Постанова

від 04.04.2013 по справі 5023/4576/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 року Справа № 5023/4576/12

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В., суддів:Данилової Т.Б., Яценко О.В., розглянула касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аскона" (далі - Товариство) на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 29.01.13 у справі№ 5023/4576/12 господарського судуХарківської області за позовомТовариства довиробничо-комерційної приватної фірми "Істок" (далі - Фірма), третя особа:мале приватне підприємство фірма "Апіс" (далі - Підприємство), провизнання недійсним проекту відведення земельної ділянки.

В засіданні взяли участь представники :

- позивача:не з'явились; - відповідача:не з'явились; - третьої особи:не з'явились.

Ухвалою від 15.03.13 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Першикова Є.В., суддів - Сибіги О.М., Яценко О.В. касаційна скарга Товариства була прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 04.04.13.

Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про її неотримання сторонами у справі, до Вищого господарського суду України не надходило. Отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 111 4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

На момент розгляду справи у судовому засіданні 04.04.13 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

У судове засіданні 04.04.13 представники сторін не з'явились.

Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгляду справи у судовому засіданні 04.04.13 клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядалась 04.04.13 за наявними матеріалами справи. Повний текст постанови Вищого господарського суду України направляється учасникам судового процесу в установленому законом порядку поштою.

У зв'язку з виходом з відпустки судді Данилової Т.Б., розпорядженням від 03.04.13 для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Першиков Є.В., судді - Данилова Т.Б., Яценко О.В.

Рішенням від 28.11.12 господарського суду Харківської області (суддя - Кухар Н.М.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою від 29.01.13 Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого - Шепітько І.І., суддів - Івакіна В.О., Пелипенко Н.М.) апеляційну скаргу Товариства залишено без задоволення, а рішення від 28.11.12 господарського суду Харківської області - без змін.

Вказані рішення та постанова мотивовані тим, що проект відведення земельної ділянки не містить в собі обов'язкових ознак правочину, що наведені у ст. 202 Цивільного кодексу України, та, відповідно, не є правочином у розумінні цієї статті, у зв'язку з чим до нього не можуть бути застосовані положення ст.ст. 203, 215, 227 Цивільного кодексу України щодо недійсності правочину. Разом тим суди вказали, що способи захисту прав, встановлені ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, не передбачають такого способу захисту прав і інтересів, як визнання недійсним проекту відведення земельної ділянки.

Не погодившись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 28.11.12 господарського суду Харківської області та постанову від 29.01.13 Харківського апеляційного господарського суду скасувати, та передати справу на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржених судових актів було порушено норми чинного законодавства, зокрема: ст. 1 Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність", ст. 198 Земельного кодексу України, ст.ст. 32, 36, 84, 104 Господарського процесуального кодексу України.

Від Підприємства надійшов відзив на касаційну скаргу Товариства, в якому Підприємство щодо доводів та вимог скаржника заперечує, вважаючи їх безпідставними, та просить касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а оскаржені судові акти - без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, згідно договору купівлі-продажу № 4462-В-С від 08.12.09 Товариство придбало у Територіальної громади м.Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові будівлі "Г-1" (загальною площею 3,7 м 2 ), літ. "Д-1" (загальною площею 5,4 м 2 ), нежитлові приміщення 1-го поверху №№ ІІ, ІІІ (загальною площею 40,6 м 2 ), житлового будинку літ. "Б-2", загальною площею 49,7 м 2 , розташовані за адресою: вул. Ярославська, 1 в м.Харкові.

Також, судами встановлено, що з метою відведення земельної ділянки для обслуговування вказаних нежитлових будівель літ. "Д-1" і "Г-1" по вул.Ярославській, 1 в м.Харкові, Товариством отримано Обґрунтування меж та розмірів земельної ділянки (арх. № 6902) в Управлінні містобудування та архітектури Харківської міської ради (скориговане у березні 2011 року).

Окрім того, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням 6-ї сесії 6-го скликання Харківської міської ради від 06.04.11 за № 228/11 Товариству надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлових будівель літ. "Д-1" і "Г-1" по вул.Ярославській, 1 в м.Харкові.

Разом з тим, судами встановлено, що Товариством розроблено Проект відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлових будівель літ. "Д-1" і "Г-1" по вул.Ярославській, 1 в м.Харкові, який було надано до Управління Держкомзему у м.Харкові для присвоєння кадастрового номеру. Проте, кадастровий номер відповідній земельній ділянці не був присвоєний через протиріччя з Проектом відведення земельної ділянки Підприємству для обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" по вул.Ярославській, 1-а в м.Харкові, який було розроблено Фірмою на замовлення Підприємства.

Як встановлено судами, згідно координат проекту, розробленого Фірмою, межа земельної ділянки від точки "Б" до точки "В" проходить не по стіні споруди як зазначено в проекті відведення, а скрізь споруду літ. "Д-1", яка належить Товариству. За рахунок помилки проектувальників Фірми площа накладення земельної ділянки на споруду літ. "Д-1" складає 0,63 м 2 . Отже, координати меж земельної ділянки, які визначено Фірмою, від точки "Б" до точки "В" не відповідають дійсності. Тобто, згідно координат, які наведені в Проекті відведення, розробленому Фірмою, Підприємству переходить в користування частина споруди Товариства, яка належить йому на праві приватної власності.

При цьому, судами встановлено, що рішенням 2-го сесії Харківської міської ради 6-го скликання № 35/10 від 22.12.10 Підприємству було надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки загальною площею, орієнтовною площею 0,0025 га по вул. Ярославській, 1-а для обслуговування та експлуатації нежитлової будівлі літ. "А-1".

На замовлення Підприємства 18.04.11 Фірмою було виготовлено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування та експлуатації нежитлової будівлі літ. "А-1" по вул.Ярославській, 1-а у Ленінському районі м.Харкова.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням 7-ї сесії 6-го скликання № 292/11 від 18.05.11 Харківська міська рада надала Підприємству в оренду строком до 01.05.16 земельну ділянку площею 0,0025 га по вул.Ярославській, 1-а у Ленінському районі м.Харкова, на підставі якого 19.03.12 між Харківською міською радою (орендодавець) та Підприємством (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0025 га, під забудовою 0,9919 га та 0,0006 га по вул.Ярославській, 1-а для обслуговування та експлуатації нежитлової будівлі літ. "А-1". Відповідно до п. 8 Договір укладено строком до 01.05.16.

Посилаючись на те, що Фірма при розробці проекту відведення земельної ділянки Підприємству в порушення ст. 198 Земельного кодексу України не проводила кадастрову зйомку для визначення меж земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" по вул.Ярославській, 1-а у м.Харкові, та у зв'язку з тим, що проект відведення земельної ділянки Підприємству для обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" по вул.Ярославській, 1-а у м.Харкові розроблено Фірмою всупереч обґрунтуванню меж та розмірів земельної ділянки, зважаючи на те, що у Підприємства відсутні правовстановлюючі документи на нежитлову будівлю літ. "А-1", Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі про визнання недійсним розробленого Фірмою проекту відведення земельної ділянки Підприємства для обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" по вул.Ярославській, 1-а в м.Харкові.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що ст. 93 Земельного кодексу України передбачено право оренди земельної ділянки.

Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки, зокрема, є проект відведення земельної ділянки, у випадках передбачених цим Законом.

За змістом ст.ст. 123, 124, 186 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за проектами відведення цих ділянок, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Абзацем 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про землеустрій" термін "документація з землеустрою" визначено як затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за використанням проектів тощо.

Згідно п. "д" ч. 2 ст. 25 Закону України "Про землеустрій" проект щодо відведення земельних ділянок є одним з видів документації з землеустрою.

З урахуванням наведеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що попередні судові інстанції підставно дійшли до висновку про те, що передача в оренду земельних ділянок здійснюється на підставі відповідного рішення місцевої ради або розпорядження райдержадміністрації, та право на оренду земельною ділянкою виникає на підставі договору оренди, укладеного, у встановленому законом порядку. Тобто, проект відведення земельної ділянки не є правовстановлюючим документом на землю.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що вимога про визнання недійсним проекту відведення земельної ділянки може розглядатися у причинному зв'язку з рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, однак, в даному випадку Товариством питання про визнання недійсними відповідних рішень органів місцевого самоврядування, а також укладеного на виконання цих рішень договорів оренди землі не порушувалось.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені Товариством в касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій не лише норм процесуального права, а також і питань, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято судові рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскона" б/н від 14.02.13 залишити без задоволення.

Постанову від 29.01.2013 Харківського апеляційного господарського суду у справі № 5023/4576/12 господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий Є.Першиков судді: Т.Данилова О.Яценко