Рішення

від 12.12.2012 по справі 2/1522/12017/11

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2/1522/4960/12

Справа № 2/1522/12017/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2012 року Приморський районний суд м. Одеси у складі :

головуючого - судді Турецького О.С.,

при секретарі -Гасуляк С.Г.,

за участю представника позивача -ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Приморського районного суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Департаменту міського господарства Одеської міської ради про стягнення компенсації за затримку виплати заробітної плати та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі -Позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту міського господарства Одеської міської ради (далі -Департамент) про стягнення компенсації за затримку виплати заробітної плати та моральної шкоди, вказуючи на те, що з жовтня 1967 року по березень 2001 року він працював у різних підрозділах Одеського міського спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту на різних посадах.

Наказом № 12 від 20.03.2001 року Позивача було звільнено, однак при звільненні заробітню платню у розмірі 2906, 92 грн. виплачено не було.

В 2001 році рішенням Одеської міської ради було ліквідовано міський спеціалізований ремонтно-будівельного трест та його структурні підрозділи.

Рішенням Центрального районного суду м. Одеси від 07.09.2001 року з Ліквідаційної комісії по ліквідації міського спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту та його структурних підрозділів було стягнуто заборгованість по сплаті заробітної плати та компенсацію за затримку виплати заробітної плати.

Однак, вищевказане рішення суду було виконане лише у 2011 році Департаментом міського господарства Одеської міської ради.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути компенсацію за затримку виплати заробітної плати та моральну шкоду.

В судове засідання представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити, представник відповідача до суду не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, надав заперечення на позов.

З'ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, та правовідносини сторін, що випливають з таких обставин, вислухавши учасників цивільного процесу, перевіривши їх доводи наявними в справі доказами, дослідивши матеріали справи, надавши їм правову оцінку, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як випливає з матеріалів справи, згідно запису № 7 в трудовій книжці Позивача, наказом № 61 к від 05.10.1967 року ОСОБА_2 був прийнятий на роботу до «Міськрембудтресту»(РСУ № 9).

Згідно запису № 19 в трудовій книжці Позивача, наказом № 12 від 20.03.2001 року ОСОБА_2 був звільнений з роботи в Одеському міському спеціалізованому ремонтно-будівельному тресті.

Однак, при звільненні з Позивачем не було проведено розрахунку по заробітній платі у розмірі 2906, 92 грн.

Розпорядженням Міського голови «Про створення ліквідаційної комісії щодо ліквідації міського підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту та його структурних підрозділів»від 24.04.2001 року № 386-01р, на виконання рішення XVI сесії ради від 17.04.2001 року № 2143-XXIII«Про ліквідацію міського підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту та його структурних підрозділів»та відповідно до ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування України»було створено ліквідаційну комісію для проведення ліквідації міського підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту та його структурних підрозділів та затверджено її склад.

ОСОБА_2 звернувся до Центрального місцевого суду м. Одеси з позовом до Ліквідаційної комісії по ліквідації міського спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту та його структурних підрозділів та ПСРСУ-12 про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсацію втрати заробітку.

Рішення Центрального місцевого суду м. Одеси від 07.09.2001 року, справа № 2-1169/01, вищевказаний позов було задоволено повністю та стягнуто з Ліквідаційної комісії по ліквідації міського спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту та його структурних підрозділів на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі у розмірі 2906 гривень 92 копійки та компенсацію за затримку виплати заробітної плати у розмірі 799 гривень 48 копійок.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

07.09.2001 року Центральним місцевим судом м. Одеси було видано виконавчий лист на виконання рішення суду від 07.09.2001 року по справі № 2-1169/01.

Виконавче провадження № В-18/577, яке було відкрите постановою від 14.07.2005 року на підставі вище вказаного виконавчого листа, згідно відповіді Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 11.10.2012 року № 11525, знищено за закінченням строку зберігання.

Проте, вищевказане рішення Центрального місцевого суду м. Одеси було виконано лише після Розпорядження міського голови Одеси Костусєва О.О. «Про виділення коштів»від 05.07.2011 року № 869-01р, яким було виділено з бюджету м. Одеси 3706, 40 грн. на користь ОСОБА_2 на виконання рішення Центрального місцевого суду м. Одеси від 07.09.2001 року по справі № 2-1169/01, зобов'язано перерахувати відповідні кошти на рахунок Департаменту міського господарства Одеської міської ради та виплатити їх після надходження на рахунок, відкритий в Головному управлінні Державного казначейства України в Одеській області.

Згідно виписки по карточному рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_2 за період з 24.07.2011 року по 24.10.2011 року, 31.08.2011 року на рахунок надійшли кошти у розмірі 3706, 40 грн.

В Розпорядженні на зазначено, чому кошти перераховуються саме на рахунок Департаменту та в якості кого він виступав в правовідносинах, які склалися між Позивачем та Ліквідаційною комісією по ліквідації міського спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту та його структурних підрозділів.

Позивачем та його представником не надано доказів того, що Департамент міського господарства Одеської міської ради є правонаступником Ліквідаційної комісії по ліквідації міського спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту та його структурних підрозділів, або остання є підзвітною чи підконтрольною Департаменту.

Також не надано доказів, що Ліквідаційна комісія по ліквідації міського спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту та його структурних підрозділів припинила свою діяльність, що стало б підставою переходу її прав та обов'язків до іншої установи (департаменту, управління).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 240-1 КЗпП України, у разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу.

Позивач також просить стягнути з відповідача завдану йому моральну шкоду в розмірі 5000 гривень, так як в день його звільнення та на протязі десяти років з ним не був проведений повний розрахунок, що спричинило йому моральні страждання, переживання.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивачем належним чином не обґрунтовано, в чому полягає завдана йому моральна шкода, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення компенсації за затримку виплати заробітної плати та моральної шкоди є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 3-4, 10-11, 15, 38, 44, 60, 79, 88, 109, 118, 208-209, 212 -215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Департаменту міського господарства Одеської міської ради про стягнення компенсації за затримку виплати заробітної плати та моральної шкоди залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено в Апеляційний суд Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у випадку коли сторони були відсутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.С.Турецький

12.12.2012