Постанова

від 11.12.2012 по справі 12/5014/2197/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.12.2012 р. справа №12/5014/2197/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Ушенко Л.В. Дучал Н.М., Богатиря К.В. при секретарі судового засідання:Величко В.М. за участю представників сторін: від позивача -не з'явився; від відповідача -не з'явився; від третьої особи - Пономаренко П.І., довіреність №723 від 08.06.2012р. розглянувши апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Свердловська сільгоспхімія», м. Свердловськ Луганської області на рішення господарського судуЛуганської області від 22.10.2012р. (повний текст підписано 25.10.2012р.) у справі№ 12/5014/2197/2012 (суддя Палей О.С.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Свердловська машино -технологічна станція», м. Свердловськ Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Свердловська сільгоспхімія», м. Свердловськ Луганської області за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруПублічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України»в особі територіально відокремленого безбалансового відділення №10012/0107 (ТВБВ №10012/0107) філії -Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», м. Луганськ про стягнення 333 266 грн. 39 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Свердловська машино -технологічна станція», м. Свердловськ Луганської області звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Свердловська сільгоспхімія», м. Свердловськ Луганської області, за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі територіально відокремленого безбалансового відділення №10012/0107 (ТВБВ №10012/0107) філії -Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», м. Луганськ про стягнення в регресному порядку 333266,39 грн., а саме: 332 583,00 грн. -вартості реалізованого предмета застави за договором застави від 27.12.2007р. за реєстровим №9018 в рамках ліквідаційної процедури у справі №20/99б про банкрутство ТОВ «Свердловська МТС» та 683,39грн. річних.

Рішенням господарського суду Луганської області від 22.10.2012р. у справі №12/5014/2197/2012 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свердловська машино -технологічна станція», м. Свердловськ Луганської області задоволено частково, а саме: стягнено з відповідача основний борг у сумі 305 677,17грн. В іншій частині в задоволені позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що до позивача як до майнового поручителя, який виконав забезпечене заставою зобов'язання боржника перед Публічним акціонерним товариством «Державний Ощадний банк України»шляхом перерахування коштів від реалізації ліквідаційної маси у справі №20/99б про банкрутство ТОВ «Свердловська МТС»у сумі 305677,17грн., переходять усі права кредитора за цим зобов'язанням. Решта заявлених позовних вимог в розмірі 26 905,83грн., які були спрямовані на відшкодування витрат на оцінку майна банкрута, на рецензування результатів оцінки майна, на проведення аукціону з продажу такого майна та витрат на зняття з обліку техніки, фактично є витратами, пов'язаними з провадженням у справі про банкрутство, відшкодування яких має здійснюватися в порядку черговості задоволення вимог кредиторів, яка встановлена ст.31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Крім того, судом відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 683,39 грн. річних, оскільки між позивачем, як майновим поручителем, та відповідачем, як боржником за кредитними зобов'язаннями перед третьою особою, первинно були відсутні грошові зобов'язання, в той час як обов'язковою умовою застосування статті 625 ЦК України є прострочка виконання саме грошового зобов'язання.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Свердловська сільгоспхімія», м. Свердловськ Луганської області звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 22.10.2012р. у справі №12/5014/2197/2012 та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування викладених в апеляційній скарзі вимог, скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував положення ст.ст. 543, 554 Цивільного кодексу України, якими передбачено солідарну відповідальність боржника та поручителя, а ч.2 ст. 544 ЦК України передбачено, що якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов'язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці. Суд не врахував наявність декількох поручителів за договором невідновлювальної кредитної лінії № 5 від 27.12.2007р., які є солідарними боржниками, та не вирішив питання щодо необхідності залучення до участі у справі ще одного солідарного боржника -Фермерське господарство «Колос».

Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2012р., на підставі автоматизованого розподілу, для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий -суддя Ушенко Л.В., члени колегії: суддя Богатир К.В., суддя Дучал Н.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2012р. порушено апеляційне провадження по скарзі, справу призначено до розгляду на 11.12.2012р.

Через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 22.10.2012р. у справі №12/5014/2197/2012 -без змін.

В судове засідання 11.12.2012р. представники скаржника та позивача не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили.

Представник третьої особи усно підтримав правову позицію позивача, викладену у відзиві на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 22.10.2012р. у справі №12/5014/2197/2012 -без змін.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2012р. явка представників сторін не була визнана обов'язковою.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні за відсутністю представників скаржника та позивача за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Державний Ощадний банк України»в особі філії - Свердловського відділення № 5450 (далі -Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Свердловська сільгоспхімія»(далі -Позичальник) був укладений договір невідновлювальної кредитної лінії №5, відповідно до умов якого, Позичальнику було надано кредит в сумі 500000,00 грн. окремими частинами (траншами) зі строком погашення до 26.10.2010р. (з урахуванням положень додаткової угоди від 23.10.2009р. до даного кредитного договору), а Позичальник зобов'язався використовувати кредит за цільовим призначенням, погасити кредит та сплатити проценти за його користування у встановлені кредитним договором строки.

В забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним кредитним договором, 27.12.2007р. між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Свердловська машино -технологічна станція»(позивачем у даній справі) був укладений договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Свердловського міського нотаріального округу Дашевським О.В. та зареєстрований в реєстрі за №9018, яким ТОВ «Свердловська МТС»передала в заставу індивідуальне визначене майно.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Свердловська сільгоспхімія»свої зобов'язання за договором невідновлювальної кредитної лінії №5 від 27.12.2007р. не виконало, у зв'язку з чим Відкрите акціонерне товариство «Державний Ощадний банк України»в особі філії - Свердловського відділення № 5450 звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Свердловська сільгоспхімія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Свердловська машино -технологічна станція»та Фермерського господарства «Колос»про звернення стягнення на майно на суму 568568,77грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 26.07.2010 у справі № 9/82 задоволено позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України»в особі філії - Свердловського відділення № 5450: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Свердловська сільгоспхімія»суму заборгованості у розмірі 567928,77 грн., а саме: заборгованість за кредитом в сумі 500 000,00 грн., заборгованість за строковими відсотками за кредитом -1 027,40 грн., заборгованість за простроченими відсотками -62 328,77 грн., штрафні санкції (пеня) за прострочення сплати відсотків -4572,60 грн., шляхом звернення стягнення на все майно, яке є предметом застави відповідних договорів, що забезпечують виконання зобов'язань за кредитним договором, у тому числі на майно, яке є предметом застави згідно договору застави від 27.12.2007 р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Державний Ощадний банк України»в особі філії - Свердловського відділення № 5450 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Свердловська машино -технологічна станція».

В подальшому, ухвалою господарського суду Луганської області від 06.09.2010р. було порушено справу № 20/99б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Свердловська машино -технологічна станція».

Відкрите акціонерне товариство «Державний Ощадний банк України» в особі філії - Свердловського відділення № 5450 звернулося до суду із заявою № 86-01/09-858 від 28.09.2010р. про визнання кредитором у справі № 20/99б про банкрутство ТОВ «Свердловська МТС»з грошовими вимогами в розмірі 608 685,67грн., розрахунок вимог виконано станом на 06.09.2010р.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.04.2011р. у справі №20/99б грошові вимоги в розмірі 4 603 437 ,68 грн. (в тому числі 608 685,67 грн. за договором №5 від 27.12.2007) були визнані та включені до реєстру грошових вимог кредиторів ТОВ «Свердловська МТС».

Постановою господарського суду Луганської області від 26.04.2011р. по справі №20/99б Товариство з обмеженою відповідальністю «Свердловська машино - технологічна станція»визнано банкрутом та введена процедура ліквідації юридичної особи.

В рамках проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ТОВ «Свердловська МТС»на відкритих торгах - аукціонах було реалізовано майно банкрута, яке є предметом застави відповідно до Договору застави від 27.12.2007р. по договору купівлі-продажу №0512111/01 від 05.12.2011р. Загальна вартість реалізованого майна становила 332 583,00 грн.

Від реалізації майна на користь ВАТ «Ощадбанк»в особі філії - Свердловського відділення №5450 Товариством з обмеженою відповідальністю «Свердловська машино -технологічна станція»(позивачем) були перераховані кошти в розмірі 305 677,17 грн. (за відрахуванням витрат на оцінку майна банкрута, на рецензування результатів оцінки майна та на проведення аукціону з продажу такого майна), що підтверджується платіжними дорученнями № 4 від 08.11.2011р та № 6 від 09.12.2011р., наявними в матеріалах справи.

17.07.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Свердловська машино -технологічна станція», м. Свердловськ Луганської області (позивач) направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Свердловська сільгоспхімія», м. Свердловськ Луганської області (відповідач) вимогу про відшкодування перерахованої позивачем суми за зобов'язаннями відповідача перед Відкритим акціонерним товариством «Державний Ощадний банк України».

Відповідач на дану вимогу відповіді не надав, грошові кошти на рахунок ТОВ «Свердловська МТС»не перерахував.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду у даній справі підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Предметом спору у даній справі є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свердловська машино -технологічна станція», м. Свердловськ Луганської області (заставодавця за договором застави від 27.12.2007р.) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Свердловська сільгоспхімія», м. Свердловськ Луганської області (боржника за договором невідновлювальної кредитної лінії №5 від 27.12.2007р.) в регресному порядку грошових коштів в сумі 333266,39 грн., а саме: 332 583,00 грн. -вартості реалізованого предмета застави в рамках ліквідаційної процедури у справі №20/99б про банкрутство ТОВ «Свердловська МТС»та 683,39грн. -річних.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про заставу»).

Згідно із ст. 583 ЦК України та ст. 11 Закону України «Про заставу», заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Заставодовцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Статтею 589 ЦК України та ст. 19 Закону України «Про заставу»встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також втрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, оскільки заставодавець - майновий поручитель не є боржником за основним зобов'язанням, розмір його зобов'язання перед заставодержателем не може перевищувати суму, одержану в результаті реалізації заставленого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 591 ЦК України, реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється ст. 21 Закону України «Про заставу».

З огляду на викладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми, перерахованої від реалізації ліквідаційної маси у справі №20/99б про банкрутство ТОВ «Свердловська МТС»в розмірі 305677,17грн. -загальної вартості майна, переданого в заставу за договором застави від 27.12.2007р., оскільки решта заявлених позовних вимог в розмірі 26 905, 83 грн., які були спрямовані на відшкодування витрат на оцінку майна банкрута, на рецензування результатів оцінки майна, на проведення аукціону з продажу такого майна та витрат на зняття з обліку техніки, фактично є витратами, пов'язаними з провадженням у справі про банкрутство, відшкодування яких має здійснюватися в порядку черговості задоволення вимог кредиторів, яка встановлена ст.31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Свердловська сільгоспхімія», м. Свердловськ Луганської області 683,39грн. річних, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

В даному випадку між позивачем, як майновим поручителем, та відповідачем, як боржником за кредитними зобов'язаннями перед банком (третьою особою), первинно були відсутні грошові зобов'язання, в той час як обов'язковою умовою застосування ст. 625 ЦК України є прострочка виконання саме грошового зобов'язання, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми річних.

Судова колегія не приймає твердження апелянта відносно того, що суд першої інстанції повинен був залучити до участі у справі Фермерське господарство «Колос», як поручителя Товариства з обмеженою відповідальністю «Свердловська сільгоспхімія»за договором невідновлювальної кредитної лінії №5 від 27.12.2007р. та солідарного боржника, для стягнення сплачених позивачем коштів у рівній частці з кожного із солідарних боржників, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Свердловська машино -технологічна станція», м. Свердловськ Луганської області є майновим поручителем відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Свердловська сільгоспхімія», м.Свердловськ Луганської області в силу укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Державний Ощадний банк України»в особі філії - Свердловського відділення № 5450 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Свердловська машино -технологічна станція»договору застави від 27.12.2007р.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, порука, як і застава, є видом забезпечення виконання зобов'язання. Однак зміст поруки полягає в тому, що поручитель зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання останнім його зобов'язання повністю або в певній частині.

В силу ж застави кредитор має право у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого боржником або третьою особою - майновим поручителем майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника (ст. 572, 583 ЦК України).

Таким чином, використання у словосполученні «майновий поручитель»терміна «поручитель»не означає поширення на правовідносини застави норм, які регулюють поруку, оскільки поручитель за договором поруки несе відповідальність перед кредитором в тому обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не передбачено договором (ч. 2 ст. 554 ЦК), тоді як розмір зобов'язання майнового поручителя перед заставодержателем не може перевищувати вартості предмета застави (при переході права власності на предмет застави до заставодержателя) або суми, одержаної в результаті продажу предмета застави. В цих відносинах, якщо заставодавцем виступає майновий поручитель, боржник не несе солідарну відповідальність з майновим поручителем перед заставодержателем, оскільки стягнення за договором застави звертається на майно, що належить майновому поручителю.

Крім того, за змістом п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України, до майнового поручителя, який виконав забезпечене заставою зобов'язання, переходять усі права кредитора за цим зобов'язанням. При цьому не обов'язково, щоб це було передбачено договором між майновим поручителем та боржником за основним зобов'язанням.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані усі обставини, що мають значення для справи, висновки суду відповідають обставинам справи, норми матеріального права місцевим господарським судом застосовані правильно. За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Свердловська сільгоспхімія», м. Свердловськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 22.10.2012р. у справі №12/5014/2197/2012 є такою, що не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 22.10.2012р. у справі №12/5014/2197/2012 підлягає залишенню без змін.

Судові витрати за апеляційне оскарження, відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Свердловська сільгоспхімія», м. Свердловськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 22.10.2012р. у справі №12/5014/2197/2012 -залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 22.10.2012р. у справі №12/5014/2197/2012 -залишити без змін.

3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий Л.В. Ушенко

Судді Н.М. Дучал

К.В. Богатир

Повний текст постанови складено та підписано 11 грудня 2012 року.

Надруковано: 6 прим.

1 прим. -скаржнику,

1 прим. - позивачу;

1 прим - третій особі

1 прим. -ГСЛО;

1 прим. - у справу;

1 прим. - ДАГС