Ухвала

від 29.11.2012 по справі 2а-10488/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2012 р. Справа № 93832/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С.М.,

суддів Довгої О.І, Савицької Н.В.,

при секретарі Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Укрзахіденерго»» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2012р. у справі № 2а-10488/11/1370 за позовом Закритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Укрзахіденерго»» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд із позовом до до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обгрунтовані на безпідставністю висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 31.08.2011 року № 3224/23-209/34558872, про порушення Товариством пп. 1.7, ст. 1, п.п. 7.2.3, п.7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та п. 14.1.181, ст. 14, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198, п. 201.4 п. 201.7, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ, що привело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 13 186 283 грн., у зв'язку із безтоварністю угод.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати вищевказану постанову суду, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права і прийняти нову якою позов задовольнити.

Апелянт вказує на те, що податковим органом не подано жодних доказів на підтвердження висновків, викладених в акті перевірки.

Позивачем на, підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевірений період було надано податкові накладні, які не мали недоліків та порядок заповнення яких, відповідав встановленому чинним законодавством порядку.

Зазначені обставини давали право позивачу включити суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Однак наведеним обставинам судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки, що спричинило до прийняття неправомірної постанови.

Представник апелянта в судове засідання повторно не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, тому суд розглянув справу у його відсутності.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та надав пояснення, згідно яких він вважає, що висновки суду щодо господарських операцій позивача з його контрагентами підтвердили позицію податкового органу та відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку Закритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Укрзахіденерго»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів до бюджету при здійсненні взаєморозрахунків з контрагентами за період з 01.01.2010 року по 01.06.2011 року. Результати перевірки оформлені актом від 31.08.2011 року № 3224/23-209/34558872.

Згідно акту, перевіркою встановлено порушення підприємством: п.1.7. ст.1, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та п.12.1.181 ст.14, п.п. 198.2, 198.3 ст. 198. п.п.201.4-201.7 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 13186283 грн., в т. ч. за травень 2010 року -192977,63 грн., за червень 2010 року -26890,00 грн., за липень 2010 року -884745,28 грн., за жовтень 2010 року - 2727149,88 грн., за листопад 2010 року -8665425,61 грн., за березень 2011 року -689094,71 грн.

На підставі вказаного акту прийнято податкове повідомлення -рішення від 14 вересня 2011 року №0002312321/23867, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 19779425 грн., в т.ч. за основним платежем - 13186283 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6593142 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту за охоплений перевіркою період податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ПП «Фірма «Західпостачторг»; з ПП «Євротехнік»; з ПП ТФ «Захід-Торг Інвест» у зв'язку з нікчемністю правочинів між Закритим акціонерним товариством «Науково-виробниче підприємство «Укрзахіденерго»та вказаними контрагентами.

Висновок податкового органу про порушення позивачем зазначених у акті перевірки від 31.08.2011 року № 3224/23-209/34558872 норм Закону України «Про податок на додану вартість»та Податкового кодексу України ґрунтується на даних податкової звітності, розрахунків, реєстраційних документів, звітів автоматизованої інформаційної системи обласного рівня (АІС ОР), системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання, системи Вест Звіт та висновків низки актів перевірок ДПІ у Сихівському районі м. Львова, ДПІ у Галицькому районі м.Львова, ДПІ у Личаківському районі м. Львова.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд першої інстанції вірно виходив з того, що на момент виникнення спірних правовідносин визначення платників податку на додану вартість, об'єкти, бази та ставки оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету були встановлені Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року з наступними змінами та доповненнями (далі -Закон № 168/97-ВР).

Порядок формування права на податковий кредит врегульовано п. 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР.

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 зазначеного Закону заборонено включати податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV ( з наступними змінами і доповненнями) фінансова, податкова статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно зі статтею 9 цього ж Закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що з 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 14.1.179. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу -загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

П.п. 14.1.181. п.14.1. ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Колегія суддів звертає увагу на е, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналізуючи норми Податкового кодексу України колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, про те, що останній пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) -для використання таких у господарській діяльності платника податку.

Щодо підтвердження господарських операцій з ПП «Фірма «Західпостачторг» позивач надав суду наступні документи:

1. видаткову накладну від 01.11.2010 р. № РН-11-0114 на загальну суму 2725190,33 грн., в т.ч. ПДВ -454198,39 грн. та податкову накладну від 01.11.2010 р. № 1101000014 на загальну суму 2725190,33 грн., в т.ч. ПДВ -454198,39 грн.;

2. видаткову накладну від 01.11.2010 р. № РН-11-0111 на загальну суму 2901371,10 грн., в т.ч. ПДВ -483561,85 грн. та податкову накладну від 01.11.2010 р. № 1101000012 на загальну суму 2901371,10 грн., в т.ч. ПДВ -483561,85 грн.;

3. видаткову накладну від 01.11.2010 р. № РН-11-0112 на загальну суму 5534594,14 грн., в т.ч. ПДВ -922432,36 грн. та податкову накладну від 01.11.2010 р. № 1101000013 на загальну суму 5534594,14 грн., в т.ч. ПДВ -922432,36 грн.;

4. видаткову накладну від 01.12.2010 р. № РН-12-0120 на загальну суму 423540,00 грн., в т.ч. ПДВ -70590,00 грн. та податкову накладну від 01.12.2010 р. № 1201000020 на загальну суму 423540,00 грн., в т.ч. ПДВ -70590,00 грн.;

5. видаткову накладну від 01.12.2010 р. № РН-12-0121 на загальну суму 3192596,88 грн., в т.ч. ПДВ -532099,48 грн. та податкову накладну від 01.12.2010 р. № 1201000021 на загальну суму 3192596,88 грн., в т.ч. ПДВ -532099,48 грн.;

6. видаткову накладну від 01.12.2010 р. № РН-12-0122 на загальну суму 2058962,08 грн., в т.ч. ПДВ -343160,35 грн. та податкову накладну від 01.12.2010 р. № 1201000022 на загальну суму 2058962,08 грн., в т.ч. ПДВ -343160,35 грн.;

7. видаткову накладну від 03.01.2011 р. № РН-1-03007 на загальну суму 5834653,28 грн., в т.ч. ПДВ -972442,21 грн. та податкову накладну від 03.01.2011 р. № 7 на загальну суму 5834653,28 грн., в т.ч. ПДВ -972442,21 грн.;

8. видаткову накладна від 03.01.2011 р. № РН-1-03009 на загальну суму 515922,00 грн., в т.ч. ПДВ -85987,00 грн. та податкову накладну від 03.01.2011 р. № 9 на загальну суму 515922,00 грн., в т.ч. ПДВ -85987,00 грн.;

9. видаткову накладну від 03.01.2011 р. № РН-1-03008 на загальну суму 439448,99 грн., в т.ч. ПДВ -73241,50 грн. та податкову накладну від 03.01.2011 р. № 8 на загальну суму 439448,99 грн., в т.ч. ПДВ -73241,50 грн.;

10. видаткову накладну від 01.02.2011 р. № РН-2-01011 на загальну суму 348467,78 грн., в т.ч. ПДВ -58077,96 грн. та податкову накладну від 01.02.2011 р. № 6 на загальну суму 348467,78 грн., в т.ч. ПДВ -58077,96 грн.;

11. видаткову накладну від 01.02.2011 р. № РН-2-01008 на загальну суму 271666,21 грн., в т.ч. ПДВ -45277,70 грн. та податкову накладну від 01.02.2011 р. № 4 на загальну суму 271666,21 грн., в т.ч. ПДВ -45277,70 грн.;

12. видаткову накладну від 01.11.2010 р. № РН-11-0110 на загальну суму 24326062,02 грн., в т.ч. ПДВ -4054343,67 грн. та податкову накладну від 01.11.2010 р. № 1101000009 на загальну суму 24326062,02 грн., в т.ч. ПДВ -4054343,67 грн.;

13. видаткову накладну від 10.11.2010 р. № РН-11-1001 на загальну суму 4343020,00 грн., в т.ч. ПДВ -723836,67 грн. та податкову накладну від 10.11.2010 р. № 1110000001 на загальну суму 4343020,00 грн., в т.ч. ПДВ -723836,67 грн.;

14. видаткову накладну від 01.03.2011 р. № РН-3-01003 на загальну суму 797035,13 грн., в т.ч. ПДВ -132839,17 грн. та податкову накладну від 01.03.2011 р. № 2 на загальну суму 797035,13 грн., в т.ч. ПДВ -132839,17 грн.;

15. видаткову накладну від 01.03.2011 р. № РН-3-01001 на загальну суму 3337533,24 грн., в т.ч. ПДВ -556255,54 грн. та податкову накладну від 01.03.2011 р. № 1 на загальну суму 3337533,24 грн., в т.ч. ПДВ -556255,54 грн.;

16. видаткову накладну від 01.07.2010 р. № РН-7-01009 на загальну суму 2463497,44 грн., в т.ч. ПДВ -410582,91 грн. та податкову накладну від 01.07.2010 р. № 701000009 на загальну суму 2463497,44 грн., в т.ч. ПДВ -410582,91 грн.;

17. видаткову накладну від 01.07.2010 р. № РН-7-01010 на загальну суму 2420388,16 грн., в т.ч. ПДВ -403398,03 грн. та податкову накладну від 01.07.2010 р. № 7010000011 на загальну суму 2420388,16 грн., в т.ч. ПДВ -403398,03 грн.;

18. видаткову накладну від 01.07.2010 р. № РН-7-01011 на загальну суму 215615,59 грн., в т.ч. ПДВ -35935,93 грн. та податкову накладну від 01.07.2010 р. № 701000010 на загальну суму 215615,59 грн., в т.ч. ПДВ -35935,93 грн.;

19. видаткову накладну від 01.07.2010 р. № РН-7-01012 на загальну суму 15110,88 грн., в т.ч. ПДВ -2518,48 грн. та податкову накладну від 01.07.2010 р. № 701000012 на загальну суму 15110,88 грн., в т.ч. ПДВ -2518,48 грн.;

20. видаткову накладну від 15.07.2010 р. № РН-7-15001 на загальну суму 115837,14 грн., в т.ч. ПДВ -19306,19 грн. та податкову накладну від 15.07.2010 р. № 715000001 на загальну суму 115837,14 грн., в т.ч. ПДВ -19306,19 грн.;

21. видаткову накладну від 30.07.2010 р. № РН-7-30001 на загальну суму 78022,46 грн., в т.ч. ПДВ -13003,74 грн. та податкову накладну від 30.07.2010 р. № 730000001 на загальну суму 78022,46 грн., в т.ч. ПДВ -13003,74 грн.;

22. видаткову накладну від 17.09.2010 р. № РН-7-17001 на загальну суму 164015,15 грн., в т.ч. ПДВ -27335,86 грн. та податкову накладну від 17.09.2010 р. № 917000001 на загальну суму 164015,15 грн., в т.ч. ПДВ -27335,86 грн.;

23. видаткову накладну від 20.09.2010 р. № РН-9-20001 на загальну суму 1505480,40 грн., в т.ч. ПДВ -250913,48 грн. та податкову накладну від 20.09.2010 р. № 920000001 на загальну суму 1505480,40 грн., в т.ч. ПДВ -250913,48 грн.;

24. видаткову накладну від 01.10.2010 р. № РН-10-0117 на загальну суму 5648448,00 грн., в т.ч. ПДВ -941408,00 грн. та податкову накладну від 01.10.2010 р. № 1001000016 на загальну суму 5648448,00 грн., в т.ч. ПДВ -941408,00 грн.;

25. видаткову накладну від 01.10.2010 р. № РН-10-0115 на загальну суму 8675526,23 грн., в т.ч. ПДВ -1445921,04 грн. та податкову накладну від 01.10.2010 р. № 1001000015 на загальну суму 8675526,23 грн., в т.ч. ПДВ -1445921,04 грн.;

26. видаткову накладну від 01.11.2010 р. № РН-11-0105 на загальну суму 1561785,43 грн., в т.ч. ПДВ -260297,57 грн. та податкову накладну від 01.11.2010 р. № 1101000005 на загальну суму 1561785,43 грн., в т.ч. ПДВ -260297,57 грн.;

27. видаткову накладну від 01.11.2010 р. № РН-11-0108 на загальну суму 6104580,60 грн., в т.ч. ПДВ -1017430,10 грн. та податкову накладну від 01.11.2010 р. № 1101000007 на загальну суму 6104580,60 грн., в т.ч. ПДВ -1017430,10 грн.

На підтвердження господарських операцій з ПП «Торгівельна Фірма «Захід-Торг Інвест»позивач представив суду видаткову накладну від 30.06.2010 р. № РН-6-30004 на загальну суму 161340,00 грн., в т.ч. ПДВ -26890,00 грн. та податкову накладну від 30.06.2010 р. № 630000004 на загальну суму 161340,00 грн., в т.ч. ПДВ -26890,00 грн.

Щодо господарських операцій з ПП «Євротехнік» позивач представив суду видаткову накладну від 31.05.2010 р. № РН-5-31001 на загальну суму 1157865,76 грн., в т.ч. ПДВ -192977,63 грн. та податкову накладну від 31.05.2010 р. № 531000001 на загальну суму 1157865,76 грн., в т.ч. ПДВ -192977,63 грн.

Однак окрім зазначених документів позивач не представив суду будь-яких інших доказів (довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей, документів щодо порядку (способу) доставки придбаного товару та місця його подальшого зберігання, наявності власних транспортних засобів тощо), які б підтвердили товарність угод з вказаними контрагентами.

Судом першої інстанції детально проаналізовано докази наявні в матеріалах справи, зокрема судом оцінено витяг з ЄДРПОУ (серія АЖ № 369312), згідно якого видами діяльності ПП «Фірма «Західпостачторг»є: посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, інші види оптової торгівлі, консультування з питань комерційної діяльності та управління, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.

Як вбачається з видаткової накладної № РН-11-0114 від 01 листопада 2010 року та податкової накладної № 1101000014 від 01.11.2010 року, виданої ПП «Фірма «Західпостачторг», останнім були надані послуги з оренди приміщень для проведення конференцій -в кількості 8 шт., оренди конференц зала та обладнання, оренди приміщення для проведення семінару-тренінгу на 25 осіб, послуги бульдозера, автогрейдера, котка 8т,13т,16т, автокрана, автомобіля для заливання швів,компресора,екскаватора,самоскида, автомобіля бортового,тягача сідельного, машин бурильно-кранових на автомобілі та кранів на автомобільному ходу; а також здійснено забезпечення раціональної організації обліку та звітності замовника, організовано контроль за дотриманням порядку оформлення первинних бухгалтерських документів, надано послуги мерчандайзингу та маркетингові дослідження двічі за листопад 2010 року, юридичні послуги згідно договору №б/н від 03 серпня 2010 року, розроблено рецептури та технологічні карти виготовлення антисептичного не спиртового способу для дезінфекції рук, всього на 2725190,33 грн., в т.ч. ПДВ -454198,39 грн.

Згідно видаткової накладної № РН-12-0120 від 01 грудня 2010 року та податкової накладної № 12001000020 від 01.12.2010 року, виданої ПП «Фірма «Західпостачторг», останнім були надані послуги з оренди столу, юридичні послуги згідно договору № 1-11 від 01.11.2010 року, постачання програмного забезпечення ILDVR для операційної системи Windows, транспортування, зберігання, складування товарно-матеріальних цінностей за вересень 2010 року та послуги бензонасоса всього на загальну суму 423 540 грн., в тому числі ПДВ 70 590 грн. . Згідно видаткової накладної № РН-1-03009 від 03 січня 2011 року та податкової накладної № 9 від 03.01.2011 року, виданої ПП «Фірма «Західпостачторг», останнім були проведені маркетингові дослідження ринку охоронних послуг.

Однак позивач не представив суду першої інстанції ні договори оренди приміщень, ні договори про надання юридичних послуг, ні договори чи угоди про надання послуг мерчандайзингу та про проведення маркетингових досліджень, ні акти виконаних робіт по наданню вказаних вище послуг та робіт.

Договори купівлі-продажу від 31.05.2010р., поставки від 11.02.2010р., купівлі-продажу програмного забезпечення від 11.10.2010р., договір про надання юридичних послуг №1-11 від 01.11.2010р. були надані суду апеляційної інстанції в ході розгляду справи.

З представлених позивачем видаткових та податкових накладних, виписаних ПП «Фірма «Західпостачторг», вбачається, що такі видавалися на поставку овочів та фруктів у обсягах, доставка яких вимагала транспортних засобів, а їх зберігання -відповідних складських приміщень.

В матеріалах справи відсутні докази щодо наявності у ПП «Фірма «Західпостачторг»можливостей для надання послуг з оренди, юридичних послуг, послуг транспортування, зберігання та складування ТМЦ, послуг з постачання програмного забезпечення тощо. Згідно акту від 31.08.2011 року № 3224/23-209/34558872, Розрахунок сум комунального податку подається з нульовими показниками, що свідчить про відсутність штатних працівників на підприємстві. У ПП «Фірма «Західпостачторг» відсутні трудові ресурси для здійснення фінансово-господарської діяльності. Крім цього, у ПП «Фірма «Західпостачторг»не встановлено наявність власних, орендованих по договорах лізингу, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати для подальшої здачі таких в оренду, а також для зберігання та складування ТМЦ.

Таким чином, хоча позивачем і надано ряд вищевказаних первинних документів, однак такі не спростовують встановлених судом фактичних обставин про відсутність господарських операцій між ЗАТ «Науково-виробниче підприємство «Укрзахіденерго» та ПП «Фірма «Західпостачторг», ПП «Євротехнік», ПП ТФ «Захід-Торг Інвест» та удаваність угод між позивачем та зазначеними контрагентами.

Відповідає обставинам справи висновок суду першої інстанції про те, що судом не здобуто жодних доказів на підтвердження можливостей контрагентів позивача для здійснення господарських операцій, вказаних у виданих такими контрагентами видаткових та податкових накладних. Більшість представлених позивачем документів (податкові та видаткові накладні) формально відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів, однак не підтверджують ні фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, ні подальшого використання в господарській діяльності ЗАТ «НВП «Укрзахіденерго» товарно-матеріальних цінностей і послуг за такими господарськими операціями.

Підсумовуючи наведене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не порушено норм матеріального чи процесуального права, а висновки суду відповідають обставинам справи та підтверджуються наявними в справі доказами.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Укрзахіденерго»» - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2012р. у справі № 2а-10488/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 04.12.2012р.

Головуючий суддя : Кузьмич С.М.

Судді: Довга О.І.

Савицька Н.В.