Постанова

від 06.12.2012 по справі 2а-1670/6688/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2012 рокум. ПолтаваСправа № 2а-1670/6688/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Серги С.М.,

при секретарі - Лайко О.В.,

за участю:

представника позивача - Зоценко З.В.,

представника відповідача - Шульги Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Малого приватного підприємства "ОЛВІ" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Мале приватне підприємство "ОЛВІ" (далі - позивач, МПП "ОЛВІ") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.05.2012 №0008932301/731, №0008982301/730.

В обґрунтування даних вимог позивач посилався на те, що доводи Кременчуцької ОДПІ про порушення підприємством вимог податкового законодавства є безпідставними, оскільки правомірність віднесення до складу податкового кредиту спірних сум підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток по господарській операції з ПП "Електросервіс Бровари", позивачем у ІІІ кварталі 2011 року не декларувалися.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні та наданих до суду письмових запереченнях просив у задоволенні позовних вимог відмовити. При цьому посилався на обставини, встановлені позаплановою виїзною перевіркою МПП "ОЛВІ" по питанню взаємовідносин з ПП "Електросервіс Бровари" за період з 01.07.2011 по 30.09.2011.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

У період з 27.04.2012 по 07.05.2012 Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку МПП "ОЛВІ" з питань взаємовідносин з ПП "Електросервіс Бровари" (код ЄДРПОУ 34360948) за період з 01.07.2011 по 30.09.2011.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт №1217/23-209/21057760 від 15.05.2012 (а.с. 14-22), в якому вказано на порушення платником податків вимог:

- підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пунктів 135.1, 135.5 статті 135, пунктів 138.2, 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за ІІІ квартал 2011 року в розмірі 4684,00 грн;

- пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість за липень 2011 року на суму 4073,00 грн.

На підставі вищезазначеного акта перевірки контролюючим органом 31.05.2012 винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0008932301/731, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 4684,00 грн (а.с. 11);

- №0008982301/730, яким МПП "ОЛВІ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість загалом в розмірі 5091,00 грн (в т.ч., 4073,00 грн - основний платіж, 1018,00 грн - штрафні (фінансові) санкції) (а.с. 10).

За наслідками звернення позивача в порядку апеляційного узгодження зі скаргами на дані податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ до ДПС у Полтавській області та ДПС України його скарги залишено без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с. 31-34).

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями.

За твердженнями позивача, МПП "ОЛВІ" у липні 2011 року придбано у ПП "Електросервіс Бровари" товарно-матеріальні цінності (двері металеві в кількості 6 шт) загальною вартістю 24439,00 грн, в т.ч., ПДВ - 4073,17 грн.

За результатами даної господарської операції платником податків віднесено до податкового кредиту декларації з ПДВ за липень 2011 року суму податку в розмірі 4073,17 грн. Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток по вказаній господарській операції, позивачем у ІІІ кварталі 2011 року не декларувалися.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції з ПП "Електросервіс Бровари" позивачем до матеріалів справи надано копії: договору від 06.06.2011 №43-Т (а.с. 65), податкової накладної від 29.07.2011 №598 (а.с. 68), видаткової накладної від 29.07.2011 №Б-598 (а.с. 66), товарно-транспортної накладної від 29.07.2011 №156492 (а.с. 67), відомості по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" (а.с. 70), акта списання від 29.07.2011 №О-018 (а.с. 71).

Дослідивши в судовому засіданні вищевказані копії документів, судом встановлено наступне.

Відповідно до видаткової накладної від 29.07.2011 №Б-598, товарно-транспортної накладної від 29.07.2011 №156492 ПП "Електросервіс Бровари" зобов'язувалося поставити МПП "ОЛВІ" двері металеві кількістю 6 шт, загальною вартістю 24439,00 грн, в т.ч., ПДВ - 4073,17 грн.

Разом з тим, у податковій накладній від 29.07.2011 №598 Постачальником зазначено про поставку дверей металевих в кількості 6 шт загальною вартістю 15250,02 грн та грат металевих кількістю 0,393 т, вартістю 13017,30 грн за тону (а.с. 68).

У судовому засіданні представник позивача не змогла надати обґрунтованих пояснень щодо розбіжностей у первинних документах, а лише стверджувала про поставку дверей металевих кількістю 6 шт, загальною вартістю 24439,00 грн.

Відповідно до абзацу "е" пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України у податковій накладній зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.

За таких обставин, враховуючи пояснення представника позивача про поставку саме дверей металевих кількістю 6 шт, суд дійшов висновку про заповнення податкової накладної від 29.07.2011 №598 із порушенням вимог абзацу "е" пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Крім того, у видатковій накладній від 29.07.2011 №Б-598 в порушення вимог підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, не зазначено посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення (а.с. 66).

У наданій до матеріалів справи товарно-транспортній накладній в порушення вимог пункту 11.9 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568, не зазначено час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження (а.с. 67). Також, у вказаній товарно-транспортній накладній не конкретизовано місце навантаження та розвантаження вантажу.

Відтак, вказані видаткова та товарно-транспортна накладні не відповідають вимогам первинних документів бухгалтерського обліку, визначених статтями 1, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Окрім того, суд звертає увагу на те, що за умовами договору від 06 червня 2011 року №43-Т поставка товарів мала здійснюватися на підставі заявок Покупця (п. 1.1. Договору), номенклатура, кількість, ціна товару визначатиметься сторонами в специфікаціях (п. 1.2. Договору) (а.с. 65). Проте позивачем не надано заявок на поставку товарно-матеріальних цінностей та специфікацій. Так само, представником позивача не представлено обґрунтованих пояснень щодо того, яким саме чином узгоджувалося питання щодо поставки товарів, їх номенклатури, кількості та ціни.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних первинних документів, які є обов`язковими для підтвердження реальності здійснення спірної господарської операції, адже для бухгалтерського обліку, що базується на безперервному документуванні всіх здійснюваних господарських операцій, первинні документи є документальними свідоцтвами, що підтверджують фактичне отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника. В свою чергу, такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів.

Відтак, МПП "ОЛВІ" безпідставно відображено у бухгалтерському обліку підприємства господарську операцію з придбання товарно-матеріальних цінностей (дверей металевих кількістю 6 шт) загальною вартістю 24439,00 грн, в т.ч., ПДВ - 4073,17 грн.

У свою чергу, вищевикладене свідчить про безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за липень 2011 року суми податку в розмірі 4073,17 грн та про заниження платником зобов'язання зі сплати ПДВ на вказану суму.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, спірним податковим повідомленням-рішенням правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1018,00 грн.

Таким чином, Кременчуцькою ОДПІ обґрунтовано донараховано позивачу грошове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість загалом в розмірі 5091,00 грн (в т.ч., 4073,00 грн. - основний платіж, 1018,00 грн - штрафні (фінансові) санкції).

Водночас, суд вважає безпідставними посилання представника відповідача на анулювання реєстрації контрагента позивача як платника податку на додану вартість, оскільки на момент здійснення господарських операцій продавець знаходився в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Також, є необґрунтованими доводи представника відповідача про нікчемний характер договірних правовідносин між позивачем та ПП "Електросервіс Бровари".

Так, за приписами статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Однак, в ході судового розгляду справи відповідачем не надано доказів наявності у позивача та його контрагента умислу на укладення договору з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Так само, відповідачем не представлено доказів визнання договору від 06.06.2011 №43-Т недійсним в судовому порядку.

Разом з тим, враховуючи вищевикладені обставини у своїй сукупності, суд вважає, що при винесенні податкового повідомлення-рішення від 31.05.2012 №0008982301/730 Кременчуцька ОДПІ діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому вимоги позовної заяви в частині визнання недійсним та скасування даного повідомлення-рішення задоволенню не підлягають.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог в частині визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.05.2012 №0008932301/731, суд виходить з наступного.

Донарахування Малому приватному підприємству "ОЛВІ" податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4684,00 грн зумовлено не підтвердженням за результатами перевірки факту придбання товарів саме у ПП "Електросервіс Бровари", а тому контролюючий орган вважає, що оприбутковані товари підприємством отримані безоплатно, у зв'язку з чим їх вартість має враховуватися при визначені сукупного оподатковуваного доходу за ІІІ квартал 2011 року.

Однак, суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу.

Згідно з пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті.

Відповідно до пункту 135.2 статті 135 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В ході судового розгляду позивачем не надано належним чином оформлених первинних документів, які б підтверджували здійснення господарської операції з ПП "Електросервіс Бровари".

Разом з тим, відповідачем також не представлено жодних доказів, які б підтверджували факт придбання МПП "ОЛВІ" дверей металевих кількістю 6 шт загальною вартістю 24439,00 грн у інших суб'єктів господарювання.

Крім того, сторонами у справі не заперечувалося, що витрати, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток по господарській операції з ПП "Електросервіс Бровари", позивачем у ІІІ кварталі 2011 року не декларувалися; кошти за придбані товари позивачем ані ПП "Електросервіс Бровари", ані будь-якому іншому суб'єкту господарювання сплачені не були.

Відтак, Кременчуцькою ОДПІ безпідставно здійснено донарахування позивачу зобов'язання зі сплати податку на прибуток в розмірі 4684,00 грн, а тому податкове повідомлення-рішення від 31.05.2012 №0008932301/731 підлягає скасуванню.

При цьому, зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії та згідно з частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 31.05.2012 №0008932301/731.

З огляду на вищенаведені фактичні обставини справи, позовні вимоги МПП "ОЛВІ" підлягають задоволенню частково.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 50 грн.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Малого приватного підприємства "ОЛВІ" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 31 травня 2012 року №0008932301/731 визнати протиправним та скасувати.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Малого приватного підприємства "ОЛВІ" витрати у вигляді судового збору в розмірі 50 (п'ятдесят) гривень, сплачені згідно з квитанцією № 3/3 від 17 жовтня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 11 грудня 2012 року.

Суддя С.М. Серга