cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" грудня 2012 р. Справа№ 55/397
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Дідиченко М.А.
Руденко М.А.
за участю представників:
від позивача - представник не прибув;
від відповідача - представник не прибув;
від ВДВС Подільського РУЮ у місті Києві - Жорноклей О.А., довіреність № б/н від 08.08.2012;
від управління ДВС ГУЮ у місті Києві - представник не прибув;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Буд" на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.10.2012 за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-реставраційна виробнича фірма "Реставрація" на дії 1. відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві; 2. управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві у справі № 55/397 (суддя Ярмак О.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-реставраційна виробнича фірма "Реставрація" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Буд" про стягнення 2 877 856 грн. 63 коп.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.01.2011 по справі № 55/397 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-реставраційна виробнича фірма "Реставрація" задоволено частково, вирішено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Буд" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-реставраційна виробнича фірма "Реставрація " суму заборгованості в розмірі 2 656 323, 66 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2011 по справі №55/397 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Буд" залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2011 по справі № 55/397 - без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.07.2011 по справі №55/397 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Буд" було залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2011 у справі №55/397 - без змін.
На виконання рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2011 у справі №55/397 позивачу видано наказ від 24.05.2011.
Позивач звернувся до суду зі скаргою в порядку ст.121-2 ГПК України, в якій просив визнати незаконною та недійсною Постанову № 01/12 від 05.01.2012 в.о. начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Ковалко Н.М. про перевірку матеріалів виконавчого провадження.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.02.2012 у справі № 55/397 визнано незаконною постанову № 01/12 від 05.01.2012 в.о. начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Ковалко Н.М. про перевірку матеріалів виконавчого провадження.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу господарського суду міста Києва від 09.02.2012 у справі № 55/397 скасувати повністю та відмовити у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-реставраційна виробнича фірма "Реставрація".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 по справі №55/397 апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Буд" залишена без задоволення, ухвала господарського суду міста Києва від 09.02.2012 по справі № 55/397 - без змін.
Не погодившись з постановленими судовими актами, товариство з обмеженою відповідальністю "Алекс Буд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило прийняті рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що судами неповно та не всебічно оцінено докази у справі.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2012 по справі №55/397 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Буд" задоволено; ухвалу господарського суду міста Києва від 09.02.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 по справі №55/397 скасовано; справу №55/397 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Скасовуючи вищезазначені судові акти, суд касаційної інстанції дійшов висновку про порушення судами норм процесуального права в частині не залучення судом першої інстанції до участі у справі управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві як особи, дії в.о. начальника якої оскаржуються.
Крім того, як зазначено в постанові Вищого господарського суду України від 13.08.2012 по справі №55/397, судами попередніх інстанцій не досліджено дотримання під час прийняття 10.10.2011 року в.о. начальника ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві постанови про перевірку виконавчого провадження № 1149/5 вимог ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", під час прийняття постанови в.о. начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві № 01/12 від 05.01.2012 року - вимог ст. 37, 12 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.10.2012 у справі № 55/397 скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-реставраційна виробнича фірма "Реставрація" на дії ВДВС Подільського РУЮ у місті Києві та управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві задоволено; визнано незаконною постанову № 01/12 від 05.01.2012 в.о. начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Ковалко Н.М. про перевірку матеріалів виконавчого провадження.
При прийнятті даної ухвали, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що за оскаржуваною постановою підлягає зупиненню виконавче провадження по виконанню судового рішення без законних підстав, оскільки згідно з вимогами п.8 ч.1. ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає зупиненню лише у разі, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом.
Так, відповідно до чинного законодавства дія мораторію розповсюджується тільки на конкурсних кредиторів. Проте, строк виконання зобов'язань боржника ТОВ "Алекс Буд" за договором підряду виник після винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство, тому заборгованість ТОВ "Алекс Буд" перед стягувачем є поточною. Отже, стягувач є поточним кредитором боржника та відповідно місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог за скаргою.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 23.10.2012 у справі № 55/397 скасувати та відмовити у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-реставраційна виробнича фірма "Реставрація".
Апеляційна скарга мотивована, зокрема, тим, що дія мораторію розповсюджується на вимоги ТОВ НРВФ "Реставрація" до ТОВ "Алекс Буд", у зв'язку з перебуванням останнього у стані банкрутства.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Буд" по справі № 55/397 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Пономаренко Є.Ю.
Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 55/397 колегію суддів у складі: головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.; судді: Дідиченко М.А., Руденко М.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 по справі № 55/397 апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Буд" прийнята до провадження та призначена до розгляду на 10.12.2012.
Представник ВДВС Подільського РУЮ у місті Києві в судовому засіданні 10.12.2012 надав пояснення, за якими заперечив проти апеляційної скарги.
Сторони та управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві не скористалися правом на участь своїх представників в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином: ухвали суду направлялися за адресами, які є їх офіційним місцезнаходженням.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).
У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Крім того, явка представників сторін не визнавалася обов'язковою.
Після закінчення судового засідання по даній справі від товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Буд" надійшла телеграма про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю прибуття представника відповідача через його хворобу.
На обґрунтування наведеної причини щодо неможливості участі в засіданні певного представника не надано жодних доказів.
Отже, не доведено поважність причини неявки в судове засідання представника відповідача.
Крім того, неможливість участі в судовому засіданні певних представників підприємства не перешкоджає уповноваженню на участь в засіданні інших осіб.
За таких обставин, крім того, що дане клопотання не було вчасно подано до суду, воно також є необґрунтованим по суті та не підлягало задоволенню.
Також, слід зазначити, що саме відповідачем подана апеляційна скарга. Отже, його позиція викладена та зрозуміла. Також, відповідач не позбавлений був права на надання додаткових пояснень, як і на реалізацію своїх правомочностей на уповноваження певної особи на участь в судовому засіданні.
Крім того, у будь-якому разі відкладення розгляду справи не можливе через сплив 15-ти денного строку, встановленого ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України для розгляду апеляційних скарг на ухвали господарського суду.
Клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги апелянтом не подано, що унеможливлює таке продовження судом самостійно та відповідно відкладення розгляду справи.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Як вже було зазначено вище, рішенням господарського суду міста Києва від 20.01.2011 по справі № 55/397, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2011 по справі №55/397, позов задоволено частково. На виконання вказаного рішення позивачу видано наказ від 24.05.2011.
На підставі зазначеного наказу 06.06.2011 старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження № 26852103 по стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Буд" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-реставраційна виробнича фірма "Реставрація" суми боргу у розмірі 2 656 323,66 грн.
Частиною першою ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві від 14.06.2011 виконавче провадження № 26852103 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 24.05.2011 по справі № 55/397 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 30608275.
Старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві 17.06.2011 винесено постанову про зупинення виконавчого провадження № 26852103 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 24.05.2011 по справі № 55/397, у зв'язку з порушенням провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Буд".
В.о. начальника ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Опальченко В.О. 10.10.2011 року винесено постанову № 1149/5 про перевірку виконавчого провадження, якою скасовано постанову про зупинення виконавчого провадження № 26852103 від 17.06.2011 року старшого державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Шмуйло Л.А.
Постановою в.о. начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві Ковалко Н.М. № 01/12 від 05.01.2012 року про перевірку матеріалів виконавчого провадження визнано незаконними та такими, що вчинені в порушення вимог ст. ст. 33, 37, 83 Закону України "Про виконавче провадження" дії в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві Опальченка В.О. по винесенню постанови про перевірку виконавчого провадження № 1149/05 від 10.10.2011 року; дії державних виконавців відділу Шмуйло Л.А. та Жорноклея О.А. визнано такими, що вчинені у порушення вимог ст. ст. 33, 37 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 8.3 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року № 2274/5; скасовано постанову в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві Опальченка В.О. про перевірку виконавчого провадження № 1149/05 від 10.10.2011 року; зобов'язано в.о. начальника відділу Гріненко Л.І. усунути виявлені порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" та привести виконавче провадження у відповідність вимогам чинного законодавства України.
За наявності обставин, передбачених статтею 37 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець виносить постанову про зупинення виконавчого провадження, крім випадків, визначених Законом.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, зокрема, у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.
Відповідно до 5.4 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04.06.2004 N 04-5/1193 у вирішенні питання про те, на які вимоги кредиторів поширюється мораторій, слід виходити з такого.
Мораторій поширюється на задоволення вимог конкурсних кредиторів за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також на задоволення вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, які виникли у зв'язку з відмовою боржника від виконання зобов'язань, у порядку, передбаченому частиною 10 статті 17 Закону (частини 6 та 24 статті 1, частина 5 статті 12 Закону).
Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог поточних кредиторів та виплату (стягнення) заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди (частини 6 та 24 статті 1, частина 6 статті 12 Закону.
Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.
Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.01.2011 по справі № 55/397 встановлено, що строк виконання зобов'язань боржника - ТОВ "Алекс Буд" за договором підряду настав:
- за виконані позивачем в червні 2010 року роботи - в липні 2010 року;
- за виконані позивачем в липні 2010 року роботи - в серпні 2010 року;
- за виконані позивачем в серпні 2010 року роботи - в вересні 2010 року.
Ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство винесено 14.12.2009, тобто до настання строку виконання відповідачем зобов'язань.
Тому, заборгованість ТОВ "Алекс Буд" перед стягувачем є поточною, та відповідно стягувач є поточним кредитором боржника.
Отже, дія мораторію не поширюється на вимоги до ТОВ "Алекс Буд" та відповідно підстави для зупинення виконавчого провадження були відсутні.
За таких обставин, доводи відповідача за апеляційною скаргою про те, що дія мораторію розповсюджується на вимоги ТОВ НРВФ "Реставрація" до ТОВ "Алекс Буд" у зв'язку з перебуванням останнього у стані банкрутства, відхиляються за необґрунтованістю.
Стосовно вказівки Вищого господарського суду України в постанові від 13.08.2012 по справі №55/397 на необхідність перевірки дотримання вимог ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", слід зазначити наступне.
Як вже було зазначено вище, старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві 17.06.2011 винесено постанову про зупинення виконавчого провадження № 26852103 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 24.05.2011 по справі № 55/397, а не всього зведеного виконавчого провадження № 30608275, як зазначає в відзиві на апеляційну скаргу представник управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві.
Факт зупинення виконавчого провадження № 26852103, а не всього зведеного підтверджується матеріалами справи, зокрема, постановою про зупинення виконавчого провадження від 17.06.2011 (т.5, а.с.56).
Відповідно до 3.9.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 за наявності підстав для зупинення виконавчого провадження в частині виконання одного виконавчого документа, який приєднано до зведеного виконавчого провадження, зведене виконавче провадження зупиняється лише в частині виконання цього виконавчого документа.
Таким чином, при здійсненні зведеного виконавчого провадження відбулось зупинення в частині виконання наказу господарського суду міста Києва від 24.05.2011 у справі №55/397 та відповідно скасовано було постанову про зупинення виконавчого провадження за вказаним виконавчим документом. При цьому, такі дії не стосувалися решти виконавчих документів у межах зведеного виконавчого провадження.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання незаконною постанови в.о. начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві Ковалко Н.М. № 01/12 від 05.01.2012 року про перевірку матеріалів виконавчого провадження.
Крім того, підлягають відхиленню доводи скаржника за апеляційною скаргою про те, що в.о. начальника ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Опальченко В.О. не мав повноважень на перевірку виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження" контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, в.о. начальника ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Опальченко В.О. перевіряючи виконавче провадження діяв в межах повноважень наданих йому законом.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Буд" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 23.10.2012 у справі № 55/397- без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.
3. Матеріали справи № 55/397 повернути до господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.
Головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.
Судді Дідиченко М.А.
Руденко М.А.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2012 |
Оприлюднено | 13.12.2012 |
Номер документу | 27967487 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Пономаренко Є.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні