Рішення

від 28.11.2012 по справі 5023/4576/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2012 р.Справа № 5023/4576/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Масалової І.А.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскона", м.Харків, до Виробничо-комерційної приватної фірми "Істок", м.Харків, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Мале приватне підприємство фірму "Апіс", м.Харків, провизнання недійсним проекту відведення земельної ділянки

за участю представників:

позивача - Михайлюкова В.В. (довіреність № 1/28-04 від 28.04.2012р.);

відповідача - не з'явився;

третьої особи - Захарова П.В. (довіреність б/н від 01.07.2012р.),

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскона", м.Харків, звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання неправомірним, недійсним, розробленим відповідачем, Виробничо-комерційною приватною фірмою "Істок", м.Харків, всупереч діючого законодавства України Проект відведення земельної ділянки МПП фірми "Апіс" (третя особа) для обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" по вул.Ярославській, 1-а в м.Харкові.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.10.2012р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 5023/4576/12 та розгляд справи призначено на 22.10.2012р. на 11:00 год. Даною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено Мале приватне підприємство фірму "Апіс", м.Харків.

Ухвалою господарського суду від 22.10.2012р. розгляд справи було відкладено на 06.11.2012р. на 11:00 год.

У судовому засіданні, яке відбулося 06.11.2012р., представником відповідача було заявлено клопотанням про заміну первісного відповідача належним відповідачем, а саме Харківською міською радою.

В задоволенні клопотання відповідача про заміну первісного відповідача судом було відмовлено, оскільки спір про визнання недійсним проекту відведення земельної ділянки, розробленого ВКПФ "Істок", не стосується прав та обов'язків Харківської міської ради.

Представником третьої особи було заявлено усне клопотанням про припинення провадження у справі, оскільки даний позов не розглядається у господарських судах, розгляд якого було відкладено до наступного судового засідання.

У зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів по справі, у судовому засіданні була оголошена перерва до 12.11.2012р. до 12:00 год.

Після перерви представник позивача надав до суду письмове пояснення щодо підвідомчості даної справи господарським судам, в якому наполягав на тому, що даний спір підлягає вирішенню господарськими судами України, та обраний позивачем спосіб захисту порушених прав і законних інтересів повністю відповідає пункту 2 статті 20 Господарського кодексу України та статті 16 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача надав додаткові письмові пояснення по справі, в яких, зокрема, зазначив, що проект землеустрою не є правочином та не породжує, не змінює і не припиняє будь-які цивільні правовідносини. Задоволення позову не призведе до поновлення прав позивача.

Надані представниками позивача та відповідача пояснення разом з доданими до них документами були долучені судом до матеріалів справи.

Представник третьої особи зазначив, що такий спосіб захисту, як визнання недійсним проекту відведення земельної ділянки, не передбачений чинним законодавством.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.11.2012р. розгляд справи було відкладено на 28.11.2012р. о 10:30 год.

У судовому засіданні, яке відбулося 28.11.2012р., представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник третьої особи проти позову заперечував, надав до суду додаткові пояснення по справі, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог через невідповідність обраного позивачем способу захисту прав вимогам діючого законодавства.

У зв'язку з цим, клопотання третьої особи про припинення провадження у справі, заявлене 06.11.2012р., судом по суті не розглядалось.

Відповідач у судове засідання не з'явився; про час та місце судового засідання був повідомлений, про що свідчить підпис його представника на повідомленні про дату, час та місце судового засідання суду (арк. 78, т. 2 справи).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

У грудні 2010 року відповідачем, Виробничо-комерційною приватною фірмою "Істок", було розроблено проект відведення земельної ділянки МППФ "Апіс" для обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" по вул.Ярославській, 1-а у м.Харкові.

Зазначена вище нежитлова будівля межує з нежитловою будівлею літ. "Д-1" по вул.Ярославській в м.Харкові, яка належить на праві власності ТОВ "Аскона", про що свідчать Договір купівлі-продажу, витяг за № 25293663 про реєстрацію права власності та технічний паспорт.

З метою відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлових будівель літ. "Д-1" і "Г-1" по вул.Ярославській, 1 в м.Харкові, позивачем було отримано Обґрунтування меж та розмірів земельної ділянки (арх. № 6902) в Управлінні містобудування та архітектури Харківської міської ради, яке було скориговане у березні 2011 року.

Зазначене Обґрунтування було затверджено Рішенням 6 сесії 6 скликання Харківської міської ради від 06.04.2011р. за № 228/11 (п.1 рішення) та ТОВ "Аскона" надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлових будівель літ. "Д-1" і "Г-1" по вул.Ярославській, 1 в м.Харкові (п.5 Додатку до рішення).

Позивачем було розроблено Проект відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлових будівель літ. "Д-1" і "Г-1" по вул.Ярославській, 1 в м.Харкові, а також на виконання вимог рішення 6 сесії 6 скликання Харківської міської ради від 06.04.2011р. за № 228/11 зроблено кадастрову зйомку з нанесенням на планшет та занесення до баз даних містобудівного кадастру з реєстраційним № 336

В подальшому вказаний Проект відведення земельної ділянки було надано позивачем до Управління Держкомзему у м.Харкові для присвоєння кадастрового номеру.

Але, кадастровий номер земельній ділянці позивача не був присвоєний. Перепоною для цього послугував Проект відведення земельної ділянки МПП фірми "Апіс" для обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" по вул.Ярославській, 1-а в м.Харкові, який був розроблений Виробничо-комерційною приватною фірмою "Істок" (відповідачем) у грудні 2010 року на замовлення МПП фірма "Апіс".

Листом від 16.05.2012 року вих. № 2818/08 Управлінням Держкомзему у м.Харкові позивачу надано було інформацію по проекту відведення земельної ділянки МППФ "Апіс" для обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" по вул.Ярославській, 1-а у м.Харкові.

Позивач вказує, що інформація, зазначена представником ВКПФ "Істок" в додатку до акту погодження меж, який надано зазначеним вище листом, щодо відмови суміжного землекористувача по межі від Б до В ТОВ "Аскона" від підписання акту погодження меж не відповідає дійсності, оскільки позивач вказаного акту не бачив та з цього приводу до нього ніхто не звертався.

Позивач вважає, що відповідачем порушено вимоги Інструкції про встановлення (відновлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками", затверджену Наказом Державного комітету із земельних ресурсів № 376 від 18.05.2010р. (із змінами та доповненнями), згідно п. 3.12. якої закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою з їх попереднім повідомленням.

Також, позивач зазначає, що згідно координат проекту, розробленого ВКФП "Істок" межа земельної ділянки від точки "Б" до точки "В" проходить не по стіні споруди як зазначено в проекті відведення, а скрізь споруду літ. "Д-1", яка належить ТОВ "Аскона". За рахунок помилки проектувальників ВКПФ "Істок" площа накладення земельної ділянки на споруду літ. "Д-1" складає 0,63 кв.м. Координати меж земельної ділянки, які визначено ПВКФ "Істок", від точки "Б" до точки "В" не відповідають дійсності. Тобто, згідно координат, які наведені в Проекті відведення розробленому ВКПФ "Істок", МПП фірмі "Апіс" переходить в користування частина споруди позивача, яка належить йому на праві приватної власності, про що свідчить виконавча зйомка, зареєстрована в містобудівному кадастрі № 336 від 21.06.2012р., а також Акт інвентаризації із встановлення меж земельної ділянки, яке виконане спеціалістами ТОВ "Аскона" у відповідності до ліцензії на виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт, виданої Державною службою геодезії, картографії та кадастру 18.12.2009р. терміном дії до 09.12.2014р. (копії зйомки, акту та ліцензії надаються).

Таким чином, на думку позивача при розробленні Проекту відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" по вул.Ярославській, 1 у м.Харкові підприємством ВКПФ "Істок" порушено ст. 41 Конституції України, згідно якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно розробленого ВКПФ "Істок" проекту відведення земельної ділянки МППФ "Апіс" для обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" по вул.Ярославській, 1-а у м.Харкові Управлінням Держкомзему у м.Харкові, даній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер. Але при цьому, відповідачем не було складено кадастровий план у відповідності до кадастрової зйомки.

ТОВ "Аскона" була зроблена геодезична зйомка нежитлових будівель літ. "Д-1" та "Г-1" по вул.Ярославській, 1 в м.Харкові та зареєстрована у базі даних містобудівного кадастру (реєстраційний № 336 від 21.06.2012р. Служби містобудівного кадастру Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради), що свідчить про нанесення зйомки на планшет.

Позивач вказує, що землевпорядна організація ВКПФ "Істок", при розробці проекту відведення МППФ "Апіс", у відповідності до ст. 198 земельного кодексу України повинна була провести кадастрову зйомку для визначення меж земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" по вул.Ярославській, 1-а у м.Харкові.

Рішенням Харківської міської ради 2 сесії 6 скликання від 22.12.2010р. № 35/10, осіб, зазначених у додатку до цього рішення, було попереджено про необхідність виконання виконавчої зйомки земельної ділянки М 1:500 та передачу її до Управління містобудування та архітектури для занесення до єдиного топографічного плану. Тобто, як вказує позивач, вимоги рішення щодо здійснення виконавчої зйомки з нанесенням її на планшет розробником проекту ВКПФ "Істок" також не було виконано.

На викопіюванні з планшету, отриманого з сектору топооснови КП "Міськпроект" 17.09.2012р., нежитлова будівля літ. "А-1" по вул.Ярославській, 1 у м.Харкові, поряд з нежитловою будівлею літ. "Д-1", відсутня; на планшеті розташовано металевий кіоск.

Крім того, позивач вказує, що проект відведення земельної ділянки МПП фірмі "Апіс" для обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" по вул.Ярославській, 1-а у м.Харкові розроблено ВПКФ "Істок" всупереч обґрунтуванню меж та розмірів земельної ділянки, що також засвідчено актом інвентаризації меж та є порушенням ст.123, 151 Земельного кодексу України.

Позивач зазначає, що при розробці Проекту землеустрою у МПП фірми "Апіс" відсутні будь-які правовстановлюючі документи на нежитлову будівлю літ. "А-1".

Як вказано в позовній заяві, в ніч з 17 на 18 серпня 2010 року металевий кіоск було обкладено МППФ "Апіс" з двох сторін цегляними самонесучими стінами, що підтверджується Актом від 18.08.2010р., складеним комісією "Жилкомсервіс", та численними листами міських державних установ. Факт наявності кіоску МППФ "Апіс" у квітні 2012 року, після розробки проекту відведення, підтверджується листом Департаменту комунального господарства Харківської міської ради від 17.04.2012р. за № П-6-7640/1-12.08-39.

Згідно рішення Ленінського районного суду від 22.06.2010р. гр.Замковим О.С. було отримано витяг про реєстрацію за громадянином права власності за № 27101930 від 25.08.2010р. Але, за заявою Харківської міської ради від 01.10.2010р. за № 7547/9-10 про перегляд судового рішення за нововвиявленими обставинами ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 17.12.2010р. право власності гр.Замкового О.С на нежитлову будівлю літ. "А-1" по вул.Ярославській, 1-а у м.Харкові було скасовано. Факт скасування права власності та, відповідно, скасування державної реєстрації права власності підтверджено листом КП "Харківське міське БТІ" від 05.10.2011р.№ 8803.

Ленінським районним судом м.Харкова було призначено судову-будівельно-технічну експертизу споруди за адресою: вул.Чоботарська ріг вул.Ярославська у м.Харкові.

З рішення від 08.12.2011р. по справі за № 2-71/11 вбачається, що проведеною в ході судового слідства будівельно-технічною експертизою № 1737 від 23.06.2011р. встановлено, що споруда, розташована по вул.Ярославській, 1-а у м.Харкові, не відповідає будівельним нормам та правилам і відноситься до малої архітектурної форми (МАФ). При цьому право власності право власності на самочинне будівництво у МППФ "Апіс" не виникало.

За інформацією, наданою позивачем, засновником МПП фірми "Апіс" Замковим О.С. у серпні 2010 року неіснуючу будівлю літ. "А-1" по вул.Ярославській, 1-а у м.Харкові внесено до статуту фонду підприємства МПП фірми "Апіс".

У зв'язку з викладеним, посилаючись на те, що розроблений Проект відведення земельної ділянки МПП фірми "Апіс" для обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" по вул.Ярославській, 1-а в м.Харкові виконано з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання даного проекту неправомірним, недійсним та розробленим відповідачем всупереч вимогам діючого законодавства.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач та третя особа на стороні відповідача наполягають на тому, що розроблений ВКПФ "Істок" проект відведення земельної ділянки МППФ "Апіс" для обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" по вул.Ярославській, 1-а в м.Харкові повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Більшість фактів, визначених у позовній заяві, на думку третьої особи на стороні відповідача, не відповідає дійсності, перекручено та надано однобічно.

Так третя особа на стороні відповідача повідомила, що згода на розробку проекту відведення земельної ділянки загальною площею, орієнтовною площею 0,0025 га по вул.Ярославській 1-а для обслуговування та експлуатації нежитлової будівлі літ. "А-1" була надана МППФ "Апіс" рішенням 2 сесії Харківської міської ради 6 скликання, що підтверджується копіями листів № 56/0/04-11 від 04.01.2011р.; № 231/9-11 від 11.01.2011р. На даний час зазначене рішення є чинним та не скасовано.

Спірний проект землевідведення був складений ВКПФ "Істок" не в 2010 році, як вказує позивач, а у 2011 році.

В обґрунтування позовних вимог позивач також посилається на наказ № 376 від 18.05.2010р. в якому визначено, що межові знаки встановлюються в присутності власників суміжних ділянок. Оскільки ТОВ "Аскона" не є власником земельної ділянки по межі від Б до В, запрошення представників ТОВ "Аскона" не є обов'язковим. Крім того, третя особа на стороні відповідача вказує право власності на будівлю літ. "Д-1" ТОВ "Аскона" втратила в 2010 році.

Також третя особа на стороні відповідача, посилаючись на листи державних установ, в тому числі листи, отримані від Харківської міської ради, вважає, що з боку ТОВ "Аскона" має місце самовільне будівництво за адресою: вул.Ярославська, 1 в м.Харкові. Тобто, ТОВ "Аскона" своєю будівлею під літ. "Д-1" захопила 0,63 кв.м. площі, наданої в оренду МППФ "Апіс" по Договору оренди землі від 19.03.2012р.

Крім того, представник МППФ "Апіс" вказує, що ухвала Ленінського районного суду м.Харкова від 17.12.2010р., якою було скасовано рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 22.06.2010р., була прийнята у відсутності представників МППФ "Апіс" та Харківської міської ради. Дана справа була розглянута однобічно та ґрунтувалася на неправдивих фактах, наданих зацікавленою особою - директором ТОВ "Аскона". Третя особа на стороні відповідача вважає, що посадові особи ТОВ "Аскона" своїми зверненнями та скаргами намагаються покрити свої незаконні вчинки, наводять плутанину в документацію з метою здійснення передумов рейдерського захоплення земельної ділянки.

Передумовою розробки землевідведення, як вказує третя особа на стороні відповідача, був лист, отриманий від керівництва Харківської міської ради від 13.09.2010р. № 3-4-14096/1-1008-39. Підставою для розробки проекту відведення земельної ділянки є рішення Харківської міської ради 2 сесії 6 скликання від 22.12.2010р. № 35/10.

Висновком експертно-технічного дослідження № 11328, проведеного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім.засл.професора М.С.Бокаріуса було доведено, що будівля літ. "А-1" за адресою: м.Харків вул.Ярославська, 1-а відноситься до нерухомого майна III групи капітальності та не відноситься до тимчасових і мобільних, оскільки її передислокація не можлива.

Представник МППФ "Апіс" вважає посилання позивача на будівельно-технічну експертизу № 1737 від 23.06.2011р. недоречними, оскільки під час судового засідання по справі № 2-71/11 експертом Кириловою Л.І. було заявлено, що експертиза зроблена не в повному обсязі та потребує доопрацювання.

Право на укладання договору оренди землі надає представницький орган територіальної громади. Представник територіальної громади - Харківська міська рада, своїм рішенням на 7 сесії 6 скликання за № 292/11 від 18.05.2011р. надала МППФ "АПІС" в оренду строком до 01.05.2016р. земельну ділянку площею 0,0025 га по вул.Ярославській, 1-а у Ленінському районі м.Харкова.

Дане рішення набрало законної сили , на даний час не скасовано та є чинним.

Надаючи правову оцінку заявленим позовним вимогам щодо їх відповідності вимогам діючого законодавства, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та згідно ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Права та законні інтереси зазначених суб`єктів можуть захищатися способами, визначеними ст. 16 Цивільного кодексу України, а також ст. 20 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконння обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно -господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною.

Проект відведення земельної ділянки - це оформлення прав власності або користування (оренди) на землю та створення інформаційної бази для ведення державного земельного кадастру. Тобто, проект відведення земельної ділянки не є правовстановлюючим документом на землю. Передача земельних ділянок у користування здійснюється на підставі відповідного рішення місцевої ради або розпорядженням райдержадміністрації.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сам по собі не може бути таким правовстановлюючим документом, який змінює або припиняє права позивача, а відтак не встановлює та не визначає його прав, а підлягає розгляду відповідною радою, тому не може самостійно розглядатися в окремій справі, оскільки не призводить до поновлення порушених прав. Такої правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України у своїй постанові від 11.01.2012р. по справі № 53/226-09.

Тобто, проект відведення земельної ділянки не містить в собі обов'язкових ознак правочину, що наведені у ст. 202 Цивільного кодексу України та відповідно не є правочином у розумінні цієї статті, у зв'язку із чим до нього не можуть бути застосовані положення статей 203, 215, 227 Цивільного кодексу України щодо недійсності правочину.

При таких обставинах, суд приходить до висновку, що способи захисту прав, встановлені ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, не передбачають такого способу захисту прав і інтересів як визнання недійсним проекту відведення земельної ділянки.

Отже, визнання проекту відведення земельної ділянки не є спором про наявність чи відсутність цивільного права, а заявлена позовна вимога не є позовом про визнання. Зазначена вимога не може бути предметом спору та розглядатися самостійно. Це юридичний факт, який може бути лише проміжним предметом доказування у спорі про право цивільне і застосовуватись лише разом із способами захисту права, які є дійсно передбаченими законом чи договором (припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі тощо).

Такий проміжний статус цієї вимоги означає, що вона не спроможна привести спірні відносини до мети, за для якої покликані способи захисту права - до відновлення порушеного права. Застосування судом заходів, які не призводять до захисту права неприпустимо.

Висновок суду про неможливість застосування способу захисту права, який не відповідає Закону, договору і не призводить до відновлення порушеного права узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п.3 Інформаційного листа від 25.11.2005р. № 01-8/2229 (із змінами, внесеними згідно з Листом ВГСУ № 01-8/482 від 13.08.2008р.), а також із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в його постановах від 13.07.2004р. у справі №10/732 та від 14.12.2004р. у справі № 6/11.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскона" та про необхідність відмови у позові.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, у зв'язку з відмовою у позові, покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 16, 20, 202, 203, 215, 227 Цивільного кодексу України, ст.ст. 16, 20 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 03.12.2012 р.

Суддя Кухар Н.М.