Рішення

від 29.11.2012 по справі 2-2276/12

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа 2- 2276/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2012 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - Марцішевської О.М.

при секретарі - Снігурській Т.В.

за участю адвоката - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа КП «Соснівська служба утримання будинків» про виселення та встановлення порядку користування будинком,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа КП "Соснівська служба утримання будинків", посилаючись на те, що являється власником 1/3 частини трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, іншими співвласниками по 1/3 частки є його батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 В даній квартирі зареєстровано його місце проживання, проживає фактично його сестра ОСОБА_5, яка створює перешкоди для вселення позивача в квартиру, чим порушуються його права, оскільки іншого житла немає, батьки проживають в будинку в дачному будинку в селі. Просить суд виселити ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1, зобов'язати звільнити квартиру від речей, передати ключі від квартири, не чинити перешкод в користуванні житлом, встановити порядок користування співвласниками даною квартирою з відкриттям позивачу окремого особового рахунку на житлову кімнату № 4 площею 17,1 кв.м у квартирі АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити у позовному обсязі у межах заявлених вимог. Пояснив, що в минулому році звільнився з місць позбавлення волі, та мав домовленість з відповідачами, що буде проживати у орендованій ними житловій площі, однак орендована для нього частина будинку виявилась не благоустроєною, тому йому повинна бути виділена у користуванні кімната 17,1 кв.м у спільній квартирі як співвласнику.

Адвокат ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_1 позов не визнав, пояснив, що між співвласниками виник спір щодо користування спільною квартирою, при цьому виділення в користування позивачу житлової кімнати площею 17,1 кв.м порушить права інших співвласників квартири, оскільки перевищує розмір житлової площі, пропорційної частці позивача у власності на квартиру. Батьки позивача в даній квартирі постійно проживають, в дачному будинку перебувають тимчасово, є особами похилого віку та хворобливого стану здоров'я, виділення їм у користування житлової площі в меншому розмірі, ніж пропорційно їх частці у власності погіршить їх житлові умови та обмежить в користуванні належним їм майном. Також вказував, що ОСОБА_5 зі згоди своїх батьків користується їх часткою в квартирі, доглядає за батьками.

ОСОБА_5 позовні вимоги не визнала, пояснила, що за згодою батьків, які є співвласниками 2/3 частки квартири, вона дійсно приходить та тимчасово перебуває у квартирі своїх батьків, надає їм допомогу та догляд, однак має інше постійне місце проживання. ОСОБА_5 не є співвласником даної квартири, тому не вправі самостійно вирішувати питання користування та розпорядження даним майном, у тому числі передачі ключів від квартири без розпорядження на це батьків, тому не може створювати перешкоди у користуванні квартирою позивачу.

Заслухавши сторони, адвоката, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 перебуває у спільній частковій власності сторін по справі позивача ОСОБА_2, відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 в частках по 1/3 кожному на підставі свідоцтва про право власності на житло від 22.12.1997р.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, і передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 358 ЦК України володіння, користування і розпорядження майном при спільній частковій власності здійснюється за згодою всіх учасників.

Згідно ч.3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності»квартира, яка є спільною сумісною або спільною частковою власністю, на вимогу учасника цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення із самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або ті, які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

З матеріалів справи вбачається, що спірна квартира розміщена в багатоповерховому будинку і в силу конструктивних обмежень не може бути обладнана самостійними виходами, а тому не підлягає поділу в натурі між співвласниками.

Квартира складається з трьох ізольованих житлових кімнат № 4 площею 17,1 кв.м, № 5 площшею 12,8 кв.м, № 9 площею 12,3 кв.м. з лоджією, житловою площею 42,2 кв.м, а також підсобні приміщеннія - кухня, кладова, коридор, ванна кімната, вбиральня, загальна площа квартири 65,2 кв.м, 1/3 частка загальної площі складає 65,2*1/3 = 21,7 кв.м, 1/3 частка жилої площі -42,2*1/3= 14 кв.м.

У квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані троє осіб - співвласники ОСОБА_2 та його батьки - ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Сестра позивача ОСОБА_5 не є співвласником квартири АДРЕСА_1, не зареєстрована в даній квартирі, має постійне місце проживання -квартиру по АДРЕСА_2, яка їй належить на праві власності з сином та в якій зареєстроване її місце проживання.

Судом встановлено, що сестра позивача ОСОБА_5, дійсно тимчасово буває у квартирі своїх батьків, за згодою батьків, співвласників житла, надає їм допомогу та догляд, не проживає постійно в даному житловому приміщенні, питання передачі ключів позивачу для проживання в компетенції батьків позивача як співвласників квартири, однак позивач не пред'явив позовних вимог про зобов'язання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні спільним майном та не ставить питання про вселення до спірної квартири.

Оскільки ОСОБА_5 не є співвласником даної квартири, не має повноважень самостійно, без згоди батьків, вирішувати питання користування та розпорядження належним їм майном, у тому числі передачі ключів від квартири, постійно у спірній квартирі не проживає, тому позовні вимоги про виселення ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1, зобов'язання звільнити квартиру від речей, передати ключі від квартири, не чинити перешкод в користуванні квартирою АДРЕСА_1 не підлягають до задоволення.

У разі створення позивачу перешкод у користуванні спільним житлом з боку інших співвласників позивач вправі звернутись з вимогами про усунення даних перешкод іншими співвласників спільного майна.

Посилаючись на те, що співласники не погодили добровільно порядок користування квартирою, в даний час виник спір з даного питання позивач заявив позовні вимоги про встановлення порядку користування співласниками квартирою АДРЕСА_1 з виділенням ОСОБА_2 у користування з відкриттям окремого особового рахунку в КП «Соснівська служба утримання будинків» на житлову кімнату № 4 площею 17,1 кв.м, виділенням в користування ОСОБА_6, ОСОБА_4 житлових кімнат 12,8 кв.м та 12,3 кв.м, залишенням підсобних приміщень (кухні з балконом, коридору, вбиральні, ванної кімнати, кладової) у спільному користуванні.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки встановлення такого порядку користування квартирою буде ущемлювати права співвласників квартири, відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що їм буде виділена житлова площа 12,6 + 12,3 = 24,9 кв.м з істотним зменшенням від їх ідеальної частки 14*2=28 кв.м, вказане відхилення є значним, призведе до порушення права відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користування квартирою.

Суд позбавлений можливості вирішувати питання можливості встановлення порядку користування квартирою з виділенням позивачу іншої з житлових кімнат - 12,8 кв.м та 12,3 кв.м, оскільки не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог, які стосувались виділення безальтернативно кімнати 17,1 кв.м, крім того кожна з інших кімнат за житловою площею є меншою, ніж ідеальна частка позивача 14 кв.м, при цьому позивач не вказував, що при такому порядку не будуть порушені його права на користування своєю часткою в праві власності на спірну квартиру.

Керуючись ст.ст. 11,57,60,212-215 ЦПК України, ст. 319, ст.358 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 про виселення ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1, зобов'язання звільнити квартиру від речей, передати ключі від квартири, не чинити перешкод в користуванні квартирою АДРЕСА_1.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 про встановлення порядку користування ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 квартирою АДРЕСА_1 з виділенням ОСОБА_2 у користування та відкриття окремого особового рахунку на житлову кімнату № 4 площею 17,1 кв.м у квартирі АДРЕСА_1, виділенням в користування ОСОБА_6, ОСОБА_4 житлових кімнат 12,8 кв.м та 12,3 кв.м, залишенням підсобних приміщень (кухні з балконом, коридору, вбиральні, ванної кімнати, кладової) у спільному користуванні.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку на протязі 10 днів з дня його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: