Постанова

від 06.12.2012 по справі 20/184-09-4911

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2012 р. Справа № 20/184-09-4911 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В., суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. розглянувши касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 14.08.12 у справі№ 20/184-09-4911 господарського суду Одеської області за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до 1) Арцизької міської ради 2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1) Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" в особі Одеської регіональної філії 2) Арцизьке бюро технічної інвентаризації 3) Відділ Держкомзему у Арцизькому районі провизнання недійсним рішення та договору та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 2) Арцизької міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаДержавне підприємство "Центр державного земельного кадастру" в особі Одеської регіональної філії проскасування рішення та виселення

за участю представників сторін від:

позивача : ОСОБА_4

Представники відповідачів та третіх осіб в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся з позовом до Арцизької міськради та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати незаконним рішення Арцизької міськради від 17.12.08 № 1352-V "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 для розміщення непроникної ємності для збирання фекалій по АДРЕСА_1" та визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,0038 га за тією ж адресою, укладений між відповідачами на підставі вказаного рішення Арцизької міськради. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі оспорюваного рішення міськради відповідачу-2 була надана в оренду земельна ділянка, яка до цього вже була передана в оренду позивачу на підставі договору оренди земельної ділянки від 22.12.05, а непроникна ємність відповідача фактично розміщена у приміщенні, належному позивачу на праві власності кіоску для торгівлі сільгосппродукцією. При цьому, позивач посилався на приписи статей 125, 126, 184, 198 Земельного кодексу України, статті 15 Закону України "Про оренду землі", статті 56 Закону України "Про землеустрій", статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування".

Водночас, до суду першої інстанції звернулася Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 із зустрічним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та Арцизької міськради, в якому, з урахуванням уточнень, просила визнати недійсним рішення виконкому Арцизької міськради № 448 від 14.11.07 "Про оформлення права власності ОСОБА_4 на кіоск, розміщений по АДРЕСА_2 та виселити позивача шляхом демонтажу та зносу кіосків для торгівлі сільгосппродукцією, зазначених у рішенні виконавчого комітету Арцизької міської ради № 448 від 14.11.07 під номером 3 площею 26,7 кв.м та під номером 4 площею 26,7 кв.м, із земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1. Зустрічний позов обґрунтований тим, що оспорюваним рішенням Арцизької міськради № 448 від 14.11.07 відповідачу за зустрічним позовом оформлено право власності на кіоски за адресою: АДРЕСА_2, та виготовлено технічний паспорт. Проте, їх фактична кількість 5 штук загальною площею 139 кв.м., є більшою ніж у затвердженому розпорядженням Арцизької райдержадміністрації № 548 від 15.10.07 акті Державної приймальної комісії про готовність до експлуатації закінчених будівництвом кіосків (фактично 4 металевих контейнери). На думку позивача за зустрічним позовом, розташування повністю кіоску № 4 та частково кіоску № 3 на території земельної ділянки, наданої останньому в оренду для розміщення непроникної ємності зі збирання фекалій, є підставою для задоволення зустрічного позову. При цьому, позивач за зустрічним позовом посилався на приписи статті 56 Закону України "Про землеустрій", статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування".

Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.10.10, ухваленим суддею Щавинською Ю.М., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.12.10 (колегія суддів у складі: Поліщук Л.В. -головуючого, Бандури Л.І., Туренко В.Б.) у задоволенні первісного та зустрічного позову відмовлено з мотивів їх недоведеності в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 у червні 2011 року звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення від 04.10.10 за нововиявленими обставинами в порядку приписів статті 112 Господарського процесуального кодексу України, в якій просив скасувати рішення від 04.10.10 та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову відмовити. При цьому, заявник в якості нововиявлених обставин наводив те, що на підставі проведеної прокуратурою після розгляду даної справи перевірки, було встановлено, що за даними виготовленої ТОВ "Вектор" технічної документації із землеустрою щодо складання відповідачу-2 договору оренди земельної ділянки для комерційного використання (будівництво та обслуговування туалету та магазину-складу) та технічної документації із землеустрою щодо складання позивачу договору оренди земельної ділянки для розміщення кіосків для торгівлі сільгосппродукцією, координати земельних ділянок, виділених позивачу та відповідачу-2 в 2005 році, частково співпадають. На думку заявника, вказана обставина є нововиявленою, яка за своєю суттю є фактичними даними, має суттєве значення для правильного вирішення спору та у встановленому законом порядку спростовує факти, покладені в основу рішення місцевого господарського суду від 04.10.10.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.10.11, ухваленим колегією суддів у складі: Щавинська Ю.М. -головуюча, Літвінов С.В., Смелянець Г.Є., заяву Фізичної особи-підприємеця Ячменського М.І. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 04.10.10 задоволено частково, рішення у справі в частині первісного позову скасовано, первісний позов задоволено, у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення в частині зустрічного позову -відмовлено. Вмотивовуючи рішення, суд виходив з того, що нововиявленими обставинами в даному випадку є факт існування на час розгляду справи каталогу координат 2005 року земельної ділянки ФОП ОСОБА_5 площею 0,0130 га, які повністю відрізняються від координат, що містяться як в каталозі координат цієї самої земельної ділянки, який був наданий відповідачем-2 під час розгляду справи у складі технічної документації 2010 року на її земельні ділянки, так і від координат цієї ділянки, що містяться в базі Державного земельного кадастру. Вмотивовуючи відмову у перегляді за нововиявленими обставинами рішення в частині зустрічного позову, суд виходив з того, що наведені заявником обставини не є нововиявленими щодо зустрічного позову у розумінні приписів статті 112 Господарського процесуального кодексу України, та не спростовують обставин установлених судом при розгляді спору по суті.

Одеський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Поліщук Л.В., -головуючого, Бандури Л.І., Туренко В.Б., постановою від 14.08.12 перевірене рішення місцевого господарського суду скасував. Вмотивовуючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції установив, що наведені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні приписів статті 112 Господарського процесуального кодексу України, та не спростовують обставин установлених судом при розгляді спору по суті.

Не погоджуючись з винесеною постановою апеляційного суду, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на порушення апеляційним судом приписів статті 43 Господарського процесуального кодексу України. На думку скаржника, судом апеляційної інстанції було безпідставно не враховано висновок судової будівельно-технічної експертизи, призначеної судом першої інстанції. Натомість висновок повторно призначеної апеляційним судом судової будівельно-технічної експертизи не спростовує попереднього експертного висновку щодо обставин збігу координат межі між земельними ділянками, виділеними в 2005 році позивачу та відповідачу-2. З огляду на що, скаржник вважає вказані обставини такими, що повністю спростовують факти, покладені в основу судового рішення, що переглядається за нововиявленими обставинами.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення позивача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами регулюється Розділом ХІІІ Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до приписів статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Разом з цим слід враховувати, що виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. Не підпадають під визначення нововиявлених обставин дані, які усувають можливу неповноту встановлення обставин справи шляхом отримання та надання стороною суду нових матеріалів вже після прийняття судових актів, без оскарження їх самих за фактом неповноти встановлення обставин справи. Як убачається з матеріалів справи, скаржник, звертаючись із заявою про перегляд рішення у справі за нововиявленими обставинами, посилався на обставини, які встановлені на підставі проведеної прокуратурою перевірки після розгляду даної справи щодо часткового співпадіння координат земельних ділянок, виділених позивачу та відповідачу-2 в 2005 році (лист прокуратури Арцизького району Одеської області від 06.06.11 № 766-09). Скасовуючи рішення місцевого господарського суду від 26.10.11, суд апеляційної інстанції правомірно виходив з того, що наведені мотиви перегляду рішення у справі не можна вважати такими, що свідчать про нововиявлені обставини у розумінні приписів статті 112 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з приписами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Перевіривши у відповідності до приписів частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд апеляційної інстанції в порядку приписів статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно та об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; належним чином проаналізував та визначив обставини, наведені заявником такими, що не є нововиявленими, висновки апеляційного суду відповідають цим обставинам і при вирішені спору суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права. З огляду на зазначене, наведені у скарзі доводи скаржника не можуть бути підставою для зміни або скасування постанови суду апеляційної інстанції від 14.08.12 за правилами розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України, оскільки не спростовують установленого судом. Відтак, правових підстав для скасування переглянутої постанови у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 112Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.08.12 у справі Господарського суду Одеської області № 20/184-09-4911 залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Т. Гоголь

В. Швець