Постанова

від 06.12.2012 по справі 51/360

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2012 р. Справа№ 51/360

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Корсакової Г.В.

Яковлєва М.Л.

за участю представників:

від прокуратури: Пилипенко Т.А.,

від позивача: представник - Побережський Р.В. - за довіреністю,

від відповідача: не з'явився,

від третьої особи: представник - Лифар Д.В. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Голосіївського району м. Києва

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2009 р.

у справі № 51/360 (суддя Пригунова А.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 735», м. Київ (правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінні Традиції», м. Київ)

до Дитячо-юнацької спортивної школи з кінного спорту «Авангард», м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Буд-Оренда», м. Київ,

про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кінні Традиції» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дитячо-юнацької спортивної школи з кінного спорту «Авангард» про визнання права власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Василя Касіяна, 1, а саме: лазарет ветеринарний літ. «А» площею 240,7 кв.м, споруда конюшні літ. «Б» площею 680,7 кв.м, споруда конюшні літ. «В» площею 192,2 кв.м, склад літ. «Д» площею 203,2 кв.м в тому числі прибудова до складу літ. «Д-1» площею 61,0 кв.м, споруда манежу літ. «Е» площею 1945,9 кв.м, споруда конюшні літ. «Ж» площею 1214,8 кв.м в тому числі прибудова літ. «Ж» площею 81,9 кв.м та прибудова літ. «Ж-2» площею 27,4 кв.м, лазня (реабілітаційний центр) літ. «И» площею 118,4 кв.м, авто гараж літ. «К» площею 255,5 кв.м, склад літ. «Л» площею 175,9 кв.м.

Позовні вимоги мотивував тим, що дане майно є внеском учасника у статутний фонд ТОВ «Кінні Традиції», а отже в силу положень ст. 115 ЦК України власністю позивача. Однак, відповідач намагаючись повернути спірне майно оспорює право власності на нього.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2009 р. у справі № 51/360 позов задоволено, визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кінні традиції» право власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: 03191, м. Київ, вул. Василя Касіяна, 1, а саме: лазарет ветеринарний літ. «А» площею 240,7 кв.м.; споруда конюшні літ. «Б» площею 680,7 кв.м.; споруда конюшні літ. «В» площею 192,2 кв.м.; склад літ. «Д» площею 203,2 кв.м., в т.ч. прибудова до складу літ. «Д-1» площею 61,0 кв.м.; споруда манежу літ. «Е» площею 1945, 9 кв.м.; споруда конюшні літ. «Ж» площею 1214,8 кв.м., в т.ч. прибудова літ. «Ж-1» площею 81,9 кв.м. та прибудова літ. «Ж-2» площею 27,4 кв.м.; лазня (реабілітаційний центр) літ. «И» площею 118,4 кв.м.; авто гараж літ. «К» площею 255,5 кв.м.; склад літ. «Л» площею 175,9 кв.м., стягнуто з Дитячо-юнацької спортивної школи з кінного спорту «Авангард» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінні традиції» 85 грн. 00 коп. державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Голосіївського району м. Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2012 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Буд-Оренда», здійснено заміну позивача у справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінні Традиції» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 735».

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Третьою особою надані письмові пояснення по суті спору, в яких просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник прокуратури в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник третьої особи в судовому засіданні також заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та третьої особи, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові повністю з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Задовольняючі позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що внаслідок внесення відповідачем майнового внеску у вигляді спірного нерухомого майна до статутного фонду позивача, відповідач втратив право власності на нього та отримав корпоративні права, а власником спірного майна в силу положень ст. 115 ЦК України, 85 ГК України, ст.12 Закону України «Про господарські товариства» є ТОВ «Кінні традиції».

Однак, з даним висновком суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки вони зроблені з невідповідністю висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.05.09 р. загальними зборами учасників затверджено статут позивача, відповідно до п. 1.1. якого позивач створений на підставі чинного законодавства України шляхом об'єднання матеріальних та фінансових ресурсів учасників з метою здійснення спільної господарської діяльності.

02.06.09 р. Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінні традиції».

Пунктом 1.2. статуту позивача до учасників останнього віднесено відповідача та Компанію ВАТЕРЛУ МЕРХАНТС ЛЛП (АУАТЕИШО МЕИСНАИТ8 ІХР).

Пунктом 1.3. статуту позивача визначено, що останній є юридичною особою за законодавством України, має круглу печатку зі своїм найменуванням, самостійний баланс, рахунки в банках і здійснює свою діяльність у відповідності з укладеними угодами та договорами (контрактами) на засадах повного господарського розрахунку, самофінансування і валютної самоокупності, має право від свого імені володіти, користуватись і розпоряджатися власним майном, відповідно до його призначення і предмету діяльності, а також укладати угоди, набувати, орендувати і відчужувати майно, набувати майнові і немайнові права та нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем в суді, господарському та третейському суді.

Для забезпечення діяльності позивача за рахунок внесків учасника створено статутний капітал у розмірі 1 285 010,80 грн. Статутний капітал позивача формується наступним чином - 85 % статутного капіталу вноситься до державної реєстрації за рахунок грошових коштів та майна, а решту 15 % частки - на протязі року з моменту реєстрації позивача (п.п. 7.1., 7.2. статуту позивача).

Пунктом 7.3.1. статуту визначено, що частка відповідача формується за рахунок майнового внеску у вигляді нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Касіяна, 1:

№ Назва об'єкта Площа, м2 згідно даних БТІ Зовнішні обміри кв.м згідно оцінного акту БТІ

1 1 Лазарет ветеринарний літ. «А» 240,7 296,8

2 2 Споруда конюшні літ. «Б» 680,7 742,8

3 3 Споруда конюшні літ. «В» 192,2 230,0

4 4 Склад літ. «Д» 203,2 223,2

5 4.1. в т. ч. прибудова до складу літ. «Д1» 61,0 67,9

6 5 Споруда манежу літ. «Е» 1945,9 1589,9

7 6 Споруда конюшні літ. «Ж» 1214,8 1271,1

8 6.1. в т. ч. прибудова літ. «Ж » 81,9 94,2

9 6.2. в т. ч. прибудова літ. «Ж2» 27,4 29,5

10 7 Лазня (реабілітаційний центр) літ. «И» 118,4 162,4

11 8 Авто гараж літ. «К» 255,5281,6

12 9 Склад літ. «Л» 175,9 193,4

Пунктами 10.1., 10.2. статуту позивача визначено, що позивач є власником майна, наданого учасниками, продукції, виробленої в результаті господарської діяльності, отриманих доходів, а також іншого майна, придбаного ним з інших підстав, передбачених чинним законодавством. Майно позивача складають основні фонди, обігові кошти, а також інші цінності, вартість яких відображена в самостійному балансі.

Пунктом 10.3. статуту позивача до джерел формування його майна віднесено, зокрема грошові і матеріальні внески, як вклад до статутного капіталу.

Пунктом 10.7. статуту позивача визначено, що учасники позивача не мають відокремлених прав на окремі об'єкти та майно позивача, у тому числі на об'єкти та майно, внесені учасниками як вклад до статутного капіталу.

За Актом прийому-передачі (та оцінки) майна від 05.05.2009 р. ТОВ «Кінні Традиції» прийняло у власність спірне нерухоме майно.

Листом № 58 від 04.06.09 р. відповідач звернувся до позивача з проханням повернути йому майно, внесене відповідачем як майновий внесок у вигляді нерухомого майна до статутного капіталу позивача.

Позивач вважає, що таким чином відповідач оспорює наявне у нього право власності на вказане майно у зв'язку з чим просить визнати наявність у нього речового права в судовому порядку.

Статтею 66 Господарського кодексу України встановлено, що майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. При цьому, джерелами формування майна підприємства є, зокрема грошові та матеріальні внески засновників.

Відповідно до приписів ст. 140 Господарського кодексу України джерелами формування майна суб'єктів господарювання є, зокрема грошові та матеріальні внески засновників.

Згідно зі ст. 85 Господарського кодексу України господарське товариство є власником, зокрема майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески.

Зазначене кореспондується зі ст. 115 Цивільного кодексу України та ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», відповідно до яких господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Згідно зі статтями 321, 392 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Водночас, згідно зі ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Способи захисту суб'єктивних цивільних прав - це закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Положеннями ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Колегія суддів зазначає, що у даному випадку позивачу необхідно довести порушення з боку відповідача його права власності, наявність такого права та необхідність захисту права власності від протиправних дій.

Звертаючись до суду з вимогою щодо визнання права власності на спірне нерухоме майно, в якості підстави для такого захисту позивач посилається на лист відповідача № 58 від 04.06.2009 р., в якому останній просить повернути спірне майно.

Колегія суддів дійшла до висновку, що вимоги відповідача про повернення майна, викладені у вказаному листі, не можуть вважатись такими, що порушують право власності позивача. Так, позивач міг як погодитись з вимогами відповідача так і відхилити такі вимоги щодо повернення майна та надіслати відповідачу відповідну відповідь. Проте, позивач доказів направлення на адресу ДЮСШ з кінного спорту «Авангард» відповіді на лист № 58 від 04.06.2009 р. до суду не надав.

Таким чином самі по собі вимоги про повернення майна, яке передано до статутного фонду, не свідчать про порушення прав позивача. Будь-яких інших доказів порушення відповідачем права власності позивача, оспорювання права або невизнання позивачем до суду не надано.

Крім того, позивачем не наведено правового обґрунтування необхідності визнання права власності.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2009 р. у даній справі не можна визнати законним, обґрунтованим та таким, що прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно п. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до приписів п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з позивача на користь державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 9000,10 грн., який обрахований виходячи з вартості нерухомого майна, яке є предметом спору. Дана вартість встановлена у протоколі № 1 від 05.05.2009 р. загальних зборів засновників ТОВ «Кінні Традиції» та в акті прийому-передачі (та оцінки) майна від 05.05.2009 р.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора Голосіївського району м. Києва задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2009 р. у справі № 51/360 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 735» (правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінні Традиції») до Дитячо-юнацької спортивної школи з кінного спорту «Авангард» про визнання права власності відмовити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 735» (правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінні Традиції») (03191, м. Київ, вул. Василя Касіяна, 1, ідентифікаційний код 36482174) на користь державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО): 820019, рахунок отримувача: 31216206782001 , код класифікації доходів бюджету: 22030001, призначення платежу: судовий збір за позовом ТОВ ««Будівельно-монтажне управління № 735» (правонаступник ТОВ «Кінні Традиції»), Київський апеляційний господарський суд, код ЄДРПОУ 25960043) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 9000 (дев'ять тисяч) грн. 10 (десять) коп.

5. Матеріали справи № 51/360 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Куксов В.В.

Судді Корсакова Г.В.

Яковлєв М.Л.