається з поданого відповідачем-2 клопотання за № 1611 від 04.12.2012р. (вх. № 2412 від 05.12.12р.) про зупинення провадження у справі № 5008/193/2012 до розгляду справи за позовом ПП «Партнер Україна»до ТзОВ «Мульті-Керам», щодо визнання договору доручення № 17 від 25.02.2010р. недійсним, апелянтом/відповідачем-2 до вищевказаного клопотання не долучено жодних доказів в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, які б підтверджували факт розгляду судом (іншим органом, який вирішує господарські спори) справи за позовом ПП «Партнер Україна»до ТзОВ «Мульті-Керам»про визнання договору доручення № 17 від 25.02.2010р. недійсним. У вказаному клопотанні не міститься посилань ні на номер справи, яка розглядається, не зазначено, яким судом розглядається справа та на якій стадії розгляду знаходиться, апелянтом не обґрунтовано неможливості розгляду справи № 5008/193/2012 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідно до ст. 34 ГПК України.

З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання апелянта/відповідача-2 за № 1611 від 04.12.2012р. (вх. № 2412 від 05.12.12) про зупинення провадження у справі № 5008/193/2012.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, рішення господарського суду Закарпатської області від 02.11.2012р. у справі № 5008/193/2012 слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Закарпатської області від 02.11.2012р. у справі № 5008/193/2012 у складі колегії: головуючого судді Русняк В.С., суддів -Йосипчук О.С., Карпинець В.І., позовні вимоги (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) ТзОВ «Мульті-Керам»задоволено частково. Вирішено: 1) Стягнути з Приватного підприємства «Партнер Україна»(код ЄДРПОУ 30598882, п. і. 18002, м. Черкаси, вул. Леніна-Благовісна, 105-269, к.556) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті-Керам»(код 21609308, п. і. 03142, м. Київ, вул. В.Стуса, 28А) грошові кошти в розмірі 5353204,26 грн. за невиконання грошових зобов'язань за Договором доручення за № 17 від 25.02.2010 року з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків; 2) Стягнути з Приватного підприємства «Партнер Україна»(код ЄДРПОУ 30598882, п. і. 18002, м. Черкаси, вул. Леніна-Благовісна, 105-269, к.556) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті-Керам»(код 21609308, п. і. 03142, м. Київ, вул. В.Стуса, 28А) грошові кошти в розмірі 353288,00 грн. судових витрат на оплату адвоката; 3) Стягнути з Приватного підприємства «Партнер Україна»(код ЄДРПОУ 30598882, п. і. 18002, м. Черкаси, вул. Леніна-Благовісна, 105-269, к.556) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті-Керам»(код 21609308, п. і. 03142, м. Київ, вул. В.Стуса, 28А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопром-7»(код 37516130, п. і. 02140, м. Київ, пр. Миколи Бажана, 10А, офіс 2) грошові кошти в розмірі 3984,50 грн. витрат на оплату експертизи; 4) Стягнути з Приватного підприємства «Партнер Україна»(код ЄДРПОУ 30598882, п. і. 18002, м. Черкаси, вул. Леніна-Благовісна, 105-269, к.556) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті-Керам»(код 21609308, п. і. 03142, м. Київ, вул. В.Стуса, 28А) грошові кошти в розмірі 64380,00 грн. витрат по оплаті судового збору (пункт перший резолютивної частини рішення) . В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (пункт другий резолютивної частини рішення) (том ІІІ, а. с. 94-107).

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду апелянт/відповідач-2: Приватне підприємство «Партнер Україна»звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить призначити повторну судову почеркознавчу та технічну експертизи, проведення якої доручити Харківському НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України, на вирішення експертизи поставити питання, поставлені для проведення первинних експертиз, проведених Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, викладених у висновку № 1896 від 09.08.2012 року та № 1897 від 09.08.2012 року (п. 2 прохальної частини апеляційної скарги ); призначити у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, на вирішення якої поставити наступні питання: чи виконано підпис на договорі уступки вимоги («требования») № 1102 від 30.03.2012 року, укладеного між ТзОВ «Мульті-Керам», ТзОВ «Технопром-7»та Приватним підприємством «Партнер Україна»на печатці ТзОВ «Мульті-Керам»ОСОБА_6; чи виконано підпис про справжність копій на копіях додатків до позовної заяви ТзОВ «Мульті-Керам»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Приватного підприємства «Партнер Україна»про стягнення заборгованості та відшкодування шкоди, справа № 5008/193/2012, директором ТзОВ «Мульті-Керам» ОСОБА_6; чи виконано однією особою: підпис на договорі уступки вимоги № 1102 від 30.03.2012 року, укладеного між ТзОВ «Мульті-Керам», ТзОВ «Технопром-7»та ПП «Партнер Україна»на печатці ТзОВ «Мульті-Керам»та підпис про справжність копій додатків до позовної заяви ТзОВ «Мульті-Керам» до СПД-ФО ОСОБА_2, ПП «Партнер Україна»про стягнення заборгованості та відшкодування шкоди, справа № 5008/193/2012 (п. 3 прохальної частини апеляційної скарги ). Рішення господарського суду Закарпатської області від 02.11.2012 року у справі № 5008/193/2012 за позовом ТзОВ «Мульті-Керам», м. Київ, до СПД-ФО ОСОБА_2, м. Виноградів Закарпатської області, ПП «Партнер Україна», м. Черкаси, Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТзОВ «Технопром-7», м. Київ, про стягнення солідарно з Відповідача-1 та Відповідача-2 грошових коштів на користь Позивача за невиконання грошових зобов'язань - скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТзОВ «Мульті-Керам»(03142, м. Київ, вул. В.Стуса, 28 А, код ЄДРПОУ 21609308) - відмовити повністю (п. 4 прохальної частини апеляційної скарги ). Розгляд справи провести за присутності представника приватного підприємства «Партнер Україна»(п. 5 прохальної частини апеляційної скарги ) (том ІІІ, а.с. 128-136).

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення, порушено норми матеріального та процесуального права, не забезпечено повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи на принципах рівності та змагальності сторін процесу.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що внаслідок укладення 30.03.2011 р. між ТзОВ «Мульті-Керам»та ПП «Партнер Україна»договору уступки права вимоги, відповідно до якого, ТзОВ «Мульті-Керам»уступає, а ТзОВ «Технопром-7»набуває у повному об'ємі право вимоги виконання зобов'язань по Договору № 17 від 25.02.2010 р. укладеного між ТзОВ «Мульті-Керам»та ПП «Партнер Україна», заборгованість ПП «Партнер Україна»перед ТзОВ «Мульті-Керам»була погашена у повністю. На виконання договору уступку права вимоги було складено акт звірки дебіторської та кредиторської заборгованості, відповідно до якого, заборгованість ПП «Партнер Україна»перед ТзОВ «Технопром-7»склала 4254706,00 грн. Вважає, що заперечення ТзОВ «Технпром-7», щодо неотримання товару від ПП «Партнер Україна»не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки відповідачем-2 було проведено планову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р., під час якої було встановлено, що ТзОВ «Технопром-7»отримувало від ПП «Партнер Україна»товар, а факт отримання товару підтверджується видатковими накладними. Однак, через висновки експертизи, їх не було взято до уваги, оскільки експертами встановлено, що підписи на документах та відтиски печатки не співпадають з наданими документами від ТзОВ «Технопром-7».

Апеляційну скаргу щодо відхилення місцевим господарським судом клопотання ПП. «Партнер Україна»про звернення до Міністерства закордонних справ України, з метою перевірки правомірності роботи юридичної компанії Financial Limited»на території України обґрунтовує тим, що місцевим судом 13.09.2012р., вищевказане клопотання не було розглянуте, в ухвалі суду було вказано, що розгляд цього клопотання відбудеться в наступному судовому засіданні, однак в наступному судовому засіданні вищевказане клопотання було відхилено, з невідомих апелянту/відповідачу-2 підстав. У зв'язку з тим відповідач-2 звернувся особисто до Міністерства закордонних справ України, щодо надання такої інформації, однак станом на 09.11.2012 р. відповіді на вищевказане звернення не поступило (не надійшло). Не зважаючи на це, апелянт стверджує, що у місцевого суду на час постановлення рішення у справі, було достатньо інформації, а саме: копія Положення, затвердженого «кліше»Financial Limited»та підписом невідомої особи, відтак апелянт вважає, що вказане Положення не має жодної юридичної сили, оскільки на ньому відсутні будь-які підтвердження з боку державних органів України. Апелянт стверджує, що ним зверталась увага суду на розміщення вказаної юридичної особи у м. Бірмінгем, на відміну від того, що позивачем в усній формі вказувалось місце реєстрації головного підприємства -м. Манчестер, що відображено у клопотанні відповідача-2 від 13.09.2012 р. щодо необхідності звернення до Міністерства закордонних справ України. Однак, як стверджує апелянт, місцевим судом не звернуто увагу на те, що відбиток «кліше»Financial Limited»на Положенні явно відрізняється від відбитку здійсненого на Договорі про надання юридичних послуг, а розмір компенсації на правову допомогу явно завищений, що суперечить ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», однак у зв'язку з тим, що у господарських справах відсутнє правове регулювання питання, щодо компенсації витрат на правову допомогу, апелянт/відповідач-2 вважає, що потрібно виходити з позиції аналогія закону, тобто застосувати до зазначених правовідносин ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Незаконність судового рішення апелянт/відповідач-2 обґрунтовує тим, що представником ПП «Партнер Україна», неодноразово, усно заявлялись клопотання про проведення технічної фіксації судового процесу, однак місцевим судом, такі клопотання не були взяті до уваги, лише тоді, коли ПП «Партер Україна»було подано письмове клопотання про здійснення технічної фіксації, місцевий суд здійснив фіксацію судового процесу технічними засобами.

Однією із підстав, серед інших, для скасування рішення місцевого суду, апелянт вважає є те, що місцевим судом неправомірно відмовлено у задоволенні клопотання про проведення повторної експертизи підписів та відбитків печатки на вказаних документах, оскільки, як вважає апелянт/відповідач-2 висновки судових експертиз за № 1896 та № 1897 від 09.08.2012 р. не відповідають оригіналам, які 30.10.2012р. відповідачем-2 було долучено до матеріалів справи, а саме: оригінали документів, щодо яких було проведено експертизи. Однак місцевим судом в рішенні суду було вказано, що відповідачем-2 не представлено (не подано) висновки інших спеціалістів, не зважаючи на те, що ПП «Партнер Україна»мало намір провести такі експертизи, однак місцевим судом фактично були створені умови неможливості їх проведення, так як оригінали спірних документів підшиті в матеріалах справи. З огляду на зазначені обставини, апелянт/відповідач-2 наполягає на проведенні повторної експертизи судом апеляційної інстанції, проведення якої доручити Харківському НДІСЕ.

Щодо відмови місцевим судом у задоволенні клопотання ПП. «Партнер Україна»про проведення судової експертизи, щодо підписів керівника ТзОВ «Мульті-Керам»у зв'язку з тим, що ТзОВ «Технопром-7»не було відомо про договір уступки права вимоги, вважає, що ТзОВ «Мульті-Керам»є засновником ТзОВ «Технопром-7», а відтак, останньому було відомо про договір уступки права вимоги, у зв'язку з чим, клопотав перед судом про проведення повторної експертизи. Оскільки місцевим судом клопотання відповідача-2 про призначення відповідних судових експертиз задоволено не було, вважає рішення місцевого суду неповним та неогрунтованим.

Апелянт/відповідач-2 апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що СПД-ФО ОСОБА_2, протягом тривалого часу працювала головним бухгалтером на ВАТ «Агропромислова група «Закарпатський сад», єдиним засновником якого є ОСОБА_7, який був в 2011 році керівником ТзОВ «Технопром-7»та ТзОВ «Мульті-Керам»та керівником інших підприємств, а відтак вважає, що місцевим судом взагалі не перевірено фактичного місця реєстрації відповідача-1: СПД-ФО ОСОБА_2, оскільки відповідач-1 не з'являвся на судові засідання, а місцевим судом не вжито жодних заходів для забезпечення особистої участі у судових засіданнях по даній справі ОСОБА_2, чи її представника.

Апелянт/відповідач-2 зазначає, що між ПП «Партнер Україна»та СПД-ФО ОСОБА_2 не існувало та не існує жодних контактів, вказаний суб'єкт господарювання посадовим особам ПП «Партнер Україна»невідомий, а зазначений договір поруки, про який відповідачу-2 стало відомо тільки 29.03.2012 р., під час попереднього судового засідання. А так як місцевим судом не досліджувалося укладення цього договору, апелянт вважає, що судове рішення прийнято в порушення норм матеріального права, оскільки вказаний договір поруки підписаний сторонами тільки для того, щоб забезпечити здійснення судового процесу у господарському суді Закарпатської області.

Підставою для скасування рішення місцевого суду апелянт вважає є те, що воно прийнято 02.11.2012р. без участі представників сторін, оскільки місцевим судом наступний розгляд справи був призначений на 02.12.2012 р. З огляду на наведене представник апелянта не міг бути присутнім у судовому засіданні 02.11.2012 р., що фактично обмежило його права.

Апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним ще із тих підстав, що місцевим судом, крім клопотання про зняття арешту та фіксації судового засідання технічними засобами, інші клопотання ПП «Партнер Україна»були відхилені, однак задовольнялися клопотання позивача по справі, вважає, що здійснено упереджений розгляд справи, який виражався у всебічній (мовою оригіналу «всесторонній») підтримці сторони позивача та відсутності забезпечення рівності сторін судового процесу.

Колегією суддів встановлено, що позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мульті-Керам»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 21609308, місцезнаходження юридичної особи: 03142, м. Київ, Святошинський район, вул. Василя Стуса, буд. 28-А, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців Серії АЖ № 635103 виданої станом на 12.04.2012 р. (том І, а. с. 119-120), Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 072992 (том І, а.с. 54), витягом з ЄДРЮО та ФОП виданої станом на 09.09.2011р. (том І, а.с. 55), Статутом ТзОВ «Мульті-Керам»(нова редакція), який зареєстровано у встановленому законом порядку (том І, а.с. 57-62).

Відповідач-1: ОСОБА_2 є Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою (Приватним підприємцем) (далі за текстом -СПД-ФО ОСОБА_2), приватному підприємцю присвоєно ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_1, місце проживання фізичної особи -підприємця: АДРЕСА_1, дата проведення державної реєстрації: 09.06.2000р., що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця Серії НОМЕР_2 (том І, а. с. 63), Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданий станом на 11.05.2012р. (том І, а.с. 100-101).

Відповідач-2: Приватне підприємство «Партнер Україна»є юридичною особою, Ідентифікаційний код юридичної особи 30598882, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, Соснівський район, вул. Леніна/вул. Благовісна, буд. 105-269, кімната 556, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ серії АА № 107577 (том ІІІ, а. с. 139).

Третя особа, як не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Технопром-7»є юридичною особою, Ідентифікаційний код 37516130, місцезнаходження: 02140, м. Київ, Дарницький район, проспект Миколи Бажана, буд. 10 літера «А», офіс 2, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців Серії АЖ № 635104 станом на 12.04.2012 р. (том І, а. с. 127-128).

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, 25лютого 2010 року між ПП «Партнер Україна»в особі директора Чернухи Сергія Анатолійовича, діючого на підставі Статуту (Довіритель - за договором, Відповідач-2 -у справі), з однієї сторони та ТзОВ «Мульті-Керам»в особі директора ОСОБА_6, діючого на підставі Статуту (Повірений - за договором, Позивач -у справі) з другої сторони було укладено Договір доручення № 17 (далі за текстом -Договір)(том І, а. с. 33-34).

Зазначений Договір є двостороннім (ч. 2 ст. 626 ЦК України), який укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України.

Згідно основних та другорядних (не основних) ознак, зазначений Договір є договором доручення, що відповідає вимогам ст. 1000 Цивільного кодексу України (далі за текстом -ЦК України).

Доказів, що вищезазначений Договір, визнаний недійсним сторонами, в т.ч. апелянтом, не подано, такі докази в матеріалах справи відсутні.

За Договором доручення (п. 1.1. Договору), одна сторона (Повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (Довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений Повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки Довірителя.

Як вбачається з поданого апелянтом/відповідачем-2 клопотання за № 1611 від 04.12.2012р., апелянт/відповідач-2 просить суд зупинити розгляд справи № 5008/193/2012 до розгляду справи за позовом ПП «Партнер Україна»до ТзОВ «Мульті-Керам», щодо визнання договору доручення № 17 від 25.02.2010 р. недійсним.

Однак, з тексту апеляційної скарги ПП «Партнер Україна»вбачається, що факт укладення договору доручення № 17 від 25.02.2010 р. апелянт визнає, оскільки вважає, що внаслідок укладення вищезазначеного договору та на підставі Договору уступки права вимоги укладеного 30.03.2011р. всі зобов'язання перед ТзОВ «Мульті-Керам»виконано (рядки 22-39 зверху апеляційної скарги, том ІІІ, а.с. 129).

Отже, з вищенаведеного вбачається, що апелянт свої доводи наведені в апеляційній скарзі та у клопотанні про зупинення провадження у справі заперечує.

Згідно з п. 1.1. вказаного Договору № 17 ПП «Партнер Україна»доручило ТОВ «Мульті-Керам»від імені та за рахунок ПП «Партнер Україна»знайти потенційних покупців мінеральних добрив, перевірити інформацію щодо таких покупців, за необхідності укласти угоди з такими покупцями від імені ПП «Партнер Україна», а також отримати від них оплату за поставлені мінеральні добрива.

Для виконання умов Договору за № 17 ПП «Партнер Україна»надало ТзОВ «Мульті-Керам»Довіреність від 25 лютого 2010 року (том І, а. с. 36).

Вищезазначена довіреність, укладена в письмовій формі, підписана представником відповідача-2 та скріплена печаткою ПП «Партнер Україна». Доказів про те, що зазначена довіреність була відкликана в процесі виконання договірних зобов'язань та/або скасованою -не подано.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 30 квітня 2010 року між ТзОВ «Мульті-Керам»та ПП «Партнер Україна»було складено та підписано Акт за № 1/05 приймання-передавання робіт до Договору від 25 лютого 2010 року за № 17, згідно з яким, ТзОВ «Мульті-Керам»було надано послуги ПП «Партнер Україна»на суму 2460000,00 грн. (том І, а.с. 37), а 30 квітня 2010 року ТзОВ «Мульті-Керам»надало ПП «Партнер Україна»Податкову накладну за № 81 (том І, а. с. 38).

30 травня 2010 року між ТзОВ «Мульті-Керам»та ПП «Партнер Україна»було складено та підписано Акт № 2/05 приймання-передавання робіт до Договору від 25 лютого 2010 року за № 17, згідно з яким, ТзОВ «Мульті-Керам»було надано послуги ПП «Партнер Україна»на суму 1974000,00 грн. (том І, а.с. 39), а 31 травня 2010 року ТзОВ «Мульті-Керам»надало ПП «Партнер Україна»Податкову накладну за № 107 (том І, а. с. 40).

Колегією суддів встановлено, що вищевказані Акти приймання-передачі робіт, послуг за Договором № 17 від 25.02.2010 р. підписано представниками двох сторін за Договором, їх підписи засвідчено печатками сторін.

З вищенаведеного вбачається, що ТзОВ «Мульті-Керам»було надано ПП «Партнер Україна» послуги на загальну суму 4434000,00 грн. (2460000,00 грн. + 1974000,00 грн. = 4434000,00 грн.).

З матеріалів справи вбачається, 31 травня 2010 року між ТзОВ «Мульті-Керам»та СПД-ФО ОСОБА_2 було укладено Договір поруки (том І, а. с. 41).

Зазначений Договір поруки є двостороннім (ч. 2 ст. 626 ЦК України), який укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України.

Згідно основних та другорядних (не основних) ознак, зазначений Договір є договором поруки, що відповідає вимогам ст. 553 ЦК України.

Доказів, що вищезазначений Договір поруки, визнаний недійсним сторонами, в т.ч. апелянтом, не подано, такі докази в матеріалах справи відсутні.

За Договором поруки, Поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку (ч. 1 ст. 553 ЦК України).

Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору, СПД-ФО ОСОБА_2 поручається перед Кредитором (ТзОВ «Мульті-Керам») за виконання обов'язку ПП «Партнер Україна»(за вказаним Договором «Боржник») щодо часткового виконання грошових зобов'язань за договором, передбаченим ст. 2 цього Договору (надалі іменується -«основний договір»).

Пунктом 1.2. Договору поруки визначено, що у випадку порушення Боржником обов'язку за основним договором, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Під основним договором у Договорі поруки сторони розуміють Договір доручення від 25 лютого 2010 року, укладений між Кредитором (в основному договорі іменується «Повірений») та Боржником (в основному договорі іменується «Довіритель») (п. 2.1. Договору поруки).

Під частковим виконанням грошових зобов'язань, за які поручається Поручитель, мається на увазі зобов'язання, що виникли на підставі акту № 2/05 приймання-передавання робіт від 31 травня 2010 року до Договору доручення від 25 лютого 2010 року (п. 2.2. Договору поруки).

Строк виконання грошових зобов'язань, за які поручився Поручитель, настає 01 червня 2010 року (п. 2.3. Договору поруки), розмір грошових зобов'язань, за які поручився Поручитель, складає 1 974 000,00 грн. (п. 2.4. Договору поруки).

Відповідно до умов Договору поруки, грошові зобов'язання виникли у Поручителя перед ТОВ «Мульті-Керам»в силу Акта за № 2/05 приймання-передавання робіт до Договору від 25 лютого 2010 року за № 17 на суму (п. 2.4. Договору поруки) 1 974 000,00 грн.

Відповідно до п. 4.6. Договору доручення за № 17, ПП «Партнер Україна»виплачує комісійну винагороду ТОВ «Мульті-Керам», щомісячно, впродовж місяця, який наступає на місяцем, в якому були надані послуги, банківськими переказами.

Посилання ПП «Партнер Україна»на ч. 2 ст. 530 ЦК України в частині того, що строк виконання зобов'язань ПП «Партнер Україна»перед ТзОВ «Мульті-Керам»чітко не встановлений, відтак право вимагати сплати трьох відсотків річних та індексу інфляції у ТзОВ «Мульті-Керам»виникло лише з 29.03.2012 року, тобто в день подання позовної заяви, не може бути взятий судом до уваги, оскільки, як встановлено судом першої інстанції, згідно п. 4.6. Договору доручення за № 17, ПП «Партнер Україна»зобов'язувався здійснювати оплату комісійної винагороди, щомісячно, впродовж місяця, який наступає за місяцем, в якому були надані послуги, банківськими переказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Відповідно до п. 4.6 Договору встановлено, що Довіритель виплачує комісійну винагороду щомісячно, в продовж місяця, який наступає за місяцем, банківськими платежами на рахунок Повіреного, передбаченого у розділі 7 цього договору.

Тобто граничний строк оплати комісійної винагороди наступає в останній день місяця, наступного за тим, в якому було підписано акт приймання-передавання наданих послуг. Відтак в перший день наступного місяця за тим, в який належало здійснити оплату, зобов'язання боржника стають простроченими.

Зобов'язання зі сплати комісійної винагороди ТзОВ «Мульті-Керам»у розмірі 2460000,00 грн. виникли у ПП «Партнер Україна»- 01 травня 2010 року.

Зобов'язання зі сплати комісійної винагороди ТзОВ «Мульті-Керам»у розмірі 1974000,00 грн. у ПП «Партнер Україна», як основного Боржника та у СПД-ФО ОСОБА_2, як Поручителя, виникли - 01 червня 2010 року.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи ПП «Партнер Україна» та СПД-ФО ОСОБА_2 не надали суду доказів того, що ними в строки, передбачені п. 4.6. Договору доручення № 17, були виконані зобов'язання перед ТзОВ «Мульті-Керам».

Як вбачається з апеляційної скарги, ПП «Партнер Україна»заперечує дійсність Договору поруки від 31 травня 2010 року (том І, а.с. 41) з мотивів того, що ПП «Партнер Україна»не було відомо про існування такого договору, а оскільки вказаним Договором поруки з СПД-ФО ОСОБА_2 забезпечуються саме зобов'язання ПП «Партнер Україна», а, отже, вказаний Договір впливає на права та обов'язки ПП «Партнер Україна», то вказаний договір не може бути дійсним.

Вказане твердження ПП «Партнер Україна»було правомірно не взяте до уваги судом першої інстанції, оскільки ч. 2 ст. 215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Частина 3 статті 215 ЦК України передбачає, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Приватне підприємство «Партнер Україна»не надав будь-яких доказів в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, що Договір поруки від 31 травня 2010 року було визнано судом недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 203 ЦК України умовами чинності правочину, серед іншого, є: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Укладений між ТзОВ «Мульті-Керам»та СПД-ФО ОСОБА_2 Договір поруки від 31 травня 2010 року, зокрема його зміст, не суперечить актам цивільного законодавства (ст. 553 ЦК України передбачає такий вид договорів), не суперечить інтересам держави, суспільства, його моральним засадам.

ПП «Партнер Україна»не доведено належними та допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, що станом на 31 травня 2010 року СПД-ФО ОСОБА_2 (у матеріалах справи міститься Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (том І, а.с. 63) та Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том І, а.с. 100-101) чи ТзОВ «Мульті-Керам»не мали необхідного обсягу правоздатності (ст. 91 ЦК України), а також факт того, що вказаний правочин мав вади волі його суб'єктів.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Саме в простій письмовій формі укладено Договорів поруки від 31 травня 2010 року. ПП «Партнер Україна»також не довело, що вказаний правочин спрямований на настання будь-яких інших наслідків, ніж обумовлені самим Договором поруки від 31 травня 2010 року.

Крім того, як вбачається з відзиву на позовну заяву відповідача-1 (том ІІІ, а.с. 1-2), СПД-ФО ОСОБА_2 факт укладення Договору поруки від 31 травня 2010 року не заперечує, проте зазначає, що відповідно до п. 2.3. Договору поруки від 31 травня 2010 року строк виконання грошових зобов'язань, за які вона поручилася, настав 01 червня 2010 року, а сама порука припинилася 01 грудня 2010 року, у зв'язку з тим, що ТОВ "Мульті-Керам" не пред'явило до неї відповідної вимоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ „Мульті-Керам" не надало доказів пред'явлення такої вимоги до СПД-ФО ОСОБА_2 у строк до 01 грудня 2010 року.

Посилання ПП «Партнер Україна»на ч. 1 ст. 548 ЦК України, колегією суддів не може бути взято до уваги, оскільки вказана норма передбачає, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Крім того колегія суддів зазначає, що в силу статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно норм ЦК України, суб'єкти цивільних правовідносин мають право на власний розсуд визначитися із тим, чи використовувати будь-яке забезпечення виконання зобов'язань, а також вільно обрати спосіб забезпечення, керуючись ст. 546 ЦК України. Підставою виникнення правовідносин щодо забезпечення виконання зобов'язань є цивільно-правовий договір, укладений з дотриманням вимог глав 16, 52 та 53 ЦК України.

Відтак, якщо кредитор має побоювання щодо можливого невиконання боржником своїх зобов'язань вчасно та в повному обсязі, він не позбавлений права укласти договір про забезпечення виконання зобов'язань боржником із третьою особою, в тому числі й договору поруки. При цьому кредитор є вільним у виборі поручителя, принциповою є лише згода поручителя на укладення такого договору, згода боржника на його укладення не вимагається.

Посилання ПП «Партнер Україна»на те, що вказаний правочин було укладено лише з метою здійснення судового розгляду у Господарському суді Закарпатської області не заслуговує на увагу, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 ГПК України справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується, серед іншого, єдиними засадами організації та діяльності судів; єдиним статусом суддів; обов'язковістю для всіх судів правил судочинства, визначених законом.

Відтак, місце розгляду справи тим чи іншим господарським судом за умови дотримання вимог територіальної, відомчої та інстанційної підсудності не впливає на застосування судами норм матеріального та процесуального права, а також на чинність судового рішення.

Виходячи із того, що строк поруки не є строком для захисту порушеного права, а строком існування (дії) самого зобов'язання поруки (преклюзивність строку), варто зазначити, що і право кредитора, і обов'язок поручителя по його закінченні припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може. За таких обставин кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право.

Виходячи з вищенаведеного суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що порука СПД-ФО ОСОБА_2 перед ТОВ «Мульті-Керам»за Договором поруки від 31 травня 2010 року припинилася з 01 грудня 2010 року, відтак позовні вимоги про солідарне стягнення з СПД-ФО ОСОБА_2 грошових коштів на користь ТзОВ «Мульті-Керам»задоволенню не підлягають.

Твердження ПП «Партнер Україна», що внаслідок укладення Договру уступки права вимоги № 1102 від 30.03.2011р. його грошові зобовязання перед ТзОВ «Мульті-Керам»виконані (погашені в повному обсязі), також не заслуговують на увагу суду, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів прави, ПП «Партнер Україна»подано до суду Договір про відступлення права вимоги за № 1102 від 30.03.2011 року, за яким ТзОВ «Мульті-Керам»уступає, а ТОВ «Технопром-7»набуває в повному обсязі право вимоги виконання зобов'язань за Договором за № 17 від 25.02.2010 року, укладений між ТзОВ «Мульті-Керам»та ПП «Партнер Україна»в частині погашення боргу в розмірі 4254706, 00 грн. (п. 1.1. Договору).

Судом першої інстанції правомірно не були взяті до уваги видаткові накладні, надані ПП «Партнер Україна»на підтвердження виконання Договору уступку права вимоги за № 1102, оскільки п. 1.1. вказаного Договору містить посилання на форму його виконання - грошову, або іншу еквівалентну форму, яка буде додатково погоджена.

ПП «Партнер Україна»надав видаткові накладні, з яких вбачається постачання ПП «Партнер Україна»на користь ТОВ «Технопром-7»цукру-піску, борошно та мінеральних добрив (том ІІ, а. с. 15-37).

Однак, ПП «Партнер Україна»не надав будь-яких документів, які б підтверджували про погодження з ТзОВ «Технопром-7»погашення заборгованості за Договором про відступлення права вимоги № 1102 товарно-матеріальними цінностями.

Посилання ПП «Партнер Україна»на дані системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України в частині наявності заявленого податкового кредиту ТОВ «Технопром-7»за квітень, травень 2011 року за наслідками взаємодії з ПП «Партнер Україна»спростовуються наявним у матеріалах справи Листом ДПА у м. Києві за № 68/10/23-106 від 17.01.2012 року (том ІІІ, а. с. 37), згідно з яким, Державна податкова адміністрація у м. Києві повідомляє, що відповідно до наданої ТзОВ «Технопром-7»податкової звітності взаємовідносини між ТзОВ «Технопром-7»та ПП «Партнер Україна»впродовж 2011 року не встановлено.

У зв'язку із складністю даної справи, з метою повного, об'єктивного і всебічного дослідження обставин справи, ухвалою господарського суду Закарпатської області від 23 травня 2012р. у справі № 5008/193/2012 було призначено, в порядку ст. 41 ГПК України, судову почеркознавчу та технічну експертизи, проведення яких було доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (п. 1 резолютивної частини ухвали) з питань вказаних у п.п. 1.1. -1.4. та абзацу другого п. 1 резолютивної частини ухвали). Місцевим судом було зобов'язано сторони забезпечити експертів, на вимогу останніх, всіма необхідними для проведення експертиз документами (п. 3 резолютивної частини ухвали) та попереджено експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний висновок, а також за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків (п. 6 резолютивної частини ухвали) та зупинено провадження у справі.

Зазначена ухвала місцевого суду сторонами не оскаржена.

Як вбачається із висновку судової почеркознавчої експертизи № 1896 складеної 09.08.2012р. (том ІІ, а.с. 94-97) та висновку експертизи технічного дослідження документів за матеріалами справи складеної 09.08.2012р. (том ІІ, а.с. 99-102) вбачається, що підписи від імені ОСОБА_7, які містяться на договорі про відступлення права вимоги № 1102 від 31.03.2011р. та акті про звіряння дебіторської та кредиторської заборгованості від 31.03.2011р. виконані однією особою і не ОСОБА_7, а відтиски круглої печатки ТзОВ «Технопром-7», які містяться на досліджуваних документах нанесено не круглою печаткою ТзОВ «Технопром-7», зразки якої надані.

Вищезазначене, зокрема, підтверджується поясненнями директора ТзОВ «Технопром-7»ОСОБА_7 (обіймав зазначену посаду з 25 січня 2010 р. по 01.09.2010р.), які викладені у заявах від 18 травня 2012р. наданих господарському суду Закарпатської області (том ІІ, а.с. 2-3 та том ІІ, а.с. 87).

Відповідно до приписів статті 42 ГПК України, висновок судового експерта оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 43 ГПК України, яка передбачає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Оглянувши та дослідивши докази у справі в їх сукупності, місцевий суд, в силу ст. 43 ГПК України, прийшов до висновку, що Договір про уступку права вимоги за № 1102 від 30.03.2011 року є неукладеним, з чим погоджується колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, а отже не може підтверджувати факту припинення зобов'язань ПП «Партнер Україна»перед ТОВ «Мульті-Керам»за Договором доручення за № 17 від 25.02.2010 року.

Як вбачається з поданого апелянтом/відповідачем-2, Додатку № 3 до акту перевірки 18.06.2012р. за № 91/01-1102/30598882 «Аналіз фінансово-господарської діяльності та опрацювання ризикових операцій ПП. «Партнер Україна»за період з 01.04.2011р. по 31.03.2012р.»(том ІІІ, а.с. 137-138), який апелянтом/ПП «Партнер Україна»було подано лише до суду апеляційної інстанції, як вбачається з матеріалів справи, в суді першої інстанції не був предметом дослідження, і, як додаток до апеляційної скарги, без зазначення причин неподання вказаного доказу до суду першої інстанції, не спростовує встановлений судом першої інстанції факт неукладеності Договору про відступлення права вимоги за № 1102 від 30.03.2011 року, оскільки, не містить будь-якої згадки про існування вказаного договору, зазначає про наявність розбіжностей за даними автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України між ТОВ «Технопром-7»та ПП «Партнер Україна»та містить відсилочний коментар про вирішення питання про наявність порушень податкового законодавства з боку ПП «Партнер Україна»після набрання рішенням Господарського суду Закарпатської області саме у цій справі законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Партнер Україна»також посилалося на відсутність факту надання ТзОВ «Мульті-Керам»будь-яких послуг за Договором за № 17 від 25 лютого 2010 року, зокрема, заявляючи клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду іншої пов'язаної (том ІІІ, а. с. 81), на думку ПП «Партнер Україна», справи за № 2-2922/12, ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 жовтня 2012 року про відкриття провадження (том ІІІ, а. с. 82), в якій разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами було долучено до клопотання про зупинення провадження у справі.

Інших процесуальних документів про порушення та/або розгляду справ за позовами ПП «Партнер Україна»апелянтом/відповідачем-2 не подано, а як зазначено вище у цій постанові, у клопотанні апелянта за № 1611 від 04.12.2012р. (вх. № 2412 від 05.12.12р.) відсутнє посилання на будь-який номер судової справи (іншого органу, який вирішує господарські спори).

Суд першої інстанції надав правильну оцінку вказаним документам, зокрема прийшов до висновку, що твердження ПП «Партнер Україна»про відсутність надання факту послуг за Договором за № 17 від 25 лютого 2010 року спростовується наявними у матеріалах справи: Актом за № 1/05 приймання-передавання робіт до Договору від 25 лютого 2010 року за № 17 та Актом за № 2/05 приймання-передавання робіт до Договору від 25 лютого 2010 року за № 17. ПП «Партнер Україна»не надано жодних доказів, що вказані Акти підписані із застереженням щодо кількості та якості виконаних робіт, або втратили чинність у передбачений законом спосіб.

Щодо взаємопов'язаності ТзОВ «Мульті-Керам», ТзОВ «Технопром-7», СПД-ФО ОСОБА_2, ВАТ «Агропромислова група «Закарпатський сад», ОСОБА_7 та Київської філії «Королівський замок»ВАТ «Агропромислова група «Закарпатський сад», колегія судів зазначає:

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону; орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. У відповідності ст. 45 Господарського кодексу України підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом на вибір підприємця. Заборони щодо укладення договорів між пов'язаними особами немає, і господарські відносини між пов'язаними особами не є порушенням законодавства.

ПП «Партнер Україна»не надало жодних доказів того, що будь-які з вказаних ним у апеляційній скарзі пов'язаних, на думку ПП «Партнер Україна», осіб діяло в спосіб, який суперечить вимогам чинного законодавства, або пов'язаність вказаних осіб будь-яким чином вплинула на правомірність рішення суду першої інстанції у цій справі.

Крім того, на ВАТ «Агропромислова група «Закарпатський сад», ні Київська філія «Королівський замок»ВАТ «Агропромислова група «Закарпатський сад»не є сторонами у даній справі.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що ПП «Партнер Україна»і надалі є боржником перед ТзОВ «Мульті-Керам»за Договором доручення за № 17 від 25.02.2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 2 ст. 193 ГК України передбачає, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 5.1. Договору доручення за № 17 від 25.02.2010 року передбачена відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором. Цим пунктом Договору сторони передбачили відповідальність у межах чинного в Україні законодавства.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають зокрема такі правові наслідки, як: сплата неустойки, а також відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.6. Договору доручення за № 17 ПП «Партнер Україна»виплачує комісійну винагороду ТзОВ «Мульті-Керам»щомісячно, впродовж місяця, який наступає за місяцем, в якому були надані послуги, банківськими переказами.

Зобов'язання зі сплати комісійної винагороди ТзОВ «Мульті-Керам»у розмірі 2460000,00 грн. виникли у ПП «Партнер Україна»01 травня 2010 року і стали простроченими 01 червня 2010 року.

Як випливає із матеріалів справи, Позивач нараховував інфляційні втрати починаючи з 01.06.2010 р. по 30.10.2012 р., застосувавши офіційні індекси інфляції, які діяли за кожний місяць (рік) прострочення у спірний період (сукупний індекс інфляції), незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (99,6 % х 99,8 х 101,2 х 102,9 х 100,5 х 100,3 х 100,8 х 101,0 х 100,9 х 101,4 х 101,3 х 100,8 х 100,4 х 100,0 х 100,0 х 100,1 х 100,0 х 100,1 х 100,2 х 100,2 х 100,3) / 100 х 2 460 000,00 грн. = 2 765 713,04 грн.)

Вищевказане не суперечить судовій практиці Вищого господарського суду України викладеній у постанові ВГС України від 05.04.2011р. № 23/466 та листі Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»від 03.04.1997р. № 62-97, Інформаційному листі ВГС України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права».

Отже, розмір простроченого ПП «Партнер Україна»зобов'язання у розмірі 2460000,00 грн., яке виникло у ПП «Партнер Україна»01 травня 2010 року на підставі Акту за № 1/05 від 30.04.2011 року, з урахуванням індексу інфляції станом на 30 жовтня 2012 року складає 2765713,04 грн.

Крім інфляційних втрат позивач також просить стягнути на свою користь три відсотки річних з простроченого ПП «Партнер Україна» зобов'язання у розмірі 2460000,00 грн., яке виникло у ПП «Партнер Україна»01 травня 2010 року на підставі Акту за № 1/05 від 30.04.2011 року, станом на 30 жовтня 2012 року складають 184 803,29 грн. (2460000,00 грн.* 3%/100%/365 днів у році * 914 днів прострочення, 3% річних = 184 803,29 грн.).

Зобов'язання зі сплати комісійної винагороди ТОВ «Мульті-Керам» у розмірі 1974000,00 грн. у ПП «Партнер Україна»виникли 01 червня 2010 року і стали простроченими 01 липня 2010 року.

Розмір простроченого ПП «Партнер Україна»зобов'язання у розмірі 1 974 000,00 грн., яке виникло у ПП «Партнер Україна»01 червня 2010 року на підставі Акту за № 2/05 від 31.05.2010 року, з урахуванням індексу інфляції станом на 30 жовтня 2012 року складає 2259424,20 грн. В даному випадку застосовано офіційні індекси інфляції, які діяли за кожний місяць (рік) прострочення у спірний період (сукупний індекс інфляції), незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (99,8 х 101,2 х 102,9 х 100,5 х 100,3 х 100,8 х 101,0 х 100,9 х 101,4 х 101,3 х 100,8 х 100,4 х 100,0 х 100,0 х 100,1 х 100,0 х 100,1 х 100,2 х 100,2 х 100,3) / 100 х 1 974 000,00 грн. = 2 259 424,20 грн.).

Три відсотки річних з простроченого ПП «Партнер Україна»зобов'язання у розмірі 1974000,00 грн., яке виникло у ПП «Партнер Україна»01 червня 2010 року на підставі Акту за № 2/05 від 31.05.2010 року, станом на 30 жовтня 2012 року складають 143263,73 грн. (1974000,00 грн.*3%/100% /365 днів у році * 883 днів прострочення, 3% річних = 143 263,73 грн.).

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу.

Крім того, позивач клопотав перед судом про стягнення з ПП «Партнер Україна»пені у розмірі 868 364,17 грн. від простроченої суми 2 460 000,00 грн., яке виникло у відповідача-2 на підставі Акту за № 1/05 від 30.04.2010р. та пені у розмірі 665 414, 58 грн. від простроченої суми 1 974 000,00 грн., яке виникло у відповідача-2 на підставі Акту за № 2/05 від 31.05.2010 року (заява про збільшення розміру позовних вимог (том ІІ, а.с. 114-119), у задоволенні якої місцевий суд відмовив.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ст. 546 ЦК України), правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 ЦК України). Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч. 2 ст. 547 ЦК України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає розмір пені, який обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що оскільки чинним законодавством не передбачена відповідальність у випадку прострочення зобов'язання за договором доручення, тим більше, що розмір пені та період її нарахування у письмовій формі не передбачено, то в задоволенні вимог ТзОВ «Мульті-Керам»в частині стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання ПП «Партнер Україна»слід відмовити.

Отже, загальна сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків в сумі 53533206,26 грн., підлягає стягненню з ПП «Партнер Україна»на користь ТзОВ «Мульті-Керам»за невиконані грошові зобов'язання відповідно до Договору доручення за № 17 від 25.02.2010 року.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду в частині відмови позивачу задоволенні позовної вимоги про відшкодування збитків, заподіяних ТзОВ «Мульті-Керам»зверненням за правовою допомогою у розмірі 700000,00 грн., оскільки витрати на правову допомогу не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України, не є обов'язковими витратами для відновлення порушеного права, а тому вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

При визначенні обґрунтованого розміру гонорару адвоката, беруться до уваги наступні фактори: 1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; 2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі; 3) необхідність виїзду у відрядження; 4) важливість доручення для клієнта; 5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; 6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; 7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; 8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; 9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.

Жодний з цих факторів не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню в їх взаємозв'язку стосовно до обставин кожного конкретного випадку.

Згідно з наданою ТзОВ «Мульті-Керам»Розшифровкою наданих послуг та витрачених годин том ІІІ, а. с. 68-71) до Договору про надання юридичних послуг від 01.12.2011 року (том І, а. с. 47-50) та Додаткової угоди № 1 від 16 березня 2012 року (том ІІ, а. с. 126), кількість витраченого часу на надання юридичної допомоги складає 790 годин. Зважаючи на складність спірних правовідносин, тривалість розгляду справи (7 засідань за 8 місяців), дальніми відрядженнями адвоката, що перешкоджало прийняттю інших доручень, присутністю на усіх судових засіданнях, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення витрат на адвоката, а саме у розмірі 353288,00 грн. (790 год. х 447,20 грн. (40 % від розміру мінімальної заробітної плати на поточну дату за годину роботи)), що складає 6,1 % від задоволених позовних вимог та є співмірним обсягу отриманих юридичних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2011 р. між TICK FINANCIAL LIMITED (Виконавець за договром) та ТзОВ «Мульті-Керам»(Замовник за договором) було укладено Договір б/н про надання юридичних послуг.

До матеріалів справи додано Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 5096 та докази оплати.

Твердження ПП «Партнер Україна»про те, що у зв'язку з відсутністю правового регулювання питання щодо компенсації витрат на правову допомогу у господарський справах слід застосовувати аналогію закону, а саме керуватися положеннями ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», не може бути взято судом до уваги, оскільки процес надання правової допомоги у справах, які розглядуються у господарському судочинстві, мають самостійні, притаманні лише господарському процесу, особливості, передбачають сувору територіальну підсудність, на відміну від адміністративного процесу, де оскарження дій, бездіяльності та рішень індивідуального характеру можливе за місцезнаходженням позивача, що вимагає тривалих відряджень адвоката та унеможливлюють прийняття ним інших доручень. За таких обставин міжгалузева аналогія закону в даному випадку є неприпустимою.

Крім того, Закон України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» набув чинності 11.01.2012 року, в той час, як Договір про надання юридичних послуг укладено 01.12.2012 року, тобто до вступу в силу вказаного закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 ЦК України, акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Щодо відмови суду у задоволенні клопотання ПП «Партнер Україна» про звернення до Міністерства закордонних справ України щодо перевірки правомірності роботи юридичної компанії TICK FINANCIAL LIMITED в Україні, то судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні вказаного клопотання через недотримання ПП «Партнер Україна»вимог ст. 38 ГПК України.

Оскільки ст. 38 ГПК України чітко встановлено, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Господарський суд може витребувати докази також до подання позову як запобіжний захід у порядку, встановленому статтями 43 1 - 43 10 цього Кодексу. Господарський суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону.

Відтак, ПП «Партнер Україна»не було позбавлено права самостійно звернутися за витребування будь-яких доказів до суб'єкта владних повноважень впродовж усього часу розгляду справи (понад вісім місяців), проте не зажадало скористатися таким правом з невідомих причин. Одночасно ПП «Партнер Україна»не надало будь-яких доказів, що діяльність юридичної компанії TICK FINANCIAL LIMITED в Україні є неправомірною.

Крім того, у матеріалах справи міститься засвідчений належним чином витяг з Положення про діяльність TICK FINANCIAL LIMITED в Україні, в якому зазначені повноваження представництва.

TICK FINANCIAL LIMITED в Україні не є відокремленою юридичною особою (не має постійного представництва), відтак державній реєстрації в Україні не підлягає. Крім того, до компетенції Міністерства закордонних справ України реєстрація представництв іноземних компаній не входить.

Подані апелянтом/відповідачем-2 до листа за № 1600 від 30.11.2012р. (вх. № 2414 від 05.12.12р.): лист Міністерства закордонних справ України від 27 листопада 2012р. № 51/36-549/1-5597 з додатками в електронному вигляді на 14 арк., колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки, по-перше, вказані документи не були подані апелянтом/відповідачем-2 суду першої інстанції, місцевим судом, який розглядав зазначену справу протягом тривалого часу, таких документів не досліджував, неможливість подання цих документів суду першої інстанції апелянтом не обгрунтовано. По-друге, інформація, яка міститься у додатках до листа Міністерства закордонних справ України від 27 листопада 2012р. № 51/36-549/1-5597, які надано лише суду апеляційної інстанції, викладена на іноземній мові, без її перекладу, на українську та/або російську мови. Відповідно до статті 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова, а в силу ст. 3 ГПК України, мова судочинства визначається статтею 21 Закону України «Про мови в Українській РСР».

Посилання апелянта на те, що місцевим судом не здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами, то як вбачається з матеріалів справи, 30.10.2012 року ПП «Партнер Україна»було подано письмове клопотання (том ІІІ, а.с. 72) про фіксацію судового процесу технічними засобами, яке було задоволено місцевим судом, і фіксація судового засідання 30 жовтня 2012 року здійснювалася у відповідності до ст. 81-1 ГПК України з допомогою звукозаписувального технічного засобу. У матеріалах справи міститься оригінал технічного запису судового процесу. Доказів про те, що ПП «Партнер Україна»подавав такі клопотання у судових засіданнях, які відбувалися 29.03.2012р., 11.05.2012р., 23.05.2012р., 04.09.2012р., 13.09.2012р., 02.10.2012 р. -не подано, тим більше, що відповідачем-2, протягом всього періоду розгляду даної справи місцевим судом, подавалися різного характеру заяви та клопотання, в т.ч. особисто, представником ПП «Партнер Україна», що підтверджується матеріалами справи, однак серед них, заяви та/або клопотання про ведення фіксації судового процесу технічними засобами - відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, та змісту клопотання відповідача-2 за № 1515 від 29.10.2012р. (том ІІІ, а.с. 72), представник ПП «Партнер Україна»був належним чином ознайомлений з правами та обов'язками визначеними ст. 22 ГПК України, а відтак не позбавлений був в повному обсязі скористатися своїм правом щодо подання заяви (клопотання) про фіксацію судового процесу технічними засобами. Таким правом відповідач-2 скористався 30.10.2012р., що підтверджується матеріалами справи.

Колегією Львівського апеляційного господарського суду досліджувалися наступні документи справи: позовна заява (том І, а.с. 6-11), докази надсилання сторонам позову (том І, а.с. 15-17), витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (том І, а.с. 23-29), оголошення (том І, а.с. 3032), договір поручення № 17 від 25.02.2010р. (том І, а.с. 33-34), Специфікація (том І, а.с. 35), Акт № 1/05 прийому-передачі робіт, послуг до Договору № 17 від 25.02.2010р. (том І, а.с. 37), податкова накладна (том І, а.с. 38), акт № 2/05 прийому-передачі робіт, послуг до договору № 17 від 25.02.2010р. (том І, а.с. 39), податкова накладна (том І, а.с. 40), договір поруки від 31.05.2010р. (том І, а с. 41), попередній договір (том І, а.с. 42-44), додатковий договір № 1 (том І, а.с. 45), особовий рахунок (том І, а.с. 46), договір про надання юридичних послуг від 01.12.2011р. (том І, а.с. 47-50), квитанції прибуткових касових ордерів (том І, а.с. 51-53), свідоцтво про державну реєстрацію ТзОВ «Мульті-Керам», Витяг з ЄДРЮО та ФОП, Статут Товариства (том І, а.с. 54-62), свідоцтво про державну реєстрацію СПД-ФО ОСОБА_2 (том І, а.с. 63), акт передання-приймання наданих послуг (том І, а.с. 71), договір уступки вимоги № 1102 від 30.03.2011р. (том І, а.с. 72-73), акт звірки дебіторської і кредиторської заборгованості (том І, а.с. 74), журнал-ордер (том І, а.с. 75-83), довідка «Ерсте Банк»(том І, а.с. 112), витяги з ЄДРЮО та ФОП ТзОВ «Мульті-Керам», ВАТ «Агропромислова група «Закарпатський сад», ТзОВ «Технопром-7»(том І, а.с. 119-128) (том І, прошито та пронумеровано, всього на 137 арк.), заява директора ТзОВ «Технопром-7»ОСОБА_7 надана господарському суду Закарпатської області (том ІІ, а.с. 2-3), матеріали Львівського НДІСЕ (том ІІ, а.с. 1-9), зразки підписів ОСОБА_7 (том ІІ, а.с. 4-9), клопотання представника ПП «Партнер Україна»від 23.05.12р. про подання місцевому суду оригіналів документів (том ІІ, а.с.10) з оригіналами додатків до цього клопотання (том ІІ, а.с. 11-37).

Представниками апелянта/відповідача-2, при дослідженні апеляційним судом документів у справі, не заявлено про відсутність у справі документів, які були ним подані, однак судом не долучені до справи, що спростовує доводи апелянта в цій частині, які наведені в апеляційній скарзі.

Апеляційним судом досліджувалися: клопотання ТзОВ «Технопром-7» (том ІІ, а.с. 38-39) про подання оригіналів документів (том ІІ, а.с. 40-67), взірці відтиску печаток ТзОВ «Технопром-7»(том ІІ, а.с. 68-69), Спеціальний витяг з ЄДРЮО та ФОП ТзОВ щодо юридичного статусу ТзОВ «Технопром-7»(том ІІ, а.с. 70-72), ухвала про призначення судових експертиз та зупинення провадження у справі (том ІІ, а.с. 75-78), оригінал заяви ОСОБА_7 (том ІІ, а.с. 87), Висновок № 1896 судової почеркознавчої експертизи (том ІІ, а.с. 94-97), Висновок № 1897 судової експертизи технічного дослідження документів (том ІІ, а.с. 99-102), додаткова угода № 1 до договору про надання юридичних послуг (том ІІ, а.с. 126), квитанції до прибуткових касових ордерів (том ІІ, а.с. 127) (том ІІ, прошитий та пронумерований, всього на 137 арк.), заперечення на позовну заяву відповідача-1 (том ІІІ, а.с. 1-2), клопотання представника відповідача-2 (том ІІІ, а.с. 4), витяг з Державного реєстру обтяжень (том ІІ, а.с. 9-24), оголошення (том ІІ, а.с. 25-27), Положення про діяльність TICK FINANCIAL LIMITED в Україні (том ІІІ, а.с. 28-33), додаткова угода № 1 (том ІІІ, а.с. 34), акти передавання-приймання наданих послуг (том ІІІ, а.с. 35, 36), лист ДПА у м. Києві від 17.01.2012р. № 68/10/23-106 (том ІІІ, а.с. 37), клопотання відповідача-2 (том ІІІ, а.с. 39, 40-41), оголошення (том ІІІ, а.с. 65-67), розшифровка наданих послуг (том ІІІ, а.с. 68-71), клопотання ПП. «Партнер Україна»про ведення фіксації судового процесу технічними засобами (том ІІІ, а.с. 72), клопотання відповідача-2 (том ІІІ, а.с. 76-81), ухвала про відкриття провадження у справі № 2-2922/12 Соснівського райсуду м. Черкаси (том ІІІ, а.с. 82), рішення місцевого господарського суду (том ІІІ, а.с. 94-107).

Оглянувши та дослідивши матеріали даної справи, колегія суду приходить до висновку, що клопотання ПП «Партнер Україна»про проведення повторної графологічної експертизи підпису ОСОБА_7 та технічної експертизи печатки ТОВ «Технопром-7»на Договорі про відступлення права вимоги за № 1102 від 30.03.2011 року та Акті звіряння дебіторської і кредиторської заборгованості від 31.03.2011 року задоволенню не підлягають зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 ГПК України при необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

Відповідно до п 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 р. за № 01-8/2651 «Про деякі питання призначення судових експертиз»у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід враховувати викладене в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.97 № 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах".

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.97 № 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

В п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.97 № 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" зазначається, що при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Як вбачається з Висновку експерта за № 1896 та № 1897 від 09 серпня 2012 року, вони складені старшим судовим експертом Бібом Ігорем Богдановичем, який має вищу юридичну освіту, кваліфікацію судового експерта третього кваліфікаційного класу з правом проведення експертиз та досліджень за спеціальностями «Дослідження почерку та підписів», «Дослідження реквізитів документів», «Дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів (свідоцтво № 230, видане 22.03.2010 року ЕКК Львівського НДІ судових експертиз), стаж роботи з 1991 року. Графологічна та технічна експертизи призначені та проведені із додержанням вимог законодавства про експертизу; відсутні обставини, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта не викликає сумнівів; під час здійснення експертизи останній діяв в межах своїх повноважень та визнав подані для дослідження документи достатніми; висновки експерта є категоричними та не допускають сумнівів щодо ідентифікації/неідентифікації зразків підписів та печаток, наданих для дослідження, дослідницька та підсумкова частини експертиз повністю узгоджуються. Обидва висновки експерта засвідчені печаткою Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз у відповідності до п. 4.15 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. N 53/5 оформлені на бланку експертної установи і підписані експертом, який проводив дослідження. Підпис у заключній частині засвідчений відбитком печатки експертної установи (Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз) на кожній сторінці тексту заключних висновків.

За таких обставин, Висновки судових експертиз за № 1896 та № 1897, складені 09 серпня 2012 року, є повними та обґрунтованими, і суд першої інстанції правомірно поклав їх в основу оскаржуваного рішення.

Крім того, ПП «Партнер Україна»не надано доказів, які б спростовували хоча б один з цих висновків, а посилання на неузгодженість з іншими матеріалами, зокрема, з висновками ДПІ у м. Черкаси, є суб'єктивною, оскільки, як вже зазначалося, Акт перевірки ДПІ у м. Черкаси від 18.06.2012 року за № 91/01-1102/30598882 «Про результати планової виїзної перевірки ПП «Партнер Україна», код за ЄДРПОУ 30598882, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року», а саме: Додатку 3 до вказаного Акту, не спростовує встановлений судом першої інстанції факт неукладеності Договору про відступлення права вимоги за № 1102 від 30.03.2011 року.

Отже, підстав для призначення повторної графологічної експертизи підпису ОСОБА_7 та технічної експертизи печатки ТОВ «Технопром-7»на Договорі про відступлення права вимоги за № 1102 від 30.03.2011 року та Акті звіряння дебіторської і кредиторської заборгованості від 31.03.2011 року відсутні.

Не підлягає до задоволення клопотання ПП «Партнер Україна»про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, на вирішення експерта поставити наступні питання: чи виконано підпис на договорі уступки вимоги № 1102 від 30.03.2012 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мульті-Керам», Товариством з обмеженою відповідальністю «Технопром-7»та Приватним підприємством «Партнер Україна»на печатці товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті-Керам»ОСОБА_6; чи виконано підпис про справжність копій на копіях додатків до позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті-Керам»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Приватного підприємства «Партнер Україна»про стягнення заборгованості та відшкодування шкоди, справа № 5008/193/2012, директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті-Керам»ОСОБА_6; чи виконано однією особою: підпис на договорі уступки вимоги № 1102 від 30.03.2012 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мульті-Керам», Товариством з обмеженою відповідальністю «Технопром-7»та Приватним підприємством «Партнер Україна»на печатці Товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті-Керам»та підпис про справжність копій додатків до позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Мульті-Керам»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Приватного підприємства «Партнер Україна»про стягнення заборгованості та відшкодування шкоди, справа № 5008/193/2012, з огляду на наступне.

Як вже зазначалося вище, відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

При цьому згода нового кредитора, оформлена та зафіксована належним чином, на перехід до нього прав первинного кредитора є необхідною умовою дійсності та укладеності правочину про заміну кредитора у зобов'язанні.

За таких обставин навіть наявність підпису та печатки первинного кредитора та боржника на договорі про заміну кредитора у зобов'язанні без згоди нового кредитора, засвідченої підписом уповноваженої особи та печаткою юридичної особи, не впливає на правомірність висновку суду першої інстанції про неукладеність Договору про уступку права вимоги за № 1102 від 30.03.2011 року.

Клопотання ПП «Партнер Україна»про проведення графологічної експертизи підпису директора ТзОВ «Мульті-Керам»ОСОБА_6, якими засвідчена вірність копій, доданих до позовної заяви, є лише зловживанням своїми процесуальними, спрямованими на затягування судового розгляду справи, що є неприпустимим.

Крім того, ПП «Партнер Україна»не надано жодних доказів в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, що додатки до позовної заяви підписані іншою, ніж про це зазначено у посвідчувальному написі, особою. Також ПП «Партнер Україна»не надав доказів того, що будь-який з доданих ТОВ «Мульті-Керам»до позовної заяви документів не відповідає оригіналу.

Інші твердження апелянта та пояснення п. Калачова В.П. до уваги не приймаються, оскільки вони не підтверджені належними доказами у справі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, Львівський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що місцевим судом, в повному обсязі досліджено всі фактичні обставини, які мають істотне значення для вирішення даного спору, відтак вважає, що рішення господарського суду Закарпатської області від 02.11.2012р. у справі № 5008/193/2012 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судовий збір за перегляд рішення місцевого суду в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача-2.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 35, 36, 42, 43, 44-49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 02.11.2012р. у справі № 5008/193/2012 залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Партнер Україна»-без задоволення.

3. Витрати по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача-2.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Матеріали справи № 5008/193/2012 повернути господарському суду Закарпатської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Юрченко Я.О.


Суд	Львівський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	05.12.2012
Оприлюднено	11.12.2012
Номер документу	27921499
Судочинство	Господарське

Судовий реєстр по справі —5008/193/2012

Постанова від 21.05.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Плюшко І.А.

Ухвала від 26.04.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Плюшко І.А.

Ухвала від 04.04.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Малетич M.M.

Ухвала від 18.03.2013

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Русняк В.С.

Ухвала від 04.03.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Владимиренко C.B.

Постанова від 05.12.2012

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Данко Л.С.

Ухвала від 16.11.2012

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Данко Л.С.

Ухвала від 09.11.2012

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Русняк В.С.

Рішення від 02.11.2012

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Русняк В.С.

Ухвала від 02.10.2012

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Русняк В.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 05.12.2012 по справі 5008/193/2012ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —5008/193/2012

Постанова від 05.12.2012

Постанова
від 05.12.2012 по справі 5008/193/2012
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД