Рішення

від 04.12.2012 по справі 5011-18/16045-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-18/16045-2012 04.12.12 За позовом Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислове підприємство «Укруніверсалсервіс»;

про стягнення 188 705,44 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Матківська І. І., представник, довіреність № б/н від 01.03.2012 р.;

Від відповідача: не з'явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2012 р. порушено провадження у справі №5011-18/16045-2012; розгляд справи призначено на 04.12.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 94 381,03 грн. основного боргу, 1 044,49 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми, 4 819,82 грн. пені, 88 460,10 грн. штрафу, а також 3 774,11 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецтех-Київ»був належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

Відповідач не направив в судове засідання своїх представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, позовні вимоги по суті не заперечив.

Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що ним було подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.11.2102 року у справі №5011-18/16045-2012. Суд відмовив у задоволенні клопотання, адже подача апеляційної скарги не є підставою для відкладення розгляду справи, інших підстав відповідач не зазначив. Крім того, відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України, ухвали про порушення провадження у справі не підлягають оскарженню в апеляційному порядку.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.12.2011 року між Приватним акціонерним товариством «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислове підприємство «Укруніверсалсервіс»(орендар) було укладено договір №1-12/2011 оренди нежитлових приміщень, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 81,5 кв. м., в будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Чигоріна, 18.

Відповідно до п. 1.3. договору, приміщення надаються в користування з метою розміщення в них адміністративно-керівного апарату та структурних підрозділів орендаря.

Згідно з п. 2.3. договору, передача приміщень здійснюється шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі приміщень. Підписання акту свідчить про фактичну передачу приміщень та виконання дій, зазначених в пп. 2.2. п. 2. договору, незалежно від наявності в акті зазначення про виконання таких дій.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що за користування приміщеннями орендар сплачує орендодавцю орендну плату виходячи з розрахунку 162,00 грн., в тому числі ПДВ 32,40 грн. за 1 кв. м. в місяць, тобто всього 13 203,00 грн., в тому числі ПДВ 2 640,60 грн. за всі приміщення в місяць.

За ініціативою будь-якої зі сторін в разі збільшення індексу інфляції розмір орендної плати повинен бути переглянутий. Уникнення перегляду розміру орендної плати в разі збільшення індексу інфляції є підставою для дострокового розірвання договору.

У п. 3.2. договору зазначено, що оплата вартості комунальних послуг та інших платежів, що необхідні для забезпечення утримання та використання приміщень входить до складу орендної плати. Орендар відшкодовує орендодавцеві земельний податок у частині, що відповідає частині площі займаних приміщень у загальній площі будівлі, а також витрати на телефонні переговори відповідно до наданих орендодавцем рахунків.

Орендна плата та плата за комунальні послуги, відшкодування земельного податку та витрат на телефонні переговори сплачується шляхом безготівкового переказу їх повного розміру на рахунок орендодавця. Орендна плата сплачується не пізніше 5 числа поточного місяця (п. 3.3. договору).

Відповідно до п. 5.1.4. договору, орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та плату за комунальні послуги відповідно до умов договору.

Згідно з п. 6.1. договору, він набуває чинності з моменту підписання та діє до 30 травня 2012 року. Пролонгація договору здійснюється шляхом підписання додаткової угоди.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що у випадку прострочення сплати орендної плати або відшкодування комунальних та інших платежів, орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, в тому числі у випадку наявності заборгованості за строк більше шести місяців. При цьому за кожен місяць прострочення сплати орендної плати, орендар сплачує орендодавцю штраф в розмірі орендної плати за один місяць.

Додатковими угодами від 01.04.2012 року та від 01.08.2012 року дію договору пролонговано до 21.09.2012 року.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (ч. 1ст. 612 ЦК України).

Позивач виконав взяті на себе за договором оренди зобов'язання, передавши об'єкт оренди відповідачеві, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.12.2011 року.

З цього моменту у відповідача виник обов'язок по сплаті орендних та інших платежів, які передбачені договором.

Строк оренди -до 30.05.2012 року, однак сторони додатковими угодами до договору продовжили дію договору до 21.09.2012 року.

21.09.2012 року між сторонами по справі було підписано акт приймання-передачі, відповідно до якого орендар повернув орендодавцеві нежитлові приміщення площею 81,5 кв. м., які були об'єктом оренди.

Позивач у своїй позовній заяві зазначив, що 01.12.2011 року, 05.01.2012 року, 01.02.2012 року, 01.03.2012 року, 27.04.2012 року, 04.05.2012 року, 06.06.2012 року, 05.07.2012 року, 03.09.2012 року орендодавцем були виставлені рахунки-фактури на сплату орендної плати за договором №1-12/2011 за відповідні поточні місяці, всього на суму 128 069,00 грн.; 26.01.2012 року, 31.01.2012 року, 20.02.2012 року, 21.02.2012 року, 12.03.2012 року, 15.03.2012 року, 26.04.2012 року, 22.05.2012 року, 21.06.2012 року, 11.07.2012 року, 23.07.2012 року, 03.09.2012 року, 03.09.2012 року, 24.09.2012 року, 18.10.2012 року орендодавцем були виставлені рахунки-фактури на сплату відшкодування земельного податку та витрат на телефонні переговори всього на суму 5 312,03 грн.

Вказані рахунки-фактури містяться в матеріалах справи.

Станом на день подання позовної заяви до господарського суду відповідачем було здійснено лише часткову оплату наданих позивачем послуг, а саме: було сплачено орендні платежі за грудень 2011 року та січень 2012 року на суму 26 406,00 грн. та частково погашена орендна плата за лютий 2012 року на суму 12 594,00 грн.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що за користування приміщеннями орендар сплачує орендодавцю орендну плату виходячи з розрахунку 162,00 грн., в тому числі ПДВ 32,40 грн. за 1 кв. м. в місяць, тобто всього 13 203,00 грн., в тому числі ПДВ 2 640,60 грн. за всі приміщення в місяць.

Відповідно до п. 5.1.4. договору, орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та плату за комунальні послуги відповідно до умов договору.

У п. 3.2. договору зазначено, що оплата вартості комунальних послуг та інших платежів, що необхідні для забезпечення утримання та використання приміщень входить до складу орендної плати. Орендар відшкодовує орендодавцеві земельний податок у частині, що відповідає частині площі займаних приміщень у загальній площі будівлі, а також витрати на телефонні переговори відповідно до наданих орендодавцем рахунків.

Орендна плата та плата за комунальні послуги, відшкодування земельного податку та витрат на телефонні переговори сплачується шляхом безготівкового переказу їх повного розміру на рахунок орендодавця. Орендна плата сплачується не пізніше 5 числа поточного місяця (п. 3.3. договору).

Тобто, до складу орендної плати, яка становить 13 203,00 грн. входить вартість комунальних послуг та інших платежів, що необхідні для забезпечення утримання та використання приміщень входить до складу орендної плати. Окремо оплачуються відшкодування земельного податку та витрати на телефонні переговори.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 94 381,03 грн., однак, здійснивши перерахунок розміру заборгованості відповідно до рахунків-фактур, які містяться в матеріалах справи, за мінусом повторного рахунку-фактури №СФ-0001330 від 03.09.2012 року та сум, які були сплачені відповідачем, суд дійшов до висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 94 130,90 грн., з яких: 89 069,10 грн. заборгованості по сплаті орендних платежів, 1 731,56 грн. заборгованості по оплаті телефонних переговорів та 3 330,24 грн. заборгованості по відшкодуванню земельного податку.

Між сторонами договору було підписано акт звіряння взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача станом на 21.09.2012 року за договором оренди становить 94 393,45 грн.

Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що у випадку прострочення сплати орендної плати або відшкодування комунальних та інших платежів, орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, в тому числі у випадку наявності заборгованості за строк більше шести місяців. При цьому за кожен місяць прострочення сплати орендної плати, орендар сплачує орендодавцю штраф в розмірі орендної плати за один місяць.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача 4 819,82 грн. пені та 88 460,10 грн. штрафу.

При розрахунку розміру штрафу до уваги беруться лише суми орендної плати без витрат на телефонні переговори і без відшкодування земельного податку. Розмір орендної плати за один місяць становить 13 203,00 грн. Прострочення тривало більше, ніж 6 місяців. Відповідно, підлягає задоволенню позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 88 460,10 грн. штрафу.

Розмір пені, встановлений судом -4 859,89 грн., однак господарський суд не може виходити за межі позовних вимог, тому стягненню з відповідача підлягає 4 819,82 грн. пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивач просить стягнути з відповідача 1 044,49 грн. трьох процентів річних. Господарський суд вважає законною цю вимогу позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, господарський суд вважає позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислове підприємство «Укруніверсалсервіс»(інд. 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б, код ЄДРПОУ 25395784) на користь Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»(інд. 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 18, код ЄДРПОУ 02011864) 94 130 (дев'яносто чотири тисячі сто тридцять) грн. 90 коп. заборгованості, 88 460 (вісімдесят вісім тисяч чотириста шістдесят) грн. 10 коп. штрафу, 4 819 (чотири тисячі вісімсот дев'ятнадцять) грн. 82 коп. пені, 1 044 (одна тисяча сорок чотири) грн. 49 коп. трьох відсотків річних з простроченої суми, 3 769 (три тисячі сімсот шістдесят дев'ять) грн. 11 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Мандриченко Дата складання рішення 11.12.2012 р.