Постанова

від 05.02.2013 по справі 5023/4576/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 р. Справа № 5023/4576/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Івакіна В.О., суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

3-ї особи - Захарова П.В. за дорученням б/н від 01.07.2012 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 4017Х/1-32) на рішення господарського суду Харківської області від 28 листопада 2012 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскона", м.Харків,

до Виробничо-комерційної приватної фірми "Істок", м.Харків,

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Мале приватне підприємство фірму "Апіс", м.Харків,

про визнання недійсним проекту відведення земельної ділянки

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскона" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання неправомірним, недійсним, розробленим Виробничо-комерційною приватною фірмою "Істок" всупереч діючого законодавства України Проект відведення земельної ділянки МПП фірми "Апіс" (третя особа) для обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" по вул.Ярославській, 1-а в м.Харкові.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28 листопада 2012 року (суддя Кухар Н.М.) в позові відмовлено.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 28 листопада 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Вказує на те, що проект відведення земельної ділянки є невід'ємною складовою частиною рішення про надання земельної ділянки. Таким чином, проект землеустрою має всі ознаки акту в розумінні ст. 20 ГК України, оскільки він породжує цивільні правовідносини та є обов'язковим і невід'ємним документом для подальшого оформлення земельної ділянки в оренду.

3-тя особа у судовому засіданні зазначила, що оскаржене рішення прийняте при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства. На цій підставі просить рішення господарського суду Харківської області від 28 листопада 2012 року залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи є зворотнє повідомлення про вручення ухвали суду.

Приймаючи до уваги належне повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати апеляційну скаргу у справі відповідно до ст. 75 ГПК України без участі представників позивача та відповідача за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення 3-ї особи, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено господарським судом та вбачається з Договору купівлі-продажу № 4462-В-С від 08.12.2009 року ТОВ "Аскона" придбало у Територіальної громади м.Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові будівлі "Г-1" заг.пл.3,7 кв.м., літ. "Д-1" заг.пл. 5,4 кв.м., нежитлові приміщення 1-го поверху № ІІ, ІІІ заг.пл. 40,6 кв.м. житлового будинку літ. «Б-2», загальною площею 49,7 кв.м., розташовані за адресою вул. Ярославська, 1 в м.Харкові (т.1 а.с.14-16).

В підтвердження права власності на вказані приміщення ТОВ "Аскона", надало до позовної заяви Витяг за № 25293663 про реєстрацію права власності та Технічний паспорт (т.1 а.с.18-21).

З метою відведення земельної ділянки для обслуговування вказаних нежитлових будівель літ. "Д-1" і "Г-1" по вул.Ярославській, 1 в м.Харкові, позивачем в Управлінні містобудування та архітектури Харківської міської ради отримано Обґрунтування меж та розмірів земельної ділянки (арх. № 6902), скориговане у березні 2011 року (т.1 а.с.22-28).

Рішенням 6 сесії 6 скликання Харківської міської ради від 06.04.2011року за № 228/11 ТОВ "Аскона" надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлових будівель літ. "Д-1" і "Г-1" по вул.Ярославській, 1 в м.Харкові (т.1 а.с.29).

У позовній заяві позивач вказує на те, що ним розроблено Проект відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлових будівель літ. "Д-1" і "Г-1" по вул.Ярославській, 1 в м.Харкові, який надано до Управління Держкомзему у м.Харкові для присвоєння кадастрового номеру. Проте, кадастровий номер земельній ділянці позивача не був присвоєний. Перепоною для цього послугував Проект відведення земельної ділянки МПП фірми "Апіс" для обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" по вул.Ярославській, 1-а в м.Харкові, який був розроблений Виробничо-комерційною приватною фірмою "Істок" (відповідачем) у грудні 2010 року на замовлення МПП фірма "Апіс". Позивач вказує на те, що згідно координат проекту, розробленого ВКФП "Істок", межа земельної ділянки від точки "Б" до точки "В" проходить не по стіні споруди як зазначено в проекті відведення, а скрізь споруду літ. "Д-1", яка належить ТОВ "Аскона". За рахунок помилки проектувальників ВКПФ "Істок" площа накладення земельної ділянки на споруду літ. "Д-1" складає 0,63 кв.м. Координати меж земельної ділянки, які визначено ПВКФ "Істок", від точки "Б" до точки "В" не відповідають дійсності. Тобто, згідно координат, які наведені в Проекті відведення розробленому ВКПФ "Істок", МПП фірмі "Апіс" переходить в користування частина споруди позивача, яка належить йому на праві приватної власності. Позивач вважає, що землевпорядна організація ВКПФ "Істок" при розробці проекту відведення МППФ "Апіс" в порушення ст. 198 земельного кодексу України не проводила кадастрову зйомку для визначення меж земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" по вул.Ярославській, 1-а у м.Харкові. Крім того, позивач вказує, що проект відведення земельної ділянки МПП фірмі "Апіс" для обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" по вул.Ярославській, 1-а у м.Харкові розроблено ВПКФ "Істок" всупереч обґрунтуванню меж та розмірів земельної ділянки, що також засвідчено актом інвентаризації меж та є порушенням ст.123, 151 Земельного кодексу України. Позивач зазначає, що при розробці Проекту землеустрою у МПП фірми "Апіс" відсутні будь-які правовстановлюючі документи на нежитлову будівлю літ. "А-1".

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання неправомірним, недійсним, розробленим Виробничо-комерційною приватною фірмою "Істок" всупереч діючого законодавства України Проект відведення земельної ділянки МПП фірми "Апіс" (третя особа) для обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" по вул.Ярославській, 1-а в м.Харкові.

Під час дослідження матеріалів справи колегією суддів встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням 2 сесії Харківської міської ради 6 скликання № 35/10 від 22.12.2010 року МППФ "Апіс" надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки загальною площею, орієнтовною площею 0,0025 га по вул. Ярославській, 1-а для обслуговування та експлуатації нежитлової будівлі літ. "А-1" (т.1 а.с.124). На даний час зазначене рішення не скасовано та є чинним.

Управління земельних відносин Виконавчого комітету Харківської міської ради Листом № 56/0/84-11 від 04.01.2011 року повідомило МПП фірму «АПІС» про те, що для виконання робіт по розробці проекту відведення земельної ділянки необхідно звернутися до однієї із спеціалізованих організацій, що мають відповідну ліцензію на виконання цих робіт. Питання про надання у користування вказаної земельної ділянки буде розглянуто після погодження у встановленому порядку проекту відведення земельної ділянки при наявності відповідного клопотання (т.1 а.с.106).

На замовлення МПП фірми «АПІС» 18.04.2011 року ВКПФ "Істок" виготовлено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування та експлуатації нежитлової будівлі літ. "А-1" по вул. Ярославській, 1-а у Ленінському районі м.Харкова (т.1 а.с.108).

Рішенням на 7 сесії 6 скликання за № 292/11 від 18.05.2011року Харківська міська рада надала МППФ "АПІС" в оренду строком до 01.05.2016 року земельну ділянку площею 0,0025 га по вул. Ярославській, 1-а у Ленінському районі м.Харкова (т.1 а.с.126). Дане рішення набрало законної сили , на даний час не скасовано та є чинним.

На підставі вказаного рішення, 19.03.2012 року між Харківською міською радою (орендодавець) та МПП фірмою «АПІС» (орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0025 га, під забудовою 0,9919 га та 0,0006 га по вул. Ярославській, 1-а для обслуговування та експлуатації нежитлової будівлі літ. "А-1". Відповідно до п.8 Договір укладено строком до 01.05.2016 року (т.1 а.с. 117-119).

З Акту приймання-передачі земельної ділянки вбачається, що Управління земельних відносин передало, а МПП фірмою «АПІС» прийняло в оренду строком до 01.05.2016 року земельну ділянку площею 0,0025 га по вул. Ярославській, 1-а для обслуговування та експлуатації нежитлової будівлі літ. "А-1" (т.1 а.с.120).

Надаючи правову оцінку заявленим позовним вимогам про визнання неправомірним, недійсним, розробленим Виробничо-комерційною приватною фірмою "Істок" всупереч діючого законодавства України Проект відведення земельної ділянки МПП фірми "Апіс" (третя особа) для обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" по вул.Ярославській, 1-а в м.Харкові, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 5 ст. 15 Закону № 161-XIV невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки, зокрема, є проект відведення земельної ділянки, у випадках передбачених цим Законом.

За змістом ст.ст. 123, 124, 186 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за проектами відведення цих ділянок, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Абзацем 3 ч. 1 ст. 1 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-ІУ "Про землеустрій" термін "документація з землеустрою" визначено як затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за використанням проектів тощо.

Згідно п. "д" ч. 2 ст. 25 Закону України "Про землеустрій" проект щодо відведення земельних ділянок є одним з видів документації з землеустрою.

За таких обставин, колегія суддів на підставі зазначених норм чинного законодавства та встановлених фактичних обставин дійшла висновку про те, що передача в оренду земельних ділянок здійснюється на підставі відповідного рішення місцевої ради або розпорядження райдержадміністрації, право на оренду земельною ділянкою виникає на підставі договору оренди, укладеного, у встановленому законом порядку. Тобто, проект відведення земельної ділянки не є правовстановлюючим документом на землю.

Проект відведення земельної ділянки не містить в собі обов'язкових ознак правочину, що наведені у ст. 202 Цивільного кодексу України та відповідно не є правочином у розумінні цієї статті, у зв'язку із чим до нього не можуть бути застосовані положення статей 203, 215, 227 Цивільного кодексу України щодо недійсності правочину.

Приймаючи до уваги, що оспорюваний проект відведення земельної ділянки не є правовстановлюючим документом спрямованим на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків позивача, тому не може розглядатися в окремій справі, оскільки не призводить до поновлення порушених прав.

Відповідно до п.3.4.1 Рекомендацій Вищого господарського суду України № 04-06/15 від 02.02.2010 року у розгляді спору, предметом якого є визнання недійсним проекту відведення земельної ділянки, слід враховувати, що такі вимоги повинні розглядатися у причинному зв'язку з рішеннями органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивачем не порушувалось питання про визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування, а також укладеного на виконання цих рішень договору оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та згідно ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Права та законні інтереси зазначених суб`єктів можуть захищатися способами, визначеними ст. 16 Цивільного кодексу України, а також ст. 20 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконння обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно -господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною.

Способи захисту прав, встановлені ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, не передбачають такого способу захисту прав і інтересів як визнання недійсним проекту відведення земельної ділянки.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що спір про визнання проекту відведення земельної ділянки не є спором про наявність чи відсутність цивільного права, а заявлена позовна вимога не є позовом про визнання. Зазначена вимога не може бути предметом спору та розглядатися самостійно. Це юридичний факт, який може бути лише проміжним предметом доказування у спорі про право цивільне і застосовуватись лише разом із способами захисту права, які є дійсно передбаченими законом чи договором (припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі тощо).

Такий проміжний статус цієї вимоги означає, що вона не спроможна привести спірні відносини до мети, за для якої покликані способи захисту права - до відновлення порушеного права. Застосування судом заходів, які не призводять до захисту права неприпустимо.

Висновок суду про неможливість застосування способу захисту права, який не відповідає Закону, договору і не призводить до відновлення порушеного права узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п.3 Інформаційного листа від 25.11.2005р. № 01-8/2229 (із змінами, внесеними згідно з Листом ВГСУ № 01-8/482 від 13.08.2008р.), а також із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в його постановах від 13.07.2004 року у справі №10/732 та від 14.12.2004року у справі № 6/11.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскона".

Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає статтям 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення господарського суду Харківської області від 28 листопада 2012 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 28 листопада 2012 року у справі № 5023/4576/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили

Повна постанова складена 04.02.2013 року.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Пелипенко Н.М.