Рішення

від 14.11.2006 по справі 3/192

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/192

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2006 р.   Справа № 3/192   

За позовомДержавного міського підприємства “Калуштеплокомуненерго”, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Б.Хмельницького, 80а

До відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Медстрах», Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Пушкіна, 8

Суддя: М.М.Фрич

                         При секретарі судового засідання: І.В.Толочко

ПРЕДСТАВНИКИ

Від позивача:  Ханенків М. Д. - юрисконсульт, (довіреність № 4 від 12.01.06 р.)

Від відповідача представники не з'явилися.

          Суть спору: позивачем подано позовну заяву про стягнення з відповідача  3780грн. 87коп. заборгованості за спожиту теплову енергію, 518грн. 04коп. інфляційних втрат, 189грн. 20коп.   3 % річних.

          Відповідач в судове засідання не з»явився двічі, відзиву на позов не подав. Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

          Відповідно до умов укладеного між сторонами Договору № 314 на відпуск теплової енергії від 01.10.1994 року (далі –Договір) Постачальник (Позивач) взяв на себе зобов”язання забезпечувати тепловою енергією об”єкти “Споживача” (Відповідача), а споживач зобов”язався проводити оплату за використану теплову енергію.

          Відповідно до ст. 161 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.63р (який діяв на момент виникнення договірних відносин), ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  Цивільного Кодексу.

          Згідно п. 23 Договору, оплату за використану теплову енергію Споживач (Відповідач) зобов”язувався проводити щомісячно не пізніше 25 числа наступного місяця.

          Проте, як вказав в судовому засіданні представник позивача, відповідач в порушення взятих на себе договірних зобов”язань, оплату за використану теплову енергію проводив частково, внаслідок чого станом на 01.09.06 утворилась заборгованість в розмірі 3780грн. 87коп., що підтверджується поданим в справу актом звірки розрахунків від 07.04.2006 року, підписаним сторонами.     

          Відповідно до представленої в матеріали справи претензії та поштової квитанції, відповідачу було направлено вимогу про оплату заборгованої суми, доказів чого в судовому засіданні не подано.

          За таких обставин, враховуючи доводи позивача, неподання відповідачем доказів своєчасного здійснення розрахунку за поставлену теплову енергію по Договору, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимоги позивача в частині стягнення 3780грн. 87коп.  заборгованості та наявність підстав для її задоволення.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.                     Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховано 518грн. 04коп. інфляційних втрат та 189грн. 20коп.   3 % річних.

          Зважаючи на те, що порушення строків виконання грошового зобов”язання мало місце, що підтверджується матеріалами справи і відповідачем не подано доказів у спростування вимог позивача, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 518грн. 04коп. інфляційних втрат, 189грн. 20коп.  3 % річних та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

          При цьому суд зазначає, що відповідач в судове засідання не з»явився двічі (хоча і був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи), відзиву та будь яких заперечень проти позову не подав.

          Судові витрати,  відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на відповідача.

З огляду на викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 161 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.63р., ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

вирішив

          позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медстрах», Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Пушкіна, 8 (р/р 26007005057001 Івано-Франківська філія АКБ «Надра», МФО 336871, код 22174462) на користь Державного міського підприємства “Калуштеплокомуненерго”, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Б.Хмельницького, 80а (р/р 260005031 АППБ “Аваль” МФО 336462, код 22191644)  –3780грн. 87коп.  заборгованості за спожиту теплову енергію, 518грн. 04коп. інфляційних втрат, 189грн. 20коп. 3 % річних, 102грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 118грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ                                                                                           М.М.Фрич

                                                                                                                   15.11.06

Внесено до системи «Діловодство»

Кучер Н.М.