Рішення

від 05.12.2012 по справі 7/71/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 грудня 2012 р. Справа 7/71/2012/5003

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банасько О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Грин ПЕТ", с.Черляни, Городоцький район, Львівська область

до : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Вінниця

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк"

та третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ"

про стягнення 92 372,79 грн.

при секретарі судового засідання Павловій Т.С.

за участю представників:

позивача: Гук І.І., довіреність № б/н від 02.11.2012 року, посвідчення адвоката (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1754.

Лесишин Т.І., директор, протокол № 1 від 28.01.2008 року, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Сколівським РВ УМВС України у Львівський області 06.02.1998 року.

відповідача: не з'явився.

третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача АТ "Укрсоцбанк": Левинцова О.А., довіреність № 02-07/287 від 01.02.2012 року, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Шепетівським МРВУМВС України в Хмельницькій області 02.07.1996 року.

третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ": Тюркін О.С., довіреність № 1675/08-ІІІ від 16.08.2011 року, паспорт серії НОМЕР_3 виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 28.11.1995 року.

інші: ОСОБА_9, паспорт серії НОМЕР_4 виданий Могилів-Подільським МРВУМВС України у Вінницькій області 21.03.2000 року.

ВСТАНОВИВ :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Грин ПЕТ", с.Черляни, Городоцький район, Львівська область заявлено позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Вінниця про стягнення 92 372,79 грн..

Ухвалою від 07.11.2012 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/71/2012/5003 та призначено до розгляду на 21.11.2012 року.

21.11.2012 року представником позивача подано клопотання в якому останній для об'єктивного розгляду справи просить суд залучити в якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПАТ "Укрсоцбанк" та на стороні відповідача АТ "Піреус Банк МКБ".

Ухвалою суду від 21.11.2012 року відкладено розгляд справи до 05.12.2012 року. Одночасно ухвалою залучено до розгляду в якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПАТ "Укрсоцбанк" та на стороні відповідача АТ "Піреус Банк МКБ".

В судове засідання 05.12.2012 року відповідач не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином - ухвалою суду від 21.11.2012 року яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією за адресою вказаною в позовній заяві - АДРЕСА_1, 21000.

Згідно спеціального витягу з ЄДРПОУ № 15068661 станом на 07.11.2012 року місцезнаходженням відповідача значиться АДРЕСА_1, 21000, яка є ідентичною тій по якій було направлено останньому ухвалу у даній справі.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з вимог ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином .

В п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що за змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом .

При неявці відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.45 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" обов'язок щодо внесення змін про фізичну особу-підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі стосовно місцезнаходження покладається на останню.

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Дійшовши такого висновку суд врахував, що відповідачем отримано ухвалу суду про порушення провадження у справі, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 2105058205234, а про час та місце судового засідання 05.12.2012 року відповідач повідомлений під розпис 21.11.2012 року.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, представників третіх осіб, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

28.09.2012 року ТОВ "Грин ПЕТ" поточний рахунок якого відкрито в ПАТ "Укрсоцбанк" переказано грошові кошти відповідачу в сумі 92 372,79 грн. на підставі платіжного доручення № 222 - з рахунку № 26001000003702 що належить ТОВ "Грин ПЕТ" на рахунок № НОМЕР_5 отримувач ФОП ОСОБА_1 (а.с.10, т.1).

За твердженням позивача перерахування грошових коштів згідно вказаного вище платіжного доручення відбулось помилково.

28.09.2012 року ПАТ "Укрсоцбанк" надіслано на адресу АТ "Піреус Банк МКБ" повідомлення про помилковий переказ № 201.7-363/ з проханням повернути суму помилково перерахованих коштів в розмірі 92 372,79 грн. (а.с.12, т.1).

25.10.2012 року позивачем заявлено вимогу відповідачу про повернення помилково перерахованих грошових коштів (а.с.13, т.1).

За твердженням позивача відповідач відповіді на заявлені вимоги не надав, грошові кошти в сумі 92 372,79 грн. в добровільному порядку не повернув, що і стало причиною виникнення спору у даній справі.

З огляду на наявний в платіжному дорученні № 222 від 28.09.2012 року в графі призначення платежу запис "оплата товару згідно договору № 15/30 від 25.09.2012 року" судом з'ясовувалась наявність між сторонами договору із зазначеними реквізитами.

В усних поясненнях представники сторін заперечили наявність договірних відносиню.

Матеріали справи також не містять доказів наявності вказаного в платіжному дорученні № 222 від 28.09.2012 року договору № 15/30 від 25.09.2012 року.

Факт перерахування грошових коштів в сумі 92 372,79 грн. з рахунку позивача № 26001000003702 на рахунок відповідача № НОМЕР_5 згідно платіжного доручення № 222 від 28.09.2012 року, а також факт наявності вказаних грошових коштів у зазначеній сумі на рахунку відповідача на момент розгляду справи підтверджується наданими третіми особами доказами, зокрема випискою по поточному рахунку позивача № 26001000003702 за період з 27.09.2012 року по 03.12.2012 року, випискою по поточному рахунку відповідача № НОМЕР_5 за період з 28.09.2012 року по 04.12.2012 року тощо.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Приписами ст.174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з поміж іншого внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав .

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала .

Частиною другою названої статті встановлено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: факт набуття або збереження майна; набуття або збереження майна у однієї сторони (набувач) відбувається з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого); відсутність правової підстави (юридичного факту) для набуття або збереження за рахунок іншої особи .

Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка , обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків. Підставою виникнення зобов'язання із безпідставного збагачення можуть бути як дії набувача майна або потерпілого, так і події. При цьому поведінка набувача майна може бути як правомірною (коли він набуває майно внаслідок помилки , без умислу зі своєї сторони), так і неправомірною (коли набувач майна свідомо подає підроблені документи для отримання пільги або здійснює якісь інші неправомірні діяння з метою отримання безпідставного збагачення).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 названої статті передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується факт надіслання позивачем відповідачу вимоги про повернення помилково перерахованих грошових коштів про що вказувалось вище.

Окрім того суд зазначає, що відповідно до п.2.35 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої постановою НБУ від 21.01.2004 року № 22 кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Пунктом 6 Указу Президента України "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" встановлено, що підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

З урахуванням наведеного вище вимога про стягнення з відповідача 92 372 грн. 79 коп. - заборгованості підлягає задоволенню як обґрунтована та правомірна.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, всупереч наведеним нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення помилково перерахованих коштів в тому рахунку доказів повернення отриманих від позивача грошових коштів чи доказів правомірності їх набуття (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, договори тощо).

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з врахуванням вищевикладених мотивів.

Витрати на сплату судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

05.12.2012 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.4-3,4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 21000 (інформація про реквізити -ідентифікаційний код -НОМЕР_6) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грин ПЕТ", вул.Польова, 4, с.Черлени, Городоцький район, Львівська область, 81554 (інформація про реквізити -ідентифікаційний код -33811883) - 92 372 грн. 79 коп. -помилково отриманих коштів.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 21000 (інформація про реквізити -ідентифікаційний код -НОМЕР_6) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грин ПЕТ", вул.Польова, 4, с.Черлени, Городоцький район, Львівська область, 81554 (інформація про реквізити -ідентифікаційний код -33811883) - 1 847 грн. 46 коп. -витрат понесених зі сплатою судового збору.

4. Видати накази в день набрання рішення законної сили.

5. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомлення про вручення поштового відправлення

Повне рішення складено 10 грудня 2012 р.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи.

2 - відповідачу - АДРЕСА_1, 21000.